Рішення

від 13.12.2011 по справі 7/141-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/141-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2011 р.                                                                  Справа № 7/141-11

Господарський суд Київської області у складі судді В.М. Антонової, розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харелектромет», м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррембудпроект-2», с. Бобрик, Броварський р-н, Київська область,

про стягнення 8 650, 17 грн.

представники сторін у судове засідання не з'явились

секретар судового засідання:Мельничук Л.В.

          Обставини справи:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Харелектромет»(далі – позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою № 449 від 07.09.2011 року (вх. № 4613 від 31.10.2011 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррембудпроект-2»(далі –відповідач) про стягнення 8 650, 17 грн.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1509/08 від 15.09.2008 року зокрема, щодо проведення повної оплати за поставлений товар, в результаті чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу 7 500, 00 грн., 3% річних у розмірі 541, 85 грн. та пеню у розмірі 608, 32 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31.10.2011 року порушено провадження у справі № 7/141-11 та призначено розгляд справи на 24.11.2011 року.

Одночасно позивач звернувся до господарського суду з заявою № 454 від 07.09.2011 року, в якій просить суд розгляд справи проводити без участі його представника та за наявними в матеріалах справи документами. Подане клопотання господарським судом задоволено.

У судове засідання 03.11.2011 року представники сторін по справі,  які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, повторно не з'явились. Відповідач про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позовну заяву не надав.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін, так як їх нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 13.12.2011 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

15.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Харелектромет»(продавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укррембудпроект-2»(покупець за договором) був укладений договір  купівлі-продажу № 1509/08 (далі –договір), відповідно до п. 1.1. якого, продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця наступний товар Броц5ЦС5 (пруток), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його відповідно до умовами даного договору.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами  і діє до повного виконання своїх обов'язків кожною із сторін (п. 1.3. договору)

Відповідно до п. 3.1. договору, товар повинен бути повністю поставлений покупцеві протягом 10 днів з моменту виставлення рахунку-фактури.

Сторонами, п. 4.1. - 4.2. договору, узгоджено, що ціна на одиницю товару встановлюється відповідно до пред'явленого рахунку (на кожну поставку), який направляється на прохання покупця. Ціна оплаченого товару не змінюється.

Господарським судом встановлено, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю «Харелектромет»поставило та передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Укррембудпроект-2»товар на загальну суму 21 845, 83 грн.

Даний факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією видаткової накладної № РН 0040202 від 02.04.2009 року на суму  21 845, 83 грн.

Судом встановлено, що вищезазначена видаткова накладна оформлена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку»затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 щодо зазначення обов'язкових в ній реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та\або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року № 99, сировина, матеріали, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, відпускаються покупцям тільки за довіреністю одержувачів. При відпуску цінностей довіреність залишається у постачальника.

Господарським судом досліджено, що поставлений згідно видаткової накладної         № РН 0040202 від 02.04.2009 року товар був отриманий уповноваженим представником відповідача, повноваження якого на отримання матеріальних цінностей від позивача підтверджується наявною в матеріалах справи копією довіреності серії НБЛ № 851074 від 20.03.2009 року.

З вищенаведеного господарський суд дійшов до висновку, що  Товариство з обмеженою відповідальністю «Харелектромет»поставило, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррембудпроект-2»прийняло товар на загальну суму  21 845, 83 грн. без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки.

Таким чином, вищенаведені обставини свідчать про те, що у відповідача згідно умов договору виник обов'язок протягом 10 календарних днів з моменту поставки оплатити вартість отриманого товару, остаточний розрахунок за отриманий товар відповідач повинен був здійснити до 30 числа поточного місяця, тобто до 30.04.2009 року.

Однак, в порушення умов договору, відповідач лише частково оплатив вартість поставленого товару, а саме у сумі 14 345, 83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок по особовому рахунку позивача.

Оскільки залишок вартості поставленого товару Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррембудпроект-2» так і не сплатило, позивач звернувся до відповідача з вимогою № 379 від 20.07.2011 року про оплату суми заборгованості.

