Постанова

від 20.10.2011 по справі 2а-9812/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВ НИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 жовтня 2011 року 10:23 № 2а-9812/11/2670

Окружний адміністративни й суд м. Києва у складі: голову ючого судді Патратій О.В. за уч астю секретаря судового засі дання Сервачинської І.М. та пр едставників сторін:

від позивача: Чабана Б. Ю.,

від відповідача: Піск уна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адмініст ративну справу

за позовом Товариства з обмеженою ві дповідальністю «Експомобіл е і Ко»

до Державної податкової інс пекції у Печерському районі міста Києва

про визнання протиправним та с касування податкового повід омлення - рішення від 25 берез ня 2011 року № 0002402310, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністра тивного суду м. Києва звернул ось Товариство з обмеженою в ідповідальністю «Експомобі ле і Ко»(далі - позивач, ТОВ «Е кспомобіле і Ко») з позовом до Державної податкової інспек ції у Печерському районі міс та Києва (далі - відповідач, Д ПІ у Печерському районі м. Киє ва) про визнання протиправни м та скасування податкового повідомлення - рішення від 2 5 березня 2011 року № 0002402310, яким позивачу нараховано податко ве зобов' язання з податку н а додану вартість у розмірі 53 074,00 грн.

Ухвалою Окружного адміні стративного суду м. Києва від 11.07.2011 р. відкрито провадження п о справі та призначено до суд ового розгляду.

В обґрунтування позовних в имог Позивач посилався на те , що відповідач безпідставно прийшов до висновку про зани ження податкових зобов' яза нь з податку на додану вартіс ть за наслідками господарськ их операцій з ТОВ «ТС-Фактор» , оскільки податковий кредит було сформовано позивачем н а підставі належним чином оф ормлених податкових накладн их, отриманих від ТОВ «ТС-Факт ор», яке на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в якості плат ника податку на додану варті сть.

Доводи відповідача про нік чемність угоди, укладеної з Т ОВ «ТС-Фактор», позивач вважа є безпідставними, оскільки р ішення суду про визнання нік чемним цього правочину не пр иймалось, а податковий орган не має повноважень визнават и угоди недійсними.

Також позивач звертав уваг у суду на те, що господарські о перації з ТОВ «ТС-Фактор»мал и реальний характер, оскільк и отриманий від останнього т овар був використаний позива чем у власній господарській діяльності.

В судовому засіданні пред ставник позивача позовні вим оги підтримав повністю та пр осив позов задовольнити з пі дстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач проти позову за перечував та просив відмовит и у задоволенні позову, посил аючись на те, що під час переві рки було встановлено, що пози вачем на порушення пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7. 4. ст. 7 Закону України «Про пода ток на додану вартість»було віднесено до складу податков ого кредиту з ПДВ суму податк у у розмірі 42 699,00 грн., сформован ого за наслідками операцій з контрагентом, яке не мало адм іністративно-господарських можливостей для виконання г осподарських зобов' язань п о поставці товарів (робіт, пос луг).

Крім того, відповідно до мат еріалів кримінальної справи № 99106210, що перебуває в проваджен ні СВПМ ДПА у Дніпропетровсь кій області, ТОВ «ТС-Фактор»б уло створено невстановленим и особами з метою прикриття н езаконної діяльності.

Відповідач зазначав, що під час перевірки було встановл ено, що операції по взаємовід носинам між ТОВ «Експомобіле і Ко»та ТОВ «ТС-Фактор»не мал и реального характеру, кошти за вказаними правочинами пе рераховувались позивачем з м етою завищення залишку від' ємного значення об' єкту опо даткування, що свідчить про н ікчемність правочину, укладе ного між позивачем та ТОВ «ТС -Фактор».

Відтак, формування позивач ем податкового кредиту на пі дставі податкових накладних , виданих ТОВ «ТС-Фактор», на д умку відповідача, суперечить пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України Закону України «Про податок на додану вартість».

З огляду на вищевикладене, в ідповідач вважає позовні вим оги необґрунтованими та прос ить суд відмовити у їх задово ленні в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу а дміністративного судочинст ва України в судовому засіда нні 20 жовтня 2011 року проголошен о вступну та резолютивну час тини постанови.

Розглянувши подані сторо нами документи і матеріали, з аслухавши пояснення предста вників сторін, всебічно і пов но з' ясувавши всі фактичні обставини, що мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ «Експомоб іле і Ко»(код ЄДРПОУ 36756820) зареєс троване Печерською районною у м. Києві державною адмініст рацією 06.10.2009 року, що підтверджу ється витягом з Єдиного держ авного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців № 10655395 від 28.07.2011 року, та перебуває н а податковому обліку в ДПІ у П ечерському районі м. Києва з 08 .10.2009 року.

У період з 04.03.2011 р. по 12.03.2011 р. ДПІ у Печерському районі м. Києва було проведено документальн у невиїзну перевірку позивач а з питань дотримання вимог п одаткового законодавства пр и здійсненні взаємовідносин з ТОВ «ТС-Фактор»за період ді яльності з 01.08.2010 року по 31.08.2010 року .

