Рішення

від 06.12.2011 по справі 30/335

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  30/335

06.12.11

За позовом   Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІнгоУкраїна”

До                  Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова

                      компанія “Оранта”

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2     

Про                стягнення страхового відшкодування 8 555,15 грн.

                                                                                                  Суддя  Ващенко Т.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

Від позивача          ОСОБА_1 –представник за довіреністю 497 від 31.12.10.

Від відповідача     не з’явився

Від третьої особи  не з’явився

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” до Відкритого акціонерного товариства “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування у розмірі 8 555,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “Інго Україна” на підставі Договору страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності № 330535120 від 13.08.07., внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди, було виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Мітсубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.11. порушено провадження у справі № 30/335, на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі в розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача – ОСОБА_2; розгляд справи призначено на 17.11.11. о 11-10.

Представник відповідача в судове засідання 17.11.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 28.10.11. про порушення провадження у справі № 30/335 не виконав, але 16.11.11. через відділ діловодства подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з участю представників НАСК “Оранта”в інших судах міста Києва.  

Представник третьої особи в судове засідання 17.11.11. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 28.10.11. про порушення провадження у справі № 30/335 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення  судового засідання був повідомлений  належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.11.11. розгляд справи № 30/335 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 06.12.11. о 10-30.

02.12.11. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подано письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Відкрите акціонерне товариство “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог та застосувати у справі № 30/335 наслідки пропущення строку позовної давності.

Представником позивача в судовому засіданні 06.12.11. подано суду письмові пояснення  по справі, відповідно до яких Приватне акціонерне товариство “Акціонерна страхова компанія “ІнгоУкраїна” вказує на те, що позивачем не пропущено строк позовної давності, оскільки у відповідності до чинного законодавства України, за регресними зобов’язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов’язання, а саме, з дня виплати страхового відшкодування.

В судовому засіданні 06.12.11. позивач підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання 06.12.11. не з’явились, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/335.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

                                       ВСТАНОВИВ:

Згідно Договору страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності № 330535120 від 13.08.07. у Закритому акціонерному товаристві “Акціонерна страхова компанія “ІнгоУкраїна” (правонаступником якого є позивач) застраховано автомобіль Мітсубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, страхувальником по Договору є ОСОБА_3.

Постановою Солом’янського районного суму міста Києва від 27.08.08. у справі № 3-12391-1/08 встановлено, що 11.08.08. о 09 год. 10 хв. по пр. Перемоги, 45 сталась дорожньо-транспортна пригода –зіткнення автомобілів, Шеврове Авео державний реєстраційний номер НОМЕР_2, водій ОСОБА_2 та Мітсубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданого власнику транспортного засобу Мітсубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1,  в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до розрахунку суми страхового відшкодування складає 11 186,72 грн., а в виключенням, як те, що не відноситься до страхового випадку ПДВ, сума страхового відшкодування становить 8 555,15 грн.

За страховим випадком –ДТП, що сталась 11.08.08. за участю застрахованого автомобіля, відповідно до складеного рахунку згідно Договору, до виплати визначено суму страхового відшкодування в розмірі 8 555,15 грн., виплата якого за Договором страхування підтверджується платіжним дорученням № 10537 від 03.11.08.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що згідно вищевикладеного, до нього перейшло право зворотньої вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб –автомобіль Шеврове Авео державний реєстраційний номер НОМЕР_2,  яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача автомобілю Мітсубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахований у Відкритому акціонерному товаристві Національна акціонерна страхова компанія “Оранта”.

В матеріалах справи, наявний поліс № ВВ/8047876 обов‘язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно до вказаного вище  полісу, цивільно –правова відповідальність застрахована за Шрамковою Ганною Генадіївною, а забезпечений транспортний засіб –автомобіль Шеврове Авео державний реєстраційний номер НОМЕР_2, тип договору № 3, строк дії з 22.05.08. по 21.05.09.

Пунктом 15.3 ст. 15 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»передбачено, що договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності можуть укладатися на умовах: страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров’ю майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір ІІІ типу).

Договір обов'язкового страхування цивільно –правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/8047876) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі.

Відповідно до п. 4 полісу № ВВ/8047876, страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є ОСОБА_2.

Частинами 1 та 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_2, яка керувала автомобілем Шеврове Авео державний реєстраційний номер НОМЕР_2, встановлена в судовому порядку (постанова Солом’янського районного суму міста Києва від 27.08.08.. у справі № 3-12391-1/08).

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним вище договором (поліс № ВВ/8047876) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 51 000,00 грн., франшиза –0,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 37.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля Мітсубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс № ВА/ ВВ/8047876), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за Договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25.11.08.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Мітсубіші, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 8 555,15 грн.

Згідно з п. 37.1 ст. 37 вказаного Закону, виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Як вбачається з матеріалів справи, листом № 115 від 02.03.11. (регресна вимога), що надіслана відповідачу 02.03.11., позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП, у розмірі 8 555,15 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 8 555,15 грн. страхового відшкодування.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем не наведено обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання.

Щодо клопотання відповідача застосувати у даній справі строк позовної давності, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно ст. 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

У відповідності до ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України встановлено, що за регресними зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Таким чином, з наведеного вбачається, що стосовно регресних зобов'язань, тобто зобов'язань по відшкодуванню грошових коштів або інших майнових цінностей, сплачених кредитором третій особі з вини боржника, то законодавцем визначено, що початок перебігу строку позовної давності за регресними вимогами починається з дня виконання основного зобов'язання.

Прикладом регресного зобов'язання є право страховика на відшкодування страхових виплат за рахунок особи, з вини якої стався страховий випадок, яке виникає з дати виплати страхувальникові страхового відшкодування.

За таких обставин, з наведеного вбачається, що перебіг строку позовної давності у даному випадку слід рахувати з 03.11.08., тобто з дати виплати страхового відшкодування (платіжне доручення № 10537 від 03.11.08.).

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду з даним позовом 25.10.11.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для застосування у відповідності до норм ст. 267 Цивільного кодексу України до спірних правовідносин трьохрічного строку позовної давності, оскільки такий строк позивачем не було пропущено, в зв’язку з чим клопотання відповідача про застосування строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІнгоУкраїна” суд визнає  обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста  Києва, –                              

В И Р І Ш И В:

1. Позов Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІнгоУкраїна” задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” (01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75, код ЄДРПОУ 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства “Акціонерна страхова компанія “ІнгоУкраїна” (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602) 8 555 (вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) грн. 15 коп. –заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. –державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                                                                                      Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 13.12.11.