Рішення

від 17.06.2008 по справі 6/358-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                          ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД 

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну,

16                                                    

тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17"

червня 2008 р.                                                           

Справа № 6/358-07

10:40 год

за

позовом     Фізична особа -підприємець  ОСОБА_1

до                    Приватне підприємство «Елітно

-насіннєва агрофірма «Мрія»

про                  стягнення  240 642,68 грн.                    

Суддя Маляренко А.В.

За

участю представників сторін

позивача

-

ОСОБА_2..(довіреність №б/н від 10.07.2007 р.)

відповідача

-Бринюк

В.Г.(довіреність №б/н від 18.06.2007 р.)

Андрусенко

М.В. (директор)

Обставини справи:       

До

господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Елітно -насіннєвої фірми «Мрія»(далі -

відповідач) про стягнення  240 642,68

грн.

Ухвалою

господарського суду Київської області від 11.07.2007 р., відповідно до ст.64

ГПК України, було порушено провадження в справі.

Позивач

обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що Відповідач не виконав взяті на себе

зобов'язання, відповідно до умов Договору поставки нафтопродуктів №8 від

02.09.2005 р. (далі -Договір), який був укладений між Позивачем та

Відповідачем, а саме -не оплатив отримані від Позивача нафтопродукти.

Відповідно

до Договору Позивач (постачальник) зобов'язується передати, а Відповідач

(Покупець) прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, номенклатурі , по

ціні  та строкам поставки згідно із

умовами Договору та додатками до нього.

Відповідач

проти позову заперечує, вважає його необґрунтованим з тих підстав, що ним,

умови Договору були виконані належним чином, а розрахунок з Позивачем по

Договору він здійснив насінням соняшнику в розмірі 130 тон 489 кг. На

підтвердження того, що Позивач отримав вище вказане насіння, Відповідач

посилається на довіреність по якій воно було отримано, з підписом Позивача.

З

твердженнями Відповідача, які вказані  у

відзиві №12 від 06.09.2007 р. Позивач не погоджується, вказуючи на те, що

жодної оплати згідно умовам Договору він не отримував, а його підпис на

довіреності серії ЯИК №092952 від 29.12.2005 р. (далі -Довіреність), є

підробленим.

Вважаючи

Довіреність сфальсифікованою, Позивач подав клопотання про проведення судової

експертизи.

Відповідно

до ч.1 ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні

господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд

призначає судову експертизу.

Відповідно

до ухвали господарського суду Київської обл. від 24.09.2007 р. клопотання

Позивача про проведення судової експертизи суд задовольнив, призначив

судовокомплексну (почеркознавчу та технічну) експертизу у справі. Проведення

експертизи було доручено Київському науково - дослідному інституту судових

експертиз.

На

розгляд судової експертизи було винесені наступні питання:

-          чи вказано підпис на довіреності

серії ЯИК №092951 від 29.12.2005 р. на тримання 130 тон 498 кг. насіння

соняшнику від «Елітно -насіннєва агрофірма «Мрія» особисто ОСОБА_1, чи його

вказано іншою особою;

-          яким засобом на виготовлення відбитку у

даному документі (шляхом малювання, фотохімічним чи фотоелектронним засобом,

копіювання з раніше виготовленого з нього відбитка, тощо).

Згідно

із п.1 ч.2 ст. 80 ГПК України, провадження по справі було зупинено на час

проведення судової експертизи.

Ухвалою

господарського суду Київської обл. від 17.04.2008 р. провадження по справі було

поновлено на підставі того, що справу із Київського науково - дослідному

інституту судових експертиз було повернуто із висновком експерта №10310 від

20.03.2008 р. Відповідно до ч.3 ст. 79 ГПК України, господарський суд поновлює

провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.     

Розглянувши

подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін,

всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов,

об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і

вирішення спору по суті, господарський суд, -

встановив

Між

Позивачем та Відповідачем було укладено Договір №8 від 02.09.2005р.

Відповідно

до додатку до Договору Позивач зобов'язується передати Відповідачу дизельне

пальне в кількості 43 750 літрів за ціною 2 грн. 86 коп. (без ПДВ) за літр, на

загальну суму (з ПДВ)150 062,5 грн., а Відповідач прийняти товари та сплатити

визначену суму.

В

рамках виконання вимог Договору, 02.09.2005 р. Позивачем було поставлено

Відповідачу дизельне пальне в кількості 43 750 літрів, на загальну суму 150

062,5 грн., що підтверджується видатковою накладною №32 від 02.09.2005 р.

Відповідно

до довіреності серії ЯКЮ №855260 від 02.09.2005 р., виписаної на ім'я ОСОБА_3.

Відповідач в повному обсязі отримав вказану партію нафтопродуктів, що ним не

заперечується.

Згідно

зі п.7.1 Договору, порядок і строки оплати за поставлений товар вказується у

відповідних додатках до Договору.

За

додатком до Договору, Позивач виставляє рахунок Відповідачу на сплату

відповідної партії товару не пізніше 2-х банківських днів з дати виконання

даного Договору.

В

додатку до Договору також зазначається, що поставка відповідної партії товару

оформлюється накладними, датою поставки є дата вказана в накладних.

