Рішення

від 12.12.2011 по справі 13/172-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 т ел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" грудня 2011 р. С права № 13/172-11

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Фа рмацевтичний завод "ЕГІС", Уго рщина, Будапешт

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "ВВС-ЛТД ", Київська область, Васильків ський район, село Іванковичі

про визнання арбітражн ої угоди такою, що втратила чи нність

Суддя С.Ю. Наріжн ий

Представники:

від позивача: ОСОБА_1. - д овіреність б/н від 21.07.2011 р.;

ОСОБА_2. - дов іреність б/н від 21.07.2011 р.;

від відповідача: не з' яви вся;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду К иївської області надійшла по зовна заява Відкритого акціо нерного товариства "Фармаце втичний завод "ЕГІС" (далі - по зивач) до Товариства з обмеж еною відповідальністю "ВВС-Л ТД" (далі - відповідач) про виз нання арбітражної угоди, укл аденої у вигляді арбітражног о застереження, яке викладен е в п. 10.2 та п. 10.3 Генерального кон тракту №UA-20 073 від 15.12.2006 року, уклад еного між Відкритим акціонер ним товариством «Фармацевти чний завод ЕҐІС»та Товариств ом з обмеженою відповідальні стю «ВВС-ЛТД»такою, що втрати ла чинність.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що між позивачем т а відповідачем 15 грудня 2006 року було укладено Генеральний к онтакт № UA-20 073 (далі - Генеральни й контракт), у п. 10.2. та п. 10.3 якого п ередбачено арбітражну угоду , укладену у вигляді арбітраж ного застереження щодо розгл яду спорів в Міжнародному ко мерційному арбітражному суд і при Торгово-промисловій па латі України. На переконання позивача, вказана арбітражн а угода втратила свою силу і п ідлягає визнанню судом такою , що втратила чинність.

14.11.2011 р. до суду надійшло клопо тання відповідача про припин ення провадження у справі №13/1 72-11 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 80 ГПК Укр аїни згідно якої господарськ ий суд припиняє провадження у справі, якщо сторони уклали угоду про передачу даного сп ору на вирішення третейськог о суду.

Клопотання залишено судом без задоволення як необґрун товане, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про міжнародний комерційний арб ітраж»суд, до якого подано по зов у питанні, що є предметом а рбітражної угоди, повинен, як що будь-яка із сторін попроси ть про це не пізніше подання с воєї першої заяви щодо суті с пору, припинити провадження у справі і направити сторони до арбітражу, якщо не визнає, що ця арбітражна угода є неді йсною, втратила чинність аб о не може бути виконана.

В даному випадку на розгляд суду передано спір не з питан ня, що є предметом арбітражно ї угоди (купівля-продаж товар у), а з приводу відповідності п равочину в якому міститься т ака арбітражна угода нормам чинного законодавства.

В судовому засіданні 14.11.2011 р. п редставником відповідача на дано суду відзив на позов згі дно якого відповідача проти позову заперечує повністю з підстав викладених у позову.

Представники позивача в су довому засіданні позовні вим оги підтримали з підстав вик ладених у позовній заяві.

Розглянувши матеріали спр ави та заслухавши пояснення представників позивача судо м встановлено наступне.

15 грудня 2006 року між позиваче м та відповідачем було уклад ено Генеральний контакт №UA -20 073, відповідно до умов якого позивач зобов'язався переда ти у власність відповід ача за плату товар.

Разом з цим, у Генеральному контракті позивачем та відпо відачем було передбачено арб ітражну угоду, у вигляді арбі тражного застереження.

Так, згідно п. 10.1 Генеральног о контракту «Все разногласия , возникающие вследствие или в связи с настоящим контакто м, должны разрешаться путем п ереговоров между Сторонами» .

Відповідно до п. 10.2 Генеральн ого контракту «При возникнов ении в ходе выполнения насто ящего контракта стороны стре мятся уладить их путем перег оворов. Принятые согласованн ые решения оформляются прото колами, подписанными уполном оченными представителями ст орон. Если стороны не могут пр ийти к согласованию в течени е 30/тридцати/ дней со дня первы х переговоров, то любые спорн ые вопросы подлежат рассмотр ению в Международном коммерч еском арбитражном суде при Т оргово-Промышленной палате У краины для вынесения окончат ельного решения Регламента, принятого в этой судебной ин станции».

Наступний п. 10.3. Генерального контракту передбачає, що «Ма териальным и процессуальным правом, которым регулируетс я настоящий контракт, являет ся материальное и процессуал ьное право Украины. Местом пр оведения арбитражного суда я вляется город Киев, Укра ина. Языком арбитражного про изводства является украинск ий язык. Арбитражный суд форм ируется из трех арбитров. Реш ения арбитражного суда будут окончательными и обязательн ыми для обеих сторон».

Вищевказані п.п. 10.2 та 10.3 Генер ального контракту повністю в ідповідали Закону України «П ро міжнародний комерційний а рбітраж».

Відповідно до ст. 7 Закону Ук раїни «Про міжнародний комер ційний арбітраж»: арбітражна угода - це угода сторін про пе редачу до арбітражу всіх або певних спорів, які виникли аб о можуть виникнути між ними в зв'язку з будь-якими конкретн ими правовідносинами, незале жно від того, чи мають вони дог овірний характер чи ні. Арбіт ражна угода може бути укладе на у вигляді арбітражного за стереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Арбіт ражна угода може бути укладе на у вигляді арбітражного за стереження в контракті або у вигляді окремої угоди. Угода вважається укладеною в пись мовій формі, якщо вона містит ься в документі, підписаному сторонами.

20.11.2009 року позивач та відпові дач підписали додаткову угод у №24, відповідно до п. 4 якої в иключили п. 10.3 з Генерального к онтракту. Пунктом 3 цієї До даткової угоди позивач і від повідач виклали в новій реда кції п. 10.2. Генерального контра кту, а саме: «В случае если Сто ронам не удалось достичь ком промисса в ходе переговоров, споры между Сторонами подле жат рассмотрению в Хозяйстве нном суде города Киева».

04.11.2010 року позивач та відпові дач підписали додаткову угод у №29 до Генерального контракт у, якою виклали п. 10.2. Генеральн ого контракту в новій редакц ії, в якій вже цей пункт був ви кладений відповідно до Додат кової угоди №24 від 20.11.2009 року, а с аме: «В случае если Сторонам н е удалось достичь компромисс а в ходе переговоров, споры ме жду Сторонами подлежат рассм отрению в Хозяйственном суде города Киева».

Позивач зазначає, що сторон и двічі у новій редакції п. 10.2 Г енерального контракту визна чили Господарський суд м. Киє ва виходячи з того, що господа рський суд, якому підсудний р озгляд спорів між позивачем і відповідачем, знаходиться територіально в м. Києві. Пози вач був переконаний, що в нові й редакції п. 10.2. зазначається с аме територія, де знаходитьс я суд, а не його найменування ( назва). Адже перебуваючи в Уго рщині, позивач не знав, що до с истеми судів України входить окремо господарський суд м. К иєва, який розглядає спори юр идичних осіб, які знаходятьс я в Києві, і господарський суд Київської області, який розг лядає спори юридичних осіб, я кі знаходяться в Київській о бласті. Таким чином, досягнув ши домовленостей щодо того, щ о існуюче арбітражне застере ження сторін не задовольняє, позивач та відповідач підпи савши Додаткову угоду №29 від 0 4.11.2010 року, відмовилися від арбі тражного застереження.

Отже, сторони Генерального контракту вже двічі за час іс нування між ними господарськ их зобов'язань за Генеральни м контрактом, змінили та відм овились від обраного під час підписання Генерального кон тракту арбітражного застере ження.

З матеріалів справи вбачає ться, що позивач, зважаючи на в ідсутність з відповідачем зг оди щодо вирішення спору з ви користанням арбітражного за стереження, враховуючи раніш е підписані Додаткові угоди №24 та №29 подав до господарсько го суду Київської області по зов про стягнення з відповід ача заборгованості за Генера льним контрактом.

