Рішення

від 06.12.2011 по справі 16/150-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2011 р.                                                                  Справа № 16/150-11

          Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О.  розглянув

позов          Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, м. Біла Церква

до          Відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто», м. Фастів

про          стягнення 6 846,73 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_4 –довіреність від 10.11.2011 р. (представник);

від відповідача: не з‘явився

Обставини справи:

Фізична особа –підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою від 07.10.2011 р. (вх. № суду 4603 від 31.10.2011 р.) до Відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто» (надалі - відповідач) про стягнення 6 846,73 грн., з яких 5 196,23 грн. –заборгованість по відсоткам за користування товарним кредитом, 1 223,41 грн. інфляційні та 427,09 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 02.11.2011 р. було порушено провадження у справі № 16/150-11 та призначено її розгляд на 15.11.2011 р.

У зв’язку із знаходженням судді Христенко О.О. на лікарняному, судове засідання 15.11.2011р. не відбулося. Ухвалою суду від 21.11.2011р. розгляд справи відкладено на 06.12.2011р.

Представник позивача 05.12.2011р. через канцелярію суду надав клопотання щодо включення до судових витрат витрати на послуги адвоката у розмірі 2 100,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні 06.12.2011р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 06.12.2011 р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не надав, хоча про час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законодавством порядку.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судових засідань ухвалою суду про порушення провадження від 02.11.2011р. та ухвалою від 21.11.2011р., зазначені ухвали суду направлялися за місцезнаходженням відповідача, зазначеним у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 05.12.2011 р. Таким чином відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.  

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд  

                                                           встановив:

15.12.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто-Альянс»(постачальник за договором) та відкритим акціонерним товариством «Фастів-Авто»(покупець за договором) був укладений Договір поставки товарів № 151 (далі –договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник зобов’язався систематично поставляти покупцю визначений цим договором товар, а покупець зобов’язався приймати вказаний товар та оплачувати його. Під товаром, що є предметом поставки за цим договором, розуміється паливно-мастильні матеріали (нафтопродукти) (п. 1.2. договору).

Як встановлено господарським судом Київської області у справі № 7/072-10, на виконання умов договору № 151 від 15.12.2009р. ТОВ «Нафто-Альянс»поставив, а ВАТ «Фастів-Авто», прийняв товар на суму 23 155,00 грн., з яких ВАТ «Фастів-Авто»сплатив 10 000,00 грн. (23 155,00 - 10 000,00 = 13 155,00).

           Рішенням господарського суду Київської області від 08.06.2010р. стягнуто з Відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто»(08500, Київська область, м. Фастів, вул. Бишівська, буд.2, код ЄДРПОУ 05538773) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафто-Альянс»(08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Залізнична, буд.3, код ЄДРПОУ 36106684) 13 155,00 грн. основного боргу. Рішення господарського суду відповідачем не оскаржувалось та у встановленом законом порядку набрало законної сили.

Таким чином,  факт порушення відповідачем взятих на себе зобовязань за Договором поставки товарів № 151 від 15.12.2009р. встановлений рішенням Господарського суду Київської області від 08.06.2010р. по справі № 7/072-10.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти встановленні рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов’язань.

В силу ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Пунктом  4.7. Договору поставки товарів № 151 від 15.12.2009р., укладеного між ТОВ «Нафто-Альянс»та відповідачем, передбачено, що у випадку не перерахування відповідної суми грошових коштів на поточний рахунок постачальника за поставлений товар на протязі 3-х банківських днів з моменту поставки, покупець сплачує постачальнику по першій його (постачальника) письмовій вимозі відсотки за користування товарним кредитом з розрахунку 0,1% в день від вартості неоплаченого товару за весь період кредитування. Відсотки за користування товарним кредитом нараховуються від дати поставки неоплаченого в строк товару і до дати  оплати повної вартості товару.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафто-Альянс»(«Первісний кредитор») та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 («Новий кредитор») 30.09.2011 року було укладено договір про відступлення права вимоги.

Відповідно до п. 1.1 Договору про відступлення права вимоги, первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги, належне первісному кредиторові за статтею 625 Цивільного кодексу України, а також право вимоги процентів за користування товарним кредитом починаючи з 08.09.2010р. на підставі договору поставки товарів № 151 від 15.12.2009р. (далі –«Договір поставки») укладеного між Первісним кредитором та Відкритим акціонерним товариством «Фастів-авто»(далі-«Боржник»).

Станом на дату укладення даного Договору, право вимоги, що відступається новому кредитору складається з права вимагати і отримувати від Боржника наступні суми: 1) всю суму інфляційного збільшення заборгованості нарахованої за Договором поставки починаючи з 08.09.2010р.; 2) всю суму 3% річних нарахованих за договором поставки починаючи з 08.09.2010р. за Договором поставки; 3) всю суму процентів нарахованих за користування товарним кредитом починаючи з 08.09.2010р. за Договором поставки. (п. 1.1.1 Договору про відступлення права вимоги).

Відповідно до п. 1.2 Договору про відступлення права вимоги, одночасно з переходом права вимоги до нового кредитора переходять також всі права пов’язані з фактом переходу права вимоги, включаючи право нового кредитора бути позивачем в судах по стягненню грошових коштів за зобов’язаннями боржника перед первісним кредитором в межах суми визначеної п. 1.1 Договору, бути стягувачем у виконавчому провадженні та інші права, не заборонені чинним законодавством України.

Даний договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до моменту виконання сторонами всіх своїх зобов’язань за цим Договором (4.1 Договором).

Отже, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 196,23 грн. –заборгованості по відсоткам за користування товарним кредитом на підставі п. 4.7 Договору поставки товарів № 151 від 15.12.2009р.

Як зазначалось раніше 13 155,00 грн. заборгованість за поставлений товар по Договору № 151 від 15.12.2009р. було стягнуто з відповідача на користь ТОВ «Нафто-Альянс»рішення господарського суду Київської області від 08.06.2010р. у справі № 7/072-10.

Позивачем до суду надано лист начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Київській області № 617-15-24 від 06.11.2011р., згідно якого вбачається, що рішення суду по справі № 7/072-10 від 08.06.2010р. не виконано.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Оскільки рішення суду у справі № 7/072-10 не виконано, борг за отриманий товар по Договору № 151 від 15.12.2009р. відповідачем не сплачений, то зобов’язання щодо оплати ще не припинене.

Суд перевірив правильність нарахування відсотків за користування товарним кредитом за період з 08.09.2010р. по 07.10.2011р. та задовольняє їх в заявленому позивачем розмірі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати за період з 08.09.2010р. по 07.10.2011р.  у розмірі 1 223,41 грн. та 3 % річних за період з 08.09.2010р. по 07.10.2011р. у сумі 427,09 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню в повному розмірі:         5 196,23 грн. заборгованості по відсоткам за користування товарним кредитом, 1 223,41 грн. інфляційних та 3% річних у розмірі 427,09 грн.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

 Також з посиланням на ст.ст. 44, 49 ГПК України позивач просить стягнути з відповідача 2 100,00 грн., сплачені позивачем платіжним дорученням № 1 від 29.11.2011 р. за послуги адвоката згідно Договору № 005/11-ап від 20.10.2011 р., укладеного між позивачем та Адвокатським об’єднанням «Адвокатська контора «ОСОБА_2 і ОСОБА_3».

 Між позивачем (Клієнт) та Адвокатським об’єднанням «Адвокатська контора «ОСОБА_2 і ОСОБА_3»(Контора) укладено Договір № 005/11 від 20.10.2011 р. про надання  послуг адвоката (далі  - Договір).

 Відповідно до п. 1.1 Договору, клієнт в порядку та на умовах, визначених Договором, доручає, а Контора зобов’язується надати послуги адвоката з приводу представлення інтересів Клієнта, в обсязі та на умовах, визначених цим Договором. Під послугами адвоката розуміється представництво інтересів Клієнта щодо стягнення у судовому порядку з Відкритого акціонерного товариства «Фастів-авто»відсотків за користування товарно-грошовим кредитом, 3% та інфляційних збитків починаючи з 08.09.2010р. на підставі договору поставки товарів № 151 від 15.12.2009р. укладений між ТОВ «Нафто –альянс» та Боржником.

 Оплата за цим договором Клієнтом Конторі є виключно оплатою адвокатському об’єднанню та є формою оплати послуг адвоката у розумінні положень ст. ст. 44, 48 ГПК України. За цим Договором не здійснюється оплата за правову допомогу (юридичні послуги) будь-яких інших осіб, окрім адвокатів Контори (п.1.5 Договору).

 Відповідно до п. 3.1 Договору, Загальна сума винагороди за вчиненні дії по наданню правової допомоги («Гонорар»), що вчиняються конторою за цим Договором становить суму всіх коштів, сплачених відповідно до умов цього Договору Клієнтом Конторі (в тому числі на підставі виставлених до оплати рахунків). Розмір гонорару, який Клієнт зобов’язується оплатити Конторі протягом трьох днів після укладення до цього Договору акту приймання –передачі наданих послуг становить 350 гривень за одну годину роботи Представників Контори. Оплата Клієнтом за надані Конторою юридичні послуги здійснюється на підставі та згідно умов цього Договору з підписання акту приймання – передачі наданих послуг (п. 3.2 Договору).

 Платіжним дорученням № 1 від 29.11.2011 р. позивач сплатив Адвокатському об’єднанню «Адвокатська контора «ОСОБА_2 і ОСОБА_3»2 100,00 грн. з призначенням платежу –за послуги адвоката згідно Договору № 005/11-ап від 20.10.2011р.

 Згідно з Актом приймання-передачі наданих послуг від 20.11.2011 р. Замовником (позивач) прийнято послуги адвоката, передбачені Договором № 005/11 від 20.10.2011 р., надані Адвокатським об’єднанням «Адвокатська контора «ОСОБА_2 і ОСОБА_3», а саме: попереднє опрацювання матеріалів на підставі яких виникла заборгованість у ВАТ «Фастів-авто»перед Замовником адвокатом ОСОБА_2 –1 година; опрацювання законодавчої бази, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (доказів) та їх отримання адвокатом ОСОБА_3 –3 години; підготовка процесуальних документів (позовна заява, клопотання, письмові пояснення, адвокатські запити тощо) адвокатом ОСОБА_3 –2 години.

 Однак, з матеріалів справи вбачається, що позовна заява датована 07.10.2011р. раніше ніж укладений Договір № 005/11 від 20.10.2011 р. між позивачем та Адвокатським об’єднанням «Адвокатська контора «ОСОБА_2 і ОСОБА_3». Тобто, позовна заява від 07.10.2011р. була підготовлена не в межах Договору про надання  послуг адвоката № 005/11-ап від 20.10.2011р. між позивачем та Адвокатським об’єднанням «Адвокатська контора «ОСОБА_2 і ОСОБА_3».

 Також, не надано жодних документів (додаткових матеріалів), які б було отримано адвокатом ОСОБА_3, як зазначено у акті приймання –передачі наданих послуг від 20.11.2011р. Наданий до суду витяг з ЄДР та лист начальника управління державної виконавчої служби адресовані представнику ТОВ «Нафта-Альянс»ОСОБА_4 (доказів, що він є адвокатом до суду не надано).

 Крім того в судовому засіданні у даній справі від позивача приймав участь представник за довіреністю ОСОБА_4, який не є адвокатом, що підтверджується протоколом судового засідання від 06.12.2011 р. та копію зазначеної довіреності, яка є в матеріалах справи.

 Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

          Судові витрати, у тому числі на оплату послуг адвоката, за своєю правовою природою не є позовними вимогами, про задоволення яких чи відмову у їх задоволенні суд зазначає у резолютивній частині рішення.

 Згідно з приписами ст.ст. 49 і 84 ГПК України у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл (стягнення) відповідних судових витрат лише у разі їх обґрунтованості (доведеності) стороною спору. У випадку, коли витрати сторін не належать до судових витрат у розумінні ст. 44 ГПК України, відсутні підстави зазначати про їх розподіл (у тому числі про відмову у покладенні таких витрат на іншу сторону) в резолютивній частині рішення.

 Зазначена вище правова позиція викладена в постанові Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2011 р. та постанові Вищого господарського суду України від 24.05.2011 р. у справі № 14/027-10/16.

 На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст.  44, 49, ст. ст.  82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

                    2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Фастів-Авто»(08504, Київська область, м. Фастів, вул. Бишівська, 2, код ЄДРПОУ 05538773) на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 5 196 (п’ять тисяч сто дев’яносто шість) грн. 23 коп. заборгованості по відсоткам за користування товарним кредитом, 1 223 (одна тисяча двісті двадцять три) грн. 41 коп. інфляційних, 427 (чотириста двадцять сім) грн. 09 коп. 3% річних, а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    3.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

          Суддя                                                                                   О.О. Христенко