ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2011 року Справа № 18/5026/2388/2011
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді –Васяновича А.В.,
секретар судового засідання –Гень С.Г.,
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_1 –представник за довіреністю,
від відповідача –представник не з’явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі
Черкаськї філії публічного акціонерного товариства
“Укртелеком”, м. Черкаси
до приватного підприємства “Ліга 2000”, м. Черкаси
про стягнення 715 грн. 71 коп.,-
ВСТАНОВИВ:
До господарського суду Черкаської області з позовом звернулось публічне акціонерне товариство “Укртелеком” в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком” про стягнення з приватного підприємства “Ліга 2000” 715 грн. 71 коп. заборгованості за надані послуги зв’язку, в тому числі: 701 грн. 49 коп. –основний борг, 6 грн. 35 коп. –пеня та 7 грн. 87 коп. –3 % річних.
Ухвалою господарського суду Черкаської області від 27 жовтня 2011 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 10 листопада 2011 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позовну заяву суду не надав.
Ухвалами господарського суду Черкаської області від 27 жовтня 2011 року, від 10 листопада 2011 року та від 01 грудня 2011 року було зобов’язано відповідача надати суду відзив на позовну заяву з посиланням на мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовних вимог.
Оскільки відповідач не був позбавлений права надати суду необхідні докази та свої доводи і міркування щодо предмету спору шляхом письмових пояснень та заперечень, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, та оскільки явка представників сторін в судове засідання обов’язковою не визнавалась, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулося 13 грудня 2011 року згідно ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення зі справи №18/5026/2388/2011.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи з наступного:
Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено господарським судом під час розгляду справи, 22 грудня 2005 між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Центру обслуговування споживачів і продажу послуг Черкаської філії (згідно п. 1.2. статуту публічного акціонерного товариства “Укртелеком” товариство є правонаступником усіх прав та обов’язків відкритого акціонерного товариства “Укртелеком”) (підприємство зв’язку) та приватним підприємством “Ліга 2000” (споживач) було укладено договір на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку за № 422.
Згідно п. 8.1. договору даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє протягом одного року.
Додатковою угодою від 22 грудня 2005 року договір №422 від 22 грудня 2005 року було доповнено п.п. 8.1. наступного змісту: “Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила письмово документом, підписаним уповноваженим представником сторони, про його припинення, то договір автоматично вважається пролонгованим на кожен наступний рік на тих же умовах”.
Враховуючи вищевказані умови, договір пролонговано сторонами на наступні роки.
Відповідно до умов даного договору позивач зобов’язався здійснювати експлуатаційно-технічне обслуговування кабелю приватного підприємства “Ліга 2000” типу ТПП 10x2x0,4 протяжністю 215 метрів з підтримання його у справному стані шляхом здійснення ремонтно-відновлювальних робіт і забезпечення його ефективного функціонування, а останній - своєчасно та у повному обсязі вносити плату за надані послуги зв’язку (п.п. 1.1., 1.2., 2.1.4., 2.2.1. договору № 422 від 22 грудня 2005 року, додаток № 1 до договору № 422 від 22 грудня 2005 року).
Вартість технічного обслуговування засобів зв'язку сторонніх організацій визначається згідно з тарифами на додаткові послуги електрозв'язку за договірною ціною (п. 3.1. договору № 422).
Згідно п. 3.2. договору № 422 позивач зобов’язаний щомісячно до 20 числа місяця, наступного за поточним вносити плату за надані послуги на розрахунковий рахунок підприємства зв'язку на підставі рахунку, виставленого до 5 числа відповідно до вимог законодавства.
При цьому, позивач залишив за собою право в односторонньому порядку змінювати вартість послуг, про що за 20 днів до запровадження нового розміру плати повідомити відповідача письмово (п. 3.3. договору № 422).
З 01 травня 2011 року загальна вартість послуги на експлуатаційно-технічне обслуговування засобів та споруд зв'язку для приватного підприємства “Ліга 2000” склала 16, 13 грн. без ПДВ. ПДВ на дану послугу протягом строку виникнення та існування заборгованості відповідача перед позивачем нараховувалося у складі загальної вартості телекомунікаційних послуг, що надавалися відповідачу.
Так, відповідно до п. 3.3. договору № 422 від 22 грудня 2005 року позивач листом № 21/10-163 від 11 квітня 2011 року (а.с. 77) повідомив відповідача про зміну тарифів на дану послугу. Тариф на послугу з технічного обслуговування кабельної (підземної) лінії місцевої телефонної мережі (розподільної), збудованої споживачем і не переданої на баланс позивача з 01 травня 2011 року складає 7,5 грн. (без ПДВ) за 1 кілометр однієї пари кабельної лінії на місяць.
Кількість пар кабельної лінії відповідача визначена типом його кабелю -
ТПП 10x2x0,4. В даному позначенні типу кабелю число 10 означає кількість пар лінії. Тип кабелю, що обслуговується позивачем, і його протяжність закріплена додатком № 1 до договору № 422 від 22 грудня 2005 року. Протяжність даного кабелю у вказаному додатку становить 215 метрів.
Враховуючи вказаний вище тариф на обслуговування підземного кабелю сторонньої організації, не переданого на баланс позивача, та його фізичні і технічні характеристики, загальний розмір плати за його обслуговування на місяць для приватного підприємства “Ліга 2000” складає 16,13 грн. Розрахунок цієї суми є таким:
7,5 грн./км : 1000 метрів х 215 метрів х 10 пар = 0,0075 грн./м х 215 метрів х 10 пар = 1,61 грн. х 10 пар = 16,13 грн.
В подальшому 28 грудня 2005 року між сторонами було укладеного договір № 10480 про надання послуг електрозв'язку.
Даний договір, відповідно до п.п. 7.1., 7.2. договору укладений строком на 5 років з автоматичною пролонгацією на той же строк за умови, що жодна із сторін не повідомить іншу про його припинення до закінчення строку його дії. Таких повідомлень до 28 грудня 2010 року сторони одна одній не направляли, з огляду на що дія договору продовжилася на такий же строк.
Відповідно до даного договору позивач зобов’язався надавати відповідачу послуги електрозв'язку, перерахованих в додатку 1 до договору і ряд безоплатних послуг, вказаних у додатку 2 до договору, а відповідач, у свою чергу, - своєчасно та у повному обсязі оплачувати надані йому послуги (розділ 1 договору, додатки №№ 1, 2 до договору, п.п. 2.1.1., 3.2.8., 4.3. договору).
Послуги електрозв'язку, що надавалися відповідачу позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими відповідно до вимог чинного законодавства; система оплати послуг - авансова (п.п. 4.1., 4.2. договору № 10480 від 28 грудня 2005 року).
Застосування авансової системи оплати послуг передбачає, що споживач для одержання послуг електрозв'язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості у розмірі не менше суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді (попередньому місяці), з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг (п. 4.6. договору № 10480 від 28 грудня 2005 року).
На виконання умов договору №10480 від 28 грудня 2005 року відповідачу було виділено лінію та телефонний номер 71-09-90 (додаток № 4 до договору).
Даним телефонним номером приватне підприємство “Ліга 2000” користувалося з 28 грудня 2005 року.
З 01 вересня 2006 року на відповідача скросована (переоформлена) ще одна телефонна лінія за № 71-10-60, яка до цього часу належала приватному підприємству “Каравай 78”. Таким чином, з 01 вересня 2006 року і до 14 вересня 2011 року (дати повного припинення надання приватному підприємству “Ліга 2000” послуг електрозв'язку та зняття номерів) відповідач користувався двома телефонними номерами 71-09-90 та 71-10-60, за які йому і нараховувалася абонентська плата у розмірі, встановленому законодавством, що узгоджується з положеннями договору, викладеними у пункті 4.1.
Рішення Національної комісії з питань регулювання зв'язку України від "Про затвердження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги",
Абонентська плата відповідачу нараховувалася за ці два телефони у розмірі вставленому Національною комісією з питань регулювання зв'язку України, а саме: Граничними тарифами на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затвердженими рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України N 1491 від 28 квітня 2009 року, Граничними тарифами на загальнодоступні телекомунікаційні послуги на період з 01 травня 2011 року до 31 серпня 2011 року включно, затвердженими рішенням Національної комісії з питань регулювання зв'язку України № 157 від 08 квітня 2011 року (розділ 2, таблиця 2,
позиція 24, колонка 5.2.) та Граничними тарифами на загальнодоступні
телекомунікаційні послуги на період з 01 вересня 2011 року, затвердженими рішенням
Національної комісії з питань регулювання зв’язку України №157 від 08 квітня 2011 року (розділ 2, таблиця 2, позиція 24, колонка 5.2.).
Договором № 10480 від 28 грудня 2005 року позивачу надано право призупиняти надання споживачеві послуг електрозв'язку у зв'язку з наявною у нього заборгованістю (п.п. 2.2.3. - 2.2.6).
Так, позивач має право надсилати споживачеві у разі несплати заборгованості понад один місяць письмове попередження про призупинення надання послуг; якщо у місячний термін після одержання письмового попередження споживач не погасив заборгованість, то підприємство зв'язку має право призупинити надання йому послуг; підприємство зв'язку має право призупиняти надання послуг телефонного зв'язку також і у випадку порушення споживачем свого обов'язку своєчасно оплачувати надані послуги.
Позивачем направлялися відповідачу такі попередження разом з рахунками на оплату телекомунікаційних послуг. Так, перше попередження було надіслано 31 грудня 2010 року разом з рахунком № 7133000004022640 за грудень 2010 року від 31 грудня 2010 року. Борг відповідачем погашеним не був. Друге попередження направлено відповідачу разом з рахунком № 7133000004022640 за січень 2011 року від 31 січня 2011 року. Борг відповідачем не сплачено.
Між датами направлення даних попереджень позивач скористався своїми договірними правами, вказаними вище, і 27 січня 2011 року призупинив надання відповідачу послуг електрозв'язку. 25 лютого 2011 року та 28 лютого 2011 року відповідачем здійснені часткові платежі на погашення боргу, чим останній визнав свої зобов'язання за вказаними вище договорами. Однак, дані платежі не дали підстав для поновлення надання відповідачу послуг електрозв'язку у зв'язку зі значною частиною боргу, що залишалася після останнього платежу.
В подальшому відповідачем здійснювалися додаткові платежі на погашення боргу, але які були недостатніми для повного його погашення та не давали підстав для поновлення надання йому послуг електрозв'язку.
Позивач використав свої договірні права на призупинення надання відповідачу послуг лише для захисту своїх майнових інтересів.
14 вересня 2011 року відповідачу повністю припинено надання послуг електрозв'язку, а номери, що були за ним закріплені, зняті.
З 27 січня 2011 року (дня початку призупинення надання послуг) і до 14 вересня 2011 року (дня повного припинення їх надання та зняття номерів) відповідачу нараховувалася абонентська плата за користування двома телефонами, оскільки таке право надано оператору зв'язку п.п. 110, 113 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №720 від 09 серпня 2005 року. Дані Правила прийняті, зокрема, на виконання ст. 33 Закону України “Про телекомунікації”. Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України “Про телекомунікації” дані Правила є обов'язковими для виконання споживачами телекомунікаційних послуг.
Так, відповідно до зазначених приписів законодавства у разі несплати отриманих послуг в установлений строк абоненту надсилається письмове попередження із зазначенням кінцевого строку оплати (дана вимога позивачем виконана). Якщо протягом 10 днів після зазначеного в попередженні строку не надійшло підтвердження про оплату, оператор має право скоротити перелік (обмежити вихідні з'єднання чи користування послугами міжміського та міжнародного зв'язку тощо) або припинити надання послуг місцевого та/або інших видів телекомунікаційних послуг залежно від проведеної оплати; за час, протягом якого послуги місцевого телефонного зв'язку не надавалися з вини абонента, абонентна плата справляється в повному розмірі.
