Постанова

від 07.11.2011 по справі 2а-14247/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 07 листопада 2011 року           16:30           № 2а-14247/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом

 Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києві

до

 Товариства з обмеженою відповідальністю "Антар"

про

 стягнення заборгованості у розмірі 88 066,36 грн.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва(далі –позивач, ДПІ у Оболонському районі м. Києва)  з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар»(далі –відповідач, ТОВ «Антар») про стягнення заборгованості в сумі 88 066,36 грн. по податку на додану вартість.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що згадана сума є податковим боргом, не сплаченим у встановлений законом строк. Вжиті податковим органом заходи по стягненню цієї суми не призвели до позитивного результату, що стало підставою для звернення до суду з метою примусового стягнення коштів з рахунків платника податків відповідно до п. 20.1.18 ст. 20, п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року відкрито скорочене провадження у справі, враховуючи пред’явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачу було встановлено строк до 01 листопада 2011 року для подання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову.

Ухвала Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 жовтня 2011 року була одержана відповідачем 14 жовтня 2011 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на повідомленні про вручення поштового відправлення.

У строк, встановлений ч. 3 статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач не подав до канцелярії суду заперечення проти позову. Враховуючи вищенаведене, справа розглядається в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, які мають значення для вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, відповідач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Антар»  (код ЄДРПОУ 24088985) зареєстроване Оболонською районною у м.Києві державною адміністрацією та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва від 23.06.2005 року, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.09.2011 року.      

Станом на день розгляду спору у відповідача згідно з обліковою карткою платника податків обліковується заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 88 066,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, податкова заборгованість виникла у відповідача на підставі:

- самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість № 17506 від 27.02.2011 року, в якій відповідачем самостійно визначено суму штрафу у зв’язку з виправленням помилок за вересень місяць 2010 року у розмірі 148 693,00 грн.;

- самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість № 65834 від 20.03.2011 року, в якій відповідачем визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 1 193,00 грн. та самостійно нарахованого суму штрафу у розмірі 19 130,00 грн.;

- самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість № 117616 від 20.04.2011 року, в якій відповідачем визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість у розмірі 15 489,00 грн.;

- самостійно поданої податкової декларації з податку на додану вартість № 145457 від 23.05.2011 року, в якій відповідачем визначено суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість за квітень місяць 2011 року у розмірі 23 070,00 грн.

Самостійно визначені суми податкових зобов’язань по податку на додану вартість відповідачем було сплачено частково –у розмірі 119 508,64 грн. Решта сум грошових зобов’язань відповідачем сплачені не були.

Пунктом 54.1 ст. 54 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 ст. 57 ПКУ передбачено, що платник податків зобов’язаний сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПКУ не підлягає оскарженню податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків.

Виходячи з положень п. 57.3 ст. 57 та п. 56.11 ст. 56 Податкового кодексу України податкові зобов’язання за податковими деклараціями № 17506 від 27.02.2011 р., № 65834 від 20.03.2011 р., № 117616 від 20.04.2011 р. та № 145457 від 23.05.2011 р. є узгодженими у день подання вказаних декларацій та не підлягають оскарженню.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПКУ дає визначення, що податковий борг –це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Враховуючи те, що грошові зобов’язання, які самостійно узгоджені відповідачем, не були погашені протягом граничного строку, вони відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1. ст. 14 ПКУ визнаються податковим боргом.

Згідно п.59.1 ст. 59 ПКУ у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надсилав відповідачу податкову вимогу № 13 від 19.01.2011 р. на суму 15 043,02 грн.

Податкова вимога була вручена відповідачу 25.02.2011 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на корінці податкової вимоги.

Доказів оскарження вищевказаної податкової вимоги в адміністративному або судовому порядку відповідачем суду не надано.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Кодексу, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПКУ передбачено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

У зв’язку із порушенням строків сплати узгоджених податкових зобов’язань, відповідачу було нараховано пеню у розмірі 1 393,94 грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, на підставі ст. 89 Податкового кодексу України ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийняте рішення № 1419/ю/24-104 від 19.01.11 р. стосовно ТОВ «Антар»про опис майна в податкову заставу. Однак, після проведених податковим органом заходів податковий борг відповідача залишився несплаченим.

Відповідно до картки особового рахунку відповідача, заборгованість по податку на додану вартість становить 88 066,36 гривень (207 575,00 грн. –119 508,64 грн.).

Відповідно до п. 87.1 ст. 87 ПКУ джерелами самостійної сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності –шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 93.5 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.8 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідачем не надано суду доказів на спростування вищенаведених доводів позивача, в тому числі доказів погашення податкового боргу.

Відсутність коштів або інших активів, які підлягають стягненню не є підставою для звільнення від конституційного обов’язку зі сплати податків.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, враховуючи те, що вжиті позивачем заходи щодо стягнення податкового боргу не призвели до позитивного результату (погашення податкового боргу), який станом на день розгляду справи становить 88 066,36 гривень, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Роз’яснити відповідачу, що відповідно до п. 8 ч. 6 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України дана постанова підлягає негайному виконанню.

Керуючись вимогами ст. ст. 69-71, ч. 4 ст. 94, 160-162, 167, 183-2, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Антар»  (код ЄДРПОУ 24088985, адреса: 04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 6, корпус А1, офіс 1) заборгованість у розмірі 88 066,36 грн. (вісімдесят вісім тисяч шістдесят шість гривень 36 коп.) на користь Державного бюджету України (УДК у Оболонському районі м. Києва, ідентифікаційний код 26077916, банк одержувач ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, р/р 31113029700006, код платежу 14010100).

3. Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 183-2, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                                О.В. Патратій