Рішення

від 01.12.2011 по справі 5024/1930/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5024/1930/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

01.12.2011                                                                Справа №  5024/1930/2011

Господарський суд Херсонської області у складі судді  Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу              

за позовом публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон

до закритого акціонерного товариства  "Новокаховський завод силікатної цегли" м. Нова Каховка Херсонської області  

про   зобов'язання укласти договір

за участю начальника Херсонського територіального представництва НКРЕ Рижкова О.Т.

та представників сторін:  

від позивача – уповноважена особа Соловйова М.С.

від відповідача -  уповноважена особа Сліпий С.М.

          Публічне акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" (позивач) звернувся з позовом, яким з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 04.11.2011року, просить зобов'язати закрите акціонерне товариство  "Новокаховський завод силікатної цегли" (відповідача) укласти договір про постачання електричної енергії № 204 від 18.02.2004року в редакції додаткової угоди від 10.04.2011року та викласти спірні пункти в редакції ПАТ "ЕК "Херсонобленерго", а саме:

-          перше речення абзацу 2 пункт 4.4.  до додаткової угоди від 10.04.2011 р. до договору про постачання електроенергії №204 від 18.10.2004 р., що відповідає наступному тексту “Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта”;

-          друге  речення пункту 8.1.5. до додаткової угоди від 10.04.11 р. до договору про постачання електроенергії №204 від 18.10.04 р. , що відповідає наступному тексту “У таких випадках дозволена потужність споживача за цим договором має бути зменшена на величину приєднаної потужності нових субспоживачів";

-          Пункт 8.4.2.  до додаткової угоди від 10.04.11 р. до договору про постачання електроенергії №204 від 18.10.04 р. , що відповідає наступному тексту "Додатки до цього договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача" дійсні у разі їх доведення до відома основного споживача."

-          абз.3  розділу 10  до додаткової угоди від 10.04.11 р. до договору про постачання електроенергії №204 від 18.10.04р., що відповідає наступному тексту: "Новокаховський РЕЗ і ЕМ не гарантують надійного та якісного електропостачання об'єктів споживача у зв'язку з відсутністю прямої межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за стан та обслуговування електричних мереж; та електроустановок.''

-           Пункт 1 до договору про постачання електроенергії №204 від 18.10.04 р., що є додатком №1 до додаткової угоди від 10.04.11 р. та що відповідає наступному тексту

"Розрахунковий період - місяць.

Поняття "розрахунковий період" та "календарний місяць" вважати прирівняними.                     Розмір коштів, які має оплатити споживач за спожиту в розрахунковому періоді електричну енергію визначається за тарифами, які діють на кінець поточного розрахункового періоду.

          Розрахунки за електричну енергію проводяться споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії.

          Споживач протягом розрахункового періоду здійснює 2 (два) планових платежів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання у таких співвідношеннях:

до 31 числа місяця  30% ;

до 11 числа місяця  30% ;

до 21 числа місяця 40%.

Розмір суми планового платежу розраховується постачальником шляхом множення чинного у розрахунковому періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на поточний розрахунковий період із врахуванням відсотка планового платежу.

Для підприємств, які мають узгоджений рівень аварійної броні, перший плановий платіж є авансовим платежем, розмір якого визначається відповідно до середньомісячного рівня електропостачання аварійної броні споживача.

Споживач знімає показання електролічильників о    00-00 год.

23 числа у місяці з 31 днем;      22  числа у місяці з 30 днями;

21 числа у місяці з 29 днями     20 числа у місяці з 28 днями;

Споживач зобов'язаний протягом 0,5 доби з моменту зняття показань електролічильників довести їх значення до електропостачальної організації у двох примірниках за встановленою додатком № 2а формою та адресою:  м.Нова Каховка, вул.П.Комуни,6а.

У разі коли термін зняття показників приладів обліку та доведення їх значень до електропостачальної організації припадає на вихідний або святковий день - зняття та доведення їх значень до електропостачальної організації здійснюється споживачем у найближчий робочий день.

