Рішення

від 18.06.2008 по справі 45/141-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2008 р.                                                           

Справа № 45/141-08

вх.

№ 3933/5-45

Суддя

господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі

судового засідання Люшня Н.А

за участю

представників сторін:

позивача -

Алісова О.С., доручення від 14.06.2008 року 

відповідача - не з"явився

розглянувши

справу за позовом ТОВ "Автопромпідшипник", м. Харків 

до  ФОП ОСОБА_1, м. Лозова  

про

стягнення 18178,79 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить

стягнути з відповідача 15552,05 грн. основного боргу, 220,84 грн. річних та

2405,90 грн. інфляційних  мотивуючи тим,

що відповідач не виконав свої зобов'язання по оплаті за поставлений товар перед

позивачем згідно накладної № 1608042 від 16.08.2007 р. та рахунку-фактури №

1308081 від 13.08.2007 року. Також до стягнення заявлено державне мито та

витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В судове

засідання 18 червня 2008 року позивач з'явився, позовні вимоги підтримує в

повному обсязі та просить їх задовольнити, надав суду додаткові докази, в тому

числі акт звіряння розрахунків  станом на

23.05.2008 р.

Відповідач в

призначене засідання суду не з'явився, відзив на позов та докази в

обґрунтування своїх заперечень не надав, про причини неявки суду не повідомив,

про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Беручи до

уваги, що відповідно до статті 33 Господарсько процесуального кодексу України

обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також з огляду

на те, що ухвалою суду від 03 червня 2008 року сторони були попередженні про

розгляд справи за наявними матеріалами у разі їх нез'явлення в засідання суду,

суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України

розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд встановив, що позивач

згідно рахунку-фактури № 1308081 від 13.08.2007 року та   накладної № 1608042 від 16.08.2007 року  передав відповідачеві товар (підшипники та

РТИ (ремені)) на загальну суму 15552,05 грн., що підтверджено копіями

вищевказаних документів, які містяться в матеріалах справи. Відповідач

особисто  прийняв від позивача товар,

проте оплату його вартості не здійснив.

Суд  вважає за необхідне зазначити про те, що

поставка товару  за накладною є

позадоговірною, оскільки накладна, яка надана позивачем в обґрунтування позову,

не має посилання на договір, позивачем не надано суду будь-якого договору в

обґрунтування договірної передачі товару і 

який б свідчив про його виконання.

Відповідно до

ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона

посилається  як на підставу своїх вимог і

заперечень. Докази  подаються сторонами

та іншими учасниками процесу.

Згідно

рахунку-фактури № 1308081 від 13.08.2007 року відповідач повинен був оплатити

його в термін до 30.11.2007 року, однак відмітка про отримання відповідачем

вищевказаного рахунку-фактури на ньому відсутня, проте товар за накладною   № 1608042 від 16.08.2007 року відповідач

отримав, про що свідчить його підпис на вказаній накладеній.

Відповідно ст.

530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не

встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право

вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий

обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок

негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріалами

справи підтверджено, що 12.12.2007 року за вих. № 379 позивач на адресу

відповідача направив претензію щодо оплати поставленого товару в розмірі

15552,05 грн. в семиденний термін, проте відповідач відповіді на претензію не

надав та отриманий товар не оплатив, що й стало підставою для звернення

позивача з позовом до господарського суду. В даному випадку вищевказана

претензія фактично є вимогою про оплату, в порядку ст. 530 ЦК України та

встановлюють строки оплати вартості отриманого товару.

Крім того, сума

боргу в розмірі 15552,05 грн. також підтверджена актом звірки

взаєморозрахунків, складеним між позивачем та відповідачем, та підписаним

уповноваженими особами зі скріпленням його печатками.

Враховуючи, що

сума боргу відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів її

погашення, а також враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов'язання

має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння

відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається,

відповідно ст. 525 ЦК України, позовні вимоги позивача щодо стягнення 15552,05

грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають

задоволенню.

Згідно ч. 2 ст.

193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних  для належного виконання нею зобов'язання,

враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського

інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських

санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно  до  ч.

2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання  грошового зобов'язання, на вимогу кредитора

зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції

за весь час прострочення.

Позивачем до

стягнення заявлено 220,84 грн. річних та 2405,90 грн. інфляційних. Позовні

вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 188,68 грн.

річних та 2260,75 грн. інфляційних., а саме за період з 25.12.2007 року -

виникнення у відповідача зобов'язань по оплаті, у зв'язку з направлення

позивачем претензії, по 21.05.2008 року - визначений позивачем час нарахування.

В решті річних та інфляційних суд відмовляє позивачу у зв'язку з безпідставним

пред'явленням до стягнення.

Відповідно  до 

ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита в  сумі 180,01 грн. та витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового 

процесу  в  сумі 

118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Керуючись ст.

ст.  33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК

України, суд -

ВИРІШИВ:

В позові

відмовити частково.

Стягнути з

Приватного підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 ( в тому числі з п/р НОМЕР_1 від. №

2  Хар. ГРУ "Приватбанк", МФО

НОМЕР_2, код ОКПО НОМЕР_3) на користь ТОВ "Автопромпідшипник", 62052,

м. Харків, вул. Дмитрівська, 20, (п/р 26004000002516 у філії № 1 АБ

"Факторіал-банк", м. Харків, МФО 350482) - 15552,05 грн.  основного боргу, 188,68 грн. річних, 2260,75

грн. інфляційних, 180,01 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на

інформаційно-технічне забезпечення судового 

процесу.

Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

Рішення

підписано 20 червня 2008 року.  

Суддя                                                                                           

Калініченко Н.В.