Однак, відповідач відповіді на надіслану вимогу не надав, суму боргу за поставлений товар не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

З вищенаведених обставин справи, господарським судом встановлено, що станом на момент розгляду спору у суді сума боргу відповідача перед позивачем за поставлений згідно видаткової накладної товар становить 7 500, 00 грн. (21 845, 83 грн. загальна вартість поставленого товару –14 345, 83 грн. оплачені грошові кошти).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 ЦК України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечно факт отримання по вищезазначеним накладним товару від позивача та не надано доказів сплати повної вартості отриманого товару.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 7 500 грн. обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Факт прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань перед позивачем щодо оплати вартості отриманого товару доведено позивачем належними та допустимими доказами.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України визначає неустойку (штраф, пеню) як грошову суму або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.2. договору, за несвоєчасну поставку у відповідності до розділу 3 Договору продавець сплачує покупцю пеню у розмірі 0,05 % від суми договору за кожен день прострочки.

У зв'язку з несвоєчасної оплатою відповідачем отриманого товару  (прострочкою оплати) позивачем нарахована до стягнення пеня у сумі 608, 32 грн.  за період з 01.03.2011 року по 07.09.2011 року.

Однак, господарський суд зазначає, що згідно із ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Так, пунктом 4.3. договору передбачено, оплата товару повинна бути перерахована продавцеві протягом 10 днів з моменту поставки. Кінцевий строк оплати товару –30 число поточного місяця.

Враховуючи те, що поставка товару позивач згідно видаткової накладної                      № РН 0040202 здійснив 02.04.2009 року, то відповідно до п. 4.3 договору, відповідач повинен був оплатити товар до 30.04.2009 року.

Отже, прострочення оплати отриманого товару починається з наступного числа після кінцевого строку оплати товару. А відтак, пеня повинна нараховуватись з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 ГК України, саме з 01.05.2009 року + 6 місяців (по 01.11.2009 року) , а у випадку оплати простроченого платежу до закінчення шестимісячного строку –до дня оплати.

Однак, всупереч вищенаведеного за прострочення оплати за поставлений товар позивач нараховує пеню за період з 01.03.2011 року по 07.09.2011 року. Такий розрахунок пені, господарський суд вважає неправомірним та необґрунтованим.

Відтак, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі  608, 32 грн. такими, що не підлягають задоволенню.

Стаття 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором.

Згідно п. 6.3. договору, за прострочку оплати по даному договору покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день простроки платежу, також законну штрафну санкцію в порядку ст. 625 ГПК України (3% річних та інфляційні страти) за весь період прострочки платежу.

У зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язань щодо проведення розрахунку за отриманий товар позивачем заявлено вимогу про стягнення 3% річних у сумі 541, 85 грн.

Перевіривши розрахунок 3% річних господарський суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних у сумі  730, 03 грн., а тому вважає, що поданий позивачем розрахунок 3% річних є невірним.

Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 541, 85 грн. 3 % річних, а господарський суд позбавлений можливості виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявленій до стягненні сумі –541, 85 грн.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково у сумі 8 041, 85 грн., з яких 7 500, 00 грн. –сума основного боргу, 541, 85 грн. - 3% річних. В іншій частині позову, а саме в стягненні 608, 32 грн. пені, суд відмовляє.

Враховуючи, що спір виник з вини Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррембудпроект-2», судові витрати відповідно до ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.  44, 49, ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррембудпроект-2»(07431, Київська область, Броварський район, с. Бобрик, вул. Набережна, буд. 43, код ЄДРПОУ 33458573) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харелектромет»(61099,м. Харків, Фрунзенський р-н, вул. П. Свистуна, буд. 1, код ЄДРПОУ 24478611) 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. основного боргу, 541 (п'ятсот сорок одну) грн. 85 коп. –3 % річних та судові витрати: 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя                                                                                                                      В.М. Антонова

Рішення підписане 16.12.2011 року