Постанова

від 14.10.2011 по справі 2а-12988/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 14 жовтня 2011 року                     № 2а-12988/11/2670

В приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва за адресою у м. Києві по вул. Хрещатик, 10, Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Бояринцевої М.А., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом          Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Замі»

про стягнення заборгованості,  

ВСТАНОВИВ:

          Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва звернулося до суду з позовом про стягнення з  Товариства з обмеженою відповідальністю «Замі»заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 7 689,04 грн.

          Ухвалою суду від 13 вересня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі та надано відповідачу строк для подання заперечень або заяви про визнання позову до 12 жовтня 2011 року.

Відповідач у визначений судом строк заперечення на позовну заяву не надав, заяву про визнання позову також суду не надіслав. Відповідачу надіслана ухвала суду про відкриття скороченого провадження за адресою, зазначеною у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За правилами, встановленими пунктом 4 статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам-підприємцям –за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

          В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на Закон України  «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», Інструкцію про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затверджену постановою Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, Положення про Пенсійний фонд України, затверджене Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 та зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Замі»має заборгованість за червень 2011 року по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 6 333,3 грн., по сплаті штрафу в розмірі 1 125,38 грн. та пені в розмірі 229,35 грн.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Замі»(код ЄДРПОУ 36405063) є юридичною особою та перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва.

Статтею 1 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»(далі –Закон № 2464, із змінами і доповненнями) визначено, що єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно частини першої статті 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Облік осіб, зазначених у частині першій статті 4 цього Закону, ведеться в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Взяття на облік осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюється Пенсійним фондом шляхом внесення відповідних відомостей до реєстру страхувальників (частина перша статті 5 Закону № 2464).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 2464 єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (за винятком винагороди за цивільно-правовими договорами) відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності (частина 5 статті 8 Закону № 2464).

Як вбачається із звіту Товариства з обмеженою відповідальністю «Замі»від 1 липня 2011 року за червень 2011 року, відповідач самостійно визначив суму єдиного внеску, що підлягає сплаті в розмірі 6 333,30 грн., а саме: суму єдиного внеску як платника єдиного внеску, який має найманих працівників (по класу ризику - 23) в розмірі 5 775,30 грн. та по утриманні із заробітної плати найманих працівників (3,6 %) в розмірі 558 грн.

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника (частина 14 статті 9 Закону № 2464).

Як встановлено підпунктом 4.6.2 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27 вересня 2010 року, платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Заборгованість відповідача, яка несплачена згідно вимоги № Ю-444 від 5 серпня 2011 року складає 23 789,68 грн., з якої недоїмка із сплати єдиного внеску - 22 434,54 грн., штраф –1 125,38 грн. та пеня –229,35 грн.

          Зазначену вимогу позивач направляв на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Замі», зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, проте поштова кореспонденція повернулася із відміткою працівника пошти, що за вказаною адресою юридична особа не знаходиться.

          Відповідно до частини четвертої статті 25 Закону № 2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

          Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

          При цьому, штраф у розмірі 1 125,39 грн. та пеня в розмірі 230,35 грн. виникла у Товариства з обмеженою відповідальністю «Замі»за період з 21 лютого 2011 року по 27 квітня 2011 року, згідно рішення Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва від 15 червня 2011 року № 1585 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування).

          Відповідно до частини десятої статті 25 Закону № 2464 на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

          Територіальний орган Пенсійного фонду до платника єдиного внеску за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум (частина 11 статті 25 Закону № 2464).

          Проте, на час звернення Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до суду, відповідачем заборгованість не погашена, вимогу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва відповідач до суду не оскаржив.

          У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

          У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261 «Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України»Пенсійний фонд України має право стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум страхових внесків та інших платежів.

Станом на день розгляду спору заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за червень 2011 року в розмірі 6 333,30 грн. відповідачем не погашена. Суму штрафу в розмірі 1 125,38 грн. та пені в розмірі 229,35 грн. за період з 21 лютого 2011 року по 27 квітня 2011 року відповідач також не сплатив.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України). Проте, відповідачем доказів щодо сплати боргу чи своєчасного перерахування страхових внесків до Пенсійного фонду України суду не пред’явлено.

Беручи до уваги те, що суму боргу до Пенсійного фонду України у розмірі 7 689,04 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника єдиного внеску до Пенсійного фонду України –відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями  98, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва задовольнити повністю.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Замі»(юридична адреса:  03148, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, 3, код ЄДРПОУ 36405063) на користь Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (юридична адреса: 03148, м. Київ, вул. Корольова 5-а, код ЄДРПОУ 22869431) заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 7 689 (сім тисяч шістсот вісімдесят дев’ять) грн. 04 коп., з якої 7 020 (сім тисяч двадцять) грн. 94 коп. на р/р 37192023002628 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019 та 668 (шістсот шістдесят вісім) грн. 10 коп. на р/р 37198083002628 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Відповідно до пунктів 9, 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

     Суддя                                                                                         М.А.Бояринцева