Рішення

від 14.12.2011 по справі 61/448

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

61/448

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  61/448

14.12.11

За позовом:Закрите акціонерне товариство «Криворізький Суріковий Завод»

до:Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр»

про: стягнення 591 878 грн. 41 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники

Позивача:не з'явився;

Відповідача:не з'явивсяВ судовому засіданні 14.12.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Криворізький Суріковий Завод»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр»про стягнення 591 878 грн. 41 коп., а саме: 145 679 грн. 55 коп. - основного боргу, 5 376 грн. 97 коп. –3 річних, 25 182 грн. 44 коп. –збитків від інфляції, 415 639 грн. 45 коп. –пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2011 порушено провадження у справі № 61/448, розгляд справи призначено на 26.10.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2011 у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 16.11.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2011 відповідно до ст. 69 ГПК України було продовжено строк вирішення спору по справі № 61/448 на п'ятнадцять днів, розгляд справи було відкладено на 02.12.2011.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2011 у зв'язку з неявкою представників сторін розгляд справи було відкладено на 14.12.2011.

Представник позивача в судове засідання 14.12.2011 не з'явився, але через канцелярію суду подав заяву із розрахунком суми основної заборгованості та штрафних санкцій з урахуванням часткових оплат відповідача, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача 120 976  грн. 41 коп. а саме: 118 679 грн. 55 коп. - основного боргу, 1151 грн. 03 коп. –3 % річних, 953 грн. 99 коп. - збитків від інфляції, 191 грн. 84 коп. - пені.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

          Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

          Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік збільшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

          Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

          Отже, у разі зменшення (збільшенні) позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України  від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

Відповідач в судове засідання 14.12.2011 вкотре не з'явився, своїх представників не направив, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду, якими сторін повідомлялось про розгляд справи надсилались судом належним чином.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.01.2007 між Закритим акціонерним товариством «Криворізький суриковий завод»(Позивачем, Продавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Каменяр»(Відповідачем, Покупцем) був укладений договір № 354.

Відповідно до п. 1.1. зазначеного договору, Продавець зобов'язався передавати у власність Покупця лакофарбову продукцію (Продукція), відповідно до  товаросупроводжувальних документів, а Покупець зобов'язався приймати та оплачувати Продукцію на умовах даного договору.

Відповідно  до п. 2.1 договору вартість Продукції зазначається в супроводжувальних документах на вказану партію товару.

Відповідно до п. 3.1. договору, поставка Продукції проводиться партіями на протязі строку дії даного договору на підставі письмової заявки.

Відповідно до розділу 5 договору оплата за Продукцію здійснюється на підставі рахунків-фактур, виставлених Продавцем. Умови оплати –на протязі 20-ти банківських днів.

Додатковими угодами № 2 № 3 сторони продовжили строк дії даного договору.

Як вбачається із матеріалів справи позивач свої зобов'язання щодо поставки Продукції виконав належним чином, що підтверджується накладними на відвантаження готової продукції: № 2910 від 29.09.2008, № 3 від 20.01.2009, № 361 від 30.03.2009, № 2377 від 02.10.2009, № 2881 від 08.12.2009, № 249 від 12.03.2010, № 1095 від 27.05.2010, № 1545 від 01.07.2010, № 1663 від 14.07.2010, № 2017 від 16.08.2010, № 2025 від 16.08.2010 на загальну суму 146 052 грн. 03 коп.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного  кодексу  України  з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок за отриманий товар відповідач здійснив лише частково в загальній сумі 27 372 грн. 48 коп., що підтверджується банківськими виписками (наявні в матеріалах справи), станом на час розгляду справи сума боргу за поставлену Продукцію в розмірі 118 679 грн. 55 коп. залишився без оплати.

Як передбачено ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Суд, розглянувши в судовому засіданні первинні документи прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 118 679 грн. 55 коп. заборгованості за поставлену Продукцію, є обгрунтованими та законними та визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 191 грн. 84 коп. –пені.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконане.   

Пунктом 10.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату Продукції в термін, зазначений п. 5.3. договору, Покупець зобов'язаний сплатити Продавцю пеню 0,5% від суми несплаченої Продукції за кожен день прострочки.

Згідно ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, розмір пені за зазначений позивачем період з 19.08.2011 по 14.12.2011 становить 191 грн. 84 коп. (118679 грн. 55 коп. х 0,5% : 365 днів х 118 днів) та підлягає стягненню в зазначеному розмірі.

          Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати в розмірі  953 грн. 99 коп. –індекс інфляції, 1151 грн. 03 коп. –3 % річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду, розмір інфляційних витрат становить 237 грн. 36 коп. та підлягає стягненню в зазначеному розмірі.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Середній індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

19.08.2011 - 14.12.2011118679.551.002237.36118916.91

Згідно з нижченаведеним розрахунком суду, розмір  3 % річних становить   1151 грн. 03 коп. та підлягає стягненню в зазначеному розмірі.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

118679.5519.08.2011 - 14.12.20111183 %1151.03

Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82–85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В :

1.  Позов задовольнити частково.

 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Каменяр» (02156, м. Київ, вул. Ш.Алейхема, 15, кв. 215;  код 24367931) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Закритого акціонерного товариства «Криворізький Суріковий Завод»(50055, м. Кривій Ріг, вул. Нікопольське Шосе, 201; код 00204607) 118 679 (сто вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят дев'ять) грн. 55 коп. –основного боргу, 191 (сто дев'яносто одна) грн. 84 коп. –пені, 237 (двісті тридцять сім) грн. 36 коп. - інфляційних витрат, 1151 (одна тисяча сто п'ятдесят одна) грн. 03 коп. –3 % річних,  95 (дев'яносто п'ять) грн. 76 коп. - державного мита та 221 (двісті двадцять одна) грн. 56 коп. - витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

          3. В іншій частині позову –відмовити.

          4. Видати накази після набрання рішення законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко

Дата підписання рішення: 19.12.2011