ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну,
16
тел. 230-31-77
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"04"
березня 2008 р.
Справа № 5/025-08
Суддя
господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши справу
за
позовом
Фізичної
особи - підприємця ОСОБА_1, с. Веселий
Кут, Таращанський р-н.
до
Товариства
з обмеженою відповідальністю «Веселий кут», с. Веселий Кут, Таращанський р-н.
про
стягнення 47974,86 грн.
за
участю представників:
позивача:
ОСОБА_2.
-дов. від 09.02.2008 р. № 51
відповідача:
Козленко
О. В. -дов. від 05.09.2006 р. № 2619
суть спору:
До
господарського суду Київської області надійшла позовна заява Фізичної
особи - підприємця ОСОБА_1 (далі
-Позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселий кут»(далі
-Відповідач) про стягнення 47974,86 грн., з яких 44936 грн. - основний борг та
3038,86 грн. - пені.
Позовні
вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо
здійснення розрахунку за договором про надання послуг по збиранню врожаю 2007
року від 26.06.2007р.
Під
час розгляду справи позивач в порядку ст. 22 ГПК України зменшив позовні вимоги
в частині стягнення пені надавши уточнений розрахунок відповідно до якого
нарахована пеня від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за 144
дня прострочення виконання становить 2857,54 грн.
В
судовому засіданні представник позивача повністю підтримав уточнені позовні
вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові.
Відповідач
присутній в судовому засіданні проти позову заперечує з підстав викладених у
відзиві на позовну заяву.
Розглянувши
матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в
судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
Між
сторонами у справі 26.06.2007 року було укладено договір про надання послуг по
збиранню врожаю 2007 року (далі -договір) відповідно до умов якого позивач
-виконавець зобов'язався провести збирання врожаю сільськогосподарських культур
на площах відповідача - замовника (п.
2.1.1 договору).
Згідно
п. 2.2.1 договору відповідач зобов'язався оплатити повну вартість виконаних
робіт по збиранню сільськогосподарських культур.
У
відповідності до п. 3.3 договору
відповідач зобов'язався проводити оплату в грошовій формі з розрахунку 150 грн.
за збирання урожаю з площі 1 га.
Згідно
п. 3.4 договору відповідач розраховується з позивачем раз в три дні, виходячи з
фактично виконаних робіт, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок
позивача в процесі збирання врожаю. При відсутності таких розрахунків,
збиральні роботи призупиняються (остаточний) розрахунок проводиться в день
підписання Акту виконаних робіт, але не пізніше десяти днів після закінчення
робіт.
На
виконання умов договору позивач провів збирання врожаю сільськогосподарських
культур на площах 406,24 га відповідача, на загальну суму 60936,00 грн. що
підтверджується актами виконаних робіт від 25.07.2007р., які підписані в
двохсторонньому порядку та скріплені печатками сторін, завірені копії яких
залучені до матеріалів справи.
Разом
з тим відповідач свої зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги
по збиранню врожаю виконав частково, перерахувавши на рахунок позивача грошові
кошти за надані послуги за договором в сумі 16000 грн., в зв'язку з чим за
відповідачем на час розгляду справи рахується
заборгованість в розмірі 44936 грн. -різниця між вартістю наданих послуг
по збиранню врожаю та перерахованими коштами.
Зазначена
заборгованість також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків сторін,
копія якого додана до матеріалів справи.
Відповідно
до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші
учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання
належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за
відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог,
що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів
застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням
особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно
приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від
зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не
встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином
відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного
законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв
ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Таким
чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 44936
грн. заборгованості по збиранню урожаю.
Крім
того, позивач відповідно до п. 4.6 договору просить стягнути з відповідача за
несвоєчасне виконання грошових зобов'язань пеню в розмірі подвійної облікової
ставки НБУ, що діяла на період, за який сплачується пеня, від суми
простроченого платежу. За уточненим розрахунком позивача пеня складає 2857,54 грн.
Згідно
зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,
встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини
першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не
приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений
договором або законом.
Згідно
ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума
або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення
боржником зобов'язання.
Пенею
є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного
грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно
до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі
визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф,
пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі
порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або
неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом
6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових
зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою
ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами,
якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Стаття
1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових
зобов'язань” визначає, що платники грошових коштів сплачують на користь
одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється
за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені
обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової
ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується
пеня.
Крім
того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій
за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня,
коли зобов'язання мало бути виконано.
Здійснений
позивачем уточнений розрахунок пені є арифметично вірним, відповідає вказаним
вимогам законодавства та обставинам справи.
Беручи
до уваги викладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття
рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи,
суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача
заборгованості в сумі 44936 грн. та
2857,54 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а
відтак підлягають задоволенню.
Що
стосується заперечень відповідача проти позову, які полягають в тому, що
відповідач не підписував акти виконаних робіт то суд зазначає таке.
Судом
досліджено договір від 26.06.2007 року про надання послуг по збиранню врожаю
2007 року та вищезазначені акти виконаних робіт, які складені на виконання умов
договору та встановлено, що з боку відповідача вони підписані генеральним
директором Карібян Г.С. підпис якого
скраплений печаткою товариства.
Також
судом досліджено довідку з єдиного державного реєстру підприємств та
організацій України за 2007р. № 26, яка надана відповідачем на вимогу суду, в
якій зазначено, що керівник Товариства з обмеженою відповідальністю “Веселий
кут” - Карібян Г.С.
Отже,
вищезазначені заперечення відповідача проти позову спростовуються наявними
матеріалами справи в зв'язку з чим суд при вирішення даного спору не приймає їх
до уваги.
Відшкодування
витрат по сплаті державного мита та витрат за інформаційно-технічне
забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського
процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.
Керуючись
ст. 124 Конституції України, ст.ст. 43, 33, 44, 49, 75, 77, 82-85
Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1.
Позов задовольнити повністю.
2.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Веселий кут»(09500,
Київська область, Таращанський р-н., с. Веселий Кут, код ЄДРПОУ 05384270) на
користь Фізичної особи - підприємця
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 44936 (сорок чотири тисячі
дев'ятсот тридцять шість) грн. заборгованості, 2857 (дві тисячі вісімсот
п'ятдесят сім) грн. 54 коп. пені, 477 (чотириста сімдесят сім) грн. 93
коп. витрат по сплаті державного мита та
118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення
судового процесу.
Видати
наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду
Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з
дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в
апеляційному або касаційному порядку.
Суддя
Подоляк Ю.В.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 04.03.2008 |
Оприлюднено | 18.09.2008 |
Номер документу | 2022324 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Подоляк Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні