Рішення
від 29.11.2011 по справі 5024/1958/2011
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5024/1958/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18


Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

29.11.2011                                                                Справа №  5024/1958/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до житлово-будівельного кооперативу 142 м. Херсон  

про   стягнення 2984грн. 61коп.

за участю представників сторін:  

від позивача –уповноважена особа Соловйова М.С.

від відповідача -   голова ЖБК Гайдук О.П.

          

Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач по  справі)  звернулося з  позовом про  стягнення з житлово-будівельного кооперативу 142 м. Херсона (відповідач) 2848грн.33коп. основного боргу, 20грн. 07 коп. втрат від інфляції, 14грн. 11 коп. 3% річних, 102грн. 10 коп. пені, посилаючись  на порушення відповідачем  вимог  договору про  постачання  електричної енергії №1747 від 17.01.2004року.

Позивач зазначає, що  за умовами  укладеного  між  сторонами  договору (додаток №2) відповідач  зобов'язався  надавати  акти про  фактично  спожиту  електричну енергію  за період з 15 числа попереднього місяця по  15 число  поточного  місяця, однак в узгоджений період  звіти  відповідачем не  подавалися,  тому за період  з  червня 2010року по вересень 2011року  відповідачу було визначено  фактичний обсяг  спожитої  електричної  енергії відповідно до  пункту 6.39 Правил  користування електричною  енергією.

Відповідач  позовні вимоги не  визнає, посилаючись  на те, що  ним надавалися звіти  за розрахунковий період  з 01числа  попереднього місяця по 01 число  поточного місяця, однак представник відповідача Павлова Л.А. дала вказівку їх  не  приймати, тому починаючи  з  вересня 2010року відомості про  спожиту електричну енергію  ним  надсилалися  відповідачу поштою. Він  також  зазначає, що  на його  звернення до  позивача   з  проханням  надати  пояснення причин  неприйняття він  нього  звітів, відповіді ним не  було  отримано.

Справа розглядалася з  перервами, які  відповідно до  ст. 77 ГПК України оголошувалися в засіданнях  01.11.2011року та 17.11.2011року.

          Розглянувши матеріали  справи, дослідивши надані до  справи докази, заслухавши представників сторін, суд  -

в с т а н о в и в:

Між публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач )   та  житлово-будівельним кооперативом 142 м. Херсона (відповідач) склалися господарські відносини на підставі договору  про  постачання електричної  енергії №1747 від  27.01.2004року, який визнано  укладеним  рішенням  господарського суду Херсонської  області  по  справі №10/299-ПД-05 від 22.11.2005року.

Відповідно до розділу 1 вищезазначеного договору позивач зобов'язався постачати  відповідачу  електричну енергію  в узгоджених  сторонами  обсягах  на відповідні об'єкти  відповідача, а відповідач зобов'язався  своєчасно сплачувати  вартість  електричної  енергії та здійснювати  інші платежі згідно з  умовами  цього договору та додатками  до  нього, які є  невід'ємною  частиною  договору.

Розділом 2 договору №1747 від 17.01.2004року  сторони  узгодили, що  під  час  виконання умов цього  договору, а також  вирішення всіх  питань, що  не  обумовлені договором, сторони  зобов'язуються  керуватися чинним законодавством України та Правилами  користування електричною  енергією, затвердженими  в установленому порядку.

Згідно з пунктом 6.11 Правил  користування електричною енергією, затвердженими  постановою НКРЕ  №28 від 31.07.1996року ( в редакції  Постанови НКРЕ від 17.10.2005року №910) та зареєстрованими  в Міністерстві юстиції  України 02.08.1996року за №417/1442 (далі - Правила)  остаточний  розрахунок  споживача за електричну енергію, спожиту протягом  розрахункового  періоду, здійснюється на підставі виставленого  постачальником  електричної  енергії рахунка відповідно до  даних  про  фактичне  споживання електричної  енергії, визначеного за показами розрахункових  засобів обліку, які фіксуються у терміни, передбачені договором, та/або  розрахунковим шляхом у випадках, передбачених цими  Правилами.

При  укладенні договору  №1747 від  27.01.2004року сторони пунктом 1 додатку №2  до договору  «Порядок розрахунків та графік зняття  показників лічильника»узгодили, що  відповідач кожного  15  числа знімає показники електролічильників, встановлених  на його об'єктах, (зазначених в додатку  №5) та  оформляє  акт   про  обсяги спожитої  електричної  енергії за розрахунковий період, який надає  до  розрахункового  відділу позивача протягом 0,5 доби з  моменту зняття показників.

Відповідно до  пунктів 2, 3 додатку №2 до  договору  позивач визначає  обсяг  фактично спожитої  електричної  енергії  за розрахунковий період  на підставі відомості або  акту спожитої  електричної  енергії, знятих  відповідно до  графіку зняття показань  та надсилає  відповідачу рахунок на оплату вартості спожитої  електричної  енергії, який  відповідач зобов'язаний сплатити  на протязі  5 днів від  дня його отримання.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок  суб'єктів господарювання  та інших  учасників господарських  відносин  виконувати  господарські зобов'язання  належним чином  відповідно до  закону, інших  правових  актів, договору, а за відсутності  конкретних  вимог щодо  виконання зобов'язання  - відповідно до  вимог, що  звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо  виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання  зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо  належного  предмета і належним способом.

Якщо при  виконанні зобов'язання порушується хоча б  одна із  зазначених  вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до  статті 629 ЦК України  укладений між сторонами  договір   №1747 від 17.01.2004року з моменту його  укладення набирає силу закону. Він  є  обов'язковим  для виконання обома сторонами і сторони  мають  дотримуватися взятих  на себе зобов'язань за договором.

Однак, як  встановлено  під  час розгляду справи, відповідач  не  виконував  своїх  обов'язків належним  способом,  передбаченим  Правилами  та договором.

Так, він  надав  позивачу звіт  у серпні 2010року, який оформлений актом про  обсяги  спожитої  електричної  енергії за період  з 15.07.2010рокупо 15.08.2010року, як  це  і передбачено  додатком №2 до  договору. Однак, починаючи  з 15.08.2010року і по  15.09.2011року  відповідач   не виконував обов'язків  встановлених  пунктом 1 додатку №2 до  договору щодо  своєчасного  подання  показників лічильників кожного  15 числа місяця,  а надіслані позивачем рахунки  виставлені на підставі пункту 6.39 Правил, сплачував частково, у зв'язку з  чим, відповідно до  наданого  до матеріалів справи розрахунку за ним  обліковується заборгованість  за спожиту електричну енергію за період  з вересня 2010року по  вересень 2011року в сумі 2848грн.33коп. ( з  урахуванням  ПДВ).

Судом під  час судових  засідань  було  детально  досліджено  надані позивачем та відповідачем  докази  по  справі та встановлено, що  починаючи з  вересня 2010року  ( за період з 15.08.2010року по  15.09.2010року) відповідач ухилився від  виконання обов'язків передбачених  пунктом 1 додатку №2 до  договору  і не  надавав позивачу звітів  про  кількість  спожитої  електричної  енергії  на підставі показників лічильників  у зазначені цим пунктом терміни, а  саме –15 числа кожного  місяця.

Згідно з  пунктом  6.39 Правил  встановлено, що  у разі  неможливості отримання постачальником  електричної  енергії  даних  про  спожиту електричну енергію в зазначений договором термін, визначення обсягу спожитої  електричної  енергії  за поточний розрахунковий період  здійснюється  за середньодобовим  обсягом споживання за попередній розрахунковий період з  подальшим  перерахунком у разі  надання даних  протягом наступного  розрахункового періоду.

Тривалість   періоду розрахунку  за середньодобовим  обсягом споживання електричної  енергії до  отримання  показів розрахункових  засобів обліку має не  перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого  розрахунок обсягу спожитої  електричної  енергії  здійснюється постачальником  електроенергії за величиною  дозволеної  потужності струмоприймачів та кількістю  годин  використання без подальшого перерахунку. У цьому разі відновлення  розрахунків за розрахунковими засобами обліку здійснюється після спільного складання акту, у якому фіксуються  покази розрахункових  засобів обліку електричної  енергії.

Пунктом 2  (абзац 3 ) додатку №2 до договору від 17.01.2004року  сторони  узгодили аналогічний порядок  визначення  обсягу спожитої  відповідачем електричної  енергії  в разі неотримання  постачальником  електричної  енергії  даних  про  спожиту електричну енергію в зазначений договором термін.

Матеріалами  справи  підтверджується, що  починаючи з  вересня 2010року відповідач не  подавав позивачу  15 числа кожного  місяця, як  це  передбачено  додатком №2, звіти про  кількість  спожитої  електричної енергії, тому відповідно до  пункту 6.39 Правил  та абзацу 3  пункту  2 додатку №2 до  договору, позивачем правомірно визначено  за період  з 15.08.2010року по  15.09.2010року  обсяги  спожитої  електричної  енергії  розрахунковим шляхом на підставі обсягів  спожитої  електричної  енергії  за попередній період, обсяг  якої  становив 334 кВт, про  що  відповідачу надіслано  рахунок №1747 від  29.09.2010року.

