Постанова

від 24.10.2006 по справі 20-2/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-2/153

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

"24" жовтня 2006 р.  11:00 справа № 20-2/153

Господарський суд міста Севастополя в складі:

судді Шевчук Н.Г.,

при секретарі: Соколові Д.В.,

за участю представників:

приватного підприємства «Альберта» –Вертій Н.А.,

Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради –не з'явився,

комунального підприємства „Аррикон” Севастопольської міської Ради –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом  приватного підприємства „Альберта” до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання нечинним п.п. 4.5 п. 4 наказу голови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 208 від 27.04.2006 у частині продовження договору оренди № 77 від 19.12.2001 „до моменту визначення орендаря на конкурсній основі до 30.06.2006”,

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство „Альберта” звернулось до суду з адміністративним позовом до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради про визнання нечинним п.п. 4.5 п. 4 наказу голови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 208 від 27.04.2006.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем цивільних права позивача у зв'язку з прийняттям наказу № 208 від 27.04.2006, а саме порушенням вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та Закону України „Про захист економічної конкуренції”, що регулюють спірні відносини.

08.09.2006 позивач уточнив позовні вимоги та просить визнанати нечинним п.п. 4.5 п. 4 наказу голови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради № 208 від 27.04.2006 у частині продовження договору оренди № 77 від 19.12.2001 „до моменту визначення орендаря на конкурсній основі до 30.06.2006”.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує і вважає вимоги позивача необґрунтованими з посиланням на те, що ПП «Альберта»надав згоду на внесення змін до договору оренди нерухомого майна –вбудованого приміщення нежитлвої одноповерхової будівлі площею 33,4 кв.м., яке розташоване в м.Севастополі по вул.Радянська,38-а, у зв'язку з чим він втратив право на оскарження наказу голови Фонду комунальної власності Севастопольської міської Ради. Крім того, на думку відповідача, у позові позивач не довів факт порушення Фондом комунальної власності Севастопольської міської Ради вимог діючого законодавства України, що регулює спірні відносини.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, та дослідивши інші докази в межах позовних вимог суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

19 грудня 2001 року між приватним підприємством „Альберта” (далі –ПП „Альберта”) та державним комунальним підприємством „Аррікон” (далі - ДКП „Аррікон”) укладений договір № 77 оренди нерухомого майна (далі - Договір), відповідно до умов якого ДКП «Аррікон»(балансоутримувач) передав строком на 1 рік нерухоме майно, що знаходиться у комунальній власності, - вбудоване приміщення нежитлової одноповерхової будівлі площею 33,4 м2, розташоване за адресою: м. Севастополь, вул. Радянська, 38–а. Дія Договору продовжувалася протоколами узгодження змін до договору від 14.01.2003, 30.12.2003 та 10.02.2005.

Термін дії договору оренди нерухомого майна - вбудованого приміщення нежитлової одноповерхової будівлі площею 33,4 кв. м, закінчився 30.12.2005 року. Позивачем до комунального підприємства Севастопольської міської Ради «Аррікон»(правонаступник ДКП „Аррікон” відповідно до рішення Севастопольської міської Ради № 2960 від 06.04.2005) була подана заява від 19.12.2006 про продовження договору оренди. У квітні 2006 року одержано повідомлення від голови Фонду комунального майна за № 421 від 30.03.2006 про відмову у продовженні дії договору та вимогою про укладення угоди на оренду об'єкту до проведення  конкурсу на укладення договору оренди. Заявою від 19.04.2006 ПП «Альберта»повідомило Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, що буде орендувати вбудоване приміщення нежитлової одноповерхової будівлі площею 33,4 кв.м. до проведення  конкурсу на укладення договору оренди, однак, вважає що дані дії є незаконними і збирається в судовому порядку продовжити дію договору.

27 квітня 2006 року голова Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради прийняв наказ № 208 «Про укладення, продовження договорів оренди, суборенди, внесень змін до договорів оренди», відповідно до п.п 4.5 п.4 якого дається згода на продовження  договору оренди між КП СМР «Аррікон»і ПП «Альберта»№ 77 від 19.12.2001 «до моменту визначення орендаря на конкурсній основі до 30.06.2006».

Відповідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень і способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Статтею 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що орендодавцями є органи, уповноважені Верховною Радою Автономної республіки Крим та органами місцевого самоврядування управляти майном, щодо майна, що перебуває у комунальної власності.

У місті Севастополі таким органом є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, відповідно до Положення про Фонд, затвердженого рішенням Севастопольської міської Ради.

Статті 3,17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»визначають, що відносини по оренді майна, яке знаходиться у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим законом і іншими нормативно-правовими актами. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення дії договору або зміну умов оренди впродовж одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені договором.

Позивач протягом 6 років належним чином виконував свої зобов'язання за договором, орендна плата оплачувалася у встановлені строки у повному обсязі, крім того за погодженням з власником був здійснений ремонт приміщення, що свідчить про намір продовжити договірні відношення щодо оренди нерухомого майна, та вважав, що має переважне право на продовження договору оренди на новий термін, у зв'язку з чим позивач звернувся до відповідача з заявою про продовження строку дії договору. При цьому з боку відповідача на адресу позивача не поступало ніяких заперечень з приводу користування орендованим майном.

Згідно статті 5 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендодавцями окремого нерухомого майна загальною площею до 200 кв. м є підприємства, установи і організації, в оперативному управлінні яких знаходяться дане майно. Для передачі в оренду нерухомого майна загальною площею понад 200 кв. м потрібна згода органу, уповноваженого управляти даним комунальним майном.

Згідно Договору орендодавцем комунального майна є ДКП «Аррікон» (зараз –КП СМР «Аррікон»). Пунктом 8.1. розділу 8 даного договору визначено, що ДКП «Аррікон»не може бути орендодавцем без дозволу управління майном Севастопольської міської державної адміністрації. При укладенні договору оренди управління майном Севастопольської міської державної адміністрації дало погодження на передачу майна в оренду. Таке погодження на укладення договору оренди одержане і від Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради. Пунктом 8.2 Договору визначено, що передача об'єкту оренди в суборенду вирішується тільки з письмової згоди Управління з питань майнакомунальної власності Севастопольської міської державної адміністрації і Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради. Ніяких інших обмежень, зокрема  погодження продовження терміну дії, вказаним договором не визначено.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені статтями 764, 777 Цивільного кодексу України, статтями. 7, 9, 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” та опосередковано частиною 4 статті 291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься у статті 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна" (далі - Закон), відповідно до якої термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону).

Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на продовження договору оренди на новий термін (ч. 3 ст. 17 Закону).

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути заявлені ним протягом одного місяця після закінчення строку дії договору.

Посилання відповідача на наявність згоди позивача укласти угоду про оренду об'єкту на час підготовки та проведення конкурсу на строк до визначення орендаря на конкурсній підставі (лист №21 від 19.04.2006) судом не приймається до уваги у зв'язку з тим, що у цьому листі позивач заперечує проти проведення конкурсу та наполягає на його переважне право, відповідно до частини 3 статті 17 Закону, на оренду спірного майна.

Відповідно до частини 7 статті 9 Закону за наявності заяв про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу (за умови відсутності заяви господарського товариства, створеного членами трудового колективу підприємства, його структурного підрозділу) або заяв про оренду нерухомого майна (за умови відсутності заяви бюджетної установи, організації) від двох або більше фізичних чи юридичних осіб орендар визначається орендодавцем на конкурсних засадах. 

Докази наявності заяв, щодо оренди спірного майна та рішення органу, уповноваженого управляти майном комунальної власності, яким є Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, про призначення  конкурсу відсутні, що в силу положень статей 70,71 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про безпідставність заперечень відповідача проти позову з посиланням на такі доводи. Крім того, відсутні докази, які б свідчили про намір відповідача не продовжувати договір оренди.

Таким чином, відповідач, приймаючи п.п.4.5 п.4 наказу №208 від 27.04.2006 р. у частині продовження строку договору оренди №77 від 19.12.2001 «до моменту визначення орендаря на конкурсній основі до 30.06.2006»порушив вимоги статей 9, 17 Закону.

З огляду на зазначене суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог. За таких обставин позовні вимоги приватного підприємства «Альберта»обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України №2747-ІV від 06.07.2005, суд

п о с т а н о в и в:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати нечинним п.п.4.5 п.4 наказу голови Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради №208 від 27.04.2006 р. у частині продовження строку договору оренди №77 від 19.12.2001р. «до моменту визначення орендаря на конкурсній основі до 30.06.2006р.».

3.          Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (99011 м. Севастополь, вул. Леніна, 3, код ЕДРПОУ 25750044, р\р 37188003000416 УДКУ м. Севастополя, МФО 824509) на користь приватного підприємства „Альберта” (99011, вул. Радянська, 38, код у ЕДРПОУ 20702000, р\р 260023128  у Ощадбанку України № 4548, МФО 384027) державне мито в розмірі 3,40 грн.

4.          Роз'яснити сторонам, що:

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини п'ятої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя                                                                                                   Н.Г.Шевчук

30.10.2006