Рішення

від 25.06.2008 по справі 47/147-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром,

8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022, 

тел.

приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2008 р.                                                           

Справа № 47/147-08

вх.

№ 3935/5-47

Суддя

господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі

судового засідання Малахова О.В.

за участю

представників сторін:

позивача -

Шевченко О.М., -  директор;  відповідача - не з"явився

розглянувши

справу за позовом КП "Акцент" СОІУ, м. Харків 

до  СПДФО ОСОБА_1, м. Харків  

про  стягнення 2855,41 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач

звернувся до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача основної

заборгованості у розмірі 2236,97грн., 3% річних у розмірі 36,98грн.,

інфляційних у розмірі 383,05грн., пені у розмірі 198,41грн. Крім того, позивач

просить покласти на відповідача судові витрати, у вигляді сплаченого держмита у

розмірі 102,00грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу у розмірі 118 грн.

Представник

позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у

судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи був  повідомлений належним чином. Відзив на

позовну заяву та витребувані судом документи не надав.

Беручи до

уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України

обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно статті

75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними

матеріалами.

Розглянувши

матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським

судом встановлено, що 06.07.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений

договір поставки № 06/07-1, відповідно умов якого позивач зобов'язався

поставити товари, а відповідач прийняти у власність товари згідно зі

специфікацією й оплатити їх вартість за ціною, що зазначається в специфікації.

В накладних вказується найменування товару, його кількість, асортимент і ціна,

не більша, ніж у специфікації, яка є невід"ємною частиною договору.

Відповідно до

п.2.1.Договору, відповідач повинен був провести оплату з відстрочкою протягом

30 календарних днів з моменту отримання товару.

Згідно

доповнення до договору, у випадку несвоєчасної оплати товару відповідач повинен

оплатити позивачу суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу

інфляції за весь час прострочення, а також пеню в розмірі подвійної облікової

ставки НБУ за кожний день прострочення.

КП

„Акцепт" ВО ІСОІУ свої зобов'язання за договором виконало та поставило

відповідачу товар, який остання 

отримала,  що  підтверджується видатковими накладними №

25/07-8 від 25.07.2007 р. на суму 669,70 грн., № 19/09-3 від 19.09.2007 р. на

суму 112,75 грн., № 03/10-4 від 03.10.2007 р. на суму 233,92 грн. № 14/11-6 від

14.11.2007 р. на суму 866,40 грн. та № 28/11-4 від 28.11.2007 р. на суму 354,20

грн.

Всього    КП „Акцепт" ВО ІСОІУ поставило ФОП

ОСОБА_1    за цим Договором товару на

загальну суму 2236,97 грн.

19.12 2007 р.

КП „Акцепт" ВО ІСОІУ та  ФОП ОСОБА_1

підписали акт звірки за період з 01.07.2007 р. по 18.12.2007 р. на суму 2236,97

грн.

Однак,

відповідач свої зобов'язання по оплаті за поставлений

товар у встановлений

Договором   строк  не виконав,  

у  зв"язку з чим, КП

„Акцепт" ВО ІСОІУ було змушено направити до ФОП ОСОБА_1 вимогу.№28 від

28.02.2008 р., яка була отримана особисто ФОП 

ОСОБА_1, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення.

ФОП ОСОБА_1 на

вимогу не відповідала, заборгованість не сплатила.

Таким чином,

заборгованість ФОП ОСОБА_1 за Договором складає 2236,97 грн.

Відповідно до

ст.712 ЦК України, за   договором

поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується

передати у встановлений   строк  (строки) товар у власність покупця для

використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних

з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець

зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до

ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських

відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно

до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог

щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно

ставляться До виконання господарських договорів застосовуються відповідні

положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених

цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для

належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та

забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою

для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими

законами або договором. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який

порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати

зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або

договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання

зобов'язання.

Відповідно до

ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до

умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а

за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв  ділового обороту або інших вимог, що звичайно

ставляться.

Згідно ст.530

ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то

воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до

ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання,

на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням

встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти

річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом.

Відповідно до

ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного

законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв

ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1

статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов*язанні

встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у

цей  строк (термін).

Відповідно до

вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є

будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до

ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна

довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та

заперечень.

Згідно ст.43

Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази

за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і

об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності,

керуючись законом.

Як вбачається з

матеріалів справи сума заборгованості відповідачем не сплачена. За таких

обставин та враховуючи доведеність факту порушення відповідачем умов діючого

законодавства, суд знаходить позовні вимоги обгрунтованими та такими що

підлягають задоволенню в сумі основної заборгованості у розмірі 2236,97грн.

Відповідно до

ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання

грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу з

урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3%

річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений

договором або законом. 

Зважаючи на

вищевикладене, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, що

становить суму у розмірі 36,98грн. та інфляційні у сумі 383,05грн.,

підтверджуються матеріалами справи та відповідають діючому законодавству, у

зв'язку з чим підлягають задоволенню.

Правові

наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу

України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання

настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата

неустойки.

Пунктом 6.8.

договору за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань була встановлена

відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за

кожний день прострочення. 

Враховуючи

вищевикладене та те, що відповідно до Закону України "Про відповідальність

за несвоєчасне виконання грошових зобов*язань" розмір пені не може

перевищувати подвійної облікової ставки НБУ та приймаючи до уваги, що

відповідач не виконав прийнятий на себе обов"язок по оплаті в термін, встановлений

договором  позовні вимоги в частині

стягнення пені в сумі 198,41 грн. відповідають вимогам договору та діючому

законодавству України, та підлягають задоволенню.

Відповідно до

статті 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача  належить стягнути до Державного бюджету

України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету

Міністрів України “Про державне мито”, що становить 102,00грн., та згідно зі

статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів

України від 29.03.2002р. № 411 

стягнути  на користь державного

підприємства “Судовий інформаційний центр” судові витрати на

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень.

Враховуючи

вищевикладене та керуючись ст.ст. 526, 530, 611, 625 Цивільного кодексу

України, статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”,

Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002р. № 411, статтями 1, 5, 6,

12, 33, 43, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу

України суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні

вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р № НОМЕР_2 в ГРУ

„Приватбанк" м.Харків відділення №14, МФО НОМЕР_3) на користь Колективного

підприємства „Акцент" Всеукраїнської організації інвалідів „Союз

організацій інвалідів України" (м.Харків, вул.Муранова, 86, код 30511576,

р/р №260003001719, в АКБ „Меркурій", МФО 351663) основної заборгованості у

розмірі 2236,97грн., 3% річних у розмірі 36,98грн., інфляційних у розмірі

383,05грн., пені у розмірі 198,41грн., державного мита у розмірі 102,00грн. та

витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118

грн.

Видати наказ

після набрання рішенням законної сили.

Повний текст

рішення підписаний 25.06.2008р.

Суддя                                                                                           

Светлічний Ю.В.