Однак, відповідач  і далі, в жовтні, листопаді, грудні 2010року, січні, лютому, березні, квітні 2011року  не  надав позивачу  звіти  встановленої  форми  у відповідний розрахунковий період  ( з  15 числа попереднього  місяця по  15 число поточного  місяця), тому відповідно  до ч.2 пункту 6.39 Правил   та абзацу 3  пункту  2 додатку №2 до  договору позивач визначив обсяги  спожитої  відповідачем електричної  енергії за величиною  дозволеної  потужності струмоприймачів та кількістю  годин  використання.

18.04.2011року між  сторонами  складено  спільний акт  контрольного  зняття показників засобів обліку електричної  енергії, а в травні відповідач надав акт  спожитої  електричної  енергії, але зазначив в акті період  з 01.05.2011року по 15.05.2011року  з  зазначенням  показників засобів обліку станом на 18.04.2011року, замість  того, щоб  зазначити  показники станом з 15.04.2011року по  15.05.2011року,  тому   позивач визначив обсяги  спожитої  електроенергії  за 3 дні з 15.04.2011року по 18.04.2011року  по зазначеним  в акті показникам та за період з  15.04.2011року по  15.05.2011року  відповідно до  пункту 6.39 Правил. Загальні обсяги  електричної  енергії  за цей період  згідно з  розрахунком позивача становлять 665 кВт, про  що  відповідачу також виписано рахунок № 1747 від 17.05.2011року, який було  отримано  представником відповідача.

В червні 2011року відповідачем не подано  звіт про  фактичне  споживання електричної  енергії  за розрахунковий період (з  15 числа попереднього  місяця по  15 число поточного  місяця), тому  обсяги спожитої  електричної  енергії позивачем визначено відповідно  до ч.1  пункту 6.39 Правил   та абзацу 3  пункту  2 додатку №2 до  договору, про  що  надіслано  відповідачу рахунок від 17.06.2011року.

Листом № 39/2717 від 16.06.2011року позивач попередив відповідача про  порушення умов договору і Правил та зазначив, що  в разі ненадання  показників приладів обліку і в липні 2011року  в період  зазначений пунктом 1 додатку №2 до договору, обсяг  спожитої  електричної  енергії  буде визначатися  по  встановленій потужності струмоприймачів.

Незважаючи  на попередження, відповідач продовжував порушувати  умови договору щодо  подання звітності в термін, зазначений пунктом 1 додатку №2   за  липень, серпень, вересень  2011року, тому визначення обсягів спожитої  електричної  енергії  позивачем  здійснювалося на підставі ч.2  пункту 6.39 Правил   та абзацу 3  пункту  2 додатку №2 до  договору, про  що  надсилалися щомісячно  рахунки  відповідачу.

Із  наданих  до  матеріалів справи рахунків та детального  розрахунку суми  позову  (арк. 102-103 том 1) судом встановлено, що  за період  з  15.08.2010року по 15.09.2011року   відповідач постійно  не  виконував своїх  обов'язків  щодо  своєчасного ( 15 числа кожного  місяця)  надання  відомостей про фактичні обсяги  спожитої  електричної  енергії, тому  обсяги спожитої  відповідачем електричної  енергії, розраховані відповідно до  п.6.39 Правил  та абз.3  п.2 додатку №2 становлять 18813 кВт вартістю 5561грн.58 коп. Відповідачем за цей період  перераховано  лише 2713грн.25коп. Його  борг у зв'язку з щомісячною недоплатою  за зазначений період становить 2848 грн. 33коп.

Таким чином, вищезазначені факти  свідчать  про  неналежне  виконання  відповідачем обов'язків за договором від 17.01.2004року №1747, тому він  зобов'язаний сплатити заборгованість   в сумі  2848грн.33коп.

Згідно з  вимогами  ст. 4-3, ст. 33 ГПК України судочинство  в господарських судах  здійснюється на засадах  змагальності. Сторони,  які беруть  участь  у справі, обгрунтовують свої  вимоги і заперечення поданими  суду доказами. При  цьому, кожна сторона повинна  довести ті обставини, на які вона посилається як  на підставу своїх  вимог  і заперечень. Ці докази подаються  сторонами  та іншими учасниками судового процесу.

Крім  того, відповідно до  ст. 38 ГПК України, забезпечення судового  процесу  доказами  покладено  виключно  на сторони у справі.

З огляду на зазначені процесуальні норми судом відхиляються посилання відповідача на те, що  ним  подавалися звіти, які   начальник відділу Павлова Л.А. не  приймала, оскільки  відповідно до  вимог  договору  та додатку №2 відомості про  спожиту електричну енергію відповідач зобов'язаний подавати 15 числа кожного місяця  за період з  15 числа попереднього  місяця по  15 число поточного  місяця, однак доказів того що звіти  фактично  ним  подавалися  з  дотриманням  цього  порядку суду не  надано, як  і не  надано  доказів надіслання звітів позивачу у разі відмови  в їх  прийнятті, що  свідчить про  неналежне  виконання відповідачем своїх обов'язків за договором.