24 червня 2009 року між сторонами було укладено договір про надання послуги ADSL - підключення до мережі Інтернет за № 7315 .
Даний договір був чинним протягом всього періоду виникнення та існування боргу відповідача, у зв'язку з тим, що сторони домовилися про автоматичну його пролонгацію (п.п. 8.1., 8.2. договору № 7315 від 24 червня 2009 року). Повідомлення про припинення договору сторони одна одній не направляли.
Відповідно до даного договору позивач зобов’язався надавати відповідачу на платній основі послугу доступу до мережі Інтернет, а останній - своєчасно оплачувати надану послугу (розділи 1, 5 та п. 3.2.1. договору № 7315 від 24.06.2009).
24 червня 2009 року розпочалося надання цієї послуги відповідачу, про що складено акт здачі-приймання послуги від 24 червня 2009 року, підписаний сторонами.
Даним актом сторони підтвердили, що характеристики підключення повністю відповідають умовам договору.
Надання послуги здійснювалося з використанням телефонної лінії 71-10-60.
Відповідно до розділу 5 договору № 7315 від 24 червня 2009 року розрахунок вартості послуги здійснюється щомісячно на підставі діючих тарифів ВАТ “Укртелеком” і залежить від обраного споживачем тарифного плану.
При цьому, ВАТ “Укртелеком” виставляє споживачу єдиний рахунок на оплату телекомунікаційних послуг, і вартість цієї послуги зазначається у рахунку окремим рядком.
Споживач проводить оплату послуги щомісяця до 20 числа поточного місяця на підставі рахунків ВАТ “Укртелеком”, виставлених до 10 числа поточного місяця, що наступає за звітним.
На послугу нараховується податок на додану вартість.
Обрання тарифного плану проводиться споживачем самостійно у мережі Інтернет (п. 4.2.3. договору № 7315 від 24 червня 2009 року).
Відповідач з 26 червня 2009 року до 11 липня 2010 року користувався тарифним планом “Ого! 1+”, а з 11 липня 2010 року до 27 липня 2011 року (дата припинення надання йому даної послуги у зв'язку з наявністю заборгованості) –“Ого! 4”.
Позивач, у випадку зміни законодавчих, нормативно-правових та інших актів, тарифів, введення інших обов'язкових зборів та платежів, що поширюються через мережу Інтернет, має право змінити тарифи, повідомивши про це споживача шляхом публікації на своєму веб-сайті інформації про це та/або шляхом зазначення цієї інформації на рахунках за телекомунікаційні послуги (п. 4.1.3. договору № 7315 від 24 червня 2009 року).
Споживач, у свою чергу, має право відмовитися від цієї послуги у випадку, якщо він не погоджується з новими тарифами на неї, письмово попередивши про це підприємство зв'язку протягом 10 днів після оприлюднення нових тарифів; він також зобов'язаний не рідше 1 разу на місяць відвідувати веб-сайт ВАТ “Укртелеком” для ознайомлення з публікаціями підприємства зв'язку щодо нових послуг та тарифів (п.п. 4.2.2., 3.2.13 договору № 7315 від 24 червня 2009року). Жодних повідомлень з причин підняття тарифів від відповідача не надходило.
Приватне підприємство “Ліга 2000” обрало тарифний план “Ого! 4” з 11 липня 2010 року, вартість послуг за яким затверджена ВАТ “Укртелеком” 29 червня 2010 року, тобто на 12 днів раніше дати вибору тарифного плану, і який введений у дію 05 липня 2010 року, тобто на 6 днів раніше дати вибору даного тарифного плану відповідачем.
Так, відповідно до наказу ВАТ “Укртелеком” № 283 від 29 червня 2010 року “Про затвердження тарифних планів на послугу доступу до мережі Інтернет за технологією ADSL (послуга “Ого!”) для абонентів телефонної мережі ВАТ “Укртелеком” обласних центрів, м. Сімферополь, м. Севастополь, АР Крим” вартість тарифного плану “Ого! 4” або абонентська плата за даним тарифним планом склала 83,33 грн. на місяць (або 2,78 грн./день з розрахунку 30 днів у місяці). При цьому, умови даного тарифного плану передбачають, що доступ до мережі Інтернет є необмеженим, тобто розмір вказаної абонентської плати не залежить від кількості переданої та отриманої інформації (трафіку).
