Постанова

від 30.11.2011 по справі 2а/0570/14286/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 30 листопада 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/14286/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  10 год. 10 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Полякової К.В.

при секретарі          Карлюк М.О.

За участю:

представника позивача:                     ОСОБА_1 (дов. №  11270/86 від  05.08.2011 року),

відповідача:                                                    не з`явися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірне монтажне управління № 1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року у розмірі 7629,04 грн., –

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька (надалі – Управління, позивач) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірне монтажне управління № 1» (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року у розмірі 7629,04 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (надалі Закон № 1058-IV) та п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до якого відшкодуванню підлягають витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених на пільгових умовах з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100 відсотків. На виконання вищезазначених вимог Закону № 1058-IV, відповідачу з боку Управління були надіслані розрахунки для відшкодування виплачених пільгових пенсій за Списком № 1 по працівникам Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірне монтажне управління № 1» за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року на загальну суму  7629,04  грн. Проте, суми, що підлягають сплаті, на рахунок Управління не надійшли. На підставі викладеного, позивач просив суд, стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування  фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 1 за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року на загальну суму  7629,04  грн. (а.с. 2-3).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, давши аналогічні пояснення тим, що викладені в позовній заяві. Щодо строку звернення до суду зазначив, що останній ними не пропущено, оскільки факт несплати відповідачем суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком 1 за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року на загальну суму  7629,04  грн. встановлено в серпні 2011 року (а.с. 76).

В судове засідання відповідач не прибув, про час та місце розгляду справи в розумінні ч.11 ст. 25 КАС України, повідомлений належним чином (а.с. 62), причини неявки суду не повідомив. Клопотання про відкладення розгляду справи від нього не надійшло.  

Відповідно до частини 2 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутність відповідача.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірне монтажне управління № 1», є юридичною особою.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірне монтажне управління № 1» включено до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України, про що присвоєно код ЄДРПОУ  32011647.

Відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька, відповідно до п. 2.1.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за № 64/8663 (далі – Інструкція)  є платником страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України .

Судом встановлено, що позивач - управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12  Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно  зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями,  Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Згідно ст. 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення,  Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до ст. 1 розділу 1 Загальних положень Закону № 1058-IV, до складу страхових внесків віднесено: кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

Підпунктом 2.1.1 п. 2.1 Інструкції встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники, зокрема, роботодавці – підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України - 90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Вищенаведена позиція відображена в постанові Верховного Суду України від 10.10.2011 року по справі № 21-62а11.

Згідно ч.2 ст. 161 КАС України, при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Таким чином, відповідач повинен відшкодовувати позивачу фактичні витрати з виплати та доставки пільгових пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Гірне монтажне управління № 1», працювали особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 зайняті повний робочий день на роботах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ (далі Закон № 1788-ХІІ), та яким призначено пенсію на пільгових умовах за списком № 1 (а.с. 65,66,68,69, 71,72,74).

Управлінням, на адресу відповідача були надіслані розрахунки витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року на загальну суму  7629,04  грн. (а.с.5-21).

Проте, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, понесені позивачем, відповідачем не відшкодовані в установленому Законом порядку та розмірі.

Доводів та доказів щодо  відшкодування відповідачем фактичних витрат понесених Управлінням на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року на загальну суму  7629,04  грн. суду не наведено та не надано.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року на загальну суму  7629,04  грн.

Строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів за приписами п.15 ст.106 Закону № 1058-IV  не застосовується.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб`єкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 18, 94, 112, 113, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

        Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірне монтажне управління № 1» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1 за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року у розмірі 7629,04 грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірне монтажне управління № 1» (83017, місто  Донецьк, пр. Мира, буд.44, код ЄДРПОУ 32011647) заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком № 1 за період з жовтня по грудень 2010 року та з січня по червень 2011 року на суму 7629  (сім тисяч шістсот двадцять дев`ять) грн. 04 коп. на користь управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Донецька (р/р 256003012001 в ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106,  код ЄДРПОУ 21956234).

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частини 30 листопада 2011 року в присутності представника позивача.

Повний текст постанови виготовлено 02 грудня 2011 року.

          Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства  України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Полякова К.В.