5004/2336/11
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" грудня 2011 р. Справа № 5004/2336/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат", м.Житомир
до відповідача Приватного підприємства "КМ Груп", м.Луцьк
про стягнення 10 163,09 грн.
Суддя Бондарєв С.В.
ПРЕДСТАВНИКИ:
від позивача: н/з.
від відповідача: н/з.
СУТЬ СПОРУ: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат" - звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "КМ Груп", в якому просить стягнути з відповідача 10 163,09 грн., в т.ч. 8 567,04 грн. - суми основного боргу за поставлений згідно договору №261 від 05.07.2010р. товар, 1 596,05 грн. - 25% річних за період з 28.01.2011р. по 27.10.2011р.
Позивач в телеграмі від 19.12.2011р. повідомив, що не може прибути в судове засідання з поважних причин.
Відповідач вдруге в судове засідання не з'явився, ухвали суду від 03.11.2011р., 07.12.2011р., направлені судом на адресу, зазначену в позовній заяві та Спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців: м.Луцьк, вул.Молоді, 9А/52, повернулись з відміткою пошти "За закінченням терміну зберігання".
У разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом, і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675).
Відповідно до статті 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,-
в с т а н о в и в:
05.08.2010р. між Закритим акціонерним товариством "Житомирський м'ясокомбінат" (правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат") (постачальник) та Приватним підприємством "КМ Груп" (покупець) був укладений договір поставки №261.
Відповідно до пункту 1.1 даного договору постачальник зобов'язався передати у встановлені договором строки продукти харчування (товар), а покупець зобов'язався прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму за умовами договору.
Пунктом 3.2. договору визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар в строк не пізніше 17 календарних днів від дня отримання товару шляхом банківського переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника.
Позивач свої зобов'язання виконав, поставив відповідачу товар на загальну суму 66 695,33 грн., що підтверджується накладними за період з липня 2010р. по жовтень 2011р. (включно), розрахунком суми позову.
Однак відповідач свої зобов'язання виконав частково, сплатив 58 128,29 грн., що підтверджується виписками з банку, заборгованість становить 8 567,04 грн. (доказів сплати суду не надано).
Відповідно до ст. ст. 509, 526 ЦК України, в силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, як-от: передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ст.. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги містить ст. 193 ГК України.
Тому суд приходить до висновку , що до стягнення з відповідача 8 567,04 грн. основного боргу.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Пунктом 5.1 договору №261 віл 05.07.2010р. передбачено, що при прострочені строків виконання будь-яких грошових зобов'язань за договором покупець зобов'язався сплатити постачальнику суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфялції, а також 25 % річних від простроченої суми за весь час прострочення. Крім того, покупець зобов'язався сплатити постачальнику пеню, нараховану за весь час протсрочення виконання зобов'язань, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Згідно розрахунку позивача 25% річних в розмірі 1 596,05 грн. за період з 28.01.2011р. по 27.10.2011р. нараховано підставно позивачем і підлягає до стягнення з відповідача.
Всього слід стягнути з відповідача 10 163,09 грн.
Оскільки спір до розгляду суду доведений з вини відповідача, витрати по сплаті держмита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, слід стягнути з нього.
Керуючись ст.ст. 509, 526, 655, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд
в и р і ш и в:
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Приватного підприємства "КМ Груп", м.Луцьк, пр.Молоді, 9А/52 (код 36606359, р/р 26000201332795 в АТ "ТОП Банк", м.Луцьк, МФО 300528) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирський м'ясокомбінат", м.Житомир, вул. Баранова, 127 (р/р 26002013005132 в АТ "Свербанк Росії , МФО 320627, код ЄДРПОУ 32122069) - 10 163,09 грн., в т.ч. 8 567,04 грн. основного боргу, 1 596,05 грн. - 25% річних та 102,00 грн. витрат по оплаті державного мита і 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С. В. Бондарєв
Повний текст рішення
складено та підписано
22.12.11
Суд | Господарський суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 22.12.2011 |
Оприлюднено | 26.12.2011 |
Номер документу | 20111784 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Волинської області
Бондарєв Сергій Васильович
Господарське
Господарський суд Волинської області
Бондарєв Сергій Васильович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні