Постанова

від 05.12.2011 по справі 2а/0570/20554/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 05 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/20554/2011

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17

 час прийняття постанови: 09:15

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Єфіменко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Пролетарському районі м. Донецька до Громадської організації Донецька обласна організація роботодавців галузі індустрії розваг про припинення юридичної особи,-

в с т а н о в и в :

Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька (далі  - ДПІ) звернулась до суду з адміністративним позовом до Громадської організації Донецька обласна організація роботодавців галузі індустрії розваг про припинення юридичної особи у зв’язку з неподанням до ДПІ документів податкової звітності більш одного року.

Позивач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав до суду клопотання № 19163/10/10-013 від 30.11.2011, у якому просив розглянути справу без участі його представника.  

Відповідач у судове засідання не з’явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Заперечення проти адміністративного позову не надав.

За таких обставин суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні у відповідності до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Судом встановлено, що Громадська організація Донецька обласна організація роботодавців галузі індустрії розваг зареєстрована виконавчим комітетом Донецької міської ради 28 серпня 2006 року, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 266 120 0000 019672, що підтверджується Довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 688289, організаційно-правова форма господарювання – громадська організація, ідентифікаційний код 34512056.

Предметом даного позову є припинення підприємницької діяльності юридичної особи, яка є громадською організацією, як платник податків перебуває на обліку у позивача, заборгованості перед бюджетом не має, та подала останню податкову звітність 9 листопада 2010 року, про що податковим органом складено акт своєчасності подання податкової звітності платником податку № 230/15-1/34512056 від 24 жовтня 2011 року.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців» визначено, що підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, є, зокрема, неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 8 ст. 19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом, а також вести (крім громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які провадять господарську діяльність і зареєстровані відповідно до закону як підприємці) бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Статтями 238 й 239 вказаного Кодексу встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані адміністративно-господарські санкції, одним із видів яких є скасування державної реєстрації та ліквідація суб'єкта господарювання.

Поняття суб'єкта господарювання наведено у ст. 55 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб'єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (п. 1 ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України).

Відповідач не є суб’єктом господарювання, а є громадською організацією.

Статтею 3 Закону України «Про об’єднання громадян» від 16.06.1992 № 2460-XII (далі – Закон № 2460) встановлено, що громадською організацією є об'єднання громадян для задоволення та захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.  

Відповідно до п. 2 ст. 14 цього Закону легалізація (офіційне визнання) об'єднань громадян є обов'язковою і здійснюється шляхом їх реєстрації або повідомлення про заснування. Діяльність об'єднань громадян, які нелегалізовані або примусово розпущені за рішенням суду, є протизаконною.

У випадку реєстрації об'єднання громадян набуває статус юридичної особи. Дані реєстрації включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців шляхом внесення відповідного запису в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Згідно зі ст. 13 вказаного Закону громадська організація діє на підставі статуту або  положення, в якому зазначається, зокрема, порядок припинення діяльності об'єднання і вирішення майнових питань, пов'язаних з його ліквідацією.  

Відповідно до ст. 19 Закону № 2460  припинення діяльності об'єднання громадян може бути проведено шляхом його реорганізації або ліквідації (саморозпуску, примусового розпуску).    

Згідно ст. 32 зазначеного Закону (примусовий розпуск (ліквідація) об'єднання громадян) - за поданням легалізуючого органу або прокурора рішенням суду об'єднання громадян примусово розпускається (ліквідується) у випадках: вчинення дій, передбачених ст. 4 цього Закону; систематичного або грубого порушення вимог ст. 22 цього Закону; продовження протиправної діяльності після накладення стягнень, передбачених цим Законом; зменшення кількості членів політичної партії до числа, коли вона не визнається як така.

Оскільки відповідач не є суб’єктом господарювання, а є громадською організацією, його припинення відбувається шляхом реорганізації або ліквідації і регулюється спеціальними нормами, які встановлюють підстави для цього, наявність яких судом не встановлена та позивачем не наведена, тому правові підстави для прийняття рішення про припинення юридичної особи внаслідок неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону, - відсутні.

Керуючись статтями 23, 94, 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Державної податкової інспекції у Пролетарському районі                         м. Донецька до Громадської організації Донецька обласна організація роботодавців галузі індустрії розваг про припинення юридичної особи відмовити.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                      Єфіменко О.В.