Рішення

від 13.12.2011 по справі 5/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5/213 13.12.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельні матеріали та те хнології»

до Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Санмакстрейд»

про стягнення 66 049,60 грн.

Суд дя Ломака В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБ А_1 за довіреністю № 11/05-01 від 11.05 .2010 р.;

від відповідача: н е з' явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівель ні матеріали та технології»( далі - позивач) звернулось д о господарського суду міста Києва з позовом до Товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Санмакстрейд»(далі - від повідач) про стягнення 66 049,60 грн. Також позивач просит ь судові витрати по сплаті де ржавного мита та витрати на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу покл асти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач поси лався на те, що відповідачем н е здійснено в повному обсязі оплату товару, поставленого останньому на підставі вида ткових накладних, що зумовил о виникнення заборгованості .

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 28.10.2011 р. поруш ено провадження у справі № 5/2 13, розгляд справи призначено н а 15.11.2011 р.

Представники сторін в судо ве засідання 15.11.2011 р. не з' явил ись, вимоги ухвали господарс ького суду міста Києва від 28.10.2 011 р. про порушення провадженн я у справі № 5/213 не викона ли, про поважні причини неявк и суд не повідомили, про час і місце проведення судового за сідання повідомлені належни м чином.

Ухвалою господарського су ду міста Києва від 15.11.2011 р. на під ставі ст. 77 Господарського про цесуального кодексу України розгляд справи відкладено н а 13.12.2011 р.

В судовому засіданні 13.12.2011 р. п озивачем підтримано свої поз овні вимоги в повному обсязі .

Представник відповідача в судове засідання 13.12.2011 р. повто рно не з' явився, вимоги ухва ли господарського суду міста Києва від 28.10.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/213 та у хвали господарського суду мі ста Києва від 15.11.2011 р. не виконав , заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні прич ини неявки суд не повідомив, п ро час і місце проведення суд ового засідання повідомлени й належним чином.

При цьому, судом враховано, що п. 11 Інформаційного листа В ищого господарського суду Ук раїни від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосуван ня норм Господарського проце суального кодексу України, п орушені у доповідних записка х про роботу господарських с удів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських с удів не віднесено установлен ня фактичного місцезнаходже ння юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - уч асників судового процесу на час вчинення тих чи інших про цесуальних дій. Тому відпові дні процесуальні документи н адсилаються господарським с удом згідно з поштовими рекв ізитами учасників судового п роцесу, наявними в матеріала х справи.

Водночас законодавство Ук раїни, в тому числі Господарс ький процесуальний кодекс Ук раїни, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з' ясовувати фактичне місцезна ходження іншої сторони (стор ін) у справі (якщо воно не спів падає з її місцезнаходженням , визначеним згідно зі статте ю 93 Цивільного кодексу Україн и) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальни х документах.

В разі коли фактичне місцез находження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповіда є її місцезнаходженню, визна ченому згідно з законом, і дан а особа своєчасно не довела п ро це до відома господарсько го суду, інших учасників проц есу, то всі процесуальні насл ідки такої невідповідності п окладаються на цю юридичну о собу.

Слід також зазначити, що вищ езгаданий інформаційний лис т відправляє до пункту 4 інфор маційного листа Вищого госпо дарського суду України № 01-8/1228 в ід 02.06.2006 р. «Про деякі питання пр актики застосування норм Гос подарського процесуального кодексу України, порушені у д оповідних записках про робот у господарських судів у 2005 роц і»(із змінами від 08.04.2008 р.), в яком у зазначається, що примірник и повідомлень про вручення р екомендованої кореспонденц ії, повернуті органами зв'язк у з позначками «адресат вибу в», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних об ставин справи можуть вважати ся належними доказами викона ння господарським судом обов 'язку щодо повідомлення учас ників судового процесу про в чинення цим судом певних про цесуальних дій.

Особи, які беруть участь у с праві, вважаються повідомлен ими про час і місце розгляду ї ї судом, якщо ухвалу про поруш ення провадження у справі на діслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз' яснення Президії Вищо го Арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.07.1997 р. із зміна ми «Про деякі питання практи ки застосування Господарськ ого процесуального кодексу У країни»).

Відомості про місцезнаход ження відповідача є правомір ними, оскільки підтверджені витягом з ЄДРПОУ, що поданий п озивачем.

Відповідно до ст. 75 Господар ського процесуального кодек су України справа розглядаєт ься за наявними в ній матеріа лами.

В судовому засіданні 13.12.2011 р. с удом проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Розглянувши подані докуме нти і матеріали, заслухавши п ояснення представника позив ача, всебічно і повно з' ясув авши фактичні обставини, на я ких ґрунтується позов, об' є ктивно оцінивши докази, які м ають значення для розгляду с прави і вирішення спору по су ті, господарський суд міста К иєва, -

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівель ні матеріали та технології» (Постачальником) поставлено Товариству з обмеженою відпо відальністю «Санмакстрейд» (Замовнику) товар на підставі наступних видаткових наклад них, належним чином завірені копії яких наявні в матеріал ах справи: № АС23/04-8 від 23.04.2009 р., № АС 31/05-13 від 31.05.2009 р., № АС30/06-34 від 30.06.2009 р., № А С31/07-1 від 31.07.2009 р., № АС21/08-28 від 21.08.2009 р., № АС11/09-7 від 11.09.2009 р., № АС19/09-2 від 19.09.2009 р., № АС19/09-3 від 19.09.2009 р., № АС15/10-17 від 15.10.2009 р ., № АС04/11-12 від 04.11.2009 р., № АС08/11-1 від 08.12.2009 р., № АС10/12-1 від 10.12.2009 р ., № АС11/12-1 від 11.12.2009 р., № АС11/12-2 від 11.12.2009 р., № АС14/12-2 від 14.12.2009 р., № АС15/12-9 від 15.12.2 009 р., на загальну суму 287 620,80 грн.

Вказані видаткові накладн і підписані повноважними пре дставниками сторін та скріпл ені печатками останніх.

Згідно з наявними в матеріа лах справи банківськими випи сками по особовому рахунку п озивача, відповідачем сплаче но за поставлений товар 221 571,20 г рн.

З матеріалів позовної заяв и та усних пояснень позивача вбачається, що договір поста вки (купівлі-продажу) у формі є диного документу не складавс я.

За вказаних обставин, позив ач в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільног о кодексу України звернувся до відповідача з вимогою № 22/09-0 1 від 22.09.2011 р. (надіслана відповід ачу 22.09.2011 р. відповідно до наявн ого в матеріалах справи фіск ального чеку та опису вкладе ння).

Відповідач відповіді на вк азану вимогу не надав, жодних дій спрямованих на врегулюв ання даного спору не вчинив, і снуючу заборгованість не пог асив.

Враховуючи зазначені обст авини, зокрема відмову відпо відача в добровільному поряд ку виконати взяті на себе дог овірні зобов' язання з оплат и товару, позивач вирішив зве рнутись за захистом свої пра в та охоронюваних законом ін тересів до суду.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об' єктивному розгляді в судовом у засіданні всіх обставин сп рави в їх сукупності, суд вваж ає, що вимоги позивача підляг ають задоволенню з наступних підстав.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарсь кого кодексу України визначе но, що зміст господарського д оговору становлять умови дог овору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встан овлення, зміну або припиненн я господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обо в'язкові умови договору відп овідно до законодавства. Гос подарський договір вважаєть ся укладеним, якщо між сторон ами у передбачених законом п орядку та формі досягнуто зг оди щодо усіх його істотних у мов. Істотними є умови, визнан і такими за законом чи необхі дні для договорів даного вид у, а також умови, щодо яких на в имогу однієї із сторін повин на бути досягнута згода.

Відповідно до п. 1 ст. 181 Господ арського кодексу України, до пускається укладення господ арських договорів у спрощени й спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телег рамами, телефонограмами тощо , а також шляхом підтвердженн я прийняття до виконання зам овлень, якщо законом не встан овлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення д аного виду договорів.

Вказане кореспондується з приписами ст. 205 Цивільного ко дексу України.