Не є  належним доказом по  справі і посилання відповідача на те, що  він  неодноразово  звертався  до  позивача з  листами, намагаючись  врегулювати спірні  питання  щодо  періоду надання звітності, оскільки 18.03.2011року  позивач листом №39-1012-10   надав відповідь  на лист  відповідача від 16.02.2011року про  те, що  за спірний період  ним  не  подавалися акти про фактично  спожиту електричну  енергію  за період з  15 числа попереднього  місяця по  15 число  поточного  місяця, тому обсяги  спожитої  електричної  енергію  визначені відповідно до  п.6.39 Правил.

Листом № 39/2717 від 16.06.2011року позивач знову попередив відповідача про  порушення умов договору та Правил та зазначив, що  в разі ненадання  показників приладів обліку і в липні 2011року  в період  зазначений пунктом 1 додатку №2 до договору, обсяг  спожитої  електричної  енергії  буде визначатися  по  встановленій потужності струмоприймачів.

Однак, незважаючи  на це, відповідач продовжував порушувати  умови  договору.

Розглядаючи  позовні вимоги  в частині стягнення 3% річних  та втрат  від  інфляції, суд  враховує, що відповідно до ч.1  ст. 625 ЦК України боржник не  звільняється від  відповідальності за неможливість  виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з  вимогами частини  2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового  зобов'язання, на вимогу кредитора  зобов'язаний сплатити   суму боргу з  урахуванням  інфляції  за весь  час прострочення, а також  три  проценти  річних від  простроченої суми, якщо  інший розмір  процентів не  встановлений договором або  законом.

Оскільки відповідач не надав  доказів належного виконання зобов'язання та здійснення своєчасних  розрахунків у встановленому договором порядку,  вимоги позивача про  стягнення  20грн. 07 коп. втрат від інфляції та 14грн. 11 коп.  3% річних  також  підлягають  задоволенню.

Розглядаючи  позовні вимоги  в частині стягнення  пені  суд  виходить  із  наступного.

Відповідно до ст.230 Господарського  Кодексу  України  штрафними санкціями  визнаються  господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин  зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської  діяльності, невиконання або неналежного  виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 ГК України встановлено, що  у разі якщо  розмір  штрафних  санкцій  законом не  визначено санкції  застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При  цьому розмір санкцій може бути  встановлений договором у відсотковому відношенні  до  суми  невиконаної частини зобов'язання, або  у певній визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні  до  суми зобов'язання незалежно  від  ступеня його виконання, або  у кратному розмірі до  вартості товарів (робіт, послуг).

При  укладені договору  від 17.01.2004року сторони  пунктом 4.2.1 та пунктом 5 додатку  №2 узгодили, що  за  внесення платежів,  з порушенням  термінів визначених  додатком №2, відповідач сплачує  пеню в розмірі подвійної  облікової  ставки НБУ яка  діяла в період  прострочки за кожний день  прострочки  терміну оплати,  враховуючи  день фактичної  оплати.

Позивачем обгрунтовано нарахована пеня в сумі 102грн.10 коп. за період  прострочки сплати  відповідних  сум  нарахованих в період  з жовтня  2010року  по  вересень  2011року  (за 180 днів) і зазначений розмір пені також  підлягає  стягненню  на користь  позивача.

На  підставі вищезазначеного, позовні вимоги судом задовольняються в повному обсязі.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на  відповідача.

В засіданні оголошувалася  вступна і резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з житлово-будівельного кооперативу 142 м. Херсон вул.. Калініна, 125 р/р 26004302 в ХОД АППБ «Аваль» МФО 352093 ідентифікаційний код 22761828:

- на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія  "Херсонобленерго" м. Херсон   вул.Пестеля, 5:

- на рахунок зі спеціальним режимом використання  у філії Херсонського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» № 10021 № 26036300020852 МФО 352457 код 05396638 -  2848грн.33коп. основного боргу;

- на поточний рахунок № 26007010068166 у ПАТ “ ВТБ Банк” МФО 321767 код 05396638 –20грн. 07 коп. втрат від інфляції, 14грн. 11 коп. 3% річних, 102грн. 10 коп. пені, 102грн.00коп. витрат по сплаті державного мита та 236грн.00коп.  витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Накази   видати  після набрання рішенням   законної сили.

  

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України  02.12.2011р.                    

СудГосподарський суд Херсонської області
Дата ухвалення рішення29.11.2011
Оприлюднено26.12.2011
Номер документу20017239
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —5024/1958/2011

Судовий наказ від 14.12.2011

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ємленінова З.І.

Рішення від 29.11.2011

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ємленінова З.І.

Ухвала від 11.10.2011

Господарське

Господарський суд Херсонської області

Ємленінова З.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні