Рішення

від 26.02.2008 по справі 16/369

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/369

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        26.02.2008                                                                                               Справа №  16/369

за позовом  Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"

до  Виробничо-технічного підприємства "Квант"

про стягнення грошових коштів у сумі 92330,54 грн.

                                                                                                                        Суддя  Тимощенко О.М.

Представники:

від позивача: Касьян І.В., дов. №822 від 13.02.08р.

від відповідача:  відсутні

Справа прийнята до свого  провадження суддею Тимощенко О.М. на підставі ухвали про зміну складу суду від  25.02.08р.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення  92 330,54 грн. заборгованості по договору №1261 від 28.12.2004р.

Представник позивача на задоволенні позову наполягає.

Відповідач у відзиві на позов вих.№1161 від 19.12.2007р. проти позову заперечує з мотивів необґрунтованості позовних вимог (відзив - у матер.справи).

Відповідач явку повноважного представника  у судове засідання  не забезпечив. До початку судового засідання від нього на адресу суду надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника - директора ВТП "Квант" - у іншому судовому засіданні у господарському суді Полтавської області.

Згідно ст.28 ГПК України, справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють в межах повноважень, наданих їм  законодавством та установчими документами, через свого представника.

Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище.

Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства,  організації. Довіреність видається за підписом керівника  або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Тобто, Відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника для участі у судовому засіданні.

Крім того, згідно вимог ст.69 ГПК України спір має бути вирішений господарським судом у строк не більше двох місяців з дня одержання позовної заяви. Ухвалою заступника голови господарського суду від 08.01.2008р. строк вирішення спору продовжувався на 1 місяць. У  даному випадку  строк розгляду справи, встановлений законодавством, закінчився.

З урахуванням викладеного, а також того факту, що у матеріалах справи достатньо доказів для її розгляду по суті, суд не задовольняє клопотання відповідача та розглядає справу за наявними у ній матеріалами без участі повноважного представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

28.12.2004р. між сторонами був укладений договір №1261 на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару.

Згідно умов договору, постачальник (позивач) зобов'язався відпускати споживачу (відповідач)  теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і у вигляді пару на технологічні потреби, а споживач -  оплачувати отриману теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) у строки, передбачені договором. Згідно п.6 договору, він діє з 01.10.2004р. по 31.12.2004р. і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення його терміну не надійде заява однієї зі сторін про відмову від договору чи його перегляд. При заяві однієї зі сторін про розірвання договору  і відсутності заборгованості споживача договір може бути розірваний. При наявності заборгованості нарахування по договору припиняються, а договір не розривається до повного погашення заборгованості.

Відповідно до п.2 договору, облік споживання теплової енергії проводиться згідно приладів  обліку або розрахунковим способом при їх відсутності.

Оплата за відпущену теплову енергію проводиться споживачем щомісячно, самостійно, у грошовій формі та інших формах розрахунків за згодою сторін до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (п.3 договору).

Як стверджує позивач, свої договірні зобов'язання він виконав належним чином, постачання теплоносія проводилося протягом всього періоду, передбаченого договором, у відповідності зі щорічними розпорядженнями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про початок та закінчення опалювального періоду".

Тарифи на теплову енергію встановлені рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради Дніпропетровської області "Про затвердження тарифів на послуги водо- теплопостачання в м.Кривому Розі для групи населення".

Позивач зазначає, що за період з січня 2005р. по квітень 2006р. він поставив відповідачу теплову енергію та гаряче водопостачання на загальну суму 92 330,54 грн., але відповідач в добровільному  порядку договірні зобов'язання в частині оплати отриманих послуг не виконав, у зв'язку з чим за вказаний період за ним рахується заборгованість перед позивачем у сумі 92 330,54 грн.

Позивач звертався до Відповідача з претензією вих. № 536 від 25.06.07р. щодо сплати вказаної суми заборгованості (отримана відповідачем 09.07.07р.), яка залишена без реагування.

Позивач звернувся до суду та просить стягнути з Відповідача 92 330,54 грн. заборгованості.

У відзиві на позов Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, що  між сторонами ще навесні 2005 року була  досягнута усна домовленість про розірвання договору №1216 від 28.12.2004р. та укладання договорів безпосередньо з мешканцями кожної квартири будинку по вул.Погребняка,27 у м.Кривий Ріг окремо. Після чого між позивачем та мешканцями будинку по вул.Погребняка,27 були укладені відповідні договори на постачання теплової енергії, про існування яких відповідач дізнався від мешканців вказаних будинків, коли влітку 2005 року пред'явив їм до сплати розрахунки з компенсації вартості  використаної теплової енергії за сезон 2004-2005 роки. Як стверджує Відповідач,  після укладення договорів зі споживачами теплової енергії фактично позивач  припинив виконувати умови договору  №1216 від 28.12.2004 року.

