Ухвала

від 25.06.2008 по справі 2-29/17841-2007а

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ 

АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  

СУД

Ухвала

Іменем України

18

червня 2008 року 

Справа

№ 2-29/17841-2007А

                    Севастопольський

апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого

судді                                                 

Гоголя Ю.М.,

суддів                                                                     

Голика В.С.,

Волкова К.В.,

секретар

судового засідання                                        Хміль О.Ю.

за участю

представників сторін:

позивач: не з'явився,

Суб'єкт підприємницької діяльності 

ОСОБА_1;

відповідача: Ферт Юлія

Фрацівна, довіреність № 

6009/10/10-0   від 11.03.08,  Державна податкова інспекція в місті

Євпаторії Автономної Республіки Крим;

позивача: ОСОБА_2,

довіреність №  1472   від 19.07.05,  Суб'єкт підприємницької діяльності  ОСОБА_1;

розглянувши

апеляційну скаргу

Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної Республіки Крим на

постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя  Башилашвілі О.І.) від 15.04.2008 у справі №

2-29/17841-2007А

за

позовом           Суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до           Державної податкової інспекції в місті

Євпаторії Автономної Республіки Крим (вул. Дм. Ульянова, 2/40,Євпаторія,97416)

про

визнання нечинними податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою

господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.04.2008 у справі №

2-29/17841-2007А задоволено позов суб'єкта підприємницької діяльності  ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в

місті Євпаторії Автономної Республіки Крим про визнання нечинними

податкових повідомлень-рішень. 

Задовольняючи

позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірні податкові

повідомлення-рішення винесені неправомірно, оскільки позивач є платником

єдиного податку, а факт перевищення позивачем граничного обсягу виручки не є

підставою для нарахування податкових зобов'язань з податку від підприємницької

діяльності та податку на додану вартість.

Не

погодившись з постановою суду, відповідач звернувся до Севастопольського

апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та посилаючись на

неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та

процесуального права, просить постанову господарського суду першої інстанції

скасувати, в задоволенні позовних вимог відмовити.

Основі

доводи апеляційної скарги полягають у наступному:

1)

Суд помилково вказав на невідповідність Постанови Верховної Ради АР Крим

"Про деякі питання, зв'язані з нарахуванням і сплатою податків в АР

Крим" № 124-3/02 від 19.06.2002 зі змінами, внесеними Постановою Верховної

Ради АР Крим, що регулює питання оподаткування № 905-3/04 від 21.04.04 (далі

-Постанова № 124-3/02) діючому законодавству та ст. 135 Конституції України;

2)

Донарахування податковим повідомленням-рішенням № 0003061701/0 від 03.12.07

податку на додану вартість у сумі 415 621 грн., у тому числі 274 234 грн.

-основного платежу, 141 027 грн. -штрафних санкцій -є правомірним.

Розпорядженням

заступника голови судової палати Севастопольського апеляційного господарського

суду від 18.06.2008 суддю Черткову І.В. змінено на суддю Голика В.С.

У

судовому засіданні, яке відбулося 18.06.2008, представник відповідача

апеляційну скаргу підтримав. Представник позивача надав до суду заперечення, у

яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду

першої інстанції без змін.

Переглянувши

постанову суду першої інстанції відповідно до вимог статей 195 Кодексу

адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, заслухавши

представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова вважає, що

апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як

вбачається з матеріалів справи, з 01.11.2007 по 14.11.2007 Державною податковою

інспекцією в м. Євпаторія була проведена планова документальна перевірка по

дотриманню вимог податкового законодавства позивачем за період з 01.10.2004 по

30.09.2007.

Під

час перевірки працівниками ДПІ встановлено, що згідно інформації ВАТ "АК

Кримавтотранс" ЄДРПОУ 03120667 №365/5 від 19.06.2007 (вх. № 13554/10 від

25.06.2007), інформації ЗАТ "Автохолдінг Крим-Авто-Транс". ЄДРПОУ

33433737 №207/5 від 19.06.2007 (вх. № 13555/10 від 25.06.2007), відомостей з

центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми

виплачених доходів обсяг виручки позивача від реалізації товарів (робіт,

послуг-пасажирські перевезення) склав 1 810 

408,08 грн. у т.ч.:

- за

період з 01.10.04 по 31.12.04 в сумі 35 200 грн.;

- за

період з 01.01.05 по 31.12.05 в сумі 748 580.19 грн.;

- за

період з 01.01.06 по 31.12.06 в сумі 552 846.45 грн.;

- за

період з 01.01.07 по 30.09.07 в сумі 473 781.44 грн.

Зазначене

знайшло відображення в акті перевірки № 1665/17-1/252241237 від 19.11.2007

(а.с. 6-29), що був покладений в основу податкових повідомлень-рішень №

0003071701/0 від 03.12.2007р на суму 11855,94грн. - податку з доходів фізичних

осіб від підприємницької діяльності, та № 0003061701/0 від 03.12.2007 на суму

415261 грн. (у тому числі 274 234 грн. -основного платежу, 141 027 грн.

-штрафних санкцій) (а.с. 33, 35). 

Заявник

скарги вважає, що позивачем порушений п.1 Указу Президента України "Про

внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про

спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва" 28 червня 1999 року N 746/99, відповідно до якого,

спрощена система оподаткування, обліку та звітності вводиться для суб'єктів

малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність

без створення юридичної особи і в трудових відносинах з якими, включаючи членів

їх сімей і протягом року знаходиться не більше 10 чоловіків та об'єм виручки

яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500

тис. грн.

Також

заявник в апеляційній скарзі вказує, що пунктом 5 Постанови Верховної Ради АР

Крим "Про деякі питання, зв'язані з нарахуванням і сплатою податків в АР

Крим" № 124-3/02 від 19.06.2002 зі змінами, внесеними Постановою Верховної

Ради АР Крим, що регулює питання оподаткування № 905-3/04 від 21.04.04 (далі

-Постанова № 124-3/02) встановлено, що у випадку перевищення суб'єктами, що

здійснюють господарську діяльність, граничного розміру виручки (500 000 грн.),

встановленого Указом Президента України № 727/98 від 03.07.1998 "Про

спрощену систему оподаткування, обліку і звітності суб'єктів малого

підприємництва", як необхідної умови для сплати ними єдиного податку, весь

розмір виручки, отриманої даними суб'єктами малого підприємництва, що перевищує

граничний розмір, з урахуванням сум валових витрат, безпосередньо зв'язаних з

одержанням доходів, обкладається податком по ставці, визначеної пунктом 7.1. статті

7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб № 889-ІV від

22.05.2003.

Таким

чином, на думку відповідача, позивач з початку 4 кварталу 2005р., не мав права

застосовувати спрощену систему оподаткування, а сума перевищення виручки

позивача за 2005р., що становить 248 580,19 грн. (748580,19 (сума доходу за

2005 р.) -500 000 = 248 580,19), підлягає оподаткуванню по загальній

системі оподаткування.

Сума

перевищення - 248 580.19грн. складається з суми доходу за вересень 2005р.   - 107013,9грн (без ПДВ), за 4 кв. 2005 р. -

141 566,29грн. (без ПДВ) (у зв'язку зі зняттям з обліку як платника податку на

додану вартість з 14.07.2005).

Сума

оподаткованого доходу за 2006 р., яка підлягає оподаткування визначена в сумі

-552846,45грн. (без ПДВ).

Сума

доходу за 1-3 кв. 2007 року - 473781,44грн. складається з суми доходу за 1 кв.

2007 року -99856,2 грн. (без ПДВ), суми доходу за 2 кв. 2007 року -

116962,24грн. (без ПДВ) , за липень 2007 року - 81106 грн. (без ПДВ), серпень

2007року - 121939 грн. (без ПДВ), вересень 2007 року - 53918,00 грн. визначена

з ПДВ (у зв'язку з реєстрацією, як платника податку на додану вартість). Сума

доходу за 1-3 кв. 2007р., яка підлягає оподаткування, визначена в  464794,93 грн.

Також

відповідач зазначає, що з 01.10.2007 позивач самостійно перейшов на загальну

систему оподаткування та задекларував дохід, за 3 квартал 2007 року в сумі

26703,78 грн.

Згідно

абз 5. п, 13 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з

громадян" від 26.12.1992р. № 13-92, оподаткований дохід визначається без

суми ПДВ, які входять до ціни проданих товарів (робіт, послуг).

За

даними відповідача, усього сума перевищення позивачем за 2005 рік складає

248580,19 грн., за 2006 рік сума доходу 552846,45 грн., за 2007р. (9 місяців)

сума доходу 464794,93 грн. підлягає оподаткуванню по загальній системі

оподаткування.

У

відповідності зі ст. 13 Декрету "Про прибутковий податок із

громадян", до складу витрат, відносяться витрати безпосередньо пов'язані з

одержанням доходу.

Усього

валові витрати за період з 01.09.05р по 30.09.2007р за результатами перевірки

визначені в сумі 1178459,74 грн., у т.ч. 2005р. в сумі 229522,19грн. 2006р в

сумі 520736,45 грн., 2007р в сумі 428201,1грн.

Відповідач

вказує на те, що оподаткований дохід позивача за 2005р. за результатами перевірки

та відповідно до ст.13 Декрету визначений у сумі 19058 грн. (248580.19

-229522,19 = 19058), за 2006р. у сумі 32110 грн. (552846,45 - 520736,45), за

2007р. (9 місяців) у сумі 36593,83 грн. (464794,93 - 428201,1), у зв'язку з

чим, на думку відповідача, позивачем порушена ст.13 Декрету "Про

прибутковий податок з громадян, ст. 7, п.7.1, пп. 22.3 ст.22 Закону України

"Про податок з доходів фізичних осіб".

Відповідно

до вимог пп. 4.2.2 "б" п. 4.2 ст.4 Закону України "Про порядок

погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими

фондами" від 21.12.2003 №2181-ІІІ з наступними змінами та доповненнями,

податкові зобов'язання по результатам документальної перевірки по податку з

доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності визначений за 2005р. у

розмірі 2477,54 грн., за 2006р - 4174,3грн, за 9 місяців 2007р. у розмірі

5204,1грн.

Всього

донараховано податковим повідомленням - рішенням № 0003071701/0 від 03.12.07

податку з доходів від заняття підприємницькою діяльністю в сумі 11 855,94 грн.

Судова

колегія погоджується з судом першої інстанції про неправомірність вказаного

податкового повідомлення-рішення з огляду на таке. 

Указом

Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва" встановлено, що спрощена

система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів

малого підприємництва - фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність

без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів

їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від

реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис.грн.

Більш

того, доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається

єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за

підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у

трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не

включається до перерахунку  загальних

податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають

з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у

підприємницької діяльності.

Суб'єкти

малого підприємництва -фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб

оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату

єдиного податку.

Суб'єкти

підприємницької діяльності мають право без обмеження здійснювати господарську

діяльність, що не суперечить законодавству. Незаконне втручання й перешкоджання

господарської діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної

влади, їхніх посадових осіб при здійснені ними державного контролю і нагляду

забороняються (стаття 19 Цивільного кодексу України).

Як

вірно зазначив суд першої інстанції, при проведенні перевірки відповідач не

врахував той факт, що стаття 6 Указу Президента України "Про спрощену

систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого

підприємництва" передбачає, що суб'єкт підприємництва, який сплачує єдиний

податок, не є платником податку на доходи фізичних осіб ( для фізичних осіб -

суб'єктів малого підприємництва).

Діюче

законодавство не містить вимог щодо сплати податку на доходи фізичних осіб у

випадку перевищення максимально допустимого об'єму, при якому може

застосовуватися спрощена система оподаткування, а саме, 500 тис.грн.

Єдина

вимога, яку містить Указ, це відмова від даної системи оподаткування з початку

найближчого кварталу. За той період, коли підприємець був платником єдиного

податку, він надає тільки звіт платника єдиного податку.

Також,

діюче законодавство України не передбачає одночасно ведення обліку доходів та

витрат з єдиного податку і по загальній системі оподаткування, тому за один і

той же звітний період підприємець не може надавати звітність за різними

системами оподаткування.

Оскільки

Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та

звітності суб'єктів малого підприємництва" не регулює питання, які

пов'язані з місцевими податками та зборами (обов'язковими платежами), то

Постанова Верховної Ради АР Крим не може встановлювати податки та збори, тому,

як вірно зазначив суд першої інстанції, пункт 1.2. Постанови у даному випадку

суперечить статті 135 Конституції України.

Постановою

Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996р. №9 "Про застосування

Конституції України при здійсненні правосуддя" передбачено, що оскільки

Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а

її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають

оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акту з точки

зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати

Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на

Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Відповідно

до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи

місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі,

в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та

законами України.

Згідно

із статтею 1 Закону України "Про систему оподаткування" встановлення

і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та державних

цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою

України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними,

міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про

оподаткування.

Ставки,

механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком

особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на

електричну та теплову енергію, збору у вигляді цільової надбавки до

затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності, і

пільги щодо оподаткування, не можуть встановлюватися або змінюватися іншими

законами України, крім законів про оподаткування.

Зміни

і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно

надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх

сплати, вносяться до цього Закону, інших законів про оподаткування не пізніше,

ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з

початку нового бюджетного року.

Будь-які

податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України,

мають бути включені до цього Закону.

Перелік

податків та зборів, які підлягають обов'язковій сплаті, визначений статтями

14,15 Закону України "Про систему оподаткування", серед яких єдиний

податок у переліку податків та зборів не визначений.

Таким

чином, донарахування податку з доходів фізичних осіб - СПД в сумі 11855,94 грн.

є необґрунтованим, що є підставою для визнання нечинним податкового

повідомлення-рішення від 03.12.2007р. № 0003071701/0.

Стосовно

епізоду про донарахування позивачу податку на додану вартість, судова колегія

зазначає наступне.

Як

вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований платником ПДВ

06.05.2005р., свідоцтво платника ПДВ №51950972.

На

підставі заяви позивача вказане свідоцтво анульовано 14.07.2005р,. відповідно

до абзацу 2 ст.6 Указу Президента України "Про спрощену систему

оподатковування, обліку і звітності суб'єктів малого підприємництва" та

позивач, виключений з реєстру платника податку на додану вартість.

Відповідно

до п.2.2 ст. 2 Закону України "Про податок на додану вартість" 168/97

від 03.04.1997 із змінами і доповненнями, на підставі реєстраційної заяви

платника податку на додану вартість у ДПІ в м. Євпаторія (вх.№35від25.09.2007),

позивач зареєстрований платником ПДВ 27.09.2007р., видане свідоцтво платника

ПДВ №100067397.

Судом

встановлено, що декларації по ПДВ за травень-липень 2005р. та за вересень

2007р., надані до органів ДПІ у встановлений законодавством термін.

Відповідно

до п.п..2.3.1 п. 2.3 ст.2 Закону України "Про податок на додану вартість"

№168\97-ВР від 03.04.1997р. зі змінами і доповненнями, що діяли в періоді, що

перевіряється, особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку

на додану вартість, повинна зареєструватись у випадку, якщо загальна сума від

здійснення операцій по постачанню товарів (послуг), у тому числі з

використанням локальної чи глобальної комп'ютерної мережі, що підлягають

оподаткуванню згідно Закону, нарахована (сплачена, надана) такому суб'єкту

господарювання - фізичній особі чи в рахунок зобов'язань третім особам,

протягом останніх дванадцяти календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн.

Як

вбачається з акту перевірки, обсяг оподаткованих операцій з надання послуг

(пасажирські перевезення) за минулі дванадцять місячних податкових періодів перевищував

сукупно 300 тис.грн. і склав 564 143грн.(з 4 кв.2004р. по 4 кв.2005р.)

Згідно

п.9.3 ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість", особа, що

підпадає під визначення пункту 2.3 ст.2 Закону, зобов'язана зареєструватися як

платник   податку   у  

податковому   органі   по  

їхньому   місцезнаходженню   (місцю проживання).

Відповідно

до пп. "а" п. 9.6 ст.9 Закону України "Про податок на додану

вартість", з урахуванням положень пункту 9.5 цієї статті, заява про

реєстрацію повинна бути подана (спрямована) податковому органу особою, що

підлягає реєстрації згідно підпункту 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону, не

пізніше двадцятого календарного дня з моменту досягнення суми про

оподатковування операцій, визначених зазначеним пунктом.

Абзац  4 п.9.4 ст.9 Закону України "Про податок

на додану вартість" містить правило, згідно якому особа, що не надсилає

таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за

ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без

права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування..

Відповідно

до пп.1.1 п.1 Порядку заповнення та представлення податкової декларації по

податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України №166 від

30.05.1997р., представлення податкової декларації з податку на додану вартість

(далі-декларація) передбачено пунктом 4.1 ст. 4 Закону України від 21 грудня

2000 року № 2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників

податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" (далі -Закон №

2181).

Відповідно

до пп.4.1.4 "а" п.4.1 ст.4 Закону №2181, податкові декларації

подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: календарному

місяцю, - протягом 20 календарних днів, що випливають за останнім календарним

днем звітного (податкового) місяця".

Заявник

апеляційної скарги зазначає, що позивач не представляв декларації по податку на

додану вартість за період: жовтень 2005р. - серпень 2007р., чім порушив

зазначену норму Закону № 2181.

Як

вбачається з акту перевірки та пояснень представника відповідача, перевірка

проведена суцільним методом з використанням: податкової накладної від ТОВ

"Веста Сервіс" (ЕДРПОУ 30251215, іпн.302512115210) №1208 від

28.09.2007 рахунки, чеки, банківські документи, відомості державного реєстру за

формою 1 ДФ ( від 21.05.2007 №8046 від 06.11.2007 №1233), реєстри

відомостей по продажу білетів, інформація ВАТ "АК Кримавтотранс"

ЄДРПОУ 03120667, №365/5 від 19.06.2007 (вхід № 13554/10 від 25.06.2007),

інформації ЗАТ "Автохолдінг Крим-Авто-Транс", ЄДРПОУ 33433737 №207/5

від 19.06.2007 (вхід.№ 13555/10 від 25.06.2007).

Податок

на додану вартість за період з 01.10.2005 по 27.09.2007 не нараховувався та не

сплачувався до бюджету, отже, як вважає заявник апеляційної скарги, позивач

порушив ст. 4 п. 4.1 тап.п.7.3.1 п. 7.3. ст. 7. пп, 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону

України "Про податок на додану вартість".

На

підставі акту перевірки відповідач визначив податкові зобов'язання по податку

на додану вартість наступним чином та за наступними періодами: за 2005р. обсяг

продажу (робіт, послуг) по ПДВ складає 426 043 грн., у тому числі податкове

зобов'язання по ПДВ 71 007грн.; за 2006р. обсяг продажу (робіт, послуг) по ПДВ

за період з 01.01.2006р. по 31.12.2006р. - 671 159 грн., у т.ч. податкове

зобов'язання по ПДВ - 111 859грн.; за 9 місяців 2007р. обсяг продажу (робіт,

послуг) по ПДВ складає 563 310 грн., у т.ч. податкове зобов'язання по ПДВ 93

886грн.

Перевіркою

правильності нарахування та сплати податку на додану вартість встановлені

порушення пп.. 4.1.1. п.4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану

вартість", відповідачем нараховані податкові зобов'язання на суми наданих

послуг по податкових періодах у сумі 274 234 грн.

Так,

в ході перевірки посадові особи відповідача дійшли висновку про порушення

відповідачем ст. 7 п.7.7 пп. 7.7.1. Закону України "Про податок на додану

вартість", відповідно до якої, суми податку, що підлягають сплаті до

бюджету або відшкодуванню бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою

податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів

(робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту

звітного періоду, що привело до донарахування ПДВ у сумі 274 234 грн.

Всього   відповідачем   донараховано 

податковим   повідомленням   -  

рішенням  № 0003061701/0 від

03.12.07 податку на додану вартість в сумі 415 621 грн., у т.ч. 274 23 грн. -

основного платежу, 141 027 грн. - штрафних санкцій.

При

цьому штрафні (фінансові) санкції з податку на додану вартість застосовані

відповідачем на підставі пп. 17.1.1, 17.1.3. п. 17.1 ст.17 Закону України

"Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і

державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181, у тому числі:

відповідно

до п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст.17 Закону платник податків, що не подає податкову

декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти

неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її

затримку. Позивачу нараховані штрафні санкції з податку на додану вартість у

сумі 3910 грн. (170 грн. х 23 /кількість періодів затримки/).

Відповідно

до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст.17 Закону у разі коли контролюючий орган самостійно

донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами,

викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього

Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти

відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за

кожний з податкових періодів, встановлених для такого податку, збору

(обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така

недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким

платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не

більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних

мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від

кількості податкових періодів, що минули (до позивача застосовані штрафні

санкції у сумі 137 117 грн. (264 078,00x50%).

Згідно

пункту 9.8 статті 9 Закону України "Про податок на додану вартість",

реєстрація платника податку на додану вартість не здійснюється у випадку

обрання платником спрощеної системи оподаткування обліку та звітності.

Свідоцтвами

про сплату єдиного податку, що є у матеріалах справи, підтверджується, що

відповідач за період, що перевірявся, здійснював діяльність по спрощеній

системі оподаткування, а отже -звільнявся від обов'язкової реєстрації у якості

платника податку на додану вартість, тобто останнє, як вірно зазначив суд першої

інстанції, є право, а не обов'язок платника.

Таким

чином, донарахування податку на додану вартість в сумі 274234,00 грн. та

застосування штрафних санкцій в сумі 141027,00 грн. є неправомірним, та

відповідно, спірне податкове повідомлення-рішення № 0003061701/0 від 03.12.2007

обґрунтовано визнано судом першої інстанції нечинним.

Керуючись

статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1

статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд

                                                            УХВАЛИВ:

1.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Євпаторії Автономної

Республіки Крим залишити без задоволення.

          2. Постанову господарського суду

Автономної Республіки Крим від 15.04.2008 у справі № 2-29/17841-2007А залишити

без змін.

                    Ухвала набирає законної

сили з моменту оголошення.

Ухвалу

може бути оскаржено протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду

України.                   

Головуючий суддя                                        Ю.М.

Гоголь

Судді                                                                     

В.С. Голик

               К.В. Волков