За результатами проведено ї перевірки було складено ак т № 196/23-10/36756820 від 12.03.2011 року (далі по т ексту - Акт перевірки, Акт) - а .с. 8 - 16.

25 березня 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки ДП І у Печерському районі м. Києв а було прийнято податкове по відомлення - рішення № 0 002402310, яким позивачу за поруш ення пп. 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість» було нараховане под аткове зобов' язання з подат ку на додану вартість у розмі рі 53 074,00 грн., з яких 42 699,00 грн. - осно вного платежу та 10 675,00 грн. - шт рафних (фінансових) санкцій (а .с. 17).

Під час перевірки було вста новлено, що позивачем було сф ормовано податковий кредит у розмірі 42 699,00 грн. за наслідкам и операцій з ТОВ «ТС - Фактор»( код за ЄДРПОУ 33382578), яке за даним и акту позапланової невиїзно ї перевірки від 04.02.2011 р. № 76/233/33382578, ск ладеного ДПІ у Бабушкінськом у районі м. Дніпропетровська за результатами перевірки в казаного підприємства, здійс нювало діяльність, спрямован у на надання податкової вимо ги третім особам.

Крім того, перевіряючими вк азано, що в провадженні СВПМ Д ПА у Дніпропетровській облас ті, перебуває кримінальна сп рава № 99106210, порушена за ознакам и злочину, передбаченого ч. 1 с т. 205 Кримінального кодексу Ук раїни по факту фіктивного пі дприємництва, а саме - створ ення та придбання невстановл еними особами суб' єктів під приємницької діяльності, в т ому числі ТОВ «ТС-Фактор», тоб то вказане підприємство вико ристовувалось з метою прикри ття незаконної діяльності.

Враховуючи зазначену обст авину, відповідач прийшов до висновку, що угода, укладена Т ОВ «Експомобіле і Ко» з ТОВ «Т С-Фактор», була спрямована не на реальне настання правови х наслідків, що обумовлені ни ми, а на зменшення суми податк ів, що підлягають сплаті до бю джету, а отже сторони діяли з м етою, спрямованою на прихову вання отриманих доходів від оподаткування. Оскільки, на д умку відповідача, така мета с уперечить одному з принципів існуючого суспільного ладу, вона є суперечною інтересам держави та суспільства та пі длягає визнанню недійсною із застосуванням, передбачених статтею 208 Господарського код ексу України.

Відповідач вважає, що навед ена інформація свідчить про відсутність факту придбання позивачем товарів (робіт, пос луг) у ТОВ «ТС-Фактор»та підтв ерджує неможливість її факти чного отримання ТОВ «Експомо біле і Ко».

Далі по тексту Акта перевір ки відповідач, посилаючись н а норми Цивільного кодексу У країни, Господарського кодек су України та Закону України «Про бухгалтерський облік т а фінансову звітність в Укра їні»та Положення про докумен тальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, за твердженого наказом Міністе рства фінансів України від 24.0 5.1995 р. № 88, встановив нікчемність угод, укладених між позиваче м та ТОВ «ТС-Фактор», та неправ омірність віднесення позива чем до складу податкового кр едиту сум податку на додану в артість на підставі таких ні кчемних правочинів.

За таких підстав в Акті пере вірки зроблено висновок про порушення позивачем підпунк ту 7.4.1. та 7.4.5. пункту 7.4. статті 7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість», що призвело до заниження податку на дода ну вартість за серпень 2010 року на суму 42 699,42 грн.

Окружний адміністративни й суд міста Києва не погоджує ться з висновками Акта перев ірки, що стали підставою для в изначення позивачу суми пода ткового зобов' язання з пода тку на додану вартість, виход ячи з наступних мотивів.

Матеріали справи свідчать , що у липні 2010 року між ТОВ «Екс помобіле і Ко»(Покупець) та ТО В «ТС-Фактор»(Постачальник) б уло укладено в усній формі До говір поставки, відповідно д о якого постачальник зобов' язувався поставити товар -де талі для екпозиторів АРТЕ 01, А РТЕ 01-10, АРТЕ 1-22Б.

На виконання договору, укла деного між ТОВ «Експомобіле і Ко»та ТОВ «ТС-Фактор», остан нім було поставлено необхідн ий товар, що підтверджується наявними в матеріалах справ и видатковими накладними : № ВН-7670508 від 05.08.2010 р. на суму 87 601,44 грн. (ПДВ - 14 600,24 грн.), № ВН-7670208 від 02.08.20 10 р. на суму 92 750,40грн. (ПДВ - 15 458,40 грн.) , № ВН-7671108 від 11.08.2010 р. на суму 75 844,68грн . (ПДВ- 12 640,78 грн.) - а.с.21-23.

В оплату за поставлені това ри ТОВ «Експомобіле і Ко»пер ерахувало на поточний рахуно к ТОВ «ТС-Фактор»грошові кош ти у загальному розмірі 256 196,52 г рн., повністю оплативши поста влений товар, що підтверджує ться наявними в матеріалах с прави виписками з банківсько го рахунку позивача (а.с. 30-35).

Матеріалами справи підтве рджується, що ТОВ «ТС-Фактор» виписало позивачу податк ові накладні: № 7670208 від 02.08.2010 р. на суму 92 750,40 грн., в т.ч. ПДВ - 15 458,40 гр н.; № 7670508 від 05.08.2010 р. на суму 87 601,44грн., в т.ч. ПДВ - 14 600,24 грн.; № 7671108 від 11.08.2010 р. на суму 75 844,68 грн., в т.ч. ПДВ - 12 640,78 гр н., які були складені у момент виникнення податкових зобов ' язань ТОВ «ТС-Фактор», тобт о в момент оформлення докуме нтів, що засвідчують факт пер едачі товарів (видаткових на кладних) - а.с. 24-26.

Зазначені податкові накла дні відображені позивачем в реєстрах податкових накладн их, а суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту у відповідному періоді.

Суми ПДВ за вищевказаними о пераціями віднесені позивач ем до складу податкового кре диту у серпні 2010 року в сумі 42 699,0 0 грн.

Як зазначено Вищим адмініс тративним судом України в ін формаційному листі від 20 липн я 2010 року № 1112/11/13-10 «Проблемні пита ння застосування законодавс тва у справах за участю орган ів державної податкової служ би», а також у інформаційному листі від 02 червня 2011 року № 742/11/13- 11, процесуальна діяльність су ду із встановлення обґрунтов аності права платника податк у на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з по датку на додану вартість пов инна включати такі етапи:

1) встановлення факту здійсн ення господарської операції (в т. ч. дослідження усіх перви нних документів, які належит ь складати залежно від певно го виду господарської операц ії);

2) встановлення спеціальної податкової правосуб' єктно сті учасників господарської операції (в т.ч. з' ясування м ожливої обізнаності платник а щодо можливих дефектів у пр авовому статусі його контраг ентів);

3) встановлення зв' язку між фактом придбання товарів (по слуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (пос луг) і господарською діяльні стю платника податку (зокрем а, наявність господарської м ети при вчиненні відповідних дій платника податку);

4) встановлення дотримання п латником податку спеціальни х вимог щодо документального підтвердження сум податково го кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на д одану вартість.

Спеціальним законом, що виз начає платників податку на д одану вартість, об' єкти, баз у та ставки оподаткування, пе релік неоподатковуваних та з вільнених від оподаткування операцій, особливості опода ткування експортних та імпор тних операцій, поняття подат кової накладної, порядок обл іку, звітування та внесення п одатку до бюджету на час ви никнення спірних правовідно син був Закон України «Про податок на додану варті сть»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР.

Вказаний Закон втратив ч инність з 01.01.2011 року у зв' язку із вступом в дію Податкового кодексу України, однак полож ення даного Закону підлягают ь застосуванню до спірних пр авовідносин, оскільки він бу в чинним на момент здійсненн я розглядуваних господарськ их операцій та на момент фо рмування позивачем спірних с ум податкового кредиту.

Згідно з пунктом 1.7. статті 1 З акону України «Про податок н а додану вартість», податков ий кредит - це сума, на яку плат ник податку має право зменши ти податкове зобов' язання з вітного періоду, визначена з гідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону Украї ни «Про податок на додану вар тість»податковий кредит зві тного періоду визначається в иходячи із договірної (контр актної) вартості товарів (пос луг), але не вище рівня звичайн их цін, у разі якщо договірна ц іна на такі товари (послуги) ві дрізняється більше ніж на 20 ві дсотків від звичайної ціни н а такі товари (послуги), та скл адається із сум податків, нар ахованих (сплачених) платник ом податку за ставкою, встано вленою пунктом 6.1. статті 6 та ст аттею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв ' язку з:

придбанням або виготовлен ням товарів (у тому числі при ї х імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в о податковуваних операціях у м ежах господарської діяльнос ті платника податку;

придбанням (будівництвом, с порудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числ і інших необоротних матеріал ьних активів та незавершених капітальних інвестицій в не оборотні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використан ня у виробництві та/або поста вці товарів (послуг) для опода тковуваних операцій у межах господарської діяльності пл атника податку.

З аналізу вказаної правово ї норми та обставин справи су д приходить до висновку, що до статніми підставами для вклю чення ТОВ «Експомобіле і Ко» до складу податкового кредит у відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товарів (робіт, послуг); ви користання зазначених товар ів, робіт та послуг у межах гос подарської діяльності; сплат а чи нарахування сум податку на додану вартість у зв' язк у з таким придбанням, з врахув анням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачаєтьс я, що позивач в податкових дек лараціях з податку на додану вартість за серпень 2010 року в с кладі податкового кредиту ві добразив суми податку на дод ану вартість, в тому числі на п ідставі податкових накладни х, виписаних ТОВ «ТС-Фактор», т а які сплачені (нараховані) ни м, в зв' язку з придбанням тов арів (а.с. 18-20).

Підставою для нарахування податкового кредиту, відпов ідно до підпункту 7.2.6. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про п одаток на додану вартість»є податкова накладна, яка вида ється платником податку, яки й поставляє товари (послуги), н а вимогу їх отримувача.

