Постанова

від 19.12.2011 по справі 2а/0570/23153/2011

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Україна  

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 19 грудня 2011 р.                                                             справа № 2а/0570/23153/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:  09год. 55хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді  Шинкарьової І.В.

при секретарі          Заднепровської В.О.

за участю

представника позивача                             ОСОБА_1 – за дов. від 25.07.2011 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Принт» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 8731,00грн. за рахунок готівки, що належить ТОВ «МК Принт», -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Принт» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 8731,00грн. за рахунок готівки, що належить ТОВ «МК Принт».

В обґрунтування позову посилається на те, що на теперішній час відповідач має податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 8731,00грн., який виник внаслідок несплати узгодженого податкового зобов’язання за податковими деклараціями.

Просить суд стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 8731,00грн. за рахунок готівки, що належить ТОВ «МК Принт».

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не з’явився, надав письмову заяву, якою не заперечує проти вимог ДПІ у Київському районі м. Донецька викладених в позовній заяві. Крім того надав заяву, в якій зазначив, що просить розглянути справу без участі представника підприємства.(а.с.16,25).

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МК Принт» є юридичною особою, зареєстроване Виконавчим комітетом Донецької міської ради 14.09.2009 року за №12661020000033951, ідентифікаційний код юридичної особи 36694120, що підтверджено свідоцтвом про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності – юридичної особи (а.с.3), перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Донецька з 15.09.2009 року за №7842, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 15.09.2009 року №947/10/29-014-20 (а.с.4).

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен повинен сплачувати податки і збори у порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідачем було надано до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька податкові декларації з податку на додану вартість, а саме:

- №86616 від 08.10.2011 року за вересень 2011 року, якою нарахував податкове зобов’язання у сумі 4463,00грн. (а.с.6);

- №9007533874 від 15.09.2011 року за серпень 2011 року, якою нарахував податкове зобов’язання у сумі 4739,00грн. (а.с.22).

  У ході судового розгляду справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, а саме зворотнім боком облікової картки платника податків по податку на додану вартість станом на 13.12.2011 року, що податкова заборгованість перед бюджетом відповідача складає суму 8731,00грн. (а.с.12).

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем податкове зобов’язання за деклараціями не сплачено, у зв’язку з чим  виник податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 8731,00грн.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобов’язання по податку на додану вартість та з податку на доходи фізичних осіб.

Відповідно до ст.59 Податкового кодексу України, у випадку, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання у встановлені строки, податковий орган направляє такому платнику податків податкову вимогу.

ДПІ у Київському районі м. Донецька відповідачу направлена податкова вимога від 04.10.2011 року №842, яка була отримана відповідачем, про що є запис на корінці вимоги (а.с.5).

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обов’язкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Пунктом 95.4 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Крім того, матеріали справи містять заяву відповідача, із змісту якої вбачається, що він  визнає позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач – визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання  адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до  справи.

Частиною 3 ст.136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у зв’язку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог ст.112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Крім того, суд не приймає визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії  відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.    

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «МК Принт» про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу у розмірі 8731,00грн. за рахунок готівки, що належить ТОВ «МК Принт» – задовольнити.

Стягнути кошти у рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 8731,00грн. за рахунок готівки, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «МК Принт».

Постанова у повному обсязі прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19 грудня 2011 року в присутності представника позивача.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя                                                                                      Шинкарьова І.В.