Постанова

від 28.11.2011 по справі 2-а-8832/11

ВОРОШИЛОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ДОНЕЦЬКА

 

2-а-8832/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого - судді Алтухової О.С.

при секретарі –Кобець А.І.,

за участю представника відповідача –ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним.

Позивач має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, має 2 категорію. Відповідно до ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації наслідків аварії на   Чорнобильській   АЕС передбачена щорічна компенсація на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплати.

Просив суд визнати протиправною відмову управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної у м. Донецьку ради  у перерахунку розміру та сплаті заборгованості по виплатам щорічної допомоги на оздоровлення за 2002-2011 роки та стягнути суму на його користь.

В судове засідання позивач не з’явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, просив задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_1, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає  частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

А відповідно до ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Враховуючи, що позивач звернувся до суду із теперішнім позовом 25 жовтня 2011 року і при цьому не заявив суду клопотання про поновлення пропущеного ним строку звернення до суду в частині позовних вимог про нарахування щорічної виплати на оздоровлення за 2008 рік, суд вважає неможливим вирішити питання про поновлення зазначеного строку, в зв’язку з чим позовні вимоги у зазначеній частині підлягають залишенню без розгляду.

Позивач належить (віднесений) до другої категорії як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії А № 323430.

Статтею 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачена щорічна допомога на оздоровлення для ліквідаторів аварії на ЧАЕС 2 категорії в розмірі 5 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. У відповідності до зазначеного вище закону позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення.

Також судом встановлено, що відповідачем позивачу щорічна допомога на оздоровлення сплачувалась таким чином: допомога за 2009 рік нарахована у червні 2009 року у розмірі 100,00 гривень, але не виплачена у зв’язку з арештом рахунку; допомога за 2010 рік нарахована у січні 2010 року у розмірі 100,00 гривень, але не виплачена у зв’язку з арештом рахунку; допомога за 2011 рік нарахована у січні поточного року у розмірі 100,00 гривень, але не виплачена у зв’язку з арештом рахунку.

Розмір щорічної допомоги на оздоровлення встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року.

Відмовляючи позивачу в задоволенні його вимог про виплату допомоги в повному обсязі, відповідач посилається на ст. 62 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно до якої роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Суд не може погодитися з такими висновками відповідача з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836, постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року всупереч Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, якій встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначену законом на час здійснення виплати, установлені конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.

Між тим, з моменту прийняття вказаної постанови встановлені нею розміри щорічної допомоги залишалися незмінними, у той час як Верховною Радою України неодноразово змінювався розмір   мінімальної заробітної  плати, щорічно затверджувався новий державний бюджет.

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справ керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, оскільки правова норма про розмір щорічної допомоги на оздоровлення, встановлена ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” була діючою, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами, при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та  Закон України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, а не постанови Кабінету Міністрів України.

Згідно статті 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Так, відповідно до принципу верховенства права та законності –суд, при вирішені справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз’яснено постановою Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року „Про застосування Конституції України при здійснені правосуддя” –судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної ради України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради недоотриманої щорічної компенсації за 2009-2011 роки підлягають задоволенню.   

Дійсно, п. 30 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом зупинено на 2007 рік дію абзаців 2-7 частини 4 статті 48 Закон 796-ХИ в частині виплати допомоги на оздоровлення у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/208 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закон України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у тому числі і положення, яким зупинено на 2008 рік дію абзаців 3-4 частини 1, частини 3 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині виплати компенсації у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.

Безпідставними є посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтею 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зі стягненням з відповідача на користь позивача грошових сум згідно наступного розрахунку.

Щорічна допомога на оздоровлення за 2009 рік позивачу нарахована в червні 2009 року у сумі 100,00 гривень, але не виплачена йому. Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 625,00 гривень, тобто розмір допомоги за 2009 рік повинен складати 3125,00 гривень.

Щорічна допомога на оздоровлення за 2010 рік позивачу нарахована в січні 2010 року у сумі 100,00 гривень, але не виплачена йому. Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 869,00 гривень, тобто розмір допомоги за 2010 рік повинен складати 4345,00 гривень.

Щорічна допомога на оздоровлення за 2011 рік позивачу нарахована в січні 2011 року у сумі 100,00 гривень, але не виплачена йому. Розмір мінімальної заробітної плати на час виплати допомоги складав 941,00 гривень, тобто розмір допомоги за 2011 рік повинен складати 4705,00 гривень.

Загальна сума до виплати склала 12175,00 грн.

Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" за № 7-93 від 21.01.1993 року, громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.

Оскільки відповідач є державною бюджетною установою, суд вважає можливим у відповідності до ст. 88 КАС України звільнити його від сплати судових витрат на користь держави.

На підставі ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 17-20, 69-72, 86, 88, 99, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради про перерахунок та виплату недоотриманих сум на оздоровлення –задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ворошиловської районної в м. Донецьку ради за рахунок коштів Державного бюджету України (бюджетна програма –«Компенсації за шкоду, заподіяну здоров’ю, та допомоги на оздоровлення, у разі звільнення з роботи громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»код програмної класифікації видатків (КПКВ)-2501250, рахунок 35215039001469 у ГУДКУ у Донецькій області МФО 834016 ЄДРПОУ 25987214, код економічної класифікації видатків (КЕКВ)-1341) на користь ОСОБА_2 недоплачену суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2011 роки у розмірі 12 175 (дванадцять тисяч сто сімдесят п’ять) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Донецького апеляційного адміністративного суду  через Ворошиловський районний суд  м. Донецька  протягом  десяти днів з дня її проголошення, копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Постанова надрукована у нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя Ворошиловського районного

суду м. Донецька                                                                                               О.С.Алтухова