26 лютого 2011 року директором приватного підприємства “Ліга 2000” на адресу Центру телекомунікаційних послуг Черкаської філії ВАТ “Укртелеком” подано заяву про тимчасове призупинення надання послуги доступу до мережі Інтернет строком на 3 місяці (90 днів) з 27 лютого 2011 року до 27 травня 2011 року. По відновленню надання цією послуги відповідач просив встановити йому тарифний план “Ого! 4” та зобов'язався абонентську плату вносити щомісяця.
Дане право надане споживачу ст. 32 Закону України “Про телекомунікації”, п.п. 31, 433 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 720 від 09 серпня 2005 року.
Так, відповідно до даних приписів законодавства споживач телекомунікаційних послуг має право на обмеження оператором, провайдером телекомунікацій доступу споживача до окремих видів послуг на підставі його власної письмової заяви.
Відповідно до наказу ВАТ “Укртелеком” № 214 від 26 травня 2010 року абонентська плата при призупиненні обслуговування ADSL - підключення (тимчасове призупинення обслуговування за заявою споживача терміном не більше ніж 3 місяці) складає 10 грн./місяць (без ПДВ).
Відповідач наділений правом опротестувати рахунки ВАТ “Укртелеком” протягом 5 робочих днів з моменту його отримання, надіславши претензію (п. 5.7. договору № 7315 від 24 червня 2009 року).
Жодний рахунок відповідачем опротестований не був.
Натомість, останній визнав свої борги перед ВАТ “Укртелеком” направивши на адресу позивача заяву та гарантійний лист.
У зв'язку з відсутністю претензій відповідача про опротестування рахунків, вони вважаються такими, що прийняті відповідачем до оплати, про що чітко вказано у п. 5.8. договору № 7315 від 24 червня 2009 року.
29 липня 2010 року між відкритим акціонерним товариством “Укртелеком” та приватним підприємством “Ліга 2000” було укладено договір №14-20/1-310 від 29 липня 2010 року про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації.
Так договір № 14-20/1-310 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації датований 29 липня 2010 року, однак, відповідно до положень його пункту 8.1., він набирає чинності з моменту його підписання сторонами.
У зв'язку з тим, що даний договір був підписаний 19 серпня 2010 року, він набрав чинності саме в день його підписання.
Оскільки ні позивач, ні відповідач про своє небажання
продовжити даний договір за 30 днів до закінчення строку його дії один одного не повідомляли, зазначений договір з урахуванням п. 8.2. є пролонгований на наступні роки.
Відповідно до п.п. 1.1., 2.1.1., 2.2.1. вищевказаного договору позивач зобов’язався надавати відповідачу послугу з використання місця у каналі кабельної каналізації у м. Черкаси, а останній - оплатити дану послугу відповідно до умов договору.
Згідно з додатком № 1 до договору № 14-20/1-310 від 29 липня 2010 року кабель приватного підприємства “Ліга 2000” протяжністю 0154 км. прокладений від колодязя № 799 РШ 71-81 на розі вулиць Добровольського - Ільїна у м. Черкаси до колодязя № 785 по вул. Добровольського, 27, у м. Черкаси.
Вартість послуги використання місця у каналі кабельної каналізації визначається відповідно до діючих тарифів позивача, відповідно до яких розрахована вартість цієї послуги для відповідача, і яка закріплена договором, на вартість послуги донараховується ПДВ (п.п. 3.1., 3.5. договору № 14-20/1-310 від 29 липня 2010 року).
Загальна плата за дану послугу для приватного підприємства “Ліга 2000” склала 4,45 грн. без ПДВ та 5,34 грн. з ПДВ (додаток № 2 до договору № .4-20/1-310 від 29 липня 2010 року).
Оплату вартості цієї послуги відповідач зобов’язався здійснювати щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, виставленого до 10-го числа поточного місяця (пункт 3.4. договору № 14-20/1-310 від 29 липня 2010 року).
Позивач свій обов’язок щодо надання послуг у користування місця у каналі кабельної каналізації виконав повністю.
Однак, відповідач свої зобов’язання визначені п.п. 2.2.1., 3.4. договору № 14-20/1-310 від 29 липня 2010 року виконав не повністю, розрахувавшись за дану послугу частково.
Позивачем вказано, що за період з жовтня 2010 року по жовтень 2011 року публічним акціонерним товариством “Укртелеком” в особі Черкаськї філії було надано відповідачу послуги зв’язку на загальну суму 2 797 грн. 10 коп., однак останнім було сплачено за надані послуги лише на 2 083 грн. 36 коп.
В зв’язку з чим позивач просив суд стягнути з відповідача 701 грн. 49 коп. за надані послуги зв’язку.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов‘язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов‘язку не встановлений або визначений моментом пред‘явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов‘язок у семиденний строк від дня пред‘явлення вимоги, якщо обов‘язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов’язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідачем всупереч ст. ст. 33, 34 ГПК України не було доведено факту своєчасного здійснення, на підставі умов вищевказаних договорів, розрахунку з позивачем за надані послуги зв’язку, а також не було спростовано належними доказами доводи позивача.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином сума боргу в розмірі 701 грн. 49 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в судовому порядку.
Відповідно до п. 4.1. договору № 422 від 22 грудня 2005 року сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору у порядку, передбаченому законодавством. За порушення строків оплати, визначених цим договором, винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі облікової ставки Національного Банку України від вартості неоплачених послуг, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.
Пунктом 5.8. договору № 10480 від 28 грудня 2005 року у разі несплати за надані послуги електрозв’язку понад установлений термін (з 21 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) відповідач сплачує пеню у розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до умов договору № 14-20/1-310 від 29 липня 2010 року, закріплених у п. 4.1., сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов даного договору у порядку, визначеному чинним законодавством; за порушення строків оплати, передбачених цим договором винна сторона сплачує іншій пеню у розмірі облікової ставки Національного Банку України від вартості неоплачених послуг, що діяла за період, за який нараховується пеня, за кожний день прострочення.
На підставі вищенаведених умов договорів та ч. 2 ст. 36 Закону України “Про телекомунікації” позивачем заявлено до стягнення з відповідача пені в розмірі 6 грн. 35 коп. та на підставі ст. 625 ЦК України - 7 грн. 87 коп. 3% річних (розрахунок знаходиться в матеріалах справи).
Розрахунок пені та 3% річних здійснений позивачем вірно, а тому позов в цій частині також підлягає задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.
Позивач просив суд стягнути з відповідача 61 грн. 20 коп. витрат понесених позивачем за подання до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судові витрати підлягають розподілу між сторонами відповідно до вимог ч. 5 ст. 49 ГПК України: при задоволенні позову - на відповідача, при відмові в позові - на позивача, при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача понесені позивачем витрати за подання до суду витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців.
На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства “Ліга 2000”, вул. Добровольського, 27/456, м. Черкаси, ідентифікаційний код 31007509 на користь публічного акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Черкаської філії публічного акціонерного товариства “Укртелеком”, вул. Б. Вишневецького, 34, м. Черкаси, ідентифікаційний код 01181877, р/р 26007147 в ЧОД “Райффайзен Банк “Аваль”, МФО 354411 –701 грн. 49 коп. основного боргу, 6 грн. 35 коп. –пені, 7 грн. 87 коп. 3% річних, 102 грн. 00 коп. витрат на сплату державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 61 грн. 20 коп. витрат пов’язаних з розглядом справи.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ХІІ ГПК України.
Суддя А.В.Васянович
Повний текст судового рішення підписано 19 грудня 2011 року.
Суд | Господарський суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 13.12.2011 |
Оприлюднено | 26.12.2011 |
Номер документу | 20020107 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Черкаської області
Васянович А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні