Рішення

від 08.12.2011 по справі 18/3256/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/3256/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         08 грудня 2011 р.                                                                      Справа № 18/3256/11

За позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", 36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2-а

до Полтавського обласного відділення товариства зв'язків з українцями за межами України, 36011, м. Полтава, вул. Комсомольська, 37

про стягнення 2337,51 грн

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Міняйло Г.Ю.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 08.12.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 2337,51 грн. боргу за договором на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 47 від 02.01.2003 року, в т.ч. 2022,28 грн. основного боргу, 122,51 грн. пені, 153,29 грн. інфляційних витрат та 39,43 грн. 3% річних.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не надав. Докази отримання відповідачем копії ухвали від 22.11.2011 року станом 08.12.2011 року до суду не повертались. Разом з тим, у справі міститься повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 19), з яким було направлено відповідачеві копію ухвали від 02.11.2011 року. Вказане повідомлення свідчить про те, що відповідач знаходиться за вказаною у позовній заяві адресою (36011, м. Полтава, вул. Комсомольська, 37) і отримує поштову кореспонденцію. За таких обставин відповідач, враховуючи встановлені Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України за № 1149 від 12.12.2007 року нормативні строки пересилання поштових відправлень, вважається належним чином повідомленим про час, дату і місце проведення судового засідання.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату і місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між Полтавським обласним відділенням товариства зв'язків з українцями за межами України (відповідач, споживач) та Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач, теплопостачальна організація) був укладений договір на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води за № 47 від 02.01.2003 року (а.с. 13-14), згідно умов якого теплопостачальна організація зобов'язалася постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу будівлі по вул. Комсомольська, 37 у м. Полтаві (п. 1 договору).

У відповідності до п. 17 договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 47 від 02.01.2003 року (далі - договір), цей договір укладено для опалення на період з 01.01.2003 року до 31.12.2005 року і вважається продовженим на наступний рік, якщо за місяць до закінчення його строку не надійде заяви від однієї із сторін про відмову від цього договору або його перегляд.

Згідно з приписами п. 10 договору, плата за опалення, що проводить споживач, стягується на основі тарифів у відповідності до прейскуранту К-15-02, затвердженому Розпорядженням голови Полтавської обласної державної адміністрації за № 121 від 21.03.2000 року, та складає 0,70 грн. з урахуванням ПДВ за 1 м2 загальної площі (при загальній площі будівлі 16,9 м2) на протязі року або 11,83 грн з урахуванням ПДВ на місяць.

Додатковою угодою № 3 від 10.04.2009 року до спірного договору (а.с. 15), укладеною на підставі Рішення Полтавської обласної ради двадцятої позачергової сесії п'ятого скликання від 27.03.2009 року "Про коригування тарифів на послуги централізованого опалення та постачання гарячої води", сторонами внесено зміни до п. 10б договору внаслідок зміни тарифу на послуги централізованого опалення і гарячого водопостачання та встановлено плату за опалення в розмірі 12,08 грн. за 1 м2 загальної площі (при загальній площі 16,9 м2) в опалювальний сезон, що складає 204,15 грн. за місяць (з урахуванням ПДВ);

Відповідно до п. 11 договору, всі розрахунки по даному договору проводяться на підставі рахунку, виписаного теплопостачальною організацією споживачу, або в безакцептному порядку у випадках, передбачених законодавством. Споживач зобов'язується сплачувати за опалення у строк до 30 числа звітного місяця.

Як вбачається з наявного у справі розрахунку (а.с. 9), позивачем у період з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року на виконання умов договору було надано відповідачеві послуги централізованого опалення на загальну суму 2022,28 грн., в т.ч. у січні 2010 року - на суму 204,16 грн., у лютому 2010 року - на суму 204,16 грн., у березні 2010 року - на суму 204,16 грн., у квітні 2010 року - на суму 95,27 грн., у жовтні 2010 року - на суму 171,23 грн., у листопаді - на суму 204,16 грн., у грудні 2010 року - на суму 204,16 грн., у січні 2011 року - на суму 204,16 грн., у лютому 2011 року - на суму 204,16 грн., у березні 2011 року - на суму 204,16 грн., у квітні 2011 року - на суму 122,50 грн., та виставлено відповідні рахунки (а.с. 30-35), що підтверджується наданими до справи копіями реєстрів доставки рахунків (а.с. 36-46).

Станом на момент звернення до суду з даним позовом надані позивачем у вказаний період послуги централізованого опалення відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з останнього 2022,28 грн. основного боргу за період з 01.01.2010 року по 30.04.2011 року та нараховані на суму основної заборгованості пеню за період з 01.12.2010 року по 31.05.2011 року в розмірі 122,51 грн., інфляційні витрати за період з січня 2010 року по квітень 2011 року в розмірі 153,29 грн., а також 3% річних за період з 01.02.2010 року по 31.05.2011 року в розмірі 39,43 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно приписів ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення 2022,28 грн. основного боргу правомірні, обгрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. При цьому, згідно ч. 3 ст. 254 ЦК України, якщо закінчення строку, визначеного місяцем, припадає на такий місяць, у якому немає відповідного числа, строк спливає в останній день цього місяця, а відповідно до ч. 5 ст. 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Вбачається, що такі самі приписи можуть бути застосовані й до термінів, встановлених, зокрема, у спірному договорі.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п. 11 договору, споживач зобов'язаний сплачувати за опалення у строк до 30 числа звітного місяця. Отже, кінцевим терміном оплати наданих послуг є 29 число звітного місяця.

Приймаючи до уваги наведене, позивачем під час нарахування суми інфляційних витрат на основний борг безпідставно включено до розрахунку заборгованість за той чи інший звітний період, яка в силу п. 11 договору може бути сплачена відповідачем у цей звітний період. Так, до розрахунку інфляційних витрат за січень 2010 року позивачем включено заборгованість в розмірі 204,16 грн., кінцевим терміном сплати якої є 29.01.2010 року тощо.

Крім того, позивачем при здійсненні розрахунку інфляційних витрат не враховано, що на протязі спірного періоду дати 28.02.2010 року, 29.01.2011 року та 30.01.2011 року були вихідними днями, у зв'язку з чим кінцевими термінами оплати послуг, наданих у лютому 2010 року та у січні 2011 року, є 01.03.2010 року та 31.03.2011 року відповідно.

За таких обставин судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок суми інфляційних витрат за період з лютого 2010 року по квітень 2011 року, яка склала 117,65 грн.

Перевіривши за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині в повному обсязі.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Приписами п. 11 договору встановлено, що у випадку неоплати у вказані строки (до 30 числа звітного місяця) вводиться пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, якщо інше не передбачено діючим законодавством.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГПК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Приймаючи до уваги вищенаведене стосовно перенесення кінцевих термінів оплати суми заборгованості та враховуючи, що в силу п. 11 спірного договору, а також ч. 6 ст. 232 ГПК України та ч. 3 ст. 254 ЦК України нарахування пені на заборгованість, що виникла до листопада 2010 року включно є правомірним до 30.05.2011 року, судом за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власний перерахунок суми пені за період з 01.12.2010 року по 31.05.2011 року, яка склала 122,02 грн.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Полтавського обласного відділення товариства зв'язків з українцями за межами України (36011, м. Полтава, вул. Комсомольська, 37, код ЄДРПОУ 23550364) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 2а, р/р 260022013 в АБ "Полтава-Банк" м. Полтава, МФО 331489, код ЄДРПОУ 03338030) - 2022,28 грн. основного боргу, 122,02 грн. пені, 117,65 грн. інфляційних витрат, 39,43 грн. 3% річних, 100,42 грн. державного мита та 232,35 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Суддя                                                                                   Гетя Н.Г.

Повний текст рішення складено 12.12.2011 року.