Таким чином, на переконання позивача, відповідач своїми діями втретє продемонструва в свою відмову та не бажання р еалізувати своє право врегул ювати спір шляхом використан ня арбітражного застереженн я, що міститься в п. 10.2 Генераль ного контракту, та звернувся з позовом, предмет якого прям о випливає з положень Генера льного контракту, не до Міжна родного комерційного арбітр ажного суду при Торгово-Пром исловій палаті України, а в мі сцевий господарський суд - до господарського суду Київськ ої області

В подальшому, як вбачається з матеріалів справи, рішення м господарського суду Київсь кої області від 31.08.2011 р. по справ і №23/084-11 за позовом ТОВ «ВВС-ЛТД» до Egis Pharmaceuticals PLC про визнання недій сної частини угоди, визнано н едійсним пункт 5 додаткової у годи №29 від 04 листопада 2010 року д о Генерального контракту, як им вносилися зміни до п. 10.2. Ген ерального контракту щодо вир ішення спорів сторонами в го сподарському суді м. Киева.

Вказане рішення господарс ького суду Київської області від 31.08.2011 р. набрало законної си ли у встановленому законом п орядку та сторонами не оскар жувалось.

Отже, на думку позивача, вищ езазначені дії позивача та в ідповідача щодо намагання ви рішити спірні питання в місц евому господарському суді, с відчать про обопільну відмов у від арбітражної угоди, укла деної у формі арбітражного з астереження в Генеральному к онтракті.

Враховуючи дійсну волю сто рін Генерального контракту щ одо відмови від арбітражного застереження, що викладене в Генеральному контракті, поз ивач вважає, що арбітражне за стереження втратило свою сил у.

Проте, суд вважає, що позовн і позивача є безпідставним т а не відповідають обставинам справи виходячи з наступног о.

Щодо вимоги позивача про ви знання недійсним п.10.3 Генерал ьного контракту, то суд вважа є, що провадження за даною вим огою підлягає припиненню за відсутністю предмету спору н а підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України , враховуючи, що даний пункт ві дповідно до п. 4 додаткової уго ди №24 від 20.11.2009 р. був виключений з умов контракту за обопільн ою згодою сторін.

Щодо вимоги позивача про ви знання недійсним п. 10.2 Генерал ьного контракту, то рішенням господарського суду Київськ ої області від 31.08.2011 р. по справі №23/084-11 за позовом ТОВ «ВВС-ЛТД» до Egis Pharmaceuticals PLC про визнання недій сної частини угоди, визнано н едійсним пункт 5 додаткової у годи №29 від 04 листопада 2010 року д о Генерального контракту, як им вносилися зміни до п. 10.2 Гене рального контракту щодо вирі шення спорів сторонами в гос подарському суді м. Києва.

При цьому, ст. 217 ЦК України з акріплено правило, що недійс ність окремої частини правоч ину не має наслідком недійсн ості інших його частин і прав очину в цілому, якщо можна при пустити, що правочин був би вч инений і без включення до ньо го недійсної частини.

Таким чином, підписання Дод аткової угоди №29 до Генеральн ого контракту, не може засвід чувати факт відмови позивача та відповідача від арбітраж ного застереження, адже її по ложення щодо розгляду спорів Сторонами в господарському суді м. Києва визнані судом не дійсними.

Суд бере до уваги пояснення відповідача, що позивачем не здійснювалось жодних дій сп рямованих на оскарження вказ аного рішення господарськог о суду Київської області від 31.08.2011 р. по справі №23/084-11, що вказує на згоду позивача із визнанн ям недійсним пункту 5 додатко вої ;и №29 від 04 листопада 2010 року до Генерального контракту, я ким вносилися зміни до п. 10.2 Ген ерального контракту щодо вир ішення спорів Сторонами в го сподарському суді м. Києва.

Крім цього, позивач у своє му позові посилається також на додаткову угоду №24 до Генер ального контракту від 20.11.2009 рок у, згідно п. 3 якої було викладе но пункт 10.2. Генерального конт ракт в такій редакції: «В случ ае если Сторонам не удалось д остичь компромисса в ходе пе реговоров, споры между Сторо нами подлежат рассмотрению в Хозяйственном суде города К иева».

Суд враховує, що вказаною до датковою угодою №24 до Генерал ьного контракту від 20.11.2009 року б уло внесено зміни до пункту 10. 2. Генерального контракту, які є ідентичними змінам, що внос ились додатковою угодою №29 ві д 04.11.2010 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК Укр аїни факти, встановлені ріше нням господарського суду (ін шого органу. який вирішує гос подарські спори), за винятком встановлених рішенням трете йського суду, під час розгляд у однієї справи, не доводятьс я знову при вирішенні інших с порів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд вважає, що д одаткова угода №24 до Генераль ного контракту не може брати ся до уваги судом в даній спра ві, адже нею було внесено до пу нкту 10.2. Генерального контрак ту зміни, які є ідентичними зм інам, що викладені у пункті 5 Д одаткової угоди №29 від 04 листо пада 2010 року, який, рішенням гос подарського суду Київської о бласті від 31.08.2011 р. по справі №23/084- 11, визнано недійсним.

Відповідно до ст. 2 Закону Ук раїни «Про міжнародний комер ційний арбітраж»для цілей ць ого Закону: "арбітраж" - будь-як ий арбітраж (третейський суд ) незалежно від того, чи утворю ється він спеціально для роз гляду окремої справи, чи здій снюється постійно діючою арб ітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арб ітражним судом або Морською арбітражною комісією при Тор гово-промисловій палаті Укра їни (додатки N 1 і N 2 до цього Зако ну)

Тобто, відповідно до ст. 2 Зак ону України «Про міжнародний комерційний арбітраж»арбіт раж є третейським судом. Отже , арбітражна угода, у вигляді а рбітражного застереження в Г енеральному контракті, є тре тейською угодою.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст.1 Закону України «Про тре тейські суди»цей Закон регул ює порядок утворення та діял ьності третейських судів в У країні та встановлює вимоги щодо третейського розгляду з метою захисту майнових і нем айнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних та юридичних осіб.

Стаття 12 Закону України «Пр о третейські суди»регламент ує види і форму третейської у годи. Зокрема, третейська уго да може бути укладена у вигля ді третейського застереженн я в договорі, контракті або у в игляді окремої письмової уго ди.

При цьому, ч. 7 ст. 12 Закону Укра їни «Про третейські суди»пер едбачено, що у разі недодержа ння правил, передбачених ціє ю статтею, третейська угода є недійсною.

Тобто, Закон України «Про тр етейські суди» чітко визначи в умови недійсності третейсь кої угоди.

Слід зазначити, що третейсь ка (арбітражна) угода, у вигляд і застереження в Генеральном у контракті, в повному обсязі відповідає правилам, що пере дбачені ст. 12 Закону України « Про третейські суди», а отже, в ідсутні підстави вважати її недійсною.

Більше того, згідно з ч. 2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт гос подарювання та споживач має право на захист своїх прав і з аконних інтересів. Права та з аконні інтереси зазначених с уб'єктів захищаються, зокрем а, шляхом визнання недійсним и господарських угод з підст ав, передбачених законом.

Таким чином, враховуючи вка зані обставини. позивач не на дав до суду докази того, що існ ують передбачені законом під стави визнання арбітражної ( третейської) угоди, у вигляді застереження в Генеральному контракті, недійсною.

Крім цього, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1 Закону України «Про мі жнародний комерційний арбіт раж»до міжнародного комерці йного арбітражу можуть за уг одою сторін передаватися: сп ори з договірних та інших цив ільно-правових відносин, що в иникають при здійсненні зовн ішньоторговельних та інших в идів міжнародних економічни х зв'язків, якщо комерційне пі дприємство хоча б однієї із с торін знаходиться за кордоно м.

Комерційним підприємством , яке знаходиться за кордоном , є позивач, отже, положення за значеного Закону цілком поши рюють свою дію на правовідно сини між ТОВ «ВВС-ЛТД»та пози вачем.

Згідно із ст. 38 Закону Україн и «Про зовнішньоекономічну д іяльність»спори, що виникают ь між суб'єктами зовнішньоек ономічної діяльності, інозем ними суб'єктами господарсько ї діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядат ися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнаро дним комерційним арбітражни м судом та Морською арбітраж ною комісією при Торгово-про мисловій палаті України та і ншими органами вирішення спо ру, якщо це не суперечить чинн им законам України або перед бачено міжнародними договор ами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 1 Закону України «Про третейські суд и»до третейського суду за уг одою сторін може бути переда ний будь-який спір, що виникає з цивільних та господарськи х правовідносин, крім випадк ів, передбачених законом.

Таким чином, арбітражна уго да, у формі арбітражного заст ереження, між позивачем та ві дповідачем була укладена у в становленому законом порядк у та є чинною відповідно до но рм законодавства.

У п. 5 Роз'яснення президії В ищого господарського суду Ук раїни «Про деякі питання що до розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» від 31.05.2002 р. № 4-5 608 (на далі - Роз'яснення) зазначено, що Господарським судам слід враховувати, що сторони зовн ішньоекономічного договору мають право передбачити у нь ому або шляхом укладення окр емої угоди (арбітражна умова , арбітражне застереження) пе редачу спорів, що виникають з такого договору, на вирішенн я третейського суду (постійн о діючого або створеного для вирішення конкретного спору - ad hoc). Ця домовленість повинна ч ітко визначати, який саме орг ан вирішення спорів обрали с торони: Міжнародний комерцій ний арбітражний суд, Морську арбітражну комісію при Торг ово-промисловій палаті Украї ни або інший третейський суд в Україні чи за кордоном.

Абзацом 2 п. 5 Роз'яснення пере дбачено, що Господарський су д може порушити провадження зі справи у випадку наявност і у зовнішньоекономічному до говорі арбітражної угоди, як що визначить, що така угода є н едійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пун кт 3 статті 2 Конвенції про виз нання та виконання іноземних арбітражних рішень,

Нью-Йорк. І958).

Слід зазначити, що угода, у формі арбітражного застереж ення, між позивачем та відпов ідачем укладена в Генерально му контракті на день розгляд у справи є дійсною, чинною та м оже бути виконана відповідно до умов чинного законодавст ва.

Щодо можливості виконання арбітражної угоди, то суд бер е до уваги, що абз. 3 п. 5 Роз'яснен ня передбачено, що арбітражн а угода не може бути виконана , якщо сторони неправильно ви клали назву третейського суд у або зазначили арбітражну у станову, якої не існує.

Як встановлено судом, в да ному випадку, в п. 10.2. Генеральн ого контракту вказується чіт ка назва третейського суду, а саме «Международний коммерч еский арбитражний суд при То ргово-Промышленной палате Ук раины», а тому відсутні переш коди для виконання такої арб ітражної угоди.

Таким чином, враховуючи те , що арбітражна угода, укладен а в межах закону у формі арбіт ражного застереження в Генер альному контракті, є на день р озгляду справи дійсною, чинн ою та може бути виконана відп овідно до умов чинного закон одавства, підстави для визна ння її такою, що втратила чинн ість у суду відсутні.

Витрати за розгляд справи в ідповідно до ст. 49 ГПК України та витрати за інформаційно - технічне забезпечення судов ого процесу відповідно до ст .44 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, к еруючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК Украї ни, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні по зову відмовити частково.

2. Провадження у справі в частині вимоги про визнанн я арбітражної угоди, укладен ої у вигляді арбітражного за стереження, яке викладене в п . 10.3 Генерального контракту №UA- 20 073 від 15.12.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товар иством «Фармацевтичний заво д ЕҐІС»та Товариством з обме женою відповідальністю «ВВС -ЛТД»такою, що втратила чинні сть припинити.

3. В задоволенні позову в частині вимоги про визнанн я арбітражної угоди, укладен ої у вигляді арбітражного за стереження, яке викладене в п . 10.2 Генерального контракту №UA- 20 073 від 15.12.2006 року, укладеного між Відкритим акціонерним товар иством «Фармацевтичний заво д ЕҐІС»та Товариством з обме женою відповідальністю «ВВС -ЛТД»такою, що втратила чинні сть відмовити.

Рішення господарс ького суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не бу ло подано. У разі подання апел яційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає за конної сили після розгляду с прави апеляційним господарс ьким судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 19.12.2011 р.