Постанова

від 12.06.2008 по справі 54/331-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2008 р.                                                

Справа № 54/331-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О., Фоміна В.О.

при секретарі Гарбузовій Н.Ю.

за участю

представників:

позивача -

Якуніна М.М., копія довіреності б/н від 25.05.07р.;

третьої особи

-не з'явився ;    

відповідача

-  ОСОБА_2, копія довіреності № 213 від

14.01.08р.;.

розглянувши у

відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну

скаргу відповідача (вх. №728 Х/1-13) на рішення господарського суду Харківської

області від 13.03.08 р. по справі № 54/331-07

за позовом  Виконавчого комітету Ізюмської міської ради

Харківської області, м. Ізюм

третя особа на

стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Ізюмська

міська рада, м. Ізюм

до Фізичної

особи - підприємця  ОСОБА_1, м. Ізюм

про  звільнення самовільно зайнятої земельної

ділянки

встановила:

Позивач -

Виконавчий комітет Ізюмської міської ради, звернувся до господарського суду

Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 про зобов'язання  повернути 

самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 100 кв.м.,

розташовану за адресою: м. Ізюм, вул. Правди,2-"Є" (торгівельний

майданчик "Поворотка"), привівши її у стан, придатний для

використання, звільнивши від будівель, споруд шляхом їх знесення та вивезення.

Рішенням

господарського суду Харківської області від 13.03.08р. (суддя Хачатрян В.С.)

позовні вимоги задоволено. Зобов'язано відповідача повернути самовільно зайняту

земельну ділянку загальною площею 100 кв.м., яка розташована за адресою: м.

Ізюм, вул. Правди, 2-"Є" (торгівельний майданчик

"Поворотка"), та привести її у придатний для використання стан,

звільнивши від будівель, споруд, шляхом їх знесення та вивезення. Стягнуто з

відповідача 85,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач з

рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на

порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване

рішення скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким відмовити позивачу в

задоволенні позову.

Відповідач в

своїх письмових поясненнях та його представник в судовому засіданні 10.06.08р.

посилається на те, що  Виконавчий комітет

Ізюмської міської ради Харківської області є неналежним позивачем у справі, що

не було враховано судом першої інстанції під час розгляду справи, та просить

апеляційну скаргу задовольнити.

Позивач у

відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні проти її

доводів  заперечує повністю, посилаючись

на  їх необґрунтованість та

недоведеність, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а

оскаржуване рішення - без змін. При цьому позивач, обґрунтовуючи свою

належність, як позивача у даній справі, посилається на рішення 3 сесії

Ізюмської міської ради 24 скликання № 078 від 23.07.2002 р. "Про

делегування повноважень виконавчому комітету міської ради у сфері регулювання

земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища відповідно до

ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та на

рішення Ізюмської міської ради 30 сесії 5 скликання № 1704 від 29.01.08р. «Про

надання доручення виконавчому комітету Ізюмської міської ради».

Третя особа -

Ізюмська міська рада,  в письмових

поясненнях на апеляційну скаргу проти неї заперечує та просить апеляційний суд

відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача.

Дослідивши

матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, заслухавши

пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши правильність

застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального

права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає

задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до

статті 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до

господарського суду мають підприємства, 

установи,  організації, інші

юридичні особи (у тому  числі  іноземні), 

громадяни,  які здійснюють

підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому

порядку набули   статусу   суб'єкта 

підприємницької  діяльності  (далі 

- підприємства  та   організації),   мають  

право   звертатися   до господарського    суду  

згідно   з   встановленою   підвідомчістю господарських справ за

захистом своїх  порушених  або 

оспорюваних прав   і  охоронюваних 

законом  інтересів,  а 

також  для  вжиття передбачених  цим 

Кодексом  заходів,  спрямованих  на запобігання правопорушенням.

    Згідно

зі статтею 158 Земельного кодексу України земельні  спори 

вирішуються  судами,  органами 

місцевого самоврядування  та  органами 

виконавчої  влади з питань

земельних ресурсів. Виключно  судом  вирішуються 

земельні  спори  з  

приводу володіння,  користування і

розпорядження земельними ділянками,  що

перебувають у власності громадян і юридичних осіб,  а також 

спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та

областей.  Органи місцевого

самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж

земельних ділянок, що перебувають у 

власності  і  користуванні громадян,  та додержання громадянами правил

добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

     Відповідно

до приписів статті 19 Конституції України органи

державної влади та  органи  місцевого 

самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти  лише 

на  підставі,  в  межах

повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією  та 

законами України.

          Вирішення відповідно  до  

закону питань  регулювання

земельних відносин  згідно  частини 1 

пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве

самоврядування" віднесено до виключної 

компетенції   сільської,  селищної, міської ради. 

         Таким чином, Ізюмська міська рада як

власник земельної ділянки об'єкта комунальної власності не скористався своїм

правом на подання позову про її звільнення на будь-яких підставах, а виконавчий

комітет Ізюмської міської ради є  

неналежним позивачем по справі.

Позивач  стверджує, що повноваження на пред'явлення

позовних вимог  йому надані Ізюмською

міською радою та посилається на рішення 3 сесії 24 скликання Ізюмської міської

ради № 078 від 23.07.2002 р. ( том 1 арк. спр. 180) та рішення 30 сесії 5

скликання Ізюмської міської ради № 1704 від 29.01.2008 р. (том 2, арк. спр. 30)

.

         Колегія суддів такі посилання позивача

вважає недоречними, виходячи з наступного.

По-перше, рішення  № 078 від 23.07.2002 р. прийняте іншим

складом міської ради і не може поширюватись на виконавчий комітет ради

наступного скликання.

По-друге,

позивач посилається на пункт 5 рішення від 23.07.2002 р., яким  визначено , що вирішення земельних спорів здійснюється

у порядку встановленому законом. Отже, з цього пункту не вбачається право

позивача на подання позовів про звільнення земельної ділянки від свого імені,

не вбачається таке право і з інших пунктів розпорядження № 078 від 23.07.2002

р.

По-третє, рішенням

30 сесії 5 скликання Ізюмської міської ради № 1704 від 29.01.2008 р. не

передбачено право позивача на звернення 

з позовами в інтересах Ізюмської міської ради.  Відповідно до цього рішення Ізюмська міська

рада доручила виконавчому комітету представляти Ізюмську міську раду в судових

органах та доручила Ізюмському міському голові 

видавати для цього доручення 

працівникам апарату .

Крім того, з

позовною заявою до господарського суду виконком звернувся  03.12.2007 р., а  рішення 

№ 1704 прийняте Ізюмською міською радою 29.01.2008 р. , тобто після

звернення позивача до суду з позовом.

Отже,

зазначеним рішенням виконкому Ізюмської міської ради надані лише повноваженя

представляти  інтереси Ізюмської міської

ради в судових органах, а не заявляти позовні вимоги. 

Пред'явлення

позовних заяв одною юридичною особою в інтересах іншої юридичної особи нормами

Господарського процесуального кодексу України не передбачено.

На підставі

викладеного та враховуючи, що права позивача в спірних правовідносинах не

порушені, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав

задовольняти позовні вимоги.

Крім того,

висновок суду першої інстанції та твердження позивача, що відповідач  самовільно займає спірну земельну ділянку

спростовується наданими відповідачем в судове засідання суду апеляційної

інстанції документами. 

Враховуючи

викладене, колегія суддів вважає, що приймаючи рішення господарський суд

Харківської області неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи,

рішення  прийняте з неправильним

застосуванням норм матеріального права через що рішення господарського суду

Харківської області від 13.03.2008 р. по справі № 54/331-07 підлягає скасуванню

з прийняттям нового, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

        Керуючись статтями 33, 36, 43, 99, 101,

102, п.2 статті 103, п.1, 4 ч.1 ст. 104, статтею 105, Господарського

процесуального кодексу України судова колегія, -  

постановила:

Апеляційну

скаргу задовольнити.

Рішення

господарського суду Харківської області від 

13.03.2008 року у справі № 54/331-07 

скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні  позову відмовити.

Повний текст

постанови виготовлений 12.06.2008 року.

                 Головуючий суддя                                                       М.В. Токар

            Суддя                                                       

В.О. Івакіна

              Суддя                                                       

В.О. Фоміна