Постанова

від 22.09.2006 по справі 292/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

292/4-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2006 р.                                                                   Справа № 292/4-06

Суддя господарського суду Київської області Попікова О.В., розглянувши справу        

за позовомДержавної податкової інспекції у Тетіївському районі Київської області

до Закритого акціонерного товариства „Тетіївська агропромислова компанія”

Приватного підприємства „Ра-Рур”, м. Київ

про про визнання угоди недійсною

секретар судового засідання: Холоденко Н.О.

за участю представників:

від позивачаСтельмах О.І. дор. від 5.09.2006р. № 3911

від відповідача -1 Бричук О.В. –ген директор, протокол засідання заг. зборів.

від відповідача-1не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені належно

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.09.2006р. о 10 год. 55 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 3.10.2006р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Тетіївському районі Київської області (далі –Позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Тетіївська агропромислова компанія”, м. Тетіїв та Приватного підприємства „Ра-Рур”, м. Київ (далі - Відповідачі), про визнання недійсним договору купівлі-продажу №84, укладеного відповідачами 12.05.2004р. При цьому, ДПІ просить суд зобов'язати ПП „Ра-Рур” повернути на користь ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” кошти, отримані за договором на загальну суму 2203166 грн., та  стягнути з ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” в доход державного бюджету кошти, на відшкодування отриманого від ПП „Ра-Рур” у сумі  2203166 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані приписами статті 207 та статті 208 Господарського кодексу України з огляду на те, що в ході планової документальної перевірки ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” працівниками податкової служби було встановлено, що за договором від 12.05.2004р. № 84, останній отримав від ПП „Ра-Рур”  товар загалом на суму 220319,76 грн., в т.ч. 36719,96 грн. ПДВ, та перерахував кошти на розрахунковий рахунок Продавця на загальну суму 220319,76 грн. Продавцем - ПП „Ра-Рур”   була виписана податкова накладна № 97 від 12.05.2004р. на загальну суму 220319,76 грн., в т.ч. 36719,96 грн. ПДВ, що дало підстави ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” віднести відповідні суми ПДВ до податкового кредиту у травні 2004р. Проте, рішенням Дніпропетровського районного суду м. Києва від 21.03.2005р. статут та свідоцтво про державну реєстрацію ПП „Ра-Рур”  визнано недійсними з моменту їх державної реєстрації, визнано недійсними документи бухгалтерського та податкового обліку ПП „Ра-Рур”.  При цьому, судом було встановлено, що реєстрація ПП „Ра-Рур” проведена з порушенням чинного законодавства на підставну особу. ДПІ наголошує на тому, що умисел на укладання оспорюваної угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства вбачається з боку ПП „Ра-Рур” –засновники останнього не мали на меті створення Підприємства, і як наслідок скасування його державної реєстрації. Укладання оспорюваної угоди  недієздатним товариством надало останньому можливість відобразити у декларації з податку на додану вартість за травень 2004р. податкові зобов'язання в сумі 390 грн., а обсяг продажу згідно податкової накладної від 12.05.2004р. становить 223019,76 грн. Також в позовній заяві податкова служба посилається на ч.3 п.11 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними” та ч. 2 п. 7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р.

Відповідач -1 –ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія”   проти позову заперечує з огляду на вимоги 59 Господарського кодексу України та статті 104 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що на час укладання оспорюваної угоди ПП „Ра-Рур” був включений до ЄДРПОУ, передбачити скасування державної реєстрації останнього згідно рішення суду від 21.03.2005р., ЗАТ у травні 2004р. не могло. Також відповідач просить відмовити суд у задоволенні позову щодо визнання недійсним договору від 12.05.2004р. № 84, за яким всі зобов'язання з боку останнього були виконані.

Відповідач –2 - Приватне підприємство „Ра-Рур” представники у судове засідання не з'явились, відзив на позовну заяву не надіслали, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином  ухвалами та повістками.

Під час проведення підготовчого провадження судом були витребувані від осіб, які беруть участь у справі документи та інші матеріали, на яких ґрунтуються їх доводи і заперечення та прийнято рішення про обов'язковість особистої участі у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

12 травня 2004р. між Закритим акціонерним товариством „Тетіївська агропромислова компанія”, м. Тетіїв та Приватним підприємством „Ра-Рур” укладено договір купівлі-продажу № 84, згідно умов якого ПП „Ра-Рур” –продавець, зобов'язується поставити та передати у власність покупця –ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” товар –зерно кукурудзи, а останній зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Загальна сума за даним договором орієнтовано складає 300000 грн., а покупець зобов'язується оплатити повну вартість отриманого товару на протязі трьох днів з моменту отримання.

Факт поставки товару за згаданим договором не заперечується відповідачем 1 і податковою службою та підтверджено залученою до матеріалів справи накладною № 104 від 12.05.2004р., у якій зазначено про поставку 268683 тон кукурудзи на суму 220319,76 грн. Факт оплати ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” отриманого товару підтверджується платіжним дорученням № 55 від 13.05.2004р. на суму 220319,76 грн. На виконання згаданого договору  Продавцем –ПП „Ра-Рур” виписана податкова накладна від 12.05.2004р. № 97, копія якої залучена до матеріалів справи.   

Як вбачається з матеріалів справи: ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” Інд код 30117282, зареєстроване Тетіївською райдержадміністрацією 17.08.1999р., взяте на облік платника податків у тетіївському відділенні Ставищанської МДПІ 19.08.99р., та 20.08.99р. отримав свідоцтво платника ПДВ. До матеріалів справи залучено також статут та установчий договір ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія”.

До матеріалів справи залучена копія рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 21.03.2005р. у справі № 2-793\05, яким визнано недійсними статут та свідоцтво про державну реєстрацію Приватного підприємства „Ра-Рур” з дати державної реєстрації; реєстрацію ПП „Ра-Рур” платником ПДВ та первинні документи бухгалтерського та податкового обліку; та визнано ПП „Ра-Рур” таким, що не набуло статусу юридичної особи.

Рішення суду обґрунтоване тим, що реєстрація ПП „Ра-Рур” здійснена з порушенням чинного законодавства на підставну особу, за умови встановлення під час судового розгляду того, що засновник підприємства Перепелиця Л.В. немає будь-якого відношення до діяльності ПП „Ра-Рур”, звітні документи як директор підприємства не підписувала, звітності до податкових органів не подавала, ніяких дій по здійсненню підприємства не вчиняла.

Відповідно до вимог пункту 11 статті 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції подають   до  судів  позови  до  підприємств,  установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход  держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках  -  коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також  про  стягнення  заборгованості  перед бюджетом і державними цільовими  фондами  за  рахунок  їх майна.

Державна податкова інспекція у Тетіївському районі скориставшись наданими їй повноваженнями звернулась до господарського суду з позовом про визнання недійним договору купівлі-продажу від 12.05.2004р. № 84, укладеного між ПП „Ра-Рур” та ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” на підставі статті 207 Господарського кодексу України та зобов'язати ПП „Ра-Рур” повернути на користь ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” кошти, отримані за договором на загальну суму 2203166 грн., та  стягнути з ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” в доход державного бюджету кошти, на відшкодування отриманого від ПП „Ра-Рур” у сумі  2203166 грн. з огляду на приписи  статті 208 Господарського кодексу України

Відповідно до вимог ч. 1 статті 207 Господарського кодексу України  господарське   зобов'язання,   що  не  відповідає  вимогам закону,  або вчинено з метою,  яка завідомо  суперечить  інтересам держави  і  суспільства,  або  укладено  учасниками  господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної  правосуб'єктності),  може  бути  на вимогу однієї із сторін,  або відповідного органу  державної  влади  визнано  судом недійсним повністю або в частині.

Приписами ч. 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачено, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як  таке, що  вчинено  з метою,  яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства,  то за наявності  наміру  в  обох  сторін  -  у  разі виконання  зобов'язання  обома  сторонами  -  в  доход  держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням,  а  у разі  виконання  зобов'язання  однією  стороною  з  другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї  першій стороні на відшкодування одержаного.  У разі наявності наміру лише у однієї із  сторін  усе  одержане  нею  повинно  бути повернено  другій стороні,  а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного  стягується  за  рішенням  суду  в  доход держави.  

Чинний Господарський кодекс України передбачає застосування таких наслідків щодо визнання угоди недійсної у разі наявності наміру лише у однієї з сторін у вигляді повернення всього одержаного нею іншій стороні, а одержане останньою стягується в доход держави за умови встановлення судом таких обставин:

-          зобов'язання вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства;

-          наявність умислу хоча б в однієї з сторін зобов'язання;

-          виконання зобов'язання хоча б однією з сторін;

Проте, ДПІ у Тетіївському районі –як позивач у даній справі не довів наявність цих  обставин, зокрема: наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання недійсними статуту, свідоцтва про державну реєстрацію, та визнання недійсним свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП „Ра-Рур”, оскільки у рішенні Дніпровського районного суду предметом дослідження була саме відповідність установчих документів та статуту вимогам чинного законодавства, а не наявність умислу при укладанні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності. Сам факт скасування установчих документів, статуту та свідоцтва платника ПДВ не тягне за собою недійсність всіх угод, укладених цим контрагентом з моменту його державної реєстрації.  

Відповідно до ч. 2 статті 18 Закону України „Про держану реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди не покладено обов'язку по перевірці відповідності діючому законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин. Як вбачається з матеріалів справи, на час укладання оспорюваного договору від 12.05.2004р. Приватне підприємство „Ра-Рур” зареєстроване у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України за № 32661903, взяте на податковий облік у ДПІ у Дніпровському районі м. Києва 20.11.2003р. за № 08758 та зареєстроване з 3.12.2003р. як платник ПДВ, свідоцтво № 35614978.  Наведені обставини встановлені під час розгляду справі № 2-793\05 у Дніпровському районному суді м. Києва.

Відповідно до вимог ч. 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Ухилення однієї з сторін від сплати податків, після здійснення угоди відповідно до діючого законодавства України, не може бути підставою для визнання угоди недійсною, а тягне за собою адміністративну та кримінальну відповідальність посадових осіб суб'єкта підприємницької діяльності. При цьому слід зазначити, що за умови встановлення під час перевірки посадовими особами ДПС порушень ПП „Ра-Рур” податкового законодавства,  неправомірне віднесення до складу валових непідтверджених витрат чи завищення податкового кредиту, податкова служба має повноваження щодо застосування фінансової відповідальності до такого суб'єкта.

Сама по собі угода про поставку зерна кукурудзи не є такою, що суперечить інтересам держави та суспільства. Такий товар не виключено законом із цивільного обігу, не було законодавчих обмежень стосовно його купівлі-продажу.

Викладені обставини не доводять факт укладання згаданого договору з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, за умови недоведеності з боку податкової служби умислу у ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” та Приватного підприємства „Ра-Рур” при укладанні оспорюваного договору від 12.05.2004р № 84 з метою, суперечною інтересам держави та суспільства.

При цьому, господарський суд враховує позицію викладену у постановах Верховного суду України від 14.02.2006р. у справі № 21\320 та Вищого адміністративного суду України від 10.05.2006р. у справі № 32\385.

За огляду на викладене, позовні вимоги ДПІ у Тетіївському районі про визнання недійсним договору № 84, укладеного між ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія”, м. Тетіїв та ПП „Ра-Рур”, м. Київ та зобов'язання ПП „Ра-Рур” повернути на користь ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” кошти, отримані за договором на загальну суму 2203166 грн., та  стягннення з ЗАТ „Тетіївська агропромислова компанія” в доход державного бюджету кошти, на відшкодування отриманого від ПП „Ра-Рур” у сумі  2203166 грн., задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 71, 94, 158 –163 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                 Попікова О. В.

Дата складання та підписання постанови в повному обсязі –3.10.2006