Рішення

від 13.12.2011 по справі 20/113-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" грудня 2011 р.                                                                  Справа № 20/113-11

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Аква»

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 2288,00 грн.

секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, довір. б/н від 25.05.2010 р.

від відповідача: ОСОБА_1, паспорт

присутня: ОСОБА_3

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Аква»(далі - позивач) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 2288,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва № 06-5-3/750 від 17.10.2011 р. позовні матеріали було передано для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Київської області.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.10.2011 р. позовну заяву «Євро Аква»до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 2288,00 грн. було прийнято до провадження суддею В.М. Бабкіною та присвоєно справі № 20/113-11.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на укладення 30.03.2010 р. з ФОП ОСОБА_1 договору суборенди № 463, згідно якого ТОВ «Євро Аква»передало ФОП ОСОБА_1 у строкове платне користування обладнання вартістю 2288,00 грн., однак платежі за користування обладнанням сплачувалися орендарем неналежним чином, внаслідок чого позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення обладнання. Однак у ФОП ОСОБА_1 вказане обладнання було викрадено, у зв’язку з чим позивач, посилаючись на приписи ст.ст. 525, 526, 530, 626, 629, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 180, 193, 224 Господарського кодексу України, просив суд стягнути з відповідача 2288,00 грн. відновної вартості втраченого обладнання, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Розгляд справи відкладався.

25.11.2011 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду уточнення до позовної заяви б/н від 24.11.2011 р., відповідно до яких посилаючись на приписи ст. 22 Цивільного кодексу України, ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, позивач просить суд стягнути з відповідача 2288,00 грн. збитків, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Представник позивача у судовому засіданні 13.12.2011 р. позовні вимоги підтримав, з урахуванням уточнень до позовної заяви б/н від 24.11.2011 р.  

У судовому засіданні 13.12.2011 р. відповідач був присутній, проте відзиву на позов не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України в разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.12.2011 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

30.03.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Аква»(орендар) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (суборендар) був укладений договір № 463 суборенди торгово-рекламного обладнання, відповідно до п. 1.1 якого орендар передає суборендареві, а суборендар приймає у строкове платне користування холодильне обладнання, що є предметом суборенди цього договору (обладнання). Склад, перелік, найменування, кількість і відновна вартість з урахуванням індексації обладнання узгоджені сторонами та наведені в акті прийому-передачі, оформленому у відповідності до п. 2.1 цього договору.

Згідно з п. 2.1 договору передача орендарем обладнання суборендареві, а також повернення обладнання суборендарем орендареві оформлюється актом приймання-передачі, який після його підписання стає невід’ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що орендна плата сплачується суборендарем щорічно на рахунок орендаря на умовах 100% передплати. Орендна плата сплачується за один календарний рік, а у разі дострокового розірвання цього договору поверненню не підлягає.

Відповідно до п. 4.1 договору суборендар зобов’язується, зокрема, вчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

По закінченні дії даного договору або його достроковому розірванні, суборендар зобов’язується протягом 10 днів повернути орендареві обладнання у належному стані з урахуванням фізичного зносу. Орендоване обладнання вважається повернутим орендарю з моменту підписання акта приймання-передачі (п. 4.3 договору).

Згідно з п. 9.2 договору, якщо суборендар отримає від орендаря письмове повідомлення про припинення дії цього договору з певної дати за 30 днів до такої дати, цей договір вважається розірваним із зазначеної в повідомленні дати. Відправлення повідомлення у відповідності до цього пункту є скасувальною умовою цього договору за винятком обов’язків суборендаря по поверненню обладнання.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, умовами договору № 463 суборенди торгово-рекламного обладнання від 30.03.2010 р. не передбачено сплату суборендарем орендареві у випадку втрати суборендарем холодильного обладнання його відновної вартості.

На виконання умов договору № 463 суборенди торгово-рекламного обладнання від 30.03.2010 р. ТОВ «Євро Аква»було передано в суборенду ФОП ОСОБА_1 холодильну вітрину SEG CMV (Миргородська) сер. АО 008287 інв. № К182 відновною вартістю 2288,00 грн., що підтверджується актом від 04.12.2010 р.

Як зазначає позивач, в порушення умов п. 4.1 договору, відповідачем орендна плата належним чином не сплачувалася, у зв’язку з чим 22.06.2011 р. ТОВ «Євро Аква»було направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 лист б/н, б/д, відповідно до якого позивач відмовився від договору № 463 від 30.03.2010 р. та просив відповідача протягом 10 днів повернути обладнання у справному стані.

Факт отримання 08.07.2011 р. ФОП ОСОБА_1 вказаного листа б/н, б/д підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 22.06.2011 р.

За твердженням позивача, у відповідь на вказаний лист ФОП ОСОБА_1 було надано ТОВ «Євро Аква»пояснювальну записку, відповідно до якої відповідач зазначив, що ФОП ОСОБА_1 було заявлено до міліції про факт викрадення холодильної вітрини.

Відповідно, холодильна вітрина не була повернута суборендарем позивачеві.

Факт викрадення холодильного обладання у ФОП ОСОБА_1 підтверджується постановою Броварського МВ ГУ МВС України в Київській області про відмову у порушенні кримінальної справи від 13.05.2011 р. у зв’язку із заявою ФОП ОСОБА_1 про припинення перевірки з приводу викрадення обладнання через те, що зазначене обладнання не представляє цінності для підприємця.

Звертаючись до суду з даним позовом, з урахуванням уточнень до позовної заяви б/н від 24.11.2011 р., про стягнення з відповідача 2288,00 грн. відновної вартості втраченого холодильного обладнання, позивач посилається на те, що 02.01.2010 р. між Закритим акціонерним товариством «Індустріальні та дистрибуційні системи»(компанія) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Аква»(дистриб’ютор) було укладено договір дистриб’юції № 0073-10ц, згідно з п. 2.2 якого компанія зобов’язується відповідно до умов договору передати дистриб’ютору товар у власність для його подальшого розповсюдження на території на умовах, зазначених у цьому договорі, а дистриб’ютор зобов’язується приймати такий товар у кількості та асортименті відповідно до супровідних документів на умовах цього договору, сплатити його вартість та здійснювати його продаж, розповсюдження та надання відповідних послуг на території, відповідно до умов, що визначенні цим договором.

Згідно з п. 2.5 договору компанія може на свій власний розсуд та згоду дистриб’ютора передати дистриб’ютору торгове обладнання в тимчасове користування (оренду, у тому числі з правом передачі в суборенду у роздрібні торгівельні точки) для презентації, охолодження і експозиції товару.

У відповідності з п. 15.7 договору дистриб’юції збитки, що спричинені компанії втратою (нестачею) або пошкодженням товару, відшкодовуються дистриб’ютором: у випадку втрати (нестачі) товару –в розмірі його заставної вартості; у випадку пошкодження товару –в розмірі суми, на яку зменшилась його вартість.

Окрім того, ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»та ТОВ «Євро Аква»було підписано додаток № 5 до договору дистриб’юції № 0073-10ц від 02.01.2010 р., відповідно до п. 4.1 якого, у випадку втрати або знищення торгового обладнання під час дії договору, дистриб’ютор, протягом 5-ти днів з моменту отримання письмової вимоги з боку компанії про відшкодування вартості торгового обладнання, має відшкодувати вартість торгового обладнання, вказану у додатку № 6 даного договору або в акті прийому-передачі в оренду торгового обладнання, а також: якщо торгове обладнання стало непридатне для подальшої експлуатації внаслідок порушення умов зберігання, переміщення та експлуатації дистриб’ютором.

Як слідує з уточнень до позовної заяви б/н від 24.11.2011 р., ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»було направлено на адресу ТОВ «Євро Аква»лист № 590/4-11ц від 02.11.2011 р. (після порушення провадження у даній справі № 20/113-11) з вимогою до ТОВ «Євро Аква»компенсувати вартість холодильної вітрини SEG CMV (Миргородська) сер. АО 008287 інв. № К182 на суму 2288,00 грн., що була надана в суборенду ФОП ОСОБА_1, у зв’язку з її втратою.

З наданих представником позивача у засіданні суду пояснень слідує, що вказані кошти на час розгляду справи позивачем на користь ЗАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи»не сплачені.

Звертаючись з позовом до суду, ТОВ «Євро Аква»посилається на приписи ст. 224 Господарського кодексу України, згідно якої учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно приписів ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов’язаний відшкодувати на вимогу суб’єкту завдані збитки у добровільному порядку в повному обсязі.

Також слід зазначити, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22 Цивільного кодексу України). При цьому частиною 2 статті 22 ЦК України встановлено, що збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Проте, притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише за певних, передбачених законом умов, сукупність яких формують склад правопорушення, що є підставою цивільно-правової відповідальності. При цьому складовими правопорушення, необхідними для відповідальності у вигляді відшкодування збитків, є суб’єкт та об’єкт правопорушення, а також суб’єктивна та об’єктивна сторони.

Суб’єктом цивільного правопорушення є боржник, а об’єктом правопорушення –зобов’язальні правовідносини кредитора та боржника. Суб’єктивну сторону становить вина боржника, а об’єктивну –протиправна поведінка боржника (невиконання або неналежне виконання обов’язку), наявність збитків у майновій сфері кредитора, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 25.01.2007 р. у справі № 6/213-06-5667, згідно з якою за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України). Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Згідно з приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем не доведено суду факту заподіяння йому збитків як таких, зокрема, не доведено факту понесення витрат в сумі 2288,00 грн. на час звернення до суду з даним позовом.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо стягнення з ФОП ОСОБА_1 2288,00 грн. збитків є необґрунтованими та передчасними, у зв’язку з чим задоволенню не підлягають.

Судові витрати у даній справі згідно з приписами ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Суддя                                                                                      В.М. Бабкіна

Дата підписання рішення – 19.12.2011 р.