Постанова

від 12.08.2011 по справі 2а-4821/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 12.08.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-4821/11/1470  

          м.Миколаїв

11:50

Миколаївський окружний адміністративний  суд у складі головуючого судді  Мавродієвої М.В.,  

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом

 Веселинівська міжрайонна ДПІ у Миколаївській області, вул. Леніна, 10,Веселинове,Веселинівський район, Миколаївська область,57001

до

ТОВ "Нафіса-Агро", вул. Одеська, 84-в, смт.Веселинове,Веселинівський район, Миколаївська область,57001

про

стягнення 1258,61 грн., з яких:369,52 грн. податку на прибуток, 510,0 грн. податку на додану вартість, 379,09 грн. комунального податку,

в с т а н о в и в:

08.08.2011 від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

На підставі п.10 ч.1 ст.3 та ч.3 ст.122 КАС України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд вважає розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі матеріалів.

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача 1258,61 грн., з яких:369,52 грн. податку на прибуток, 510,0 грн. податку на додану вартість, 379,09 грн. комунального податку.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена сума податку на прибуток в декларації за 1 квартал 2010 року та 1 півріччя 2010 року, а також в податковому розрахунку комунального податку за 1, 2, 3 та 4 квартали 2010 року та отримані та не оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Ухвала суду від 29.06.2011 направлена за юридичною адресою відповідача, повернулась до суду (арк.спр.34-37).

          Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ (арк.спр.5). Приписи Кодексу адміністративного судочинства  України не передбачають  з’ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідач, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Веселинівською районною державною адміністрацією 10.08.2009, про що свідчать основні облікові дані платника податків та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків.

Оскільки, відповідач є платником податку на прибуток підприємства, то у відповідності  з п.п.16.1, 16.4 статті 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»він має самостійно визначати суми податку, що підлягають сплаті, сплачувати податок за звітний період до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Так, відповідачем 11.05.2010 та 10.08.2010 до ДПІ були подані декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2010 року №4895 та за 1 півріччя 2010 року за №8549, що підтверджується штампом позивача про їх отримання, в яких він самостійно визначив загальну суму податку до сплати –200,0 грн. (арк.спр.9, 10). Відповідач вказану заборгованість не сплатив, в зв’язку з чим заборгованість з податку на прибуток підприємства склала 200 грн. (арк.спр.7).

Крім того, 04.04.2011 позивач здійснив невиїзну документальну перевірку відповідача, щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на прибуток за 2010 рік, про що був складений акт перевірки №18/15-01/36396164 (арк.спр. 24-25).

За результатами перевірки було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III, а саме:

- підпункт «б»п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»-  не своєчасне подання податкової декларації  з податку на прибуток підприємства за 2010 рік;

Відповідальність за вказане правопорушення встановлена п.17.1.1 ст.17 Закону України України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000501501 від 04.04.2011 про застосування штрафних (фінансових)  санкцій до відповідача на суму 170,0 грн.,  у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за затримку не подання розрахунку (10 х 17 грн. = 170 грн.) (арк.спр.26).

Вказане повідомлення-рішення повернено органом поштового зв’язку в зв’язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (арк.спр.30), в адміністративному та судовому порядках не оскаржено, визначене позивачем податкове зобов’язання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України   “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ст.4 Закону України   “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов’язання, яку зазначає у податковій декларації та подає її до органів ДПІ за кожен базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця.

На виконання вищезазначеної норми, відповідач, подав до ДПІ  податкові розрахунки комунального податку за 1, 2, 3, 4 квартали 2010 року від 11.05.2010 №4896, від 11.08.2010 №8648, від 09.11.2010 №12221, від 10.02.2011№15618, що підтверджується штампами позивача про їх отримання, в яких він самостійно визначив загальну суму податку до сплати –86,40 грн. (арк.спр.16-19).

Згідно з п.5.3.1 та п.5.4.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку; узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника.

Крім того, 05.10.2010 та 04.04.2011 позивач здійснив невиїзні документальні перевірки відповідача, щодо своєчасності подання податкового розрахунку комунального податку за 2-й та 4-й квартал 2010 року, про що були складені акти перевірки №87/1501/36396164 та №17/1501/36396164 (арк.спр. 20-21, 27-28).

За результатами перевірок було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III, а саме:

- підпункт «б»п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»-  не своєчасне подання податкових розрахунків комунального податку за 2-й та 4-й квартал 2010 року;

Відповідальність за вказані правопорушення встановлена п.17.1.1 ст.17 Закону України України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками перевірок позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0002871501/0 від 05.10.2010 (арк.спр.22) та №0000491501 від 04.04.2011 (арк.спр.29) про застосування штрафних (фінансових)  санкцій до відповідача на суму 170,0 грн. кожне,  у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожну затримку не подання розрахунку (10 х 17 грн. = 170 грн.).

Рішення від 05.10.2010 отримано відповідачем 15.10.2010, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (арк.спр.23), рішення від 04.04.2011 повернено поштою в зв’язку з відсутністю адресата за вказаною адресою (арк.спр.30), в адміністративному та судовому порядках не оскаржені, визначені позивачем податкові зобов’язання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України   “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

12.03.2010 та 17.03.2010 позивач здійснив невиїзні документальні перевірки відповідача, щодо своєчасності подання податкових декларацій по податку на додану вартість за жовтень 2009 року та листопад - грудень 2010 року, про що були складені акти перевірки №18/1600/36396164 та №39/1600/36396164 (арк.спр. 11, 13).

За результатами перевірок було встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III, а саме:

- підпункт «б»п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»-  не своєчасне подання податкових декларацій по податку на додану вартість за жовтень 2009 року та листопад - грудень 2010 року;

Відповідальність за вказані правопорушення встановлена п.17.1.1 ст.17 Закону України України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За наслідками перевірок позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000031600/0 від 12.03.2010 та №0000071600/0 від 17.03.2010 про застосування штрафних (фінансових)  санкцій до відповідача на загальну суму 510,0 грн.,  у розмірі 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожну затримку не подання розрахунку (10 х 17 грн. = 170 грн.) (арк.спр.12, 14).

Оскільки зазначені податкові повідомлення-рішення відповідачем отримано, що підтверджується підписом на повідомленні про вручення поштового відправлення (арк.спр.15) та не оскаржено ним в адміністративному та судовому порядках, визначені позивачем податкові зобов’язання вважається узгодженим в розумінні ст. 5 Закону України   “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу є виключно податкові органи.

Таким чином, станом на 20.06.2011  за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 1258,61 грн., з яких:369,52 грн. податку на прибуток, 510,0 грн. податку на додану вартість, 379,09 грн. комунального податку, що підтверджується розрахунком позовних вимог (арк.спр.7 ).

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення  заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 122, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.  Позов задовольнити в повному обсязі.          

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафіса-Агро», вул.Одеська, 84-В, смт.Веселинове, Миколаївська область, 57001 (р/р 26005003912701 в АТ «Сведбанк», МФО 300164, код ЄДРПОУ 36396164) податковий борг в сумі 1258,61 грн., з яких: 369,52 грн. податку на прибуток, 510,0 грн. податку на додану вартість, 379,09 грн. комунального податку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                                          М.В. Мавродієва