Відповідач також стверджує, що позивачу у жовтні 2005р. надсилався лист з попередженням про розірвання договору.

На підставі викладеного Відповідач стверджує, що  у позивача відсутні підстави для нарахування заявлених до стягнення сум, оскільки ці суми повинні нараховуватися  мешканцям будинку по вул.Погребняка,27 на підставі укладених між ними та позивачем договорів.

У заперечення на це позивач зазначає, що у період з 05.02.2005р. по 12.12.2005р. між ним та  квартиронаймачами буд.№27 по вул.Погребняка дійсно укладалися договори про наданню населенню послуг із централізованого постачання та централізованого гарячого водопостачання, але особисті рахунки відкриті не були. Причиною цього стали скарги мешканців будинку на недоліки в квартирах, у зв'язку з чим мешканці відмовлялися сплачувати за теплову енергію (зокрема, в 1 та 2 під'їзді будинку не працювала вентиляційна система, не була виконана герметизація між панельними швами та віконними блоками, на 16 поверсі над квартирами протікала покрівля, що підтверджується актом  обстеження житлового будинку №27 по вул.Погребняка від 14.01.2006р.).

Усунути зазначені недоліки, за твердженням позивача, мав генпідрядник - відповідач, що він і робив протягом 2005-2006 років. У зв'язку з цим позивач не мав змоги відкрити особисті рахунки і по тим квартирам, де недоліки вже були усунені, оскільки, як пояснив суду позивач, він підводить теплоносій тільки до будинку, а подальше розподілення теплоносія проводиться власником будинку або ж комунальним житловим підприємством у разі укладення договору на обслуговування.

Крім того, позивач стверджує, що від відповідача на його адресу не надходило жодних пропозицій про розірвання договору №1261 від 28.12.2004р.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.10.2005р. на адресу позивача від відповідача надійшов гарантійний лист вих.№387 від 03.10.2005р.,  згідно якого відповідач зобов'язувався погасити заборгованість за теплову енергію, яка споживається, до 31.12.2005р., однак позивач стверджує, що заборгованість була погашена лише частково.

Крім того, відповідач звернувся до позивача з листом №407 від 21.10.2005р. з проханням ввімкнути опалення в житловому будинку по вул.Погребняка,27, при цьому вказуючи, що оплата по квартирам, мешканці яких не уклади договори з позивачем,  буде проводитися за рахунок квартиронаймачів. Позивач подав теплоносій  до вказаного будинку. однак нараховувати плату мешканцям, договори з якими були відсутні та не були відкриті особисті рахунки, не мав підстав.

У зв'язку з викладеним,  позивач проводив нарахування відповідачу згідно вказаного договору до кінця опалювального сезону у 2006 році.

На початок опалювального сезону 2006р. відповідач усунув недоліки в квартирах буд.27 по вул.Погребняка, у зв'язку з чим позивач відкрив особисті рахунки кожному квартиронаймачу даного будинку.

З огляду на викладене, суд погоджується з доводами позивача, що у даному випадку мало місце неналежне виконання договірних зобов'язань відповідачем в частині оплати отриманих послуг.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням  умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. У даному випадку суд вважає, що заперечення відповідача проти позову не можуть братися судом до уваги як необґрунтовані.

Враховуючи вищевикладене, на підставі матеріалів справи, дослідивши та оцінивши надані докази,  суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, правомірними, підтверджуються належними доказами, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, згідно ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.33,43,49,82-85  ГПК України,  суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з виробничо-технічного підприємства "Квант" (39800, Полтавська область, м.Комсомольськ, вул.Леніна,80, кв.3, код ЄДРПОУ 23559939, р/р 26006177027001 в КФ КБ "Приватбанк", МФО 331531) на користь комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (50099, м.Кривий Ріг, пров.Дежньова,9, р/р 26003306142989 філія Центрально-міського відділення "Промінвестбанк", м.Кривий Ріг, МФО 305493, ЄДРПОУ 03342184) 92 330,54 грн. заборгованості, 923,31 грн. витрат по сплаті державного мита,118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копії рішення направити сторонам.

          Суддя                                                               О.М.Тимощенко