Рішення

від 21.12.2011 по справі 2-429/11

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                          Справа № 2-429/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2011 р.                               Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді:                               Гуртовенко Р.  В.

при секретарі:                                            Шевченко Т. А.,

за участю позивача:                                        ОСОБА_1,

представника позивача:                                  ОСОБА_2,

відповідачів:                                                    ОСОБА_3,

                                                                         ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Ставище Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6 про тлумачення заповіту, -

ВСТАНОВИВ:

До суду з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1, посилаючись на те, що 17 грудня 2007 року у Винарівській сільській раді Ставищенського району Київської області його дід ОСОБА_7 склав заповіт, тобто особисте розпорядження на випадок своєї смерті, яким заповів належне йому «право на земельну частку (пай) в СВК «Світанок» ОСОБА_8 Серія ЯБ №310254 йому, - ОСОБА_1 та ОСОБА_4». Заповіт посвідчено ОСОБА_9 секретарем виконавчого комітету Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області за  реєстром №29. 22 лютого 2008 року в селі Винарівка Ставищенського району Київської області помер ОСОБА_7. Спадщину після його смерті, в силу частини 3 статті 1268 ЦК України постійно проживаючи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняли: ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3. Спадкоємцями за законом згідно статей 1261,1266 ЦК України є внуки спадкодавця ОСОБА_1, ОСОБА_4, які спадкують ту частку спадщини, яка б належала померлій 05 липня 2000 року їх матері, дочці спадкодавця ОСОБА_10, якби вона була живою на час відкриття спадщини.  Вони є спадкоємцями за вказаним заповітом щодо частини спадкового майна. Спадкоємицею за законом, яка спадщину прийняла є дружина спадкодавця ОСОБА_3. Спадкоємцями за законом згідно статті 1261 ЦК України, які в силу статті 1270 ЦК України вважаються такими, що не прийняли спадщину є ОСОБА_5 та ОСОБА_6. 29 травня 2009 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори листом №500 відмовила йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане майно оскільки із заповіту неможливо встановити справжню волю заповідача щодо складу майна за заповітом, не визнаним у встановленому законом порядку недійсним.  

З тексту заповіту не можливо визначити обсяг прав та обов’язків спадкоємців. Нотаріус законом не віднесений до кола осіб, які вправі тлумачити заповіт. Укласти угоду щодо змісту заповіту він не може через відсутність згоди з відповідачами, оскільки  це може порушити права третіх осіб щодо спадщини. Проте в тексті заповіту зазначено серію та номер бланку правовстановлюючого документу на майно - земельну ділянку (виділену в натурі земельну частку (пай) в СВК «Світанок») і саме це майно бажав заповісти спадкодавець.

Вважає, що волею спадкодавця було заповісти йому та ОСОБА_4 земельну ділянку кадастровий номер 3224282000:02:002:0005 площею 2,5560 га розташовану на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області цільове призначення –ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала ОСОБА_7 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯБ №310254, який виданий 28 грудня 2005 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010534902995.

Позивач просить суд дати наступне тлумачення заповіту: положення заповіту, складеного 17 грудня 2007 року ОСОБА_7 та посвідченого секретарем виконкому Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_9 за реєстром №29: «належне мені право на земельну частку (пай) в СВК «Світанок» ОСОБА_8 Серія ЯБ №310254 заповідаю ОСОБА_1 та ОСОБА_4» слід розуміти так: «належну мені земельну ділянку кадастровий номер 3224282000:02:002:0005 площею 2,5560 га розташовану на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області цільове призначення –ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯБ №310254, який виданий 28 грудня 2005 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010534902995 заповідаю ОСОБА_1 та ОСОБА_4».

В судовому засіданні  позивач та його представник підтримали позовні вимоги, підтвердила обставини, на які посилається  в позовній заяві позивач.

В судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позовні вимоги визнали, зробивши про це усну заяву.

Треті особи в судове засідання не прибули, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та його представника, усні заяви про визнання позову відповідачами та перевіривши письмові докази, вважає, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріалами справи встановлено, що 17 грудня 2007 року у Винарівській сільській раді Ставищенського району Київської області  ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_9 за  реєстром №29, яким заповів належне йому «право на земельну частку (пай) в СВК «Світанок» ОСОБА_8 Серія ЯБ №310254 ОСОБА_1 та ОСОБА_4».

22 лютого 2008 року ОСОБА_7 помер.

Спадщину після його смерті, в силу частини 3 статті 1268 ЦК України постійно проживаючи разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняли: ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.

Спадкоємцями за законом згідно статей 1261,1266 ЦК України є внуки спадкодавця ОСОБА_1, ОСОБА_4, які спадкують ту частку спадщини, яка б належала померлій 05 липня 2000 року їх матері, дочці спадкодавця ОСОБА_10, якби вона була живою на час відкриття спадщини. Вони ж є і спадкоємцями за вказаним заповітом щодо частини спадкового майна.

Спадкоємицею за законом згідно статті 1261 ЦК України, яка спадщину прийняла є дружина спадкодавця ОСОБА_3.

Спадкоємцями за законом згідно статті 1261 ЦК України, які в силу статті 1270 ЦК України вважаються такими, що не прийняли спадщину є ОСОБА_5 та ОСОБА_6, що підтверджується спадковою справою щодо майна померлої, заведеною Ставищенською районною державною нотаріальною конторою.  

 29 травня 2009 року державний нотаріус Ставищенської районної державної нотаріальної контори листом №500 відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вказане майно оскільки із заповіту неможливо встановити справжню волю заповідача щодо складу майна за заповітом, не визнаним у встановленому законом порядку недійсним.  

Згідно ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

У відповідності з ч. 1 ст. 1245 ЦК України частина спадщини, що не охоплена заповітом, спадкується спадкоємцями за законом на загальних підставах.

У відповідності зі статтею 1256 ЦК України тлумачення заповіту може бути здійснене після відкриття спадщини самими спадкоємцями. У разі спору між спадкоємцями тлумачення заповіту здійснюється судом відповідно до статті 213 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1247 ЦК України, заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення, підписаний особисто заповідачем і посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що волею спадкодавця було належну йому земельну ділянку кадастровий номер 3224282000:02:002:0005 площею 2,5560 га розташовану на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області цільове призначення – ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯБ №310254, який виданий 28 грудня 2005 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010534902995 заповісти ОСОБА_1 та ОСОБА_4»

Оскільки відповідачі до пред’явлення позову про тлумачення змісту заповіту і в судовому засіданні не оспорювали цього права, відповідно до змісту ст. 88 ЦПК України на них не може бути покладений обов’язок  по відшкодуванню судових витрат.

На підставі ст. ст.  213, 1220, 1223, 1236, 1245, 1247, 1256, 1261, 1268, 1269, 1270, 1273 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 213-215 ЦПК України,  суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Положення заповіту, складеного 17 грудня 2007 року ОСОБА_7 та посвідченого секретарем виконкому Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області ОСОБА_9 за реєстром №29: «належне мені право на земельну частку (пай) в СВК «Світанок» ОСОБА_8 Серія ЯБ №310254 заповідаю ОСОБА_1 та ОСОБА_4», слід розуміти так: «належну мені земельну ділянку кадастровий номер 3224282000:02:002:0005 площею 2,5560 га розташовану на території Винарівської сільської ради Ставищенського району Київської області цільове призначення –ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку на бланку серії ЯБ №310254, який виданий 28 грудня 2005 року та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010534902995 заповідаю ОСОБА_1 та ОСОБА_4».

 На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Київської області через Ставищенський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

   Суддя                                                                                                        Р.  В.  Гуртовенко