ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" грудня 2011 р. Справа № 16/134-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі: 1. Міністерства фінансів України, м. Київ,
2. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина», с. Медвин, Богуславський район
про стягнення 3 083 584,60 грн.
за участю представників:
від прокуратури: не з‘явився;
від позивача 1: ОСОБА_1 - довіреність № 31-15030-09/13 від
03.10.2011 р. (юрисконсульт);
від позивача 2: ОСОБА_2 - довіреність № 21/199 від 03.09.2010 р. (представник);
від відповідача: не з‘явився.
Обставини справи:
Перший заступник прокурора Київської області (надалі - прокурор) звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою № 4187 вих-4 від 10.10.2011 р. (вх. № суду 4228 від 13.10.2011 р.) в інтересах держави в особі: 1. Міністерства фінансів України (надалі - позивач 1), 2. Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»(надалі - позивач 2) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина» (надалі - відповідач) про стягнення 1 935 965,57 грн. заборгованості по кредиту за кредитним договором № 61/08 від 10.09.2008 р., 930 907,72 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 151 704,41 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 65 006,90 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, прокурор посилається на те, що відповідач не погасив наданий йому на підставі кредитного договору № 61/08 від 10.09.2008 р. кредит, у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 1 935 965,57 грн. за кредитом та 930 907,72 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом. У зв’язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем нараховано відповідачу 151 704,41 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 65 006,90 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.
Прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення коштів з відповідача відповідно до ст. 36-1 Закону України “Про прокуратуру”, ст. 121 Конституції України, оскільки «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ»капіталізований шляхом придбання 99,94% акцій державою в особі Міністерства фінансів України, а порушення позичальником кредитних зобов’язань призводить до погіршення платоспроможності банку та до збільшення невиконаних ним зобов’язань перед кредиторами, в тому числі перед державою в особі Національного банку України та може поглибити кризові явища в банківській сфері та в державі в цілому.
Ухвалою суду від 17.10.2011 р. порушено провадження у справі № 16/134-11 та призначено її розгляд на 01.11.2011 р. за участю повноважних представників сторін.
Через канцелярію суду 26.10.2011 р. позивач 1 надав письмові пояснення по справі, в яких просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Позивач 2 вимоги ухвали суду від 17.10.2011 р. не виконав, витребувані документи не надав.
Представник відповідача у судове засідання 01.11.2011 р. не з’явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 17.10.2011 р., про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.
Судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 06.12.2011р. за участю повноважних представників сторін.
Прокурором 11.11.2011р., через канцелярію суду подано заяву № 16/134-11 від 11.11.2011р. (Вх. № 85 від 11.11.2011р.) про вжиття заходів до забезпечення позову. У прохальній частині заяви прокурор зазначив: 1. Вимогу про накладення арешту з метою забезпечення позову на нерухоме та рухоме майно, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»та заборону відповідачу здійснювати дії, направлені на його відчуження у будь-який спосіб. 2. Вимогу про накладення арешту на грошові кошти в сумі 3 083 584,60 грн. які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина».
Зазначені вимоги прокурора про забезпечення позову судом не задовольняється, оскільки жодних доказів, що зазначене майно належить відповідачу не надано, обставин, якими обґрунтовується необхідність вжиття забезпечення позову прокурором не наведено.
В судове засідання 06.12.2011 р. прокурор не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.
В судовому засіданні 06.12.2011 р. представниками позивача 1 та 2 надано усні пояснення по справі, в яких вони просять суд позов задовольнити повністю з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача у судове засідання 06.12.2011 р. не з’явився, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином ухвалою суду від 01.11.2011 р., відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.
Але через канцелярію суду 06.12.2011р. представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з терміновим відрядженням представника відповідача Волинця В.А. (наказ про відрядження додається).
Господарський суд відхиляє клопотання відповідача, юридичної особи, щодо відкладення розгляду справи у зв’язку з відсутністю його представника (з причин, пов’язаних з службовим відрядженням). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою –п’ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов’язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника не було доведено відповідачем на загальних підставах (статті 32-34 ГПК).
Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судових засідань ухвалами господарського суду Київської області від 17.10.2011 р. про порушення провадження у справі та від 01.11.2011 р., які відповідно до повідомлень про вручення відповідач отримував (повідомлення про вручення поштового відправлення в матеріалах справи). Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів 1 та 2, присутніх в судових засіданнях, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
10 вересня 2008 року між Акціонерним комерційним банком «Київ», який змінив назву на Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ», що підтверджується п. 1.3 Статуту ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ», зареєстрованого державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 13.01.2010 р. за № 10741050029004822 та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серія А01 № 457523 («Кредитодавець», надалі –позивач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»(«позичальник», надалі - відповідач) було укладено кредитний договір № 61/08 (надалі –договір).
Відповідно до п. 2.1 договору позивач 2 надає відповідачу кредит на кредитування виробничих витрат, пов’язаних з проведенням комплексу осінньо-польових робіт, закупівлю паливно-мастильних матеріалів, мініральних добрив, засобів захисту рослин, насіння, запасних частин для ремонту сільськогосподарської техніки та обладнання, оплати послуг за виконані ремонтні роботи, енергоносіїв, а також на поповнення обігових коштів на наступних умовах: сума кредиту 7 692 500,00 грн.; строк користування кредитом з 10.09.2008 р. по 09.09.2009 р. (включно); розмір плати за користування кредитом 25 % річних (Додатковою угодою № 1 від 30.01.2009р. до Договору встановлено розмір плати за користування кредитом 18%).