Як

вбачається із накладної №32 від 02.09.2005 р. Позивачем було поставлено

Відповідачу дизельне пальне в кількості 43 750 літрів, на загальну суму 150

062,5 грн.

Таким

чином, Позивач передавши Відповідачу товар, належним чином виконав умови

Договору.

Зі

свого боку, Відповідач свої зобов'язання не виконав і оплату у встановлені

терміни не здійснив.

Згідно

ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема

є договори та інші правочини.

Відповідно

до ч.1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна

сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора)

певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші

тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника

виконання його обов'язку.

Відповідно

до ст. 193 господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші

учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання

належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за

відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог,

що у певних умовах звичайно ставляться.

Твердження

Відповідача про те, що він виконав своє зобов'язання по Договору та оплатив

вартість поставленого Позивачем товару насінням соняшника, не підтверджується

доданими до матеріалів справи документами.

Відповідач,

в якості доказу оплати ним вартості Договору посилається на Довіреність, на

підставі якої Позивачем, було отримано плату по Договору насінням соняшнику, в

розмірі 130 тон 489 кг., загальною вартістю 150 062,5 грн., а отже умови

Договору були виконані належним чином.

Відповідно

до ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на

підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює

наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення

сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення

господарського спору.

Під

час судового розгляду справи Позивач, посилався на те, що він не міг отримати

насіння соняшнику в якості оплати Договору та зазначив, що відповідно до додатку

до Договору, розрахунки між сторонами здійснюються в грошовій формі. Оскільки

жодних додаткових угод або угод про внесення змін до Договору або додатків до

нього, направлених на зміну форми розрахунку по Договору, між Позивачем та

Відповідачем не укладались, то й твердження Відповідача про оплату Договору

насінням соняшнику не відповідають фактичним обставинам справи та не

підтверджуються документально.

Відповідно

до висновку №10310 судово -почеркознавчої експертизи від 20.03.2008 р.,

проведеної Київським науково -дослідним інститутом судових експертиз, підпис

від імені ОСОБА_1. електрографічне зображення якого розміщено в графі «Підпис

засвідчую», в електрофотокопії довіреності серія ЯИК №092951 від 29.12.2005 р.

на отримання 131 соняшника від «Елітно -насіннєва агрофірма «Мрія», виконаний

не ОСОБА_1, а якоюсь іншою особою з наслідуванням підпису ОСОБА_1.  

Таким

чином суд, зважаючи на проведену експертизу дійшов до висновку, що докази, на

які посилається Відповідач не достовірні та не містять жодних даних про

фактичне виконання ним своїх зобов'язань по Договору.

Жодних

інших належних доказів, які б підтверджували факт виконання Відповідачем умов

Договору, останнім надані не були.

Отже,

згідно вищезазначеного, заборгованість Відповідача перед Позивачем за наданий

йому товар, становить 150 062,5 грн.

Відповідно

до ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання грошового

зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з

урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом.

Згідно

із п.8.3. Договору, у разі порушення Відповідачем зобов'язань по оплаті

(несвоєчасна оплата або нездійснена оплата) він зобов'язується сплатити

Позивачеві штрафну неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової

ставки НБУ, діючої на період нарахування пені, від суми заборгованості за товар

за кожний день прострочення оплати.

Відповідно

до уточнення розміру позовних вимог (вх.№9244 від 22.05.08 р.) розмір

інфляційних становить - 78 332,62 грн., 3 проценти річних -12 247,56 грн. і

підлягають стягненню з Відповідача.     

Враховуючи

вищенаведене, суд вважає, що вимога Позивача 

про стягнення заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох

процентів річних є правомірною та обґрунтованою, а отже підлягає задоволенню.

Відповідно

до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. 

Згідно

ч. 2 ст. 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства

повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть

підтверджуватися іншими засобами доказування.

На

підставі           ст. 49 ГПК України

судові (господарські) витрати покладаються на Відповідача.

Враховуючи

викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 34 49, 80, 82,

83, 84, 85 ГПК України,  суд

ВИРІШИВ:

1.

Позов  фізичної особи підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_1) -   задовольнити  повністю.

2.

Стягнути з приватного підприємства «Елітно -насіннєва агрофірма «Мрія»(код

ЄДРПОУ 03753310) (09340, Київська обл., Володарський район, с. Капустниці) суму

заборгованості в розмірі 150 062(сто п'ятдесят тисяч шістдесят дві) грн.

50 коп., 78 332 (сімдесят вісім тисяч триста тридцять два) грн. 62

коп. -інфляційних, 12 247 (дванадцять тисяч двісті сорок сім) грн. 56

коп. -3 проценти річних,  а також  2 407 ( дві тисячі чотириста сім) грн.

00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто  вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та витрати на оплату

проведення судової експертизи -1015 (одна тисяча п'ятнадцять) грн. 20

коп.

     3. Видати наказ після набрання рішенням

законної сили.

Копію

рішення надіслати сторонам.

Дане

рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його

оформлення та підписання і може бути оскаржене в апеляційному або касаційному

порядку.

Суддя                                                                                          Маляренко

А.В.