Постанова

від 20.12.2011 по справі 35/69

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.12.2011                                                                                           № 35/69

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Дикунської  С.Я.

суддів:             

за участю секретаря                            Кравчук О.І.

За участю представників:

від прокуратури                                      Карпенко Н.М. -прокурора

від позивача                                            ОСОБА_1 (дов. від 02.09.2011 р.)                                   

від відповідача                                        ОСОБА_2 (дов. від 04.07.2011 р.)

                                                               ВСТАНОВИВ :

     Рішенням господарського суду м. Києва від 27.04.2011 р. по справі № 35/69 позов задоволено повністю : з ТОВ «ЛВ-Холдинг» стягнуто на користь Головного управління  5 737 060 грн. заборгованості по сплаті пайових внесків згідно договору № 265 від 16.05.2008 р., 713 770 грн. пені, а також  з ТОВ «ЛВ-Холдинг» стягнуто в доход Державного бюджету 25 500 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

     Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що місцевим судом при прийнятті рішення по суті спору порушено ст.64 ГПК України, адже відповідача не повідомлено про порушення провадження по справі й не взято до уваги, що сплинув строк позовної давності для нарахування штрафних санкцій, зокрема, пені,  пеню розраховано позивачем невірно тощо.

      В судовому засіданні  представник апелянта доводи скарги підтримав, просив її задовольнити, рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю за наведених у скарзі підстав.

      Представники прокуратури та відповідача доводи скарги заперечили, просили не брати їх до уваги, а відтак рішення місцевого суду як законне й обґрунтоване залишити без змін.

      Заслухавши пояснення представників сторін та прокуратури, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що скарга підлягає  частковому задоволенню за таких обставин.  

      Так, 21.03.2011 р. заступник прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Головного управління звернувся до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ «ЛВ-Холдинг» про стягнення 6 450 830 грн.. В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 16.05.2008 р. між Головним управлінням та ТОВ «ЛВ-Холдинг» укладено договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва № 265 (далі Договір), за умовами п. 1.1 якого сторони погодили, що  забудовник (відповідач) сплачує пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом багатофункціонального комплексу в складі об’єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази по вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва. Відповідно до п. 1.2. Договору  розмір пайового внеску згідно  розрахунків 1, 2, 3, 4 та 5 від 18.04.2008 р. становить 30 641 940,00 грн.. Забудовник сплачує пайовий внесок у визначеній п. 2.1 Договору сумі за наступним графіком: - по 10 000,00 грн. в строк з червня 2008 по грудень 2009 р. включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; - по 300 000,00 грн. в строк з січня 2010 по грудень 2010 р. включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; - 26 851 940,00 грн. в строк з січня 2011 по травень 2014 р. включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету (п. 3.1 Договору). На виконання умов Договору, відповідно до наданої Головним управлінням Довідки про надходження коштів за період 01.01.2008 р. по 04.04.2011 р., забудовник (відповідач) 04.07.2008 р. перерахував на користь позивача грошові кошти в сумі 300 000,00 грн.. В результаті  у відповідача виникла заборгованість перед позивачем, яка за розрахунками позивача з урахуванням індексу інфляції становить 5 737 060,00 грн.. Крім цього, прокурор просив стягнути пеню в розмірі 713 770 грн. на підставі п. 4.1 Договору тощо.

       Відповідач в судове засідання не з’явився, письмового відзиву на позов місцевому суду не надав.

      Суд першої інстанції, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, з’ясувавши обставини справи, дослідивши надані ними письмові докази й положення чинного законодавства, дійшов висновку про підставність й обґрунтованість позовних вимог, а відтак їх задовольнив.

      Так, задовольняючи позов, місцевий суд встановив, що відповідач, в порушення умов укладеного між сторонами по справі Договору зобов’язання по своєчасній сплаті частин пайового внеску до міського бюджету в обумовлений строк  не виконав, сплативши на користь позивача лише частину пайового внеску в розмірі 300 000,00 грн.,  доказів сплати відповідачем пайового внеску до міського бюджету в обумовлений договором строк в повному обсязі - в сумі 5 737 060,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції згідно п. 3.11 Договору) суду не надано, відтак з наведеним позивачем розрахунком  у відповідному додатку до позову місцевий суд погодився.

      Таким чином, місцевий суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу (частини несплаченого пайового внеску) з урахуванням індексу інфляції є обґрунтованою та законною, доведеною позивачем та прокурором належними та допустимими доказами, тому підлягає задоволенню в сумі 5 737 060,00 грн..

     Одночасно позивачем  заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 713 770,00 грн.. У відповідності  до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.  Згідно п. 4.1. Договору, у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від заборгованості пайового внеску, визначеного п. 2.1. цього договору за кожен день прострочення.

      З врахуванням вищенаведених норм закону та умов договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання нараховано пеню в розмірі 713 770,00 грн. відповідно до наданого ним розрахунку, який відповідає вимогам закону.

      Апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині стягнення пені за таких  обставин.

      Як встановлено матеріалами справи, 16.05.2008 р. між Головним управлінням та ТОВ «ЛВ-Холдинг» укладено Договір пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, за умовами п. 1.1 якого сторони погодили, що забудовник (відповідач) сплачує пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва (далі - пайовий внесок) у зв'язку із будівництвом багатофункціонального комплексу у складі об’єктів житлового, громадського, торговельно-розважального призначення і готельного комплексу з паркінгами та спортивно-оздоровчої бази по вул. Микільсько-Слобідській, 7-9 у Дніпровському районі м. Києва.  

      Відповідно до п. 1.2. Договору,  розмір пайового внеску згідно  розрахунків 1, 2, 3, 4 та 5 від 18.04.2008 становить 30 641 940,00 грн..

       Згідно п. 3.1 Договору забудовник сплачує пайовий внесок в визначеній сумі на підставі п. 2.1 Договору за наступним графіком:

      - по 10 000,00 грн. у строк з червня 2008 по грудень 2009 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця;

      - по 300 000,00 грн. у строк з січня 2010 по грудень 2010 включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця;

      - 26 851 940,00 грн. у строк з січня 2011 по травень 2014 включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

     У відповідності до п. 3.10 Договору, оплата здійснюється на підставі рахунку, який видається забудовнику, за його письмовим зверненням до Головного управління економіки та інвестицій, не пізніше ніж за 3 дні до здійснення платежу. Сума платежу на момент здійснення оплати корегується на індекс інфляції з моменту виникнення зобов’язання і до моменту його фактичного виконання (п. 3.11 Договору).

      На виконання  Договору, відповідачем 04.07.2008 р. сплачено 300 000,00 грн. згідно наданої Головним управлінням Довідки про надходження коштів за період 01.01.2008 р. по 04.04.2011 р..

      Порушення зобов’язання  на підставі  ст. 230 ГК України  є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

     У відповідності до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання. Штрафом є неустойка, яка обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (ч.ч. 1-2 ст. 549 ЦК України).   Цивільним законодавством (п. 1 ст. 546 ЦК України ) передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

     Згідно п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

      Відповідно до п. 4.1. Договору у випадку порушення строків сплати щомісячних платежів пайового внеску забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1% від заборгованості пайового внеску, визначеного п. 2.1. цього договору за кожен день прострочення.

      Разом з тим, положеннями ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. (далі Закон № 543/96) передбачений ст.1 цього Закону розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

       Крім цього, положеннями ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

       Як вбачається з заявлених позовних вимог в частині стягнення пені та наданого позивачем розрахунку цієї суми, останнім не було враховано вищенаведених положень закону, а відтак, на думку апеляційного суду, розмір пені підлягає перерахунку в межах заявленого позивачем періоду (червень 2008 р.- січень 2011 р. станом на 18.02.2011 р.) по кожному місяцю окремо з огляду на положення Закону № 543/96.

       Так, за перерахунком апеляційного суду з врахуванням сплати 300 000,00 грн. боргу 04.07.2008 р. (не заперечується відповідачем по справі) пеня з врахуванням помісячного розрахунку в межах шести місяців становить  330 915,61 грн..

       За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржене рішення суду першої інстанції щодо стягнення пені в розмірі 713 770,00 грн.  є  помилковим, необґрунтованим й таким, що підлягає частковому скасуванню, зокрема: в частині стягнення пені в розмірі 382 854,39 грн.  з прийняттям в цій частині нового -   про відмову в позові, в решті рішення слід залишити без змін. Таким чином апеляційна скарга підлягає  частковому задоволенню.  

          Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГПК  України,  Київський апеляційний господарський суд –                                           

                                                  ПОСТАНОВИВ :

       Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» задовольнити частково, скасувати рішення господарського суду м. Києва від 27.04.2011 р. по справі № 35/69  в частині стягнення 382 854,39 грн. пені.

      Прийняти в цій частині нове рішення: в позові Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛВ-Холдинг» про стягнення 382 854,39  грн.  пені  відмовити.

       В решті рішення господарського суду м. Києва від 27.04.2011 р. по справі № 35/69 - залишити без змін.

       Матеріали справи № 35/69 повернути до господарського суду м. Києва.

       Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          

26.12.11 (відправлено)