Постанова

від 23.08.2011 по справі 2а-4655/11/1470

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Миколаївський окружний адміністративний суд  

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002  

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 23.08.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-4655/11/1470  

                                                                        м.Миколаїв

11:30

Миколаївський оружний адміністративний  суд у складі головуючого  судді  Мавродієвої М.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу

за позовом

ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва, вул. Гмирьова, 1/1,Миколаїв,54028

до

ТОВ "Сиз-Трейд", вул. Космонавтів, 61,Миколаїв,54028

про

стягнення заборгованості в сумі 2074,68 грн., та накладення арешту на кошти в сумі 1880,44 грн.,

                                                                     в с т а н о в и в:

22.08.2011 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в порядку письмового провадження.

На підставі п.10 ч.1 ст.3 та ч.3 ст.122 КАС України, враховуючи клопотання осіб, які беруть участь у справі, суд вважає розглянути адміністративний позов в порядку письмового провадження, на основі наявних у справі матеріалів.

Державна податкова інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва звернулась до  суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиз-Трейд» податкової заборгованості в сумі 2074,68 грн. та накладання арешту на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться в банку на суму 1880,44 грн. Заявою від 22.08.2011 він змінив позовні вимоги і просить суд стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 1761,72 грн. та накласти арешт на кошти та інші цінності боржника, що знаходяться в банку на суму 1761,72 грн.

Враховуючи, що відповідно до ч.1 ст.51, ст.137 КАС України, позивач скористався своїм правом змінити позовні вимоги до прийняття рішення, судом розглядаються позовні вимоги викладені у заяві позивача  від 22.08.2011.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідачем самостійно відображена сума податку на додану вартість та сума податку з доходів фізичних осіб в деклараціях, а також податковими повідомленнями-рішеннями нараховані фінансові санкції та пеня.

Ухвала суду від 20.06.2011 направлена за юридичною адресою відповідача, повернулась з відміткою поштової установи про незнаходження відповідача за вказаною адресою  (арк.спр.35-38).

          Відповідач відповідно до ст.ст.19,22 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»змін до відомостей про юридичну особу не вніс, про що свідчить довідка з ЄДРПОУ (арк.спр.6-7). Приписи Кодексу адміністративного судочинства  України не передбачають  з’ясування судом або стороною по справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

Відповідач, зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності –юридична особа Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 11.02.2005.

Згідно п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (надалі –Податковий кодекс) платник податків зобов’язаний сплачувати  податки  та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з вказаною нормою закону, відповідач, подав до ДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2010 року, лютий 2011 року та квітень 2011 року, в яких він самостійно визначив загальну суму податку до сплати –1346,0 грн. та податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб за січень –лютий 2011 року  в яких він самостійно визначив загальну суму податку до сплати –1098,74 грн. (арк.спр.16, 17-18, 19-20, 21-22)

Статтею 203 Податкового кодексу встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю протягом  20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п.57.1 Податкового кодексу платник податків зобов'язаний самостійно сплатити  суму податкового  зобов'язання,  зазначену  у  поданій  ним  податковій декларації,  протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем  відповідного  граничного строку,  передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач частково сплатив заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 575,74 грн., тому узгоджена сума податкового боргу, по наданим позивачем деклараціям, за цей період склала 523,0 грн., що підтверджується даними позовної заяви.

За несвоєчасну сплату податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня в сумі 6,39 грн.

Враховуючи викладене, станом на 16.08.2011 за відповідачем рахується заборгованість по податку з доходів фізичних осіб в сумі 529,39 грн., що підтверджується розрахунком боргу (арк.спр.48).

Відповідач частково сплатив заборгованість по податку на додану вартість в сумі 339,83 грн., тому узгоджена сума податкового боргу, по наданим позивачем деклараціям, за цей період склала 1006,17 грн., що підтверджується даними позовної заяви.

За несвоєчасну сплату податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня в сумі 6,32 грн.

Згідно з пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу сума грошового зобов'язання (з урахуванням  штрафних  санкцій  за   їх   наявності),   самостійно узгодженого   платником   податків   або   узгодженого  в  порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання є податковим боргом.

Відповідно до матеріалів справи в результаті проведення невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати та подання платіжним доручень до установ банків на перерахування належного до сплати податку на додану вартість за квітень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2010 року, виявлено порушення відповідачем абз.1 п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення податкових зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-III (надалі –Закон №2181-III) (який діяв на момент виникнення правовідносин), про що складено акт від 31.03.2011 №112515-20/31707082 (арк.спр.14-15).

На підставі вказаного акту позивачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 05.04.2011 №0001691520 на суму 171,24 грн. та №0001681520 на суму 48,60 грн. (арк.спр.12). Вказані рішення направлені на адресу відповідача, але повернені поштою з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (арк.спр.13).

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом, в зв’язку з неподанням платником податків в установлені строки податкової декларації, платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Відповідач заборгованість по вказаним податковим повідомленням-рішенням не сплатив, в зв’язку з чим заборгованість відповідача по податковим повідомленням-рішенням становить 219,84 грн. зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому чи адміністративному порядку відповідачем не оскаржено.

Враховуючи викладене, станом на 16.08.2011 заборгованість відповідача по податку на додану вартість складає 1232,33 грн., що підтверджується розрахунком боргу (арк.спр.48).

Відповідно до п.95.2 ст.95 ПК стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Так, ТОВ «Сиз-Трейд»було надіслано першу податкову вимогу №1/582 від 03.09.2010 та другу податкову вимогу №2/731 від 24.11.2010 (арк.спр.9), які направлені на адресу відповідача, але повернені органом поштового зв’язку з відміткою про незнаходження адресата за вказаною адресою (арк.спр.10). В зв’язку з викладеним позивачем було складено акти про неможливість вручення вимоги та у відповідності з п.п.6.2.4 п.6.2 Закону №2181-III (який діяв на момент виникнення правовідносин) розміщено на дошці оголошень (арк.спр.9 – зворотна сторона, 11).

Відповідно до п.п.20.1.17 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатись до суду, щодо накладання арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі якщо у платника податків, який має податковий борг відсутнє майно.

В матеріалах справи міститься інформація про відсутність у відповідача майна, яке може бути джерелом погашення податкового боргу (арк.спр.23, 24, 25).

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються  на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення  заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи, що позивач у справі звільнений від сплати судових витрат, питання щодо їх розподілу судом не вирішується.

За таких обставин, суд оцінивши повідомлені позивачем обставини вважає, що достатньо підстав для задоволення вимог державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва, зазначених в позовній заяві.

Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст.98, 122, 158-163, 167, 254 КАС України,  суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.  Подання задовольнити в повному обсязі.          

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сиз-Трейд», вул.Космонавтів, 61, м.Миколаїв, 54028 (відомості про банківські рахунки відсутні, код ЄДРПОУ 31707082) на користь Державного бюджету України податкову заборгованість в сумі 1761,72 грн.

3. Накласти арешт на кошти та інші цінності ТОВ «Сиз-Трейд», що знаходяться в банку на суму 1761,72 грн.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                                          М.В. Мавродієва