За приписом підпункту 7.5.1. пу нкту 7.5. статті 7 Закону України «Про податок на додану варті сть»датою виникнення права п латника податку на податкови й кредит вважається дата зді йснення першої з подій:

або дата списання коштів з б анківського рахунку платник а податку в оплату товарів (ро біт, послуг), дата виписки відп овідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з ви користанням кредитних дебет ових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податко вої накладної, що засвідчує ф акт придбання платником пода тку товарів (робіт, послуг).

Закон України «Про податок на додану вартість»визначає лише окремі випадки, за яких н еможливе включення витрат по сплаті податку на додану вар тість до податкового кредиту звітного періоду, це: не пов' язаність здійсненої операці ї з господарською діяльністю , фіктивність операцій, відсу тність поставки, та відсутні сть у платника податків на мо мент перевірки податкових на кладних або видача її особою , яка не є платником ПДВ.

Згідно з підпунктом 7.2.1. пунк ту 7.2. статті 7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь»платник податку зобов' яз аний надати покупцю податков у накладну, що має містити заз начені окремими рядками: а) по рядковий номер податкової на кладної; б) дату виписування п одаткової накладної; в) назву юридичної особи або прізвищ е, ім' я та по батькові фізичн ої особи, зареєстрованої як п латник податку на додану вар тість; г) податковий номер пла тника податку (продавця та по купця); д) місце розташування ю ридичної особи або місце под аткової адреси фізичної особ и, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е ) опис (номенклатуру) товарів ( робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об' єм); є) повну назву о тримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму п одатку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що пі длягають сплаті з урахування м податку.

Відповідно до вимог підпун кту 7.2.4. пункту 7.2. статті 7 Закону України «Про податок на дода ну вартість» право на нараху вання податку та складання п одаткових накладних надаєть ся виключно особам, зареєстр ованим як платники податку у порядку, передбаченому стат тею 9 цього Закону.

Як встановлено судом та під тверджується матеріалами сп рави, на момент складання под аткових накладних контраген т позивача - ТОВ «ТС-Фактор»- б ув зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавств ом порядку та мав свідоцтво п ро реєстрацію платника подат ків на додану вартість від 24 л ютого 2005 року № 4025716, що підтвердж ується матеріалами, що надій шли на запит суду від ДПІ у Баб ушкінському районі м. Дніпро петровська (а.с.91-93).

Як вбачається з вказаних ма теріалів, рішенням ДПІ у Бабу шкінському районі м. Дніпроп етровська № 6 від 23.12.2010 року свід оцтво платника ПДВ ТОВ «ТС-Фа ктор»було анульовано з 20 г рудня 2010 року.

Тобто на момент здійснення господарських операцій та с кладання податкових накладн их (серпень 2010 року) вказане сві доцтво було чинним і ТОВ «ТС-Ф актор»мало право видавати по даткові накладні на кожну по ставку товарів, а анулювання свідоцтва платника ПДВ, у сво ю чергу, не позбавляє юридичн ої сили податкових накладних , виданих під час його дії.

В свою чергу податкові накл адні, на підставі яких позива ч формував податковий кредит , та копії яких знаходяться в м атеріалах справи, відповідаю ть вимогам встановленим підп унктом 7.2.1. пункту 7.2. статті 7 Зак ону України «Про податок на д одану вартість»та Порядку за повнення податкової накладн ої, затвердженого наказом ДП А України від 30.05.1997 р. № 165 та зареє строваного в Міністерстві юс тиції України 23 червня 1997 р. за № 233/2037 (чинного на момент оформле ння податкових накладних) ст осовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

Таким чином, позивачем було дотримано спеціальні вимоги щодо документального підтве рдження спірних сум податков ого кредиту.

Суд зазначає, що у разі, якщо на час здійснення господарс ьких операцій, за якими подат ковий орган не визнає обґрун тованим віднесення позиваче м до податкового кредиту сум податку на додану вартість, к онтрагенти були включені до Єдиного державного реєстру ю ридичних осіб та фізичних ос іб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію пла тника податку на додану варт ість, покупець не може нести в ідповідальність ні за неспла ту податків продавцями, ні за можливу недостовірність від омостей про них, наведених у з азначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому слід ураховувати вимоги статті 18 Закону Україн и «Про державну реєстрацію ю ридичних осіб та фізичних ос іб - підприємців», згідно з яко ю відомості, які підлягають в несенню до Єдиного державног о реєстру юридичних осіб та ф ізичних осіб - підприємців, бу ли внесені до нього, вважають ся достовірними і можуть бут и використані у спорі з треть ою особою, доки до них не внесе но відповідних змін. Якщо від омості, які підлягають внесе нню до цього реєстру, є недост овірними і були внесені до нь ого, то третя особа може посил атися на них у спорі як на дост овірні, за винятком випадків , коли вона знала або могла зна ти про те, що такі відомості є недостовірними.

