2-а-7279/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2011 року суддя Ворошиловського районного суду міста Донецька Орєхов О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про стягнення сум на оздоровлення за 2011 рік, -
ВСТАНОВИВ:
05 липня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо перерахунку та виплати на користь позивач недоотримані суми на оздоровлення за 2011 рік неправомірними; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради на користь позивача недоотримані кошти допомоги на оздоровлення за 2011 рік в сумі 4705.00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в насідок Чорнобильської катастрофи»згідно якої він має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Позивач зазначив, що він має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, у зв’язку з чим відповідач виплачував йому компенсацію на оздоровлення, але у сумі, меншій, ніж встановлена законодавством.
Відповідач надав суду заперечення, в яких зазначив, що фінансування витрат, пов’язаних з виплатою допомоги, здійснюється із розрахунку розміру сум, визначених в ПКМУ №836 та ПКМУ №562. Статтею 70 закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»(неконституційною не визнано) надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Згідно цих встановлених розмірів ОСОБА_1 було зазначену допомогу зараховано на особистий рахунок у розмірі 120 грн. але не виплачено у зв’язку з арештом рахунку, Вважають свої дії правомірними.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.71 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій, з таких підстав.
ОСОБА_1, має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом ІІ групи, що підтверджено посвідченням А 410221 (а.с.3).
Позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з відповіді Управління праці та соціального захисту населення від 04.07.2011 року за № 01/1-22-0862, щорічна допомога на оздоровлення, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи в 2011 році склала 120.00 грн.
Районне управління праці та соціального захисту населення є бюджетною організацією, здійснює виплату допомоги та компенсації за рахунок коштів державного бюджету. До теперішнього часу додаткового розпорядження про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірах відповідно до Закону №796-12 на настало, додаткові кошти з державного бюджету не виділялися, у зв’язку з чим відсутня можливість здійснити перерахунок та здійснити доплату вищевказаної допомоги (а.с.12-13).
Право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлений законом розмір допомоги (чотирьох мінімальних заробітних плат для 1 категорії) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.
Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.
Відповідно до положень статті 48 Закону № 796-ХII від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, право ОСОБА_1 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.1 ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Тобто при виплаті спірної допомоги у 2011 році Управління праці та соціального захисту населення повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України»мінімальний розмір заробітної плати встановлений: у 2011 році –941.00 грн.
Встановлено, що не дотриманий розмір допомоги на оздоровлення позивача складає: за 2011 рік -4705.00 грн.
На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст161-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захист населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про стягнення сум на оздоровлення –задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на оздоровлення в 2011 році , що є меншим, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України (бюджетна програма –«Компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»код програмної класифікації видатків (КПКВ)-2501250, рахунок 35215039001469 у ГУДКУ у Донецькій області МФО 834016, ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ)-1341) на користь ОСОБА_1 недоотриману суму грошової компенсації на оздоровлення в розмірі 4705 грн. (чотири тисячі сімсот п’ять).
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста ОСОБА_2 Орєхов
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 серпня 2011 року суддя Ворошиловського районного суду міста Донецька Орєхов О.І., розглянувши в порядку скороченого провадження справу адміністративного судочинства за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про стягнення сум на оздоровлення за 2011 рік, -
ВСТАНОВИВ:
05 липня 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Ворошиловського районного суду м. Донецька з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про визнання неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо перерахунку та виплати на користь позивач недоотримані суми на оздоровлення за 2011 рік неправомірними; стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради на користь позивача недоотримані кошти допомоги на оздоровлення за 2011 рік в сумі 4705.00 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в насідок Чорнобильської катастрофи»згідно якої він має право на щорічну компенсаційну виплату за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. Позивач зазначив, що він має статус ліквідатора наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, у зв’язку з чим відповідач виплачував йому компенсацію на оздоровлення, але у сумі, меншій, ніж встановлена законодавством.
Відповідач надав суду заперечення, в яких зазначив, що фінансування витрат, пов’язаних з виплатою допомоги, здійснюється із розрахунку розміру сум, визначених в ПКМУ №836 та ПКМУ №562. Статтею 70 закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»(неконституційною не визнано) надано право Кабінету Міністрів України у 2010 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Згідно цих встановлених розмірів ОСОБА_1 було зазначену допомогу зараховано на особистий рахунок у розмірі 120 грн. але не виплачено у зв’язку з арештом рахунку, Вважають свої дії правомірними.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст.71 КАС України адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд приходить до висновку, що відповідач не довів правомірність своїх дій, з таких підстав.
ОСОБА_1, має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, є інвалідом ІІ групи, що підтверджено посвідченням А 410221 (а.с.3).
Позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як вбачається з відповіді Управління праці та соціального захисту населення від 04.07.2011 року за № 01/1-22-0862, щорічна допомога на оздоровлення, як учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інваліда ІІ групи в 2011 році склала 120.00 грн.
Районне управління праці та соціального захисту населення є бюджетною організацією, здійснює виплату допомоги та компенсації за рахунок коштів державного бюджету. До теперішнього часу додаткового розпорядження про виплату щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік у розмірах відповідно до Закону №796-12 на настало, додаткові кошти з державного бюджету не виділялися, у зв’язку з чим відсутня можливість здійснити перерахунок та здійснити доплату вищевказаної допомоги (а.с.12-13).
Право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Встановлений законом розмір допомоги (чотирьох мінімальних заробітних плат для 1 категорії) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.
Відповідач, керуючись постановами Кабінету Міністрів України, які фактично зменшили розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.
Відповідно до положень статті 48 Закону № 796-ХII від 28.02.1991 року щорічна допомога на оздоровлення учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Таким чином, право ОСОБА_1 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.1 ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.
Тобто при виплаті спірної допомоги у 2011 році Управління праці та соціального захисту населення повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до Закону України «Про державний бюджет України»мінімальний розмір заробітної плати встановлений: у 2011 році –941.00 грн.
Встановлено, що не дотриманий розмір допомоги на оздоровлення позивача складає: за 2011 рік -4705.00 грн.
На підставі ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст161-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захист населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про стягнення сум на оздоровлення –задовольнити.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради щодо виплати ОСОБА_1 грошової компенсації на оздоровлення в 2011 році , що є меншим, ніж передбачено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України (бюджетна програма –«Компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»код програмної класифікації видатків (КПКВ)-2501250, рахунок 35215039001469 у ГУДКУ у Донецькій області МФО 834016, ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ)-1341) на користь ОСОБА_1 недоотриману суму грошової компенсації на оздоровлення в розмірі 4705 грн. (чотири тисячі сімсот п’ять).
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ворошиловського районного
суду міста ОСОБА_2 Орєхов
Суд | Ворошиловський районний суд м. Донецька |
Дата ухвалення рішення | 02.08.2011 |
Оприлюднено | 23.12.2011 |
Номер документу | 20032427 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні