Рішення

від 21.12.2011 по справі 23/148-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" грудня 2011 р.                                                                  Справа № 23/148-11

Господарський суд Київської області у складі судді Зайця Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі:

1) Міністерства фінансів України, м. Київ

2) Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина», Київська область, Богуславський район, с. Медведин

про стягнення 835438,51 грн.

секретар судового засідання Бердило І.П.

за участю представників:

від прокуратури: не з'явився;

від позивача 1: ОСОБА_1. (довіреність №31-15030-09/04 від 8 квітня 2011 року);

від позивача 2: ОСОБА_2. (довіреність №21/199 від 3 вересня 2011 року);

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України (далі –позивач 1) та  Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»          (далі –позивач 2) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»про стягнення 835438,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору №92/07 від 24 жовтня 2007 року, а саме, відповідач не погасив кредит та відсотки за користування кредитними коштами, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 776724,70 грн. Додатково, за прострочення виконання зобов’язання позивач нарахував відповідачу пеню за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 41101,42 грн. та пеню за несвоєчасне повернення відсотків за кредитом у розмірі 17612,39 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 17 жовтня 2011 року та призначено справу до розгляду на 1 листопада 2011 року.

Під час судового розгляду відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи неодноразово відкладався.

11 листопада 2011 року через загальний відділ господарського суду Київської області прокуратурою Шевченківського району міста Києва подано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладання арешту на грошові кошти у розмірі 835438,51 грн., та накладання арешту на рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу та заборонити його відчуження.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення цього майна з-під арешту.

Згідно п. 3 роз’яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»за №02-5/611 від 23 серпня 1994 року умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Судом відмовлено в задоволені зазначеної заяви про вжиття заходів до забезпечення позову, оскільки, заявником не доведено суду наявності  підстав для застосування таких заходів.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи ухвалами суду від 17 жовтня 2011 року, від 1 листопада 2011 року від 22 листопада 2011 року та від 13 грудня 2011 року, в судове засідання не з'явився, витребуваних документів не подав, хоча був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Суд вважає за можливе відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.

21 грудня 2011 року відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивачів, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним комерційним банком «Київ»(за договором –кредитодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»(за договором - позичальник) 24 жовтня 2007 року укладено кредитний договір (далі –договір) за №92/07.

Відповідно до пункту 2.1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит на придбання основних засобів сільськогосподарського призначення, в тому числі майнового комплексу будівель та споруд, транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, а також обладнання та іншого майна на наступних умовах: сума кредиту –524513,00 грн.; строк користування кредитом –з 24 жовтня 2007 року по 23 жовтня 2010 року (включно); розмір плати за користування кредитом –17% річних, при цьому розмір компенсації, яка відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, встановленої в розмірі облікової ставки НБУ.

Згідно пункту 2.2 договору кредитодавець здійснює перерахування кредиту за реквізитами, вказаними позичальником, не пізніше, ніж через 3 банківські дні з моменту одержання письмової заявки позичальника при умові виконання вимог пункту 3 цього договору. Перерахування коштів здійснюється частинами в межах наявних кредитних ресурсів, при цьому загальна сума кредиту не повинна перевищувати ліміт кредитування на одного позичальника, який коригується кожного місяця згідно з нормативними документами НБУ.

Пунктом 2.3 договору встановлено, що позичальник повертає кредит не пізніше 23 жовтня 2010 року.

Відповідно до пункту 2.4 договору проценти за користування кредитом нараховуються в валюті кредиту, починаючи з дня перерахування коштів, щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за період фактичного користування фактичною сумою кредиту, з розрахунку фактичної кількості днів поточного року.

У відповідності до пункту 4.1.1 договору кредитодавець зобов’язується надати позичальнику кредит в обсязі та на строк, визначений пунктом 2.1 цього договору.

Відповідно до пункту 4.4.1 договору позичальник зобов’язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших своїх зобов’язань за цим договором.

Згідно пункту 4.4.9 договору позичальник зобов’язується зобов‘язується нараховані проценти за користування кредитом перерахувати на рахунок кредитодавця.

У відповідності до пункту 8.1 договору при порушені строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором позичальник сплачує кредитодавцеві пеню у розмірі 0,1 процентів від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочки.

Пунктом 10.1 договору договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання позичальником зобов’язань за ним.

Зміни та доповнення до цього договору відповідно до пункту 10.2 договору вносяться тільки за домовленістю сторін та оформлюються додатковими угодами до цього договору.

6 жовтня 2008 року між позивачем 2 та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору №92/07 від 24 жовтня 2007 року (далі –угода №1).

Згідно пункту 1 угоди №1 пункт 2.1 кредитного договору №92/07 від 24 жовтня 2007 року викладено в наступній редакції: «Кредитодавець надає позичальнику кредит на придбання основних засобів сільськогосподарського призначення, в тому числі майнового комплексу будівель та споруд, транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, а також обладнання та іншого майна на наступних умовах: сума кредиту –524513,00 грн.; строк користування кредитом –з 24 жовтня 2007 року по 23 жовтня 2010 року (включно); розмір плати за користування кредитом –25% річних, при цьому розмір компенсації, яка відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, встановленої в розмірі облікової ставки НБУ».

30 січня 2009 року між позивачем 2 та відповідачем укладено додаткову угоду №3 до кредитного договору №92/07 від 24 жовтня 2007 року (далі –угода №3).

Згідно пункту 1 угоди №3 пункт 2.1 кредитного договору №92/07 від 24 жовтня 2007 року викладено в наступній редакції: «Кредитодавець надає позичальнику кредит на придбання основних засобів сільськогосподарського призначення, в тому числі майнового комплексу будівель та споруд, транспортних засобів та сільськогосподарської техніки, а також обладнання та іншого майна на наступних умовах: сума кредиту –524513,00 грн.; строк користування кредитом –з 24 жовтня 2007 року по 23 жовтня 2010 року (включно); розмір плати за користування кредитом –18,0% річних, при цьому розмір компенсації, яка відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, встановленої в розмірі облікової ставки НБУ».

На виконання пунктів 2.1 та 2.2 договору позивач 2 перерахував відповідачу кредитні кошти у розмірі 524513,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1 від 24 жовтня 2007 року.

Проте, відповідач у визначений договором термін, а саме, 24 жовтня 2010 року кредитні кошти та відсотки за користування кредитом повністю не сплатив, в результаті чого за ним утворилась заборгованість у розмірі 776724,70 грн., з яких 524513,00 грн. заборгованості за кредитом та 252211,70 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом.

В судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали.

Відповідач в судове засідання 21 грудня 2011 року не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалами суду від 17 жовтня 2011 року, від 1 листопада 2011 року від 22 листопада 2011 року та від 13 грудня 2011 року. Витребувані документи (п. 4 ухвали від 17 жовтня 2011 року) відповідач суду не надав.

Судом оглянуто оригінали документів, залучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість у розмірі 776724,70 грн., з яких 524513,00 грн. заборгованості за кредитом та 252211,70 грн. заборгованість по відсоткам за користування кредитом залишилась непогашеною. Зазначений факт відповідачами не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому позовна вимога про стягнення з відповідача 524513,00 грн. заборгованості за кредитом та 252211,70 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»№543/965-ВР від 22.11.1996 року, платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в  розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, що передбачено ст. 3 зазначеного Закону.

Розмір пені, нарахованої позивачем за несвоєчасне повернення кредиту у сумі 41101,42 грн. та розмір пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом у сумі 17612,39 грн. є обґрунтованими та підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»(09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код 32167932) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22, код 14371869) –524513 (п’ятсот двадцять чотири тисячі п’ятсот тринадцять) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 252211 (двісті п’ятдесят дві тисячі двісті одинадцять) грн. 70 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 41101 (сорок одна тисяча сто одна) грн. 42 коп. пені за несвоєчасне повернення кредиту, 17612 (сімнадцять тисяч шістсот дванадцять) грн. 39 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»(09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код 32167932) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31118095700001, Банк –ГУ ДКУ у Київській області, отримувач –ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) –8354 (вісім тисяч триста п’ятдесят чотири) грн. 39 коп. державного мита.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-Богуславщина»(09751, Київська обл., Богуславський район, с. Медвин, вул. Леніна, 1, код 32167932) в доход Державного бюджету України (№ рахунку - 31217264700001, Банк –ГУ ДКУ у Київській області, отримувач –ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22050000, одержувач –державний, Київська область 22050003, символ звітності банку - 264) –236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили

Суддя

Д.Г. Заєць

Дата підписання рішення –23 грудня 2011 року