Наявні в матеріалах справи довідка № 10772108 від 10.08.2011 року (а.с. 77- 81) та витяг № 10171333 від 08.06.2011 року (а.с. 48-49) з Єдиного державного реєст ру юридичних осіб та фізични х осіб - підприємців підтверд жують, що ТОВ «ТС-Фактор»стан ом на момент здійснення госп одарських операцій було заре єстроване в Єдиному державно му реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців .

Вирішуючи питання про реал ьність виконання договору з поставки товарів у ТОВ «ТС-Фа ктор», придбання таких товар ів з метою їх використання у в ласній господарській діяльн ості, суд зазначає наступне.

Відповідно до визначення ч астини першої статті 3 Господ арського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється ді яльність суб'єктів господарю вання у сфері суспільного ви робництва, спрямована на виг отовлення та реалізацію прод укції, виконання робіт чи над ання послуг вартісного харак теру, що мають цінову визначе ність.

Пункт 1.32. статті 1 Закону Укра їни «Про оподаткування прибу тку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних пр авовідносин) визначає господ арську діяльність як будь-як у діяльність особи, направле ну на отримання доходу в грош овій, матеріальній або немат еріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої о соби в організації такої дія льності є регулярною, постій ною та суттєвою.

За даними витягу з Єдиного д ержавного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підпри ємців від 28.07.11 року № 10655395 до основ них видів діяльності ТОВ «Ек спомобіле і Ко»належать: «Ви робництво будівельних матер іалів і конструкцій»(28.11.0), «П осередництво в торгівлі това рами широкого асортименту»(5 1.19.0), «Інші види оптової торг івлі»(51.90.0), «Надання інших коме рційних послуг»(74.87.0) - а.с.144.

Судом встановлено, що придб ані у ТОВ «ТС-Фактор»товари з амовлялись позивачем з метою використання в подальшій го сподарській діяльності та бу ли використані у такій діяль ності - шляхом виробництва з придбаних експозиторів торг івельного обладнання та прод ажу його третім особам - ПАТ «Н ова лінія», ПТК ТОВ «Агромат» , ТОВ «Епіцентр К», що підтверд жується наявними в матеріала х справи договорами, видатко вим накладними, актами прийм ання-передачі, рахунками-фак турами та банківськими випис ками (а.с. 36-41, 152-184).

Таким чином, товари що були придбані позивачем у ТОВ «ТС -Фактор», замовлялись з метою виконання позивачем своїх г осподарських зобов' язань.

Згідно довідки за Формою № 1 ДФ за 3 квартал 2010 року у трудов их відносинах з ТОВ «ТС-Факто р»перебувало 6 осіб (а.с. 9 3), що свідчить про наявність у контрагента позивача необхі дних трудових ресурсів для в иконання господарських зобо в' язань з поставки товарів.

За даними витягу № 10171333 від 08.06.20 11 року з Єдиного державного ре єстру юридичних осіб та фізи чних осіб - підприємців осно вними видами діяльності ТОВ «ТС-Фактор»є: роздрібна то ргівля в неспеціалізованих м агазинах (код КВЕД 52.1), консу льтування з питань комерційн ої діяльності та управління (код КВЕД 74.14), інші види опто вої торгівлі (код КВЕД 51.7) - а.с. 48-49.

Відтак, продаж ТОВ «ТС-Факто р»товарів на користь позивач а здійснювалось останнім в м ежах його звичайної господар ської діяльності.

Враховуючи вказані вище до говори та вид діяльності поз ивача і його контрагента, з ог ляду на характер поставлених ТОВ «ТС-Фактор»товарів та на дані позивачем документи, у с уду є підстави вважати, що гос подарські операції позивача з ТОВ «ТС-Фактор»є реальними та підтверджуються необхідн ими документами, а зазначені вище товари ТОВ «Ексмобіле і Ко»були використанні ним у в ласній господарській діяльн ості.

Не приймаються судом до ува ги доводи відповідача про по рушення кримінальної справи за ознаками злочину, передба ченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України, а саме - ств орення та придбання невстано вленими особами суб' єктів п ідприємницької діяльності, в тому числі ТОВ «ТС-Фактор».

Суд звертає увагу, що поруше ння кримінальної справи з а фактом вчинення злочину не може бути доказом вини пев ної особи у вчиненні злочину . Відповідно до статті 62 Конст итуції України особа вважаєт ься невинуватою у вчиненні з лочину доки її вину не буде до ведено в законному порядку і встановлено обвинувальни м вироком суду.

Відповідачем у свою чергу н е надано доказів,що кримінал ьна справа № 99106210 з обвинувальн им висновком була передана д о суду та вирішена останнім п о суті.

На переконання суду, поруше ння кримінальної справи за о знаками вчинення злочину, пе редбаченого ч. 1 ст. 205 Криміналь ного кодексу України, стосов но невстановлених осіб чи по садових осіб юридичної особи -контрагента не може призвод ити до недійсності всіх угод , укладених з моменту державн ої реєстрації такої юридично ї особи до моменту виключенн я її з державного реєстру, та н е позбавляє правового значен ня видані за цими господарсь кими операціями податкові на кладні.

Крім того, на запит суду Слі дчим управлінням податкової міліції ДПА України у Дніпро петровській області було пов ідомлено (лист від 03.10.2011 р. № 29106/10/09-02 1), що кримінальна справа, пору шена за фактом вчинення злоч ину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК У країни була закінчена про вадженням, а матеріали справи направлені до СУ ПМ ДП А України для проведення д одаткової перевірки (а.с. 200) .

Відповідно до ст. 212 КПК Украї ни досудове слідство закінчу ється складанням обвинуваль ного висновку або постанови про закриття справи чи поста нови про направлення справи до суду для вирішення питанн я про застосування примусови х заходів медичного характер у.

Згідно ст. 225 КПК України скла вши обвинувальний висновок, слідчий направляє справу прокуророві.

З урахуванням наведених но рм кримінально-процесуально го законодавства та виходячи зі змісту листа СУ ПМ ДПА Укра їни у Дніпропетровській обла сті від 03.10.2011 р. № 29106/10/09-021 суд приход ить до висновку, що криміналь на справа № 99106210 не була закінче на складанням обвинувальног о висновку з подальшим напра вленням її прокурору, оскіль ки це б виключало направленн я матеріалів справи до СУ ПМ Д ПА України для проведення до даткової перевірки.

Крім того, згідно відповіді на судовий запит СУ ПМ ДПС Укр аїни (№ 2а-9812/11/2670 від 29.09.2011 р.) в провад женні Головного слідчого упр авління ДПС України кримінал ьна справа № 99106210 не перебуває.

Той факт, що у позивача від сутні товарно-транспортні на кладні (вказаною обставиною представник відповідача в су довому засіданні мотивував в исновок про недійсність прав очинів по безтоварним господ арським операціям), в даному в ипадку не має правового знач ення, оскільки правилами п одаткового обліку не пере дбачено обов' язковість офо рмлення товарно-транспортни х накладних з метою віднесен ня до складу податкового кре диту сум ПДВ, сплачених у скла ді вартості товарів (робіт, по слуг).

На думку суду, товарно-транс портні накладні мають значен ня для підтвердження понесен их витрат або сплаченого под атку на додану вартість лише у випадку, коли підприємство відносить до валових витрат або податкового кредиту кош ти сплачені або витрачені са ме за послуги з перевезенн я.

Правила перевезень вантаж ів автомобільним транспорто м в Україні, затверджені нака зом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363, регламентують порядок п еревезення вантажів різного виду та визначають права, обо в'язки і відповідальність вл асників автомобільного тран спорту - Перевізників та вант ажовідправників і вантажоод ержувачів - Замовників.

Визначені Правилами докум енти - ліцензійна картка, доро жній лист, товарно-транспорт на накладна - є обов' язковим и для використання авто-пере візниками з метою пред' явле ння особам, уповноваженим зд ійснювати контроль на автомо більному транспорті і у сфер і безпеки дорожнього руху.

Слід зазначити, що централь ним податковим органом не ви давались обов' язкові до вик онання платниками податків а кти щодо підтвердження товар но-транспортними накладними та подорожніми листами в под атковому обліку пов' язаних з господарською діяльністю отриманих автотранспортних послуг.

Законодавець не ставить в з алежність невірне оформленн я транспортних документів на перевезення вантажу чи їх відсутність з наслідками формування бази оподаткуван ня податком на додану вартіс ть і, зокрема, визначення суми податкового кредиту.

Аналогічна правова позиці я наведена також в ухвалі ВАС У від 02.06.2009 р. по справі № К-4697/07, ном ер у ЄДРСР 3891607.

Посилання відповідача на порушення податкового закон одавства (відсутність об' єк тів оподаткування) у ланцюгу посередників позивача - ТОВ «Елфра Дисплей»та ТОВ «Е-Вос ток Україна», з якими мало вза ємовідносини ТОВ «ТС-Фактор» , не може свідчити про відсутн ість у позивача права на пода тковий кредит.

Порушення контрагентом по зивача та його постачальника ми вимог податкового законод авства та дисципліни складан ня первинних документів не м оже слугувати підставою для зменшення добросовісному су б' єкту господарювання суми податкового кредиту з подат ку на додану вартість. Крім то го висновки відповідача є бе зпідставними зважаючи на те, що досліджуючи ланцюги пост ачання товарів (робіт ,послуг ) від контрагентів до ТОВ «Екс помобіле і Ко»та зазначаючи про їх нікчемність, ДПІ у Пече рському районі м. Києва не нав едено даних про те, що ТОВ «Екс помобіле і Ко» придбало саме товар, що був отриманий контр агентом - ТОВ «ТС-Фактор»за ні кчемними правочинами зі свої ми безпосередніми постачаль никами по ланцюгу постачання .

При цьому, як вказано у Інфо рмаційному листі Вищого адмі ністративного суду України в ід 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 «відносини між у часниками попередніх ланцюг ів постачань товарів та посл уг не мають безпосередньо го впливу на дослідження ф акту реальності господарськ ої операції, вчиненої між ост аннім у ланцюгу постачань пл атником податків та його без посереднім контрагентом».

