Постанова

від 20.12.2011 по справі 5002-21/3883-2011

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5002-21/3883-2011

 < Список > 

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2011 року Справа № 5002-21/3883-2011

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Балюкової К.Г.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Лисенко В.А.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99")

відповідача: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Ксанф")

розглянувши  апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 08 листопада 2011 року у справі № 5002-21/3883-2011

за позовом          товариства з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99" (вул. Лермонтова, 14в, місто Сімферополь, 95034)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Ксанф" (вул. Польова, 24/23, кв. 62, місто Сімферополь, 95000)

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99», звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «КСАНФ», у якому просив визнати за ним право власності на об'єкт незавершеного будівництва –операторську-магазин літера «А»та навіс літера «Б», загальною площею забудови 346 кв.м.,  який знаходиться на автодорозі «Обхід м. Сімферополя»км. 7 праворуч в межах м. Сімферополя (між ставком та під'їздом к АЗС «Скіф»), на земельній ділянці площею 0,3000 га в м. Сімферополі, АР Крим, автодорога Харків-Сімферополь, кадастровий номер 0110100000:02:005:0017, якому буде присвоєно адресу: м. Сімферополь, об'їзна дорога Москва-Ялта, будинок 22.      

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2011 року провадження у справі припинено по підставах пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.  Одночасно судом стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «КСАНФ», м. Сімферополь на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99»25500 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99» на користь державного бюджету 24500 грн. державного мита.

Не погодившись з постановленим судовим актом, товариство з обмеженою відповідальністю „КІНГ-99” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати повністю ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2011 року по справі № 5002-21/3883-2011 та залишити позов без розгляду повністю.

Заявник апеляційної скарги вважає, що оскаржена ним ухвала винесена при неповному дослідженні обставин справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт зазначав, що суд не застосував закон, який підлягав застосуванню, а саме –статтю 63 Господарського процесуального кодексу України згідно якої при несплаті державного мита при подачі позову у розмірі, встановленому законом,  позовна заява підлягає поверненню та залишенню без розгляду. Апелянт вказує, що ним до суду першої інстанції було подано клопотання про залишення позову без розгляду через несплату та неможливість через фінансові труднощі в подальшому сплатити державне мито по заявлених ним вимогах у повному обсязі, тому рішення суду про подальший розгляд справи та про стягнення державного мита саме в розмірі 24500 грн. апелянт вважає непослідовним, таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить діючому законодавству України.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 грудня 2011 року справа була призначена до розгляду у складі колегії суддів: головуючий суддя –Балюкова К.Г., судді –Волков К.В. та Видашенко Т.С.

За розпорядженням заступника голови суду від 19 грудня 2011 року суддя Видашенко Т.С. була замінена на суддю Лисенко В.А.

У судовому засіданні представник позивача підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, представник відповідача також підтримала апеляційну скаргу як обґрунтовану.

У судовому засіданні 19 грудня 2011 року оголошувалась перерва до 20 грудня 2011 року на 09 год. 00 хв.

Після перерви представники сторін до судового засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належно.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а явку їх представників не було визнано обов'язковою судом апеляційної інстанції, судова колегія визнала за можливе закінчити перегляд ухвали суду першої інстанції за відсутності таких представників, з врахуванням пояснень, наданих ними в судовому засіданні 19 грудня 2011 року.

          Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як вже зазначалось вище, товариство з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99» звернулось  із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «КСАНФ»про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва –операторську-магазин літера «А»та навіс літера «Б», загальною площею забудови 346 м. кв.,  який знаходиться на автодорозі «Обхід м. Сімферополя»км. 7 праворуч в межах м. Сімферополя (між ставком та під'їздом к АЗС «Скіф»), на земельній ділянці площею 0,3000 га в м. Сімферополі, АР Крим, автодорога Харків-Сімферополь, кадастровий номер 0110100000:02:005:0017, якому буде присвоєно адресу: м. Сімферополь, об'їзна дорога Москва-Ялта, будинок 22.      

Вимоги позову позивачем засновані на укладеному між сторонами договорі генерального підряду № 3-16/5  від 18 лютого 2011 року.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 жовтня 2011 року між сторонами даної справи було підписано акт приймання-передачі, відповідно якому товариство з обмеженою відповідальністю «КСАНФ»передало, а товариство з обмеженою відповідальністю «КІНГ-99»прийняло у власність майно: об'єкт незавершеного будівництва –операторську-магазин літера «А»та навіс літера «Б», загальною площею забудови 346 м. кв.,  який знаходиться на автодорозі «Обхід м. Сімферополя»км. 7 праворуч в межах м. Сімферополя (між ставком та під'їздом к АЗС «Скіф»), на земельній ділянці площею 0,3000 га в м. Сімферополі, АР Крим, автодорога Харків-Сімферополь, кадастровий номер 0110100000:02:005:0017, якому буде присвоєно адресу: м. Сімферополь, об'їзна дорога Москва-Ялта, будинок 22.

Одночасно з наданням  суду першої інстанції копії акту від 28 жовтня 2011 року  відповідач зазначив про припинення існування предмету спору по справі № 5002-21/3883-2011 та наявність підстав для припинення провадження у справі відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України.        

Аналогічної позиції щодо припинення існування предмету спору внаслідок підписання акту приймання-передачі від 28 жовтня 2011 року представники сторін дотримувались у своїх поясненнях в суді апеляційної інстанції.

Припиняючи  провадження у справі за пунктом 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд першої інстанції виходив з того, що спірне майно є результатом роботи позивача, відповідно договору генерального підряду № 3-16/5 від 18 лютого 2011 року, як підрядника за договором, на день розгляду справи не зареєстроване та не має статусу нерухомого майна, та визнав допустимою можливість передачі такого майна без його нотаріального оформлення та державної реєстрації та зробив висновок про відсутність на час вирішення справи предмету спору сторін.

З такими висновками погоджується судова колегія, як відповідними заявленим позовним вимогам та наданому доказу щодо приймання-передачі об'єкту, що був предметом договору генерального підряду.

Посилання апелянта на порушення судом положень статті 63 Господарського процесуального кодексу України  внаслідок неповернення судом його позовної заяви при вирішенні питання про порушення провадження у справі через несплату державного мита в повному обсязі судова колегія вважає безпідставними, оскільки такі дії суду не порушують жодних процесуальних прав позивача.

Доводи апеляційної скарги відносно необхідності залишення позову без розгляду по підставах пункту 5 статті 81 Господарського процесуального кодексу України через надання позивачем заяви про неможливість сплати останнім державного мита у повному обсязі, встановленому діючим законодавством, неможливості надання документів щодо приналежності земельної ділянки, затребуваних судом, судова колегія апеляційного суду вважає  неспроможними, виходячи з наступного.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначеної норми, залишення позову без розгляду є правом суду щодо визначення наслідків бездіяльності позивача відносно ненадання витребуваних доказів або явки в судове засідання, та зазначене право не обумовлено лише наявністю заяви позивача про залишення позову без розгляду, тому дії суду першої інстанції при визначенні результату розгляду справи у вигляді припинення провадження у справі, а не залишення позову без розгляду слід визнати відповідними нормам Господарського процесуального кодексу України.

Втім, погоджуючись з результатом вирішення справи у вигляді припинення провадження внаслідок відсутності предмету спору, судова колегія вбачає помилковість висновків суду щодо вирішення питання стосовно судових витрат, а саме державного мита.

Відповідно до частини 3 статті 81 Господарського процесуального кодексу України про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення державного мита з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 вказаного Кодексу.

Суд першої інстанції, покладаючи судові витрати на відповідача, виходив з положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України згідно якої судові витрати підлягають віднесенню на відповідача. Стягуючи з  позивача на користь державного бюджету 24500 грн., суд виходив з несплати останнім при зверненні до суду з вимогами про визнання права власності державного мита в повному обсязі, вказуючи, що позивачем було сплачено лише 1000 грн., тоді як вартість спірного майна  складає 2855780,39 грн.

З висновком суду щодо несплати при зверненні до суду позивачем державного мита у повному обсязі судова колегія погоджується, оскільки такий висновок відповідає вимогам  Декрету Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21.01.1993 р. «Про державне мито», станом  зі змінами та доповненнями на час звернення позивача до суду, згідно якого державне мито за позовом майнового характеру становить 1 % від суми позову, але не менш 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже,  колегія погоджується з тим, що позивачем при зверненні до суду не було сплачено державне мито у повному обсязі, недоплата склала 24500 грн.

Разом з тим, при вирішення питання щодо судових витрат по справі судом першої інстанції не були враховані положення Закону України „Про судовий збір” від 08 липня 2011 року, який набрав чинності з 01 листопада 2011 року та вже діяв на час прийняття судом ухвали від 08 листопада 2011 року.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України „Про судовий збір” в разі закриття провадження у справі сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду

Частиною 2 тієї ж статті унормовано, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в  інших випадках, установлених частиною першої цієї статті, - повністю.

Відповідні роз'яснення надані Вищим господарським судом України в пункті 11 Інформаційного листа від 25 серпня 2011 року № 01-061175/2011 згідно яких сума судового збору підлягає поверненню згідно статті 7 Закону України „Про судовий збір” у випадках, зазначених, зокрема, в частині першій статті 80 (припинення провадження у справі).

Таким чином, при закритті провадження у справі, до якого відноситься припинення провадження, судовий збір не лише не підлягає достягненню з позивача (у випадку його неповної сплати при подачі позову), а й взагалі підлягає поверненню позивачеві у сплаченому ним розмірі.

Виходячи з наведеного, внаслідок припинення провадження у даній справі, сплачений позивачем судовий збір (державне мито 1000 грн.) підлягав поверненню, підстав для стягнення з позивача суми несплаченого держмита не має.

Відповідно до частини 5 статті 106 Господарського процесуального кодексу апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Оскільки при розгляді апеляційної скарги встановлено неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права стосовно розподілу судових витрат, оскаржена ухвала господарського суду по підставах пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню в частині стягнення зі сторін по справі судових витрат із прийняттям судом апеляційної інстанції в цій частині нового рішення про повернення позивачеві сплаченого ним державного мита.

Оскільки в апеляційній скарзі її заявник просив скасувати ухвалу суду від 08 листопада 2011 року та залишити позов без розгляду, по результатам розгляду справи судом апеляційної інстанції, апеляційна скарга підлягає задоволенню  частково.

Керуючись статтею 101, пунктом 4 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                    1. Апеляційну скаргу державного підприємства товариства з обмеженою відповідальністю „КІНГ-99” задовольнити частково.

2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2011 року у справі № 5002-21/3883-2011 в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «КСАНФ»на користь товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99»25500 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат пов'язаних з інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу та в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99»на користь державного бюджету  24500 грн. державного мита –скасувати.

          3. Викласти резолютивну частину ухвали господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2011 року у справі № 5002-21/3883-2011  в новій редакції:

          „Провадження по справі припинити.

          Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «КІНГ 99»(вул. Лермонтова, 14в, місто Сімферополь, 95034; код ЄДРПОУ 30395385) з державного бюджету (Державний бюджет м. Сімферополь 22030001, р/р 31216206700002, ЄДРПОУ 34740405, МФО 824026, в ГУ ДКУ в АР Крим, призначення платежу „Судовий збір код 03499968, Пункт 2.1”) суму сплаченого судового збору у розмірі 1000 грн.”.

Головуючий суддя                              < Підпис >                    К.Г. Балюкова

Судді                                                            < Підпис >                    К.В. Волков

                                                            < Підпис >                    В.А. Лисенко

< Список > 

< Список >                                                                      < Довідник > 

Розсилка:

1. Товариству з обмеженою відповідальністю "КІНГ 99" (вул. Лермонтова, 14в, місто Сімферополь, 95034)

2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Ксанф" (вул. Польова, 24/23, кв. 62, місто Сімферополь, 95000)

3. до господарського суду Автономної Республіки Крим.