ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2011 року Справа № 07/5026/2162/2011
За позовом прокурора Монастирищенського району в інтересах держави в особі Монастирищенської районної державної адміністрації
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
треті особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору: головне управління Держкомзему у Черкаській області та відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області
про зобов'язання звільнити земельні ділянки, повернення їх позивачу і стягнення з відповідача 16254 грн. 32 коп.
Суддя Дорошенко М.В.
Секретар судового засідання Сиволовська О.І.
Представники сторін і третіх осіб:
від позивача: не з’явилися;
від відповідача: ОСОБА_2 –за довіреністю від 23.11.2011р.;
від головного управління Держкомзему у Черкаській області: не з’явилися;
від відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області: ОСОБА_3 –начальник відділу;
За участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області – Зубенка С.В.
Заявлено позов про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняті ним земельні ділянки площею 2,61 га та 0,32 га, розташовані на господарському дворі колишнього КСП “Хлібороб”, і земельні частки (паї) загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, та повернути їх позивачу, а також про стягнення з відповідача 16254 грн. 32 коп. збитків завданих самовільним зайняттям земельних ділянок і використанням їх не за цільовим призначенням.
В обґрунтування позову прокурор вказав на самовільне зайняття відповідачем спірних земельних ділянок та використання їх без правовстановлюючих документів і не за цільовим призначенням.
У судовому засіданні прокурор підтримав позов з викладених у ньому підстав.
Позивач та головне управління Держкомзему у Черкаській області належним чином були повідомлені про дату, час і місце засідання суду, призначеного на 11 годину 08.12.2011р., проте їх представники у це судове засідання не з’явився і про причини нез’явлення господарський суд не повідомили.
Нез‘явлення представників позивача та головного управління Держкомзему у Черкаській області у судове засідання не перешкоджає вирішенню спору за наявними у справі матеріалами.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши при цьому, що земельні частки (паї) загальною площею 5,98 га він не займав та не використовував, а лише з метою боротьби із бур’янами переорав їх за власний рахунок. Договору оренди земельних ділянок площею 2,61 га та 0,32 га, розташованих на господарському дворі колишнього КСП “Хлібороб”, відповідач не укладав, оскілки ці земельні ділянки перебувають в оренді фермерського господарства “Левада” за укладеним останнім з Монастирищенською міською радою договором оренди землі від 06.06.2006р., який на сьогоднішній день не втратив чинності. Твердження прокурора про використання відповідачем не за цільовим призначенням земельних ділянок площею 2,61 га та 0,32 га, розташованих на господарському дворі колишнього КСП “Хлібороб”, не відповідає дійсності. Прокурор не привів переконливих доводів та не надав доказів на підтвердження самовільного зайняття та використання відповідачем відповідних земельних ділянок, а розрахунки стягуваної суми збитків здійснені без дотримання вимог чинного законодавства.
У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову.
Відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області повідомив господарський суд про те, що земельна ділянка під господарським двором колишнього КСП “Хлібороб” знаходиться за межами населеного пункту, тому Монастирищенська міська рада не мала права розпоряджатися цією земельною ділянкою. Не зважаючи на це рішенням сесії Монастирищенської міської ради від 08.02.2006р. №25-15 земельна ділянка площею 17,6193 га (в тому числі 2,61 га гноярка) по вул. К. Маркса, с. Нове місто надана в оренду фермерському господарству “Левада” для обслуговування господарського двору терміном на 10 років. 01.04.2011р. державним інспектором з контролю за використання та охороною земель ОСОБА_8, за участю старшого помічника прокурора Монастирищенського району було виявлено порушення земельного законодавства зі сторони ОСОБА_9, яке полягало у використанні ним господарського двору без правовстановлюючих документів і самовільному розорюванні двох земельних ділянок на цьому господарському дворі. В результаті проведеного згодом обстеження вказаних у позові земельних ділянок комісією за участю начальника відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області ОСОБА_3 і начальника управління агропромислового розвитку Монастирищенської райдержадміністрації ОСОБА_10 було виявлено, що спірні земельні ділянки ОСОБА_1 не використовуються.
Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
8 лютого 2006р. Монастирищенської районною державною адміністрацією була проведена державна реєстрація фізичної особи –підприємця ОСОБА_1.
8 лютого 2006р. двадцять п’ята сесія Монастирищенської міської ради прийняла рішення №25-12 “Про надання земельної ділянки ФГ “Левада”. Цим рішенням Монастирищенська міська рада вирішила надати ФГ “Левада” в короткострокову оренду терміном на 5 років земельну ділянку площею 17,6193 га в с. Нове Місто по вул. К.Маркса.
6 червня 2006р. Монастирищенська міська рада, як орендодавець, і фермерське господарство “Левада”, як орендар, уклали договір оренди землі, згідно з яким орендодавець надав орендарю, а останній прийняв в оренду строком на 10 років земельну ділянку площею 17,6193 га по вул. К. Маркса с. Нове Місто для обслуговування господарського двору.
10 червня 2006р. договір оренди землі від 06.06.2006р. був зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаській регіональній філії ДП “Центр ДЗК при Держкомземі України”, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №040679100028.
1 квітня 2011р. державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_8 за участю старшого помічника прокурора Монастирищенського району Роги С.С. у присутності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 проведена перевірка дотримання останнім вимог земельного законодавства.
Цією перевіркою було встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 використовує господарський двір, розташований в адміністративних межах Монастирищенської міської ради, площею 4,91 га без правовстановлюючих документів, самовільно розорав на цьому господарському дворі 2 земельні ділянки площею 2,6106 га і 0,32 га, що є порушенням ст. 125 Земельного Кодексу України, ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та призводить до нецільового використання вказаних земельних ділянок, тобто до порушення ст.ст. 20, 21 Земельного кодексу України та ст. 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на землях приватної власності, на яких розташовані земельні частки (паї) померлих громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 загальною площею 5,98 га, проведено оранку ґрунту за відсутності договорів оренди з власниками земельних часток (паїв), що є порушенням ст. 125 Земельного кодексу України та ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За результатами вказаної перевірки державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_8 були складені акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 01.04.2011р., протоколи про адміністративне правопорушення від 01.04.2011р. №012161, №012162 і №012163, та виданий припис про усунення в 30-денний термін порушення вимог земельного законодавства від 01.04.2011р. №023346, а також були прийняті постанови від 01.04.2011р. №1, №2 і №3 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафів, передбачених ст. ст. 53, 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також державним інспектором з контролю за використанням та охороною земель ОСОБА_8 були проведені розрахунки розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки площею 2,9306 га у сумі 3719грн. 06 коп., самовільного зайняття земельної ділянки площею 5,98 га у сумі 7588 грн. 90 коп. і використання земельної ділянки площею 2,9306 га не за цільовим призначенням у сумі 4946 грн. 36 коп., усього у сумі 16254 грн. 32 коп.
За даними відділу Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області земельна ділянка під господарським двором колишнього КСП “Хлібороб” та земельні частки (паї) громадян ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 загальною площею 5,98 га відносяться до земель сільськогосподарського призначення і знаходиться за межами населеного пункту. Державні акти на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) - громадянам ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які померли, не видавалися.
7 квітня 2011р. фізична особа –підприємець ОСОБА_1 звернувся до Монастирищенської районної державної адміністрації із заявою від 07.04.2011р. про поновлення договору оренди земельної ділянки (господарські двори) та надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою, що поновлює право користування земельної ділянки площею 4,91 га в адмінмежах Монастирищенської міської ради за межами населеного пункту.
Рішенням Монастирищенського районного суду Черкаської області від 21.04.2011р. у справі №2-236/11, яке набрало законної сили 04.05.2011р., за ОСОБА_1 визнано право власності на ряд об’єктів нерухомого майна, розташованих на господарському дворі колишнього КСП “Хлібороб”.
26 травня 2011р. голова Монастирищенської районної державної адміністрації ОСОБА_12 видав розпорядження №109 “Про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою ОСОБА_1Д.”. Цим розпорядженням ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що поновлює право користування земельною ділянкою площею 4,91 га під господарськими будівлями та спорудам, які знаходяться в адміністративних межах Монастирищенської міської ради за межами населеного пункту.
3 серпня 2011р. перший заступник голови Монастирищенської районної державної адміністрації ОСОБА_11 видав розпорядження №169 “Про передачу в оренду земельної ділянки фізичній особі-підприємцю ОСОБА_9”. Цим розпорядженням затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що поновлюють право на земельну ділянку фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 та поновлено і передано цьому підприємцю в оренду на 25 років без зміни цільового призначення земельну ділянку площею 0,6251 га під господарськими будівлями та дворами на території Монастирищенської міської ради за межами населеного пункту.
1 грудня 2011р. Монастирищенська районна державна адміністрація, як орендодавець, і фізична особа-підприємець ОСОБА_1, як орендар, уклали договір оренди землі, згідно з яким орендодавець надав орендарю, а останній прийняв в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 0,6251 га, у тому числі 0,0990 га земель під будівлями та спорудами, по вул. Карла Марксас. ОСОБА_13 (за межами населеного пункту) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Того ж дня - 01.12.2011р. цей договір був зареєстрований у відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №712340004000399.
23 листопада 2011р., тобто після подання позову, комісією у складі начальника управління агропромислового розвитку Монастирищенської райдержадміністрації ОСОБА_10, начальника відділу Держкомзему у Монастирищенському районі ОСОБА_3 та землевпорядника Монастирищенської міської ради ОСОБА_14 проведено обстеження використання земельної ділянки за межами населеного пункту орієнтовною площею 5.8 га , яким встановлено, що ця земельна ділянка ніким не використовується і знаходиться у забур’яненому стані, про що складено акт від 23.11.2011р.
Відділ Держкомзему у Монастирищенському районі Черкаської області у своєму письмовому поясненні від 06.12.2011р. №353 також підтвердив, що на день проведення обстеження фізична особа –підприємець ОСОБА_1 не використовує земельні ділянки площею 2,61 га та 0,32 га, розташовані на господарському дворі колишнього КСП “Хлібороб”, і земельні частки (паї) загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7
Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно з п. 12 розділу “Перехідні положення” Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів здійснюють відповідні органи виконавчої влади.
Частина 3 ст. 122 Земельного кодексу України до повноважень районних державних адміністрацій відносить передачу земельних ділянок із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для сільськогосподарського використання.
Відповідно до ст. 13 Закону України “Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)” нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.
Отже, органом державної виконавчої влади, повноважним передавати у власність або у користування земельні ділянки площею, 2,61 га та 0,32 га, розташовані на господарському дворі колишнього КСП “Хлібороб”, і земельні ділянки загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, є Монастирищенська районна державна адміністрація.
Станом на 01.04.2011р. рішення про надання фізичні особі –підприємцю ОСОБА_1 у власність чи у користування вказаних земельних ділянок Монастирищенською районною державною адміністрацією не приймалися і договори оренди землі з названим підприємцем не укладалися.
Згідно з ст. 1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” самовільне зайняття земельної ділянки - це будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Таким чином, розорювання відповідачем земельних ділянок за відсутності відповідного рішення Монастирищенської районної державної адміністрації про їх передачу у власність або надання у користування (оренду) відповідачу і за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок означають про їх самовільне зайняття відповідачем.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України сільськогосподарські угіддя (рілля) і землі під господарськими дворами відносяться до земель сільськогосподарського призначення. Відтак розорювання відповідачем двох земельних ділянок на господарському дворі колишнього КСП “Хлібороб” загальною площею 2,9306 га не означає про використання цих земельних ділянок не за цільовим призначенням.
Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відшкодування заподіяних збитків.
Статтею 157 Земельного кодексу України встановлено, що відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу була затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. №963.
Розміри стягуваних сум збитків за самовільне зайняття земельних ділянок площею 2,9306 га і 5,98 га у сумі відповідно 3719 грн. 06 коп. і 7588 грн. 90 коп. та за використання земельної ділянки площею 2,9306 га не за цільовим призначенням у сумі 4946 грн. 36 коп. відповідають вказаній ОСОБА_12.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Частинами 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Отже, стягнення збитків за самовільне зайняття земельної ділянки чи за використання її не за цільовим призначенням є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, майнової шкоди, причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи та шкодою і вини особи, яка завдала шкоду.
Згідно з ст. 1192 Цивільного кодексу України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
У даному випадку господарський суд вважає доведеними:
- протиправність поведінки відповідача щодо самовільного зайняття ним двох земельних ділянок загальною площею 2,9306 га, розташованих на господарському дворі колишнього КСП “Хлібороб”, і земельних ділянок загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7;
наявність шкоди, завданої самовільним зайняттям відповідачем вказаних земельних ділянок площею 2,9306 га і 5,98 га на загальну суму 11307 грн. 96 коп.;
причинний зв'язок між протиправною поведінкою відповідача і завданою шкодою;
вина відповідача.
Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Як встановлено господарським судом відповідач після подання прокурором позову земельні ділянки загальною площею 2,9306 га, розташовані на господарському дворі колишнього КСП “Хлібороб” (крім земельної ділянки площею 0,6251 га, наданої в оренду за укладеним відповідачем з Монастирищенською районною державною адміністрацією договором оренди землі від 01.12.2011р.), і земельних ділянок загальною площею 5,98 га, які обліковуються за померлими громадянами ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, не займав і не використовував.
Тобто в частині вимог прокурора про зобов’язання відповідача звільнити самовільно зайняті ним земельні ділянки та повернути їх позивачу відсутній предмет спору.
Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
За таких обставин позов прокурора підлягає задоволенню лише в частині стягнення з відповідача на користь позивача 11307 грн. 96 коп. збитків, завданих самовільним зайняттям відповідачем земельних ділянок площею 2,9306 га і 5,98 га.
В частині вимог про зобов’язання звільнити земельні ділянки і повернути їх позивачу провадження у справі підлягає припиненню.
У решті позовних вимог позов задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача у доход бюджету підлягає стягненню 198 грн. 08 коп. державного мита (85 грн. + 113 грн. 08 коп.) та 200 грн. 09 коп. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На підставі викладеного, керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1
- на користь Монастирищенської районної державної адміністрації (вул. Леніна, буд. 121, м. Монастирище, Черкаська область, ідентифікаційний код 22809162) –11307 грн. 96 коп. збитків.
- у доход Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Монастирищенському районі для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31117095700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, - 198 грн. 08 коп. державного мита;
- у доход Державного бюджету України через відділ державної виконавчої служби Монастирищенського районного управління юстиції для зарахування на реєстраційний рахунок УДК у м. Черкаси №31216264700002 в головному управлінні державного казначейства України в Черкаській області, МФО 854018, –200 грн. 09 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Провадження у справі за позовом прокурора Монастирищенського району в інтересах держави в особі Монастирищенської районної державної адміністрації до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання звільнити земельні ділянки і повернути їх позивачу припинити.
У задоволенні решти позову відмовити.
Це рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
СУДДЯ М.В. Дорошенко
Повне рішення складено і підписано 12.12.2011р.
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 08.12.2011 |
Оприлюднено | 26.12.2011 |
Номер документу | 19997683 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Дорошенко М.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні