Ухвала

від 10.06.2008 по справі 16/50б/23б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                 

Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

УХВАЛА

 "10"

червня 2008 р.                                                 

Справа № 16/50б/23б

КРЕДИТОР:          Державна податкова інспекція у

Носівському районі,

                                        (вул. Центральна, 20, м. Носівка,

17100)

БОРЖНИК:          Сільськогосподарське товариство з

обмеженою відповідальністю

"Лан-Агріко",

                                        (вул. Фрунзе,

14, с. Червоні Партизани, Носівський район, 17130)

Про

визнання боржника банкрутом

Суддя Фесюра М.В.

Представники

сторін: не викликались.

          Провадження у справі порушено

14.12.2007р.

          Ухвалою господарського суду

Чернігівської області від 10.01.08 за результатами підготовчого засідання

визнано безспірні грошові вимоги ДПІ у Носівському районі до СТОВ „Лан -

Агріко” в сумі 262360,87грн., введено процедуру розпорядження майном боржника,

розпорядником майна призначено арбітражного керуючогоОСОБА_1

На

вимогу п.3 ухвали у газеті “Голос України” 

від 26.01.08 за №15(4265) опубліковано оголошення про  порушення провадження у справі про

банкрутство боржника.

01.04.2008р.

проведено попереднє засідання, в якому розглянуто реєстр вимог кредиторів та за

результатами проведення якого визнано вимоги ДПІ у Носівському районі у розмірі

247194,18 грн. - у 3 чергу, 23002,79 грн. -у 6 чергу, вимоги всіх інших

кредиторів, які не заявлені, визнані погашеними.

          Того ж дня за клопотанням кредитора,

підтриманого розпорядником майна, прийнято постанову про визнання боржника

банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та призначення ліквідатором

ОСОБА_1.

          06.06.2008р. на адресу суду по даній

справі надійшли заяви від громадян ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.,ОСОБА_5. про

визнання їх конкурсними кредиторами 5 черги.

          Як зазначено у поданих заявах та

доданих до них тимчасових свідоцтвах про право власності на іменні цінні

папери, СТОВ „Лан - Агріко”, яке визнано 

банкрутом у даній справі, є правонаступником ЗАТ „Лан” ( код ЄДРПОУ

03798174), власниками акцій якого, в свою чергу, є заявники. Так, ОСОБА_3 є

власником акцій на суму 7922 грн., ОСОБА_2 -на суму 11672 грн., ОСОБА_4 -на

суму 12868 грн., ОСОБА_5 -на суму 2539 грн.

          Зазначені громадяни вимагають визнати

їх конкурсними кредиторами підприємства -правонаступника закритого акціонерного

товариства саме у розмірах вартості акцій, якими вони володіють.

          Подані заяви прийняттю не підлягають

з наступних підстав.

          Громадяни ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

ОСОБА_4.,ОСОБА_5. є акціонерами ЗАТ „Лан”.           Вони не є кредиторами СТОВ „Лан

-Агріко” і,  відповідно,  не 

є  учасниками  справи 

про  його банкрутство.

          Згідно зі статтями 79,  80, 81 Господарського кодексу України ,  положення яких кореспондуються зі статтями

113,  114, 152   Цивільного  

кодексу  України, визначено,  що господарськими  товариствами 

є  підприємства  або 

інші  суб'єкти

господарювання,  створені  юридичними особами та / або громадянами

шляхом об'єднання їх майна для участі в підприємницькій діяльності товариства з

метою одержання прибутку.

    До господарських товариств, зокрема,

відносяться і акціонерні товариства, які можуть бути відкритими або закритими.

    Згідно зі 

статтею  12  Закону 

України   "Про   господарські товариства" ,  статтею 115 Цивільного кодексу України

господарське товариство є власником 

майна,  переданого йому  засновниками (учасниками) у власність як

вклад до статутного (складеного) капіталу.

    Відповідно до статті 1 ГПК  України право на звернення   до  

господарського   суду   мають  

підприємства   та

організації,  що  звертаються 

за  захистом  своїх 

порушених  або оспорюваних  прав 

і  охоронюваних законом

інтересів,  а також для вжиття  передбачених 

цим   Кодексом   заходів,  

спрямованих   на запобігання

правопорушенням.

    У підпункті 

4.4.  Рішення  Конституційного  Суду України від 1 грудня  2004 

року  N  18-рп/2004 у  

справі N 1-10/2004  за  конституційним  поданням 

50  народних  депутатів України щодо офіційного тлумачення

окремих положень частини першої статті 

4  Цивільного  процесуального  кодексу України (справа про охоронюваний

законом інтерес) Конституційний  Суд  України 

дійшов висновку про те, що акціонер може захищати свої безпосередні

права чи охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку

їх   порушення,   оспорювання  

чи  невизнання  самим 

акціонерним товариством, учасникам якого він є, органами чи іншими

акціонерами цього товариства;  порядок

судового захисту порушених будь-ким,  у

тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного

товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності  індивідуальних  охоронюваних 

законом  інтересів  його акціонерів, визначається законом.

    Відповідно до  статті 

150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є

обов'язковими до  виконання на  території 

України  і,  відповідно, 

до  застосуваннями судами

загальної юрисдикції при вирішенні підвідомчих їм спорів.

    Згідно зі 

статтею  1   Закону  

України   "Про   відновлення платоспроможності боржника    або   

визнання    його   банкрутом"  учасниками провадження  у 

справі  про  банкрутство 

є сторони,   арбітражний   керуючий  

(розпорядник  майна,  керуючий санацією,  ліквідатор), 

власник   майна   (орган,  

уповноважений управляти майном) боржника,  а також у випадках,  передбачених цим Законом,  інші особи, які беруть участь у провадженні у

справі про банкрутство,  Фонд  державного 

майна  України,  державний орган з питань банкрутства,  представник органу місцевого  самоврядування, представник працівників

боржника.

    Акціонери господарського  товариства 

можуть  бути учасниками справи про

банкрутство,  якщо вони матимуть  статус 

будь-якої  із зазначених осіб.

    Акціонери ЗАТ „Лан” ОСОБА_2., ОСОБА_3.,

ОСОБА_4.,ОСОБА_5. такого статусу в даній справі не мають,  а відтак місцевий господарський суд не має

підстав залучати їх до участі у справі про банкрутство Товариства.

          Таку правову позицію висловив

Верховний Суд України у постанові від 17.01.2006р. по справі № 9/207.

          Відповідно до статті 41 ГПК України

господарські суди  розглядають  справи 

про  банкрутство у порядку

провадження, передбаченому   цим   Кодексом,  

з   урахуванням    особливостей, встановлених Законом України

"Про   відновлення платоспроможності

боржника або визнання його  

банкрутом".  Таким

чином,  у вирішенні питань процесуального

характеру під час  розгляду  справ про 

банкрутство суди повинні керуватися нормами Закону та застосовувати ті

норми ГПК  України,  які 

мають  універсальний характер для

будь-якої форми судового процесу.

          Враховуючи те, що акціонери ЗАТ „Лан” ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_4.,ОСОБА_5.

не мають статусу осіб, перелік яких наведено в ст.1 ГПК України та ст.1 Закону України "Про   відновлення платоспроможності боржника    або   

визнання    його   банкрутом", тому у прийнятті їх заяв

про визнання кредиторських вимог має бути відмовлено за  п.1 ч.1 ст.62 ГПК України.

       Керуючись ст.1 Закону України “Про

відновлення платоспроможності боржника 

або визнання його банкрутом”, п.1 ч.1 ст.62, ст. 86 Господарського

процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

          1. У прийнятті заяв про визнання

конкурсними кредиторами громадян ОСОБА_3 (АДРЕСА_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2),

ОСОБА_4 (АДРЕСА_3), ОСОБА_5 (АДРЕСА_4) відмовити.

          2. Заяви з доданими до них

документами повернути заявникам.

3.Копію

цієї ухвали направити кредитору, ліквідатору, 

державному органу  з  питань 

банкрутства, заявникам (додатки до ухвали в адресу: ОСОБА_2. -на 4 арк.,

ОСОБА_3. -на 4 арк., ОСОБА_4. -на 3 арк.,ОСОБА_5. -на 3 арк.).

          Суддя                                                                                                    М.В.Фесюра