Таким чином, викладене під тверджує, що господарські оп ерації позивача з ТОВ «ТС-Фак тор»є реальними та підтвердж уються необхідними документ ами, а товари, що придбавалися позивачем у ТОВ «ТС-Фактор», п ридбавалися з метою використ ання та були використані поз ивачем у власній господарськ ій діяльності, що є свідчення м добросовісності пози вача при здійсненні вказаних операцій.

В інформаційному листі від 20 липня 2010 року №1112/11/13-10 «Проблемн і питання застосування закон одавства у справах за участю органів державної податково ї служби»Вищий адміністрати вний суд України зазначив: «… у чинному законодавстві Укра їни відсутнє визначення поня ття «добросовісний платник п одатків». Так само законодав ство не містить певних крите ріїв добросовісності платни ка податків. Водночас, слід ви знати обґрунтованим застосу вання на практиці цього підх оду, оскільки подібне розмеж ування платників податків до зволяє індивідуалізувати юр идичну відповідальність осо би та забезпечити дотримання правопорядку у галузі опода ткування навіть за наявності певних прогалин у законодав стві.

У разі, якщо дії платника по датку свідчать про його добр осовісність, а вчинені ним го сподарські операції не викли кають сумніву у їх реальност і та відповідності дійсному економічному змісту, для під твердження права на податков ий кредит та/або бюджетне від шкодування достатньо наявно сті належним чином оформлени х документів, зокрема, податк ових накладних. Прикладом по дібного підходу Верховного С уду України є, зокрема, Постан ова від 9 вересня 2008 року (реєст раційний номер судового ріше ння в ЄДРСР - 2362425)».

З врахуванням того, що позив ачем надано первинні докумен ти, що стосуються господарсь кої операцій за участю ТОВ «Т С-Фактор», які фактично підтв ерджують реальне здійснення правочину і досягнення пози вачем законної мети їх здійс нення - придбання на підставі цивільно-правової угоди дет алі для екпозиторів (торгіве льного обладнання) для здійс нення господарської статутн ої діяльності направленої на отримання прибутку, висновк и відповідача про безтоварні сть господарських операцій, вчинених за участю ТОВ «ТС-Фа ктор»з мотивів не спрямовано сті правочинів на реальне на стання наслідків, є надумани ми та такими, що ґрунтуються н а припущеннях. В спірному акт і перевірки та в судовому зас іданні відповідачем не навед ено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умо виводу про порушення позивач ем податкового законодавств а.

Крім цього, необхідно зазна чити, що і практика Європейсь кого суду з прав людини, яка ві дповідно до ст.17 Закону Україн и „Про виконання рішень та за стосування практики Європей ського суду з прав людини” є д жерелом права, свідчить про т е, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конк ретною компанією, вони повин ні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб' єкту, а не розповсюджувати не гативні наслідки на інших ос іб при відсутності зловживан ня з їх боку (Рішення Європ ейського суду з прав людини в ід 09.01.2007р. у справі „Інтерсплав проти України”).

Податковий орган не надав ж одних доказів на підтверджен ня того, що позивач, як платник податку, діяв без належної об ачності й обережності і йому було відомо про можливі пору шення, які допускав його конт рагент, або що самостійною ді ловою метою здійснення госпо дарських операцій з даним пі дприємством було одержання п озивачем податкової вигоди.

Що стосується посилання ві дповідача на нікчемність пра вочинів, укладених між позив ачем та ТОВ «ТС-Фактор», суд ді йшов висновку, що зміст зазна чених правочинів не суперечи ть актам цивільного законода вства; а відповідач не надав д оказів, які б підтверджували , що зміст угод не відповідає д ійсним намірам сторін щодо н абуття цивільних прав і обов ' язків чи свідчить про намі р сторін ухилитися від опода ткування доходів, отриманих внаслідок виконання договор у або приховування дійсного об' єкту оподаткування, змен шення бази оподаткування, ст ворення штучних підстав для незаконного відшкодування с ум сплачених податків за рах унок коштів бюджету, отриман ня незаконних пільг з оподат кування тощо.

За змістом ч. 1 ст. 228 ЦК України , у редакції, чинній як на моме нт здійснення розглядуваних господарських операцій, так і на момент винесення оскарж уваних рішень ДПІ, правочин с прямований на незаконне заво лодіння майном держави, вваж ається таким, що порушує публ ічний порядок, а тому згідно ч . 2 цієї статті є нікчемним.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обстави ни суд вважає, що податковий о рган безпідставно прийшов до висновку про нікчемність до говорів, укладених між позив ачем та ТОВ «ТС-Фактор», оскіл ьки відсутні належні підстав и вважати, що правочини між вк азаними особами є такими, що п орушують публічний порядок т а були спрямовані на незакон не заволодіння майном держав и.

Окрім цього, з 01.01.2011 року набул и чинності зміни, внесені до Ц ивільного кодексу України, з окрема, було викладено части ну першу статті 203 у новій реда кції та доповнено статтю 228 ча стиною третьою. На підставі ч . 3 ст. 228 ЦК України чи ст. 207 Господ арського кодексу України (да лі ГК України) доводити недій сність правочинів (господарс ьких зобов'язань) органи держ авної податкової служби зобо в'язані виключно у судовому п орядку.

