Постанова

від 29.05.2008 по справі 12/657-нм

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002,

м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412)

48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "29" травня 2008 р.                                                          

Справа № 12/657-НМ

Житомирський апеляційний

господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  Горшкової Н.Ф.

суддів:                                                                       

Будішевської Л.О.

Майора Г.І.

при секретарі                                                            Швидченко

О.В. ,

за участю представників сторін:

від позивача:          Філоненко М.М., довіреність від

18.03.08р.,

від відповідача:      не з'явився,

від третьої особи:  не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу

Приватного підприємця ОСОБА_1, м.Малин Житомирської області  

на рішення господарського суду

Житомирської області

від "02" жовтня 2007

р.  у справі № 12/657-НМ  (суддя Сікорська Н.А.)

за позовом  Малинського комунального підприємства "Паперовик",

м.Малин

до Приватного підприємця ОСОБА_1,

м.Малин Житомирської області

третя особа на стороні позивача,

яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконком Малинської міської

ради Житомирської області 

про усунення перешкод в реалізації

здійснення права оперативного управління приміщенням шляхом звільнення даного

приміщення та стягнення 6210,79грн. неустойки,

ВСТАНОВИВ:

  В березні 2007р. МКП "Паперовик"

подав до господарського суду позовнузаяву, в якій з урахуванням заяв про

уточнення позовних вимог (т.1, а.с. 36-37, 76) просив усунути перешкоди в

реалізації здійснення права оперативного управління приміщенням магазину

поАДРЕСА_1 шляхом звільнення даного приміщення відповідачем - Приватним

підприємцем ОСОБА_1 та стягнення неустойки у розмірі подвійної орендної плати

за користування приміщенням за весь час самоправного користування в період з

вересня 2006р. по червень 2007р.  в сумі

6210,79грн.

Рішенням

господарського суду Житомирської області від 02.10.2007р. у справі №12/657-НМ

позов Малинського комунального підприємства 

"Паперовик" до Приватного підприємця ОСОБА_1 задоволено:

зобов'язано приватного підприємця ОСОБА_1 звільнити приміщення магазину площею

191,6м.кв., розташованого за адресою АДРЕСА_1; стягнуто з  ОСОБА_1 на користь позивача  6210,79грн. неустойки,  102,00грн. витрат по сплаті державного мита

та 118,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись

з прийнятим рішенням, Приватний підприємець ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в

якій просить скасувати вищевказане рішення суду з підстав невідповідності

висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам

справи та неправильного застосування норм матеріального та процесуального

права.

Обґрунтовуючи

доводи скарги, відповідач посилається, що після того, як позивач направив на

його адресу лист про розірвання укладеного між сторонами договору оренди

приміщень, позивач продовжував виставляти рахунки на оплату оренди, які  відповідач оплачував. Вказав, що сплачував

вартість оренди приміщень та комунальних послуг включно по червень 2007р.

Оскільки кошти, сплачені за оренду в період з вересня 2006р. по червень 2007р.,

позивач не повернув,  відповідач вказані

обставини вважає підтвердженням продовження строку дії договору оренди. Вважає,

що  висновок суду про те, що оскільки

вказані відносини між сторонами фактично 

встановлені після розірвання договору, тому не розцінюються як доказ

продовження договірних відносин, суперечать обставинам справи та чинному

законодавству. 

Зазначає, що

суд, при прийнятті рішення про стягнення неустойки в розмірі 6210,79грн.,

починаючи з 01.09.2006р.,  не взяв до

уваги надані відповідачем квитанції, які підтверджують оплату оренди та

комунальних послуг включно по червень 2007р., і не врахував при визначенні

розміру неустойки сплаченої ним суми оренди, що суперечить ч.3 ст.551К України,

згідно з якою розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він

значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне

значення. Посилається, що визначений розмір неустойки у два рази перевищує

розмір збитків і не враховано таку істотну обставину, як оплата відповідачем

орендної плати.

Також

відповідач, посилаючись на п.п.1, 5 ст.60 Закону України "Про місцеве

самоврядування в Україні", ст.5 Закону України "Про оренду державного

та комунального майна", ст.391 ЦК України, ст.1 ГПК України, зазначає, що

позивач безпідставно звернувся з позовом до господарського суду, оскільки він

не являється власником переданого в оренду нежитлового приміщення, функції  управління вказаним майном належать

Малинській міській раді; права позивача не порушені.

Позивач в

письмовому відзиві на апеляційну скаргу (т.2, а.с.61-62) та його представник в

судовому засіданні не погоджуються з доводами апеляційної скарги. Вважають, що

при винесенні рішення господарським судом Житомирської області в повній мірі

досліджено матеріали справи та винесено законне та обґрунтоване рішення,  тому апеляційну скаргу вважають

безпідставною,  в зв'язку з чим просять

оскаржуване  рішення господарського суду

Житомирської області залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Пояснюють, що після закінчення дії договору, тобто після 01.09.2006р.

відповідач без належних правових підстав користується  орендованим раніше нежитловим приміщенням;

оплата такого користування не може свідчити про продовження орендних відносин,

оскільки діючим законодавством  таке не

передбачено.

Відповідач та

третя особа не скористались правом на участь в судовому засіданні: повноважних

представників в судове засідання не направили, про дату, час та місце судового

засідання повідомлені належним чином (т.2, а.с.66). В адресованому

Житомирському апеляційному господарському суду клопотанні (т.2, а.с.58)

виконком Малинської міської ради Житомирської області просить розглядати

апеляційну скаргу без участі його представника.

Відповідно до

ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським

судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно приписів ст.99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються

за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей,

передбачених розділом ХІІ ГПК України. Апеляційний господарський суд,

переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами,  наданими суду першої інстанції.

Представник  позивача не заперечував проти розгляду

апеляційної скарги за відсутності представників відповідача та третьої особи.

Слід зазначити,

що апеляційний розгляд справи ухвалою Житомирського апеляційного господарського

суду від10.04.2008р. відкладався за клопотанням відповідача. У вказаній ухвалі

відповідача було попереджено, що у разі нез'явлення представника в судове

засідання апеляційний перегляд справи буде здійснено за наявними у справі

матеріалами, також звернуто увагу відповідача на те, що у разі неможливості

особистого прибуття в судове засідання (хвороби тощо) його інтереси може

представляти будь-яка особа згідно виданої ним довіреності (не обов'язково

юрист).

З врахуванням

викладеного колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за

відсутності представників відповідача та третьої особи, оскільки неявка

представників не перешкоджає повному та всебічному розгляду апеляційної скарги

за наявними в матеріалах справи документами.

Згідно

розпорядження в.о. голови Житомирського апеляційного господарського суду від

28.05.2008р. №290 розгляд апеляційної скарги Приватного підприємця ОСОБА_1

здійснюється колегією суддів у складі: головуючого судді Горшкової Н.Ф.,

суддів  Будішевської Л.О. та Майора Г.І.

Переглянувши

рішення суду першої інстанції відповідно до ст.101 Господарського

процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне:

На підставі

рішення виконкому Малинської міської ради, 01.10.2005 року між позивачем та

відповідачем було укладено договір оренди приміщення №1-10/05, відповідно до

якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування

нежилі приміщення (вбудовані приміщення магазину "Продукти") загальною

площею 191,6 кв. м, розміщені за адресою АДРЕСА_1на першому поверсі

п'ятиповерхового житлового будинку. Факт передачі названих об'єктів в оренду

підтверджено підписаним сторонами актом приймання-передачі від

01.10.2005р.  (а.с.15-16, т.1).

Договір

укладено на одинадцять місяців строком дії з 01.10.2005р. до 31.08.2006р.

включно (п.11.1).

Пунктом 11.6

Договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін, і

погодження її іншою, про припинення або зміну цього договору протягом одного

місяця до закінчення строку його дії, він вважається продовженим на той самий

термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

На підставі

п.11.6 Договору позивач надіслав відповідачу лист від 31.07.2006р. №428  (т.1, а.с.18) з Угодою про розірвання

Договору з 31.08.2006р. (строк дії договору до 31.08.2006р.). Вказаний лист

відповідач отримав 02.08.2006р., про що свідчить  Повідомлення про вручення поштового

відправлення (т.1, а.с.19).

Відповідач

надав позивачу лист-відповідь від 04.08.2006р. (т.1, а.с.20), в якому заперечив

проти розірвання договору оренди від 01.10.2005р. без відшкодування понесених

ним витрат на ремонт орендованого приміщення та встановлення торговельного

обладнання відповідно до Дефектного акту від 01.10.2005р., Акту приймання виконаних

робіт від 30.03.2006р., копії яких долучено до матеріалів справи (т.1, а.с.

43-58).

В зв'язку із

невиконанням відповідачем викладених в листі від 31.07.2006р. вимог, позивач

повторно направив відповідачу лист від 06.09.2006р. (т.1. а.с.21-22), в якому

зазначив, що договір розірвано з 01.09.2006р. і подальше користування даним

приміщенням протизаконне.

Позивач

заперечив викладені відповідачем обставини як щодо факту продовження дії

договору оренди, так і щодо безпідставності правових вимог МПП "Паперовик"

стосовно усунення перешкод в реалізації здійснення права оперативного

управління  приміщенням магазину по

АДРЕСА_1.

Заслухавши

пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи,  доводи апеляційної скарги, перевіривши

правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та

процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова

колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення  суду першої інстанції у зв'язку з наступним:

У відповідності

до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків,

зокрема, є: договори та інші правочини.

Як вбачається з

наданих документів, між сторонами фактично виникли відносини найму.

Згідно зі

ст.759 ЦК України за договором найму наймодавець передає або зобов'язується

передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до

ч.1, 3 ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за

згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

У разі

односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право

на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно

розірваним або зміненим.

За ст. 654 ЦК

України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й

договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлене договором або

законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з п.11.6

Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін, і погодження її іншою, про

припинення або зміну цього договору протягом одного місяця до закінчення строку

його дії, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах,

які були передбачені цим договором.

Як вбачається з

матеріалів справи, позивач, керуючись п.11.6 Договору звернувся до відповідача

з листом від 31.07.2006р. про розірвання договору №1-10/05 від 01.10.2005р. з

31.08.2006р. (т.1, а.с.18, 19), тобто лист 

був направлений своєчасно, оскільки п. 11.6 договору сторони визначили

саме початок перебігу строку для направлення 

заяви (31.07.2006р. - за місяць до закінчення договору) та  його кінець (31.08.2007р. - закінчення

договору). Факт відправки листа позивачем підтверджується повідомленням про вручення

поштового відправлення. З вказаного повідомлення вбачається, що лист направлено

31.07.2006р., а отримано відповідачем 02.08.2006р., тобто з дотриманням

приписів п. 11,6 договору (т.1, а.с.19). Таким чином, строк дії договору оренди

закінчився 31.08.2006 року.

У відповідності

до ст.764 ЦК України у випадку, якщо наймач продовжує користуватися майном

після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень

наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який

був раніше встановлений договором. 

Листом від

06.09.2006р. (т.1, а.с.21) позивач повідомив відповідача про  розірвання договору з 01.09.2006р., що також

відповідає приписам діючого законодавства. Вказаний лист вручено відповідачу

11.09.2006р. (т.1, а.с.22).

Після

закінчення дії договору відповідач без належних правових підстав користується

орендованим раніше нежитловим приміщенням. Оплата такого користування не може

свідчити про продовження орендних відносин, оскільки діючим законодавством це

не передбачено. У відповідності до п.2 ст.785 ЦК України з відповідача було

стягнуто лише штрафні санкції у відповідній сумі за період неправомірного

користування  нежитловим приміщенням.

Згідно ч.1, 2

ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно

повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням

нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не

виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від

наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час

прострочення.

Керуючись п.2.

ст.785 ЦК України, згідно останніх уточнених позовних вимог, позивач нарахував

відповідачу 6210,79грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати за період

з вересня 2006р. по червень 2007р.

Розрахунки

неустойки (а.с. 38,77, т.1) є обґрунтованими та відповідають вимогам чинного

законодавства, оскільки ґрунтуються на положеннях ЦК України та умовах

договору, згідно п.п. 3.2. якого розмір орендної плати за приміщення, що

орендуються, становить 285,16грн. з урахуванням ПДВ та індексу інфляції за

жовтень місяць 2005 року (додаток №3 до Договору); орендна плата за кожний

наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної

плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Посилання

відповідача на виставлення позивачем рахунків на проведення оплати за оренду

вищезазначених приміщень після 01.09.2006р. не розцінюється  судом як доказ продовження дії спірного

договору, оскільки вказані відносини між сторонами фактично встановилися після

його розірвання. Зокрема, з рахунку №1024 від 29.09.2006р. та податкової

накладної №969 від 29.09.2006р. (т.1, а.с.65-66) не вбачається їх зв'язку з

договором оренди  №1-10/05 від

01.10.2005р.

Стосовно

посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що суд не врахував при визначенні

розміру неустойки сплаченої ним суми орендної плати колегія суддів зазначає, що

згідно ст.601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних

однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання

яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування

зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. У даному

випадку відповідачем вимога про повернення орендної плати не заявлялась і заява

про зарахування такої вимоги позивачу не направлялись. Крім цього, колегія

суддів вважає, що внесена відповідачем сума як орендна плата та неустойка не

можуть розцінюватися як однорідні вимоги. Питання про повернення (зарахування)

орендної плати, сплаченої  відповідачем

за період після закінчення строку дії договору оренди, може бути вирішена за

згодою обох сторін (зокрема, при виконанні судового рішення у даній справі) або

в судовому порядку.

Питання про

відшкодування відповідачу витрат на ремонтні роботи приміщення та встановлення

обладнання не є предметом  спору у даній

справі і має вирішуватися відповідачем в порядку, встановленому чинним

законодавством та умовами договору оренди №1-10/05. 

Суд також не

приймає до уваги твердження відповідача стосовно відсутності у позивача права

вимагати звільнення приміщення магазину поАДРЕСА_1, оскільки він не

являється  його власником, з огляду на

наступне:

У відповідності

до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у

здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як вбачається

зі ст.4.1. Статуту Малинського КП "Паперовик" майно підприємства

належить йому на праві оперативного управління. Власником майна підприємства ,

як переданого йому так і набутого в процесі господарської діяльності, є міська

рада.

У відповідності

до ч.1, 2 ст.137 ГК України правом оперативного управління визнається речове

право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається

майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення

некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та

іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Власник майна,

закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання,

зокрема, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в

оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган.

Згідно з

положеннями п.2, ч.1 ст.287 ГК України орендодавцями щодо державного та

комунального майна є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної Республіки

Крим або місцевими радами управляти майном, - відповідно щодо майна, яке

належить Автономній Республіці Крим або є у комунальній власності.

Відповідно до

п.3 ч.1 ст. 287 ГК України орендодавцями щодо державного та комунального майна

є державні (комунальні) підприємства - щодо окремого індивідуально визначеного

майна, а з дозволу орендодавців, зазначених у пункті 2 цієї статті, - також

щодо цілісних майнових комплексів, їх структурних підрозділів та нерухомого

майна.

Згідно рішення

виконавчого комітету Малинської міської ради від 23.03.2005р. останнім було

надано дозвіл МКП "Паперовик" на укладення договору оренди частини

приміщення  магазину  "Продукти" по АДРЕСА_1 з ПП

ОСОБА_1(т.1, а.с.42).

Тобто позивач

правомірно уклав з відповідачем договір оренди майна, переданого йому в

оперативне управління  Малинською міською

радою.

За положеннями

ч.3 ст.137 ГК України право оперативного управління захищається законом

відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

З врахуванням

викладених обставин колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що

позов підтверджується належними доказами, заявлений у відповідності до вимог

чинного законодавства, у зв'язку з чим є обґрунтованим; господарський суд

першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов, зобов'язавши Приватного

підприємця ОСОБА_1 звільнити приміщення магазину площею 191,6м.кв.,

розташованого за адресою АДРЕСА_1; та стягнувши з ОСОБА_1 на користь

позивача  6210,79грн. неустойки.

Судовою

колегією не встановлено порушень або неправильного застосування норм

процесуального чи матеріального права судом першої інстанції, які можуть бути

підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Доводи

відповідача, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються матеріалами справи

та не  ґрунтуються на вимогах чинного

законодавства.

Рішення  господарського суду Житомирської області від

02.10.2007р. у справі №12/657-НМ відповідає чинному законодавству, фактичним

обставинам і матеріалам справи, підстав для скасування вказаного рішення та

задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись

ст.ст.  101,103,105 Господарського

процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

                                          ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення

господарського суду Житомирської області від 02 жовтня 2007 року у справі

№12/657-НМ залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємця

ОСОБА_1, м.Малин Житомирської області - без задоволення.

2. Справу

№12/657-НМ повернути до господарського суду Житомирської області.  

Головуючий суддя                                                                

Горшкова Н.Ф.

судді:

Будішевська Л.О. 

Майор Г.І. 

Віддруковано 5прим.:

---------------------------------1

- до справи;

2 - позивачу;

3 - відповідачу;

4 - третій особі;

5 - в наряд