Постанова

від 17.10.2006 по справі 3/44-19/130

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

3/44-19/130

       ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

17.10.06                                                                                           Справа  № 3/44-19/130

ПОСТАНОВА

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого-судді                           Скрутовського П. Д.

суддів                                      Онишкевича В. В.

                                           Слуки М. Г.     

Розглянувши апеляційну скаргу Товариства співвласників «Надія», м. Івано-Франківськ б/н від 16.06.2006 р.

на рішення  господарського суду Івано-Франківської  області  від 06.06.2006 р.

у справі № 3/44-19/130  

за позовом Державного міського підприємства „Івано-Франківськтеплокомуненерго”, м. Івано-Франківськ

до відповідача Товариства співвласників «Надія», м. Івано-Франківськ

про спонукання укласти договір

за участю представників сторін:

від позивача –явка обов'язкова – Білий З. Р. –юрисконсульт (довіреність № 03-2/06 від 03.01.2006 р.)

від відповідача (скаржника) –явка обов'язкова –не з'явився

Розпорядженнями голови Львівського апеляційного господарського суду від 05.09.2006 р. та 17.10.2006 р. склад колегії суддів змінювався.

Представнику позивача роз'яснені права і обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Клопотань про відвід суддів не поступало. Згідно клопотання, технічна фіксація судового процесу не здійснювалась, ведеться протокол судового засідання. Заяв про відвід суддів не надходило.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 р. розгляд справи було призначено на 11.07.2006 р. У судовому засіданні 11.07.2006 р. в процесі розгляду апеляційної скарги колегія суддів дійшла висновку заслухати пояснення представника ТС «Надія», у зв'язку з чим розгляд справи відкладався на 05.09.2006 р. З підстав, викладених в ухвалі від 05.09.2006 р., розгляд апеляційної скарги було відкладено на 17.10.2006 р.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2006 р. у справі № 3/44-19/130 за позовом ДМП „Івано-Франківськтеплокомуненерго” до ТС «Надія»про спонукання укласти договір про постачання теплової енергії позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд керувався нормами ст.ст. 1, 26, 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», п. 4.2 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 60 від 25.04.2005 р., ч. 3 ст. 179, ч. 1 ст. 187 ГК України та мотивував його тим, що згідно вищевказаних нормативно-правових актів, укладення договору про постачання теплової енергії з виконавцем послуг є обов'язком виробника послуг централізованого опалення та постачання гарячої води, а тому відповідачу обґрунтовано було запропоновано укласти такий договір.

Скаржник, відповідач у справі, не погодився з рішенням господарського суду Івано-Франківської області, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дане рішення, посилаючись на те, що ТС «Надія»не є стороною, з якою, відповідно до ст. 29 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», може бути укладено договір про надання житлово-комунальних послуг, а також на те, що ст.ст. 20, 21 цього ж Закону передбачені обов'язки споживача та виконавця послуг, які повинні виконуватися на основі типового договору, якого на даний час не існує. Крім того, апелянт вважає, що укладення договору з балансоутримувачем багатоквартирного будинку є правом, а не обов'язком власника квартири. Також відповідач звертається до положень ст. 627 ЦК України, які передбачають, що сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, та до ст.ст. 179, 187 ГК України, ст.ст. 13, 41, 55 Конституції України.

          Позивач скористався правом, наданим ст. 96 ГПК України, подав відзив на апеляційну скаргу, в якому не погодився з викладеними в апеляційній скарзі мотивами та просив рішення господарського суду Івано-Франківської області залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, мотивуючи свої вимоги тим, що ТС «Надія», згідно свого Статуту, є виконавцем послуг з управління будинком, що знаходиться за адресою: вул. Івасюка, 32, а відтак, відповідно до вищезгаданого Порядку, є також виконавцем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Посилання відповідача на те, що вказаний будинок не знаходиться на балансі ТС «Надія», а тому у нього немає підстав для укладення договору, позивач вважає безпідставним, оскільки відповідно до зазначеного Порядку, визначення виконавця не залежить від факту перебування жилого будинку на балансі виконавця послуг з управління будинком. Також позивач звертається до ч. 3 ст. 179, ч. 1 ст. 187 ГК України і зазначає, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону, а спори щодо укладення таких договорів, розглядаються судом. Крім того, позивач вказує, що відповідно до ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», у разі наявності технічної можливості теплопостачальні організації не мають права відмовити в укладенні договору, а згідно ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець (в даному випадку ТС «Надія») зобов'язаний підготувати та укласти із споживачем договір про надання житлово-комунальних послуг згідно з типовим договором, який є додатком до Правил надання послуг з централізованого опалення, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630.

Розглянувши наявні матеріали справи, доводи та заперечення, наведені в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, заслухавши пояснення представників позивача у судових засіданнях, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з наступних підстав:

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», а також Статуту ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго»(а. с. 29), позивач є виробником послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно з ст. 29 вказаного Закону, договір на надання житлово-комунальних послуг у багатоквартирному будинку укладається між власником квартири, орендарем чи квартиронаймачем та балансоутримувачем або уповноваженою ним особою. У разі якщо балансоутримувач не є виконавцем, він укладає договори на надання житлово-комунальних послуг з іншим виконавцем. Процедура погодження умов договору відбувається протягом 1 місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Отже, вказані послуги повинен надавати виконавець, яким у багатоквартирному будинку, відповідно до п. 4.2 Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства № 60 від 25.04.2005 р., може бути виробник зазначених послуг, виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків чи інший суб'єкт господарювання, з яким дійшли домовленості про надання таких послуг та який відповідає вимогам п. 1.3 цього Порядку.

Товариство співвласників «Надія»є юридичною особою, створеною власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Видом діяльності відповідача, згідно довідки Івано-Франківського управління статистики № 2756 про включення до ЄДРПОУ, є експлуатація житлового фонду.

Крім того, відповідно до положень Статуту ТС «Надія», метою діяльності товариства є забезпечення згоди власників квартир, жилих та нежилих приміщень будинку про порядок реалізації ними своїх прав на володіння, користування та розпорядження об'єктами будинку, що перебувають у спільній власності членів товариства, забезпечення мешканців будинку комунальними та іншими послугами, забезпечення виконання власниками квартир, жилих і нежилих приміщень будинку вимог Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями, затвердженими Постановою Кабінету міністрів № 572 від 08.10.1992 р.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами.

З огляду на викладене, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції погоджується з місцевим господарським судом щодо того, що відповідач є виконавцем послуг централізованого опалення та постачання гарячої води.

Згідно з ч. 2 п. 1 Прикінцевих положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги», договори про надання житлово-комунальних послуг, укладені до набрання чинності цим Законом, мають бути приведені у відповідність із ним до 1 січня 2006 року. Договори, що не приведені у відповідність із цим Законом у зазначений строк, втрачають чинність.

Як вірно зазначив господарський суд першої інстанції, положення Закону України «Про житлово-комунальні послуги»підтверджують обов'язок виробника послуг централізованого опалення та постачання гарячої води укласти договір з виконавцем послуг. Враховуючи це, відповідачу обґрунтовано було запропоновано укласти договір про постачання теплової енергії та гарячої води, з такою метою, відповідно, йому було направлено проект договору за участю уповноваженої особи – голови установчих зборів товариства, згідно Статуту, Хімчак С. М.

Як зазначалося вище, згідно п. 3 ст. 26 згаданого Закону, процедура погодження умов договору відбувається протягом 1 місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін. Однак, ТС «Надія»не дало відповіді на пропозицію укласти договір. Крім того, відповідачем не було подано ні під час розгляду справи господарським судом першої інстанції, ні апеляційної заперечень щодо укладення такого договору, а також його змісту.

Оцінивши запропонований позивачем договір № 101 про постачання теплової енергії від 29.11.2005 р., колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що його положення містять усі необхідні (істотні) умови, які передбачені нормами ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

За ч. 3 ст. 179 ГК України, укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Ч. 1 ст. 187 цього ж кодексу встановлює, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Таким чином, враховуючи наведене, а також положення чинного законодавства України, апеляційна інстанція дійшла висновку, що рішення господарського суду Івано-Франківської області прийняте з врахуванням норм чинного законодавства України, а також обставин справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 91, 99, 101-105 ГПК України

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВИВ:

1.          Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 06.06.2006 р. у справі № 3/44-19/130 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТС «Надія»без задоволення.

2.          Судові витрати по апеляційній скарзі віднести на скаржника.

3.          Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

4.          Постанова може бути оскаржена в установленому законом порядку.

Головуючий-суддя                                                                      П. Д. Скрутовський

Суддя                                                                                             В. В. Онишкевич  

Суддя                                                                                             М. Г. Слука