В матеріалах справи відсут ні докази на предмет визнанн я недійсними в установленому порядку вищевказаних догово рів та порушення законодавст ва України в момент складанн я наявних у позивача податко вих накладних.

Слід зазначити, що відповід ач не звертався до суду із поз овом про визнання недійсними договорів укладених позивач ем з ТОВ «ТС-Фактор»та в акті п еревірки не зазначено, чи вин есено обвинувальний вирок що до будь-кого з посадових осіб та чи притягнуто будь-кого по садових осіб ТОВ «ТС-Фактор» до кримінальної відповідаль ності за злочини передбачені ст. 205 та ст. 212 Кримінального код ексу України щодо створення та господарської діяльності вищевказаних підприємств.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідач не навів ж одних обставин та доказів, як і б свідчили про незвичніс ть цін за спірними операц іями, або про невідповідні сть господарських операцій цілям та завданням стат утної діяльності сторін цих операцій, незвичності цих операцій для цих осіб , збитковості здійснен их операцій, або інших обстав ин, які б в сукупності могл и свідчити, про фіктивність в чинених операцій, відсут ність факту поставки робіт/п ослуг, а також того, що вчиненн я зазначених операцій не бул о обумовлено розумними еконо мічними причинами (цілями ді лового характеру), а дії позив ача та його контрагенту були спрямовані на отримання нео бґрунтованої податкової виг оди.

Як вбачається з Акту переві рки, вказані обставини під ча с проведення перевірки відпо відачем взагалі не дослід жувались та жодні обґрунт овані доводи з цього приводу в Акті перевірки не наведено .

Враховуючи викладене, суд в важає, що ТОВ «Експомобіле і К о» правомірно сформовано под атковий кредит з податку на д одану вартість за серпень 2010 р оку, а висновок Акта перевірк и про порушення позивачем пп . 7.4.1., 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України «П ро податок на додану вартіст ь»є помилковим, відтак визна чення суми податкового зобов ' язання з податку на додану вартість у розмірі 42 699,00 грн. є п ротиправним.

Враховуючи те, що податкове зобов' язання визначене кон тролюючим органом неправомі рно, то застосування штрафни х (фінансових) санкцій згідно п. 123.1. ст. 123 Податкового кодексу України у розмірі 10 675,00 грн. є та кож протиправним.

Враховуючи викладене, суд п риходить до висновку, що пода ткове повідомлення - рішення ДПІ у Печерському районі м. Ки єва від 25 березня 2011 року № 00024023 10 є протиправним та підляга є скасуванню.

Відповідно до частини друг ої статті 19 Конституції Украї ни органи державної влади та органи місцевого самоврядув ання, їх посадові особи зобов ' язані діяти лише на підста ві, в межах повноважень та у сп осіб, що передбачені Констит уцією та законами України.

Відповідно до частини друг ої статті 71 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и в адміністративних справах про протиправність рішень, д ій чи бездіяльності суб' єкт а владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

На думку Окружного адмініс тративного суду міста Києва, ДПІ у Печерському районі м. Ки єва не доведена правомірніст ь та обґрунтованість прийнят тя спірного податкового пові домлення - рішення з урахуван ням вимог встановлених части ною другою статті 19 Конституц ії України та частиною треть ою статті 2 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и, а тому, виходячи з меж заявл ених позовних вимог, системн ого аналізу положень законод авства України та доказів, на явних у матеріалах справи, ад міністративний позов ТОВ «Ек спомобіле і Ко»підлягає задо воленню.

Відповідно до частини перш ої статті 94 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и на користь позивача підляг ають відшкодуванню судові ви трати (судовий збір) з Державн ого бюджету України.

Керуючись вимогами ст.ст. 69-71 , 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністрати вного судочинства України, О кружний адміністративний су д міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний по зов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та с касувати податкове повідомл ення-рішення Державної подат кової інспекції у Печерськом у районі міста Києва № 0002402310 від 25 березня 2011 року.

3. Присудити з Державного бю джету України на користь Тов ариства з обмеженою відповід альністю «Екпомобіле і Ко»су дові витрати у розмірі 3,40 грн. ( три гривні сорок копійок).

Постанова відповідно до ст атті 254 Кодексу адміністратив ного судочинства України наб ирає законної сили після зак інчення строку подання апеля ційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скарг у не було подано. У разі поданн я апеляційної скарги постано ва, якщо її не скасовано, набир ає законної сили після повер нення апеляційної скарги, ві дмови у відкритті апеляційно го провадження або набрання законної сили рішенням за на слідками апеляційного прова дження.

Постанова може бути оскар жена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни, шляхом подання апеляційн ої скарги до адміністративно го суду апеляційної інстанці ї через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване су дове рішення. Апеляційна ска рга на постанову суду першої інстанції подається протяго м десяти днів з дня її проголо шення. У разі застосування су дом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийня ття постанови у письмовому п ровадженні апеляційна скарг а подається протягом десяти днів з дня отримання копії по станови.

Суддя Патратій О.В.

Повний текст постано ви складено та підписано: 28 жо втня 2011 року.