Враховуючи зазначене, судо м встановлено, що між сторона ми був укладений договір пос тавки у спрощений спосіб шля хом підписання між сторонами видаткових накладних. Відта к, між сторонами виникли прав овідносини, які підпадають п ід правове регулювання параг рафа 1 глави 30 ГК України, глави 54 ЦК України (поставка, купівл я-продаж).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 712 Циві льного кодексу України, за до говором поставки продавець ( постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у вс тановлений строк (строки) тов ар у власність покупця для ви користання його у підприємни цькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особист им, сімейним, домашнім або інш им подібним використанням, а покупець зобов'язується при йняти товар і сплатити за ньо го певну грошову суму.

До договору поставки засто совуються загальні положенн я про купівлю-продаж, якщо інш е не встановлено договором, з аконом або не випливає з хара ктеру відносин сторін.

У відповідності до ст. 655 Циві льного кодексу України, за до говором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає а бо зобов'язується передати м айно (товар) у власність другі й стороні (покупцеві), а покупе ць приймає або зобов'язуєтьс я прийняти майно (товар) і спла тити за нього певну грошову с уму.

Згідно зі ст. 663 Цивільного ко дексу України, продавець зоб ов'язаний передати товар пок упцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає зм оги визначити цей строк, - відп овідно до положень статті 530 ц ього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивіль ного кодексу України, покупе ць зобов'язаний оплатити тов ар за ціною, встановленою у до говорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є о платним, відтак одним із осно вних обов'язків покупця є опл ата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товар у за його кількісну одиницю. Ц іна товару, як правило, визнач ається у договорі за згодою с торін.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України , покупець зобов'язаний оплат ити товар після його прийнят тя або прийняття товаророзпо рядчих документів на нього, я кщо договором або актами цив ільного законодавства не вст ановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний спла тити продавцеві повну ціну п ереданого товару.

Факт одержання товару підт верджується видатковими нак ладними, які містять підписи представників сторін та скр іплені печатками сторін.

Таким чином, судом встановл ено, що позивачем поставлено за вищезгаданими видатковим и накладними товар, а відпові дачем його прийнято на загал ьну суму 287 620,80 грн.

Хоча матеріали справи не мі стять довіреностей на одержа ння товару за спірними видат ковими накладними, однак, ост анні не містять і будь-яких за уважень чи застережень, міст ять підпис особи відповідача та його печатку, та факт прийн яття товару відповідачем за цими видатковими накладними підтверджується здійсненим и відповідачем частковими пр оплатами.

При цьому, суд додатково від значає, що довіреність не від носиться до розрахункових, п латіжних і інших документів, обов' язковість ведення і з берігання яких передбачена п равилами ведення податковог о обліку (п. 5.3.9 Закону України "П ро оподаткування прибутку пі дприємств").

Відповідно до листа Мініст ерства фінансів України № 31-04200 -30/23-7454/6784 від 29.08.2005 р. довіреність на отримання цінностей, яка від повідно до пункту 8 Інструкці ї про порядок реєстрації вид аних, повернутих і використа них довіреностей на одержанн я цінностей, затвердженої на казом Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р., видаєтьс я на строк не більше 10 днів і є п ервинним документом, що фікс ує рішення уповноваженої осо би (керівника) підприємства п ро уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені пере лік та кількість цінностей. Т обто довіреність не являєтьс я документом, що підтверджує факт господарської операції по передачі товару.

Відпуск матеріальних цінн остей без довіреності є пору шенням ведення бухгалтерськ ого обліку і тягне за собою ві дповідальність, передбачену Кодексом України про адміні стративні правопорушення, ал е не являється запереченням факту передачі (поставки ) тов арів.

Проте, відповідач в порушен ня покладеного на нього чинн им законодавством України об ов' язку по оплаті поставлен их товарів в повному обсязі н е виконав.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК У країни кожна сторона повинна довести ті обставини, на які в она посилається як на підста ву своїх вимог і заперечень; д окази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, як і відповідно до законодавств а повинні бути підтверджені певними засобами доказуванн я, не можуть підтверджуватис ь іншими засобами доказуванн я.