Якщо фактичне споживання електричної енергії більше обсягу, оплаченого плановими платежами, Споживач сплачує остаточну суму заборгованості, а у випадку переплати плановими платежами, переплата зараховується як плановий платіж: (або його частка) наступного місяця.

Споживач несе відповідальність за збереження розрахункових приладів обліку та пломб на них. Зняття та перестановка розрахункових електролічильників, вимірювальних трансформаторів, зміна схеми електропостачання, а також: підключення або відключення розрахункових приладів здійснюється тільки з дозволу електропостачальної організації.

У випадку цих змін без відома електропостачальної організації здійснюється перерахунок відповідно до Правил користування електроенергією.

За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електроенергії або дата внесення споживачем готівки в касу  постачальника.

Будь-які рахунки на оплату електричної енергії мають бути оплачені споживачем протягом 5 п'яти) операційних днів з дня виписки рахунка."          

          Відповідач проти позову заперечує, пропонуючи свою редакцію спірних  пунктів договору, викладену в протоколі розбіжностей від 12.09.2011року та протоколі узгодження розбіжностей від 20.10.2011року.

          В ході розгляду справи відповідно до ст. 30 ГПК України виникла необхідність участі в засіданні спеціалістів Херсонського територіального представництва Національної комісії регулювання електроенергетики України для надання письмових та усних пояснень щодо  того, чи не протирічить додаткова угода №1 від 10.04.2011року до договору про постачання електричної енергії № 204 від 18.02.2004року змісту Типового договору про постачання електричної енергії та нормативним документам.

          З урахуванням зазначеного, спір  між  сторонами  розглядається за участю начальника Херсонського територіального представництва  НКРЕ Рижкова О.Т.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та Херсонського територіального представництва  НКРЕ, суд –

в с т а н о в и в:

Відповідно до  ст. 26 Закону України “Про електроенергетику”  споживання електричної  енергії  можливе лише на підставі  договору з  енергопостачальником.

Як встановлено матеріалами справи між сторонами існують господарські правовідносини на підставі договору про постачання електричної енергії № 204 від 18.10.2004року.

У зв'язку з внесенням змін до Правил користування електричною енергією та до Типового договору про постачання електричної енергії, а також покладенням  на сторони  обов'язку  приведення  договірних  відносин  у відповідність  з  внесеними змінами  до  Правил користування електричною  енергією та до  Типового  договору, позивачем 11.08.2011року надіслано відповідачу проект додаткової угоди датованої  10.04.2011року до договору про постачання електричної енергії № 204  від 18.10.2004 року якою, запропоновано привести договір № 204 від18.10.2004 року у відповідність до чинних Правил користування електричної енергією шляхом викладення договору та додатків до нього єдиним змістом в редакції  додаткової  угоди №1.

Розглянувши запропоновану позивачем додаткову угоду, відповідач 12.09.2011 року листом № 207 повернув позивачу підписану додаткову угоду з протоколом розбіжностей, в якому зазначив про свою незгоду з запропонованою позивачем редакцією за пунктами  2.3.4, 2.3.5, 2.3.6, абзацом 2 першого речення пункту 4.4, пунктом 8.1.5, пунктом 8.4.2, абзацом 3  розділу 10, пунктом 4 додатку №1, пунктом 1 абзацу 2 додатку №2, пунктом 1 останнього абзацу додатку №2.

В ході розгляду справи, сторонами було підписано  протокол  узгодження розбіжностей в редакції від  20.10.2011року, яким вони узгодили  окремі пункти спірної додаткової угоди. Неузгодженими  залишилися:  перше речення  абзацу 2 пункту  4.4; друге речення пункту 8.1.5; пункт  8.4.2; абзац 3 розділу 10; пункт 1 додатку №2 (з урахуванням  доповнень відповідача між  7 та 8 абзацами) до  додаткової  угоди   від 10.04.2011року  які позивач просить суд затвердити в його редакції.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить із того, що згідно статті 25 Закону України „Про електроенергетику” споживачі електричної енергії мають право на підключення до електричної мережі у разі виконання „Правил користування електричною енергією”, а також на отримання електричної енергії, якісні характеристики якої визначені державними стандартами. Статтею 26 цього Закону передбачено, що споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.  

Пунктом 1.3 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України 31.07.1996року  № 28 (з наступними змінами), передбачено, що постачання електричної енергії здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, який укладається між споживачем та постачальником електричної енергії.

Відповідно до пункт 5.1. Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регламентує відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем, та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін. Постачальник електричної енергії, за регульованим тарифом, зобов'язаний надати проект договору про постачання електричної енергії  на вимогу споживача.

Статтею 187 Господарського Кодексу України встановлено, що спори, які виникають при укладанні господарських договорів, укладення яких є обов'язковими на підставі закону розглядаються судом.

Укладення договору про постачання електроенергії є обов'язковим, тому зазначений спір  підлягає розгляду господарським судом, незалежно від того надавалася чи ні згода на розгляд цього спору відповідачем.

Статтею 181 ГК України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.

Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишились неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Протокол розбіжностей отримано позивачем від відповідача 12.09.2011року. Спір надіслано  суду поштою  30.09.2011року, тобто в межах 20-денного строку, встановленого  ч.5 ст. 181 ГК України, тому спір  підлягає  розгляду по  суті.

Відповідно до ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

При цьому, відповідно до  ч.4 ст. 179 ГК України, при  укладенні господарських  договорів у разі  наявності Типового договору, сторони визначають зміст договору саме на  основі такого Типового договору і не можуть відступити від змісту Типового договору, оскільки умови Типового договору є обов'язковими для сторін  і не  підлягають  зміні ними.    

Пунктом 5.2 Правил також передбачено, що при укладенні договору про  постачання електричної  енергії  сторони визначають  його  зміст  на основі Типового договору, який є додатком до Правил.

Вирішуючи неузгоджені розбіжності між  сторонами, які виникли при  укладенні  додаткової  угоди від  10.04.2011року, як  додатку №1 до  договору №204 від  18.10.2004року, суд  виходить  із  того, що пунктом 5.22 Правил передбачено, що до договорів, укладення яких передбачено цими Правилами, за взаємною згодою сторін можуть бути оформлені додатки. В додатках до відповідного договору обумовлюються технічні та організаційні особливості врегулювання відносин між сторонами. Додатки мають не суперечити законодавству України, в тому числі Правилам та нормативно-технічним документам.  

При цьому, статтею  627 ЦК України  встановлено, що  відповідно  до  ст. 6 ЦК України сторони є  вільними  в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з  урахуванням  вимог  Цивільного  Кодексу, інших  актів цивільного  законодавства, звичаїв ділового  обороту, вимог  розумності та справедливості.

З викладених норм  вбачається, що  сторони  в договорі мають  право врегулювати  ті відносини, які не  визначені в  положеннях  актів цивільного  законодавства, а також  відступити  від  положень, що  визначені цими  актами, і самостійно  врегулювати  свої  відносини, крім  випадків, коли в актах  цивільного  законодавства міститься пряма  заборона відступів від  передбачених  ними  положень або  якщо  обов'язковість  для сторін  положень  актів цивільного  законодавства випливає з  їхнього змісту чи суті відносин  між  сторонами.

Така заборона  передбачена частиною 4 статті 179 ЦК України, якою  передбачено, що укладаючи  договір  на підставі Типового договору, сторони  не  можуть  відступити  від  змісту  Типового  договору, але мають  право  конкретизувати  його.

Так, запропоновані  в тексті  додаткової  угоди перше речення  абзацу 2 пункту  4.4  до додаткової  угоди, друге речення пункту 8.1.5, пункт  8.4.2 повністю  відповідають  змісту Типового договору та вимогам Правил  користування електричною енергією, тому вони підлягають  затвердженню  в редакції  позивача.

          Відповідач нормативно  не  обґрунтував свою  редакцію  вищезазначених  спірних  пунктів. Його  посилання на те, що  абзац 2 п.4.4 додатку №1 необхідно  викласти   в редакції: сторона, яка  виявила порушення своїх  прав, зобов'язана попередити  іншу сторону  в письмовому вигляді про  необхідність  складання акта, не  відповідає  змісту Типового договору та пункту 6.41 Правил, тому  судом відхиляється.

          Відхиляється судом і посилання відповідача на  виключення із  тексту додаткової  угоди другого  речення пункту 8.1.5 додаткової  угоди, а саме: У таких випадках дозволена потужність споживача за цим договором має бути зменшена на величину приєднаної потужності нових субспоживачів. Зазначений пункт  в редакції  позивача  відповідає  підпункту 25 пункту 10.2 Правил відповідно до  якого  споживач електричної  енергії зобов'язаний у разі приєднання нових  субспоживачів  до  власних  технологічних  мереж у межах дозволеної потужності повідомити  про це електропередавальну організацію і постачальника електричної  енергії та ініціювати  корегування дозволеної  потужності.  

          Пункт 8.4.2 додаткової  угоди яким передбачено, що додатки до цього договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача" дійсні у разі їх доведення до відома основного споживача також  повністю  відповідає  змісту Типового договору.  Пропозиція відповідача  щодо  зміни  слів доведення до відома основного споживача на  узгодження з  основним споживачем обмежить  передбачене  змістом Типового договору  право  субспоживачів  щодо  лише доведення  до  відома відповідача  зазначених  відомостей.  Зазначена відповідачем у відзиві  редакція  цього пункту щодо доведення  відомостей до  відома основного споживача шляхом надання основному споживачу копії договору постачання електричної  енергії  разом з  додатками  завіреною  печаткою  субспоживача,  не  відповідає  ні тексту додаткової  угоди, запропонованої  позивачем,  ні тексту, запропонованому відповідачем протоколом розбіжностей. Вона не  узгоджена сторонами в ході врегулювання розбіжностей, тому не  може  бути  затверджена судом.

          При розгляді розбіжностей за текстом абзацу 3 пункту 10  додаткової  угоди, яка  запропонована позивачем в наступній редакції: Новокаховський РЕЗ і ЕМ не гарантують надійного та якісного електропостачання об'єктів споживача у зв'язку з відсутністю прямої межі балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін за стан та обслуговування електричних мереж та електроустановок, суд  виходить  із  того, що  зазначена редакція не буде забезпечувати суть господарських  правовідносин сторін щодо обов'язку постачання якісної електричної  енергії позивачем та права  відповідача отримання електричної енергії з  дотриманням  граничних показників  якості електричної  енергії, визначених  державними стандартами, про що  прямо  зазначено  в пункті 2.2.2  Типового договору та пункті 2.2.2 додаткової  угоди від  10.04.2011року, як обов'язок позивача. Включенням до  додаткової угоди абзацу 3 пункту 10 позивач по-перше відступає  від вимог Типового договору, що є  недопустимим, а по-друге –звільняє себе від обов'язку належного виконання договору відповідно до  розділу 2 додаткової  угоди,  що  суперечить  суті договору, та загальним  умовам які передбачені нормами матеріального права  щодо виконання господарського зобов'язання (ст.526 ЦК України, ст. 173, 193 ГК України), тому  абзац 3 пункту 10 додаткової угоди виключається із тексту угоди.

Розглядаючи неузгоджені сторонами  розбіжності за  пунктом 1 додатку №2 до  додаткової  угоди №1, суд  виходить  із  того, що  запропонована відповідачем редакція з  доповненням  між  7 і 8 абзацами наступними словами: «Постачальник зобов'язаний забезпечити одні і ті ж числа зняття  показників електролічильників для всіх  субспоживачів»,  уточнює  порядок  зняття показів приладів обліку, підставою якої  є  необхідність включення істотної та обов'язкової  умови договору, передбаченої  пунктом 5.5.15) Правил, а саме: порядок  зняття показів  розрахункових  засобів обліку, порядок надання  та підтвердження інформації щодо  даних  розрахункового обліку електричної енергії; порядок та строки  проведення розрахунків. Таким порядком відповідач забезпечить    дату складання такого балансу, яка  відповідала б  даті зняття показників приладів обліку всіх субабонентів та забезпечить  виконання ним обов'язків перед  позивачем  щодо своєчасного  подання  зведеного  балансу відносно  обсягів спожитої  електричної  енергії  з  дотриманням  графіку узгодженого  додатками до  договору.

Посилання ж  позивача на те, що  усі субспоживачі знімають  показники  засобів обліку в один  і той же день  з  основним споживачем  (відповідачем), а його  редакція  є  неправомірним втручанням відповідача у правовідносини з субспоживачами, не підтверджені належними  засобами  доказування в розумінні ст.34 ГПК України. До  того ж, якщо  ці показники знімаються в один  і той же день,  внесена відповідачем пропозиція до  спірного  пункту 1 додатку №2  ніяким чином не  порушує  права позивача, а лише конкретизує  правовідносини сторін. В той же час,  відповідач посилається на те, що  основний субабонент  - КП «Каховське  управління комунального  господарства»в період  постачання теплової  енергії  споживає  значну кількість  електричної енергії, але різниця в датах   зняття показників лічильників  між  ним та відповідачем становить  5 діб, що позбавляє  відповідача своєчасно  надавати  відомості показників лічильників позивачу.

Таким чином, встановлення однієї дати  знаття показників лічильників для відповідача та його  субспоживачів,  відповідає  сутності правовідносин  сторін, вимогам Правил, а також принципам свободи договору, розумності та справедливості, передбачених ст. 627 ЦК України, яких зобов'язані дотримуватися сторони  при виконанні господарських  договорів.

З урахуванням вищезазначеного, позовні вимоги позивача підлягають  задоволенню частково. Договір про постачання електричної енергії № 204 від 18.02.2004року в редакції додаткової угоди №1 від 10.04.2011року, слід вважати  укладеним з затвердженням  першого речення  абзацу 2 пункту  4.4, другого  речення пункту 8.1.5, пункту  8.4.2  до договору в редакції  позивача, а  абзац 3 розділу 10 додаткової угоди та пункт 1  до  додаткової  угоди  від 10.04.2011року -  в редакції  відповідача.

Судові витрати  відповідно до  ст. 49 ГПК України відносяться на сторони  в рівних  частках.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. 44, 49,  82-85 ГПК України, суд

          в и р і ш и в:

          1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Вважати  укладеним договір про постачання електричної енергії № 204 від 18.10.2004 року в редакції додатку №1 до додаткової угоди від 10.04.2011року,  в редакції  наданій публічним акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" до матеріалів справи з урахуванням врегулювання розбіжностей протоколом узгодження від 20.10.2011 року, затвердивши спірні неузгоджені пункти в наступній редакції:

- перше речення абзацу 2 пункту 4.4 - Сторона, яка виявила порушення своїх прав, зобов'язана попередити іншу сторону про необхідність складання акта;

-          друге  речення пункту 8.1.5 - У таких випадках дозволена потужність споживача за цим договором має бути зменшена на величину приєднаної потужності нових субспоживачів;

-   пункт 8.4.2  - Додатки до цього договору "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу", "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії", "Розрахунок втрат електроенергії в мережах споживача" дійсні у разі їх доведення до відома основного споживача.;

-   абзац 3 розділу 10  - виключити  із  тексту  додаткової  угоди;

-  доповнити  пункт 1 додатку 2 до  додаткової  угоди ( між  7 і 8 абзацами ) наступними словами: Постачальник зобов'язаний забезпечити  одні і ті ж  числа зняття  показників електролічильників  для всіх  субспоживачів.

4.Стягнути з закритого акціонерного товариства "Новокаховський завод силікатної цегли" м. Нова Каховка Херсонської області вул.. Індустріальна 13 р/р 260099293 в ХОД АПБ «Аваль» МФО 352093 ідентифікаційний код 05520359 на користь публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Херсонобленерго" м. Херсон вул. Пестеля 5 п/р 26007010068166 у ПАТ «ВТБ Банк» МФО 321767 ідентифікаційний код 05396638 –42 грн. 50коп. витрат по сплаті  державного мита та 118грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

         Суддя                                                                                      З.І. Ємленінова

           Дата підписання рішення

           відповідно до вимог ст. 84 ГПК України   02.12.2011р.