Рішення

від 12.06.2008 по справі 16971-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

АВТОНОМНОЇ

РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна

Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем

України

12.06.2008

Справа №2-17/16971-2007

за позовом ТОВ "Фірма

"Тандем -XXI вік", м. Сімферополь

до відповідача Кримського

республіканського підприємства «Виробниче підприємство

водопровідно-каналізаційного господарства м.Керчі», м.Керч

про стягнення 8 282, 96 грн.

по зустрічному позиву Кримського

республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного

господарства м.Керчі», м.Керч

до 

ТОВ "Фірма "Тандем -XXI вік", м. Сімферополь

про розірванні  договору оренди автотранспортного засобу від

22.08.05р. між ТОВ "Тандем -XXI вік" та КРП «ВПВКГ м.Керчі»

Суддя В.І. Гайворонський

       П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від   позивача 

(відповідач по зустрічному позову) - Крицький Б.О. представник дов. від

25.10.07р., Ярошенко І.П. представник дов. від 25.10.07р.

Від   відповідача 

(позивач по зустрічному позову) - Вознюк С.А. представник дов.

№10/13-13-18 від 02.01.08р.

Сутність спору: Згідно з позовом та

уточненням до нього позивач просить стягнути з відповідача заборгованості з

орендної плати  за договором від

22.08.2005р. за період з 22.03.07р. по 22.11.07р. у розмірі 8 000,00 грн. та

пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання у розмірі 282,96грн.

Згідно ст.22 ГПК України уточнення позовних вимог є правом позивача.

Таким чином позовні вимоги вважаються заявленими згідно уточнення, що також

відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним

господарським судом (Постанова від 06.04.04р. по справі №2-17/896-2002).

Представник відповідача подав зустрічний позов, згідно якому просить

прийняти рішення про розірванні  договору

оренди автотранспортного засобу від 22.08.05р. між ТОВ "Тандем -XXI

вік" та КРП «ВПВКГ м.Керчі», у зв'язку з тим, що п. 8.3 договору

передбачене його розірвання при наявності форс - мажорних обставин у вигляді

економічних санкції. КРП «ВПВКГ м. Керчі» вважає форс - мажорною обставиною

стягнення з нього податкової заборгованості, штрафних санкцій та заборгованості

щодо сплати по іншим платежам.

ТОВ "Фірма "Тандем -XXI вік" у відзиви по зустрічному позову

зустрічний позов не визнала та вказала що вказані у позові обставини не можуть

вважатись форс-мажорними обставинами. 

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами,

при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання

доказів є правом стороні, а не обов'язком. 

      У засіданні суду яке відбулось 10.06.08р.

оголошена перерва до 12.06.07р. Після перерви представник відповідача та

представник позивача Ярошенко І.П. не з'явилися.

      По справі оголошено вступну та

резолютивну частину рішення.

      Розглянувши матеріали справи, суд,-

в с т а н о в и в:

      22.08.05р. між ТОВ "Фірма

"Тандем -XXI вік" та Керченським виробничим підприємством

водопровідно каналізаційного господарства було складено договір оренди

автотранспортних засобів.

      Строк дії договору відповідно до п. 8.1

договору встановлено з 22.08.05 по 31.12.2010р.

      Пунктом 1.1. договору встановлено, що

позивач передає, а відповідач приймає у строкове володіння та користування напівпричіп

- рефрижератор ALKA Н - 13 Х державний номер 11311  1985 року випуску, технічний паспорт КРС №

240972. Відповідно до абз.3 п.3.2. договору, відповідач зобов'язується

своєчасно здійснювати орендні платежі. Згідно п. 4.4 договору, орендна плата складає

1000,00грн. в місяць.

      Орендна плата здійснюється з 1 по 10

число кожного місяця (п.4.2. договору).

      За актом прийому - передачі від 25.08.05

позивач передав відповідачу майно, вказане в п.1.1. договору.

      Відповідачем не надане доказів сплати

орендної плати.

      Таким чином з відповідача на користь

позивача підлягає стягненню 8000 грн. заборгованості.

      Згідно п.4.6 договору у разі прострочення

оплати орендних платежів, відповідач оплачує пеню у розмірі 1% за кожен день

прострочення платежу.

      Згідно ст. 204 ЦК України правочин є

правомірним,  якщо його недійсність прямо

не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним.

      Таким чином, якщо сторона вважає що

договір не відповідає у будь - якій частині діючого законодавства, вона вправі

звернутися з відповідною позовною вимогою до суду.

       Однак, зацікавленою стороною не надано

доказів що договір в частини п. 4.6  

визнаний недійсним.

      Таким чином не приймати до уваги п.

4.6  договору у суду не має підстав.

      Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір

є обов'язковим для виконання сторонами.

      Заявлена позивачем сума пені не перевищує

суму, яка підлягає стягнення з урахуванням 

п. 4.6  договору.

       При цьому необхідно відмітить що виходячи

із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу діспозітивності сторін суд

не вправі стягувати більшу суму, ніж заявлена зацікавленою особою.

       З урахуванням заявлених вимог пеня

підлягає стягненню в сумі 282,96грн.

       Відповідачем не надано доказів того що

він сплатив орендну плату за період з 22.03.07 по 22.11.2007р., а також сплати

пені.

Оскільки відповідні докази  не представлені суду до прийняття цього

рішення, немає підстав  їх залучати до

матеріалів справи після винесення рішення по цій справі.

Таким чином первісний позов

обґрунтований, відповідає діючому законодавству та підлягає задоволенню.

Зустрічний позов задоволенню не

підлягає, при цьому суд виходить з наступних обставин:

Суд вважає що необхідність сплати

передбачених законом платежів, а також застосування до юридичної особи

фінансових санкцій податковим чи іншим органом за порушення діючого

законодавства не може вважатись форс мажорними обставинами відносно того щоб не

виконувати зобов'язань по договору.

Так, ця думка суду відповідає одним

із основних принципів цивільного права - принципам розумності, добросовісності

і справедливості.

Так, відсутність у юридичної особи

коштів, чи несплата коштів кредиторам, у зв'язку з чим вони звертаються до

суду, а також порушення особою законодавства, за що застосовуються штрафні

санкції, не може вважатись поважною причиною для невиконання обов'язків по

договору.

Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України

боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним

грошового зобов'язання.

Окрім цього, із смислу поняття форс

- мажорних обставин, як воно визначається законодавством України, форс -

мажорні обставини є обставини, які не залежать від конкретної особи - сторони в

зобов'язані.

Діюче законодавство України дає

наступне поняття форс-мажорних обставин:

Форс - мажорні обставини -

обставини непереборної сили та інші незалежні від громадянина обставини. (ЗУ

«Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й

оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться

(пересилаються) громадянами на митну територію України»).

Форс-мажорні обставини -

непередбачені та непереборні події, що відбуваються незалежно від волі і

бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, пожежа, аварія,

паводок, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на

звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше

стихійне лихо, заборона експорту (імпорту), валютні обмеження або інші

обмеження прав власності на сировину чи готову продукцію, у тому числі на їх

переміщення, прийняті державою або відповідним державним органом тощо) і

призводять до порушення умов укладених контрактів, цього Закону та інших

законодавчих актів. (ЗУ «Про операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних

відносинах»).

Суд вважає що в даному випадку

підлягає застосуванню передбачена ст. 8 ЦК України аналогія.

Однак, несплата боргу кредиторам, а

також застосування штрафних санкцій за порушення законодавства, залежить від

волі КРП «ВПВКГ м.Керчі», оскільки воно порушило законодавство.

Таким чином застосування КРП «ВПВКХ

м.Керчі» фінансових санкцій не є форс-мажорною обставиною і, відповідно, не

може бути розцінене як підстава для дострокового розірвання в односторонньому

порядку договору оренди автотранспортних засобів з Фірмой "Тандем -XXI

вік" від 22.08.05р.

При цьому необхідно відзначити що

виходячи із закріпленого ст. 129 Конституції України принципу диспозитивності

сторін суд не вправі розглядати інші підставі, якими позов не обґрунтовується.

    Судові витрати позивачу по

первісному позову згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України підлягають відшкодуванню

відповідачем повністю та складають витрати по державному миту в сумі 102грн.

та  інформаційно - технічне забезпечення

судового процесу в сумі 118грн.

       Вказані судові витрати підтверджені по

держмиту меморіальним ордером № 132800023 від 26.11.07р., платіжним дорученням

№ 65 від 10.06.08р., по інформаційно - технічному забезпеченню судового процесу

- квитанцією № 01BS006021 від 28.11.07р.            

       Підстав для відшкодування судових витрат

позивачу по зустрічному позову згідно ч.5 

ст. 49 ГПК України не існує.

       На підставі вищевикладеного, а також

керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82, 84, 85 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Первісний позов задовольнити.

        Стягнути з Кримського республіканського

підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства

м.Керчі» (98303, м.Керч, вул. Години, 2В, ідентифікаційний код 19195199) на

користь ТОВ "Фірма "Тандем -XXI вік" (95011, м. Сімферополь,

вул. Чехова, 25, к.5, ЄДРПОУ 30975244, р/р 260032243401 у ФКРУ «Фінанси та

кредит», м.Сімферополь, МФО 384889) 8 000,00 грн. заборгованісті, 282,96грн.

пені, судові витрати: витрати по державному миту у сумі 102,00грн. та витрат по

інформаційно - технічному забезпеченню судового процесу у сумі 118,00грн.

Видати наказ.

У зустрічному позові відмовити

повністю.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                       

Гайворонський В.І.