Обов' язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріа льному законодавстві міру на лежної поведінки особи, що бе ре участь у судовому процесі , із збирання та надання доказ ів для підтвердження свого с уб' єктивного права, що має з а мету усунення невизначенос ті, яка виникає в правовіднос инах у разі неможливості дос товірно з' ясувати обставин и, які мають значення для спра ви.

Таким чином, судом встановл ено, що заборгованість відпо відача за поставлений за вид атковими накладними товар ст ановить 66 049,60 грн. (287 620,80 грн. - 221 571,20 грн.).

Якщо строк (термін) викона ння боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимог и, кредитор має право вимагат и його виконання у будь-який ч ас. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення в имоги, якщо обов'язок негайно го виконання не випливає із д оговору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК Укра їни).

Відповідачем всупереч вка заних норм чинного законодав ства жодних доказів на спрос тування позовних вимог й зок рема, погашення в повному обс язі суми боргу у встановлени й ч. 2 ст. 530 ЦК України строк суду не надано.

В силу ст. 526 Цивільного кодек су України та ст. 193 Господарсь кого кодексу України, зобов' язання має виконуватись нале жним чином, відповідно до умо в договору та вимог Цивільно го кодексу України, інших акт ів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов т а вимог - відповідно до звич аїв ділового обороту або інш их вимог, що звичайно ставлят ься.

Відповідно до ст. 610 Цивільно го кодексу України, порушенн ям зобов'язання є його невико нання або виконання з поруше нням умов, визначених змісто м зобов'язання (неналежне вик онання).

В силу приписів п. 1 ст. 612 Цивіл ьного кодексу України, боржн ик вважається таким, що прост рочив, якщо він не приступив д о виконання зобов' язання аб о не виконав його у строк, вста новлений договором або закон ом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного ко дексу України, договір є обов ' язковим для виконання стор онами.

Зважаючи на встановлені фа кти та вимоги вищезазначених правових норм, а також врахов уючи, що позивачем доведено о бґрунтованість позовних вим ог - про стягнення боргу за пос тавлений за видатковими накл адними товар, а відповідачем в установленому порядку обс тавини, які повідомлені пози вачем, не спростовано, господ арський суд дійшов висновку, що позов нормативно та докум ентально доведений, та підля гає задоволенню, внаслідок ч ого з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 66 049,60 грн. заборгованості за по ставлений товар.

Згідно зі ст. 44 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, до судових витрат відн есені державне мито, суми, що п ідлягають сплаті за проведен ня судової експертизи, призн аченої господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом т а дослідженням речових доказ ів у місці їх знаходження, опл ата послуг перекладача, адво ката, витрати на інформаційн о-технічне забезпечення судо вого процесу та інших витрат , пов'язаних з розглядом справ и.

При цьому, на підставі ст. 49 Г осподарського процесуально го кодексу України, стороні н а користь якої відбулося ріш ення, господарський суд відш кодовує державне мито за рах унок другої сторони, а також в итрати на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу.

Приймаючи до уваги вищевик ладене, судові витрати у відп овідності до ст. 49 Господарськ ого процесуального кодексу У країни покладаються на відпо відача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Госпо дарського процесуального ко дексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити по вністю.

2. Стягнути з Товариства з об меженою відповідальністю «С анмакстрейд»(03055, м. Київ, п роспект Перемоги, б. 30, під' їз д № 9, 10, літ. А; ідентифікаційний код 35031603) на користь Товариства з обмеженою відповідальніст ю «Будівельні матеріали та т ехнології»(01011, м. Київ, вул. Пече рський узвіз, б. 19; ідентифікац ійний код 30435548) 66 049 (шістдесят шість тисяч сорок дев' ять) грн. 60 коп. - основно го боргу, 660 (шістсот шістдесят ) грн. 49 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

3. Після вступу рішення в зак онну силу видати наказ.

Рішення господарського су ду набирає законної сили піс ля закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апе ляційну скаргу не було подан о. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не с касовано, набирає законної с или після розгляду справи ап еляційним господарським суд ом.

Суддя В.С . Ломака

Повне рішення складено 16.12.2011 р.