Пунктом 2.2 договору визначено, що позивач 2 здійснює перерахування кредиту за реквізитами, вказаними відповідачем, не пізніше, ніж через 3 банківські дні з моменту одержання письмової заявки відповідача при умові виконання вимог пункту 3 цього Договору. Перерахування коштів здійснюється частинами в межах наявних кредитних ресурсів, при цьому загальна сума кредиту не повинна перевищувати ліміт кредитування на одного позичальника, який коригується кожного місяця згідно з нормативними документами НБУ.
Згідно п. 2.3 договору, відповідач повертає кредит не пізніше 09.09.2009 р.
Відповідно до п. 2.4 договору, проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.
Згідно п. 4.4.1 договору, відповідач зобов’язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов’язань за цим договором.
Пунктом 4.4.9 договору визначено, що відповідач зобов‘язується нараховані проценти за користування кредитом перерахувати на рахунок позивач 2 в кінці терміну користування кредитом.
Позивач на виконання умов п.п. 2.1, 2.2 кредитного договору № 61/08 від 10.09.2008 р. перерахував відповідачу кредитні кошти в сумі 1 935 965,57 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 326 від 17.09.2008 р. на суму 153 850,00 грн., № 325 від 17.09.2008 р. на суму 267 681,86 грн., № 340 від 23.09.2008 р. на суму 1 453,00 грн., № 337 від 09.10.2008 р. на суму 300 000,00 грн., № 334 від 23.09.2008 р. на суму 11 906,98 грн., № 338 від 23.09.2008 р. на суму 11 913,60 грн., № 339 від 23.09.2008 р. на суму 28 560,13 грн., № 329 від 23.09.2008 р. на суму 675 000,00 грн., № 332 від 23.09.2008 р. на суму 485 600,00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Відповідач в порушення умов договору зобов’язання за кредитним договором не виконав, в строк до 09.09.2009 р. кредит не повернув, відсотки не перерахував, у зв’язку з чим станом на дату прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем 2 становить 1 935 965,57 грн. неповернутого кредиту, 930 907,72 грн. нарахованих та не перерахованих відсотків за користування кредитом за період з 10.09.2008 р. по 21.08.2011 р.
Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Доказів оплати зазначеної заборгованості на час вирішення спору відповідачем до суду не подано. Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Відповідач у судові засідання жодного разу не з’явився (хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином ухвалами суду, які відповідач отримував), відзиву або доказів оплати заборгованості суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.
Таким чином, оскільки відповідач в порушення умов договору № 61/08 від 10.09.2008 р. не сплатив позивачу кредитні кошти в строк до 09.09.2009 р. та не перерахував нараховані відсотки за користування кредитними коштами, то вимога прокурора про стягнення з відповідача 1 935 965,57 грн. заборгованості по кредиту, 930 907,72 грн. відсотків за користування кредитом, які нараховані за період з 10.09.2008 р. по 21.08.2011 р., підлягає задоволенню.
Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача 151 704,41 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, 65 006,90 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.
Відповідно до п. 8.1. договору при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день за весь час прострочки.
Прокурор звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача 151 704,41 грн. пені за порушення строків сплати кредиту, яка нарахована за період з 21.02.2011 р. по 21.08.2011 р. та 65 006,90 грн. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, яка нарахована за період з 21.02.2011 р. по 21.08.2011 р. за подвійною обліковою ставкою НБУ.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з умов договору № 61/08 від 10.09.2008 р., сторонами при укладенні договору погоджено, що пеня за порушення строків повернення кредиту та сплати відсотків за його користування сплачується за весь час прострочки.
На підставі вказаних норм права, умов кредитного договору № 61/08 від 10.09.2008 р. та враховуючи, що розрахунок пені за несвоєчасне повернення кредиту та процентів, доданий до позовної заяви, проведений з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, є вірний, вимоги про стягнення з відповідача 151 704,41 грн. пені за кредитом та 65 006,90 грн. пені за процентами визнаються судом та підлягають задоволенню.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню повністю: 1 935 965,57 грн. заборгованості за кредитом, 930 907,72 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 151 704,41 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту та 65 006,90 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.
Оскільки позов поданий прокурором, який звільнений від сплати державного мита та позов подано до суду до набрання чинності Законом України «Про судовий збір», державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ч.ч. 3, 5 статті 49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в доход бюджету.
Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»(09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, ідент. код 32167932) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22, ідент. код 14371869) 1 935 965 (один мільйон дев’ятсот тридцять п’ять тисяч дев’ятсот шістдесят п’ять) грн. 57 коп. заборгованості за кредитом, 930 907 (дев’ятсот тридцять тисяч дев’ятсот сім) грн. 72 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 151 704 (сто п’ятдесят одна тисяча сімсот чотири) грн. 41 коп. пені за порушення строків сплати кредиту, 65 006 (шістдесят п’ять тисяч шість) грн. 90 коп. пені за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»(09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, ідент. код 32167932) в доход Державного бюджету України 25 500 (двадцять п‘ять тисяч п‘ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2011 |
Оприлюднено | 27.12.2011 |
Номер документу | 20152692 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні