Рішення

від 26.09.2006 по справі 4/1598-10/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/1598-10/239

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.09.06                                                                                           Справа№ 4/1598-10/239

За позовом       ТзОВ „Полісся” , м. Житомир

до відповідача  ППАФ „Західна насіннева компанія”

про стягнення  116000,00 боргу.

               Суддя  Довга О.І.

Представники:       

Від  позивача:   Вадяєв  Д.В. -  директор, Терещук О.В. - представник   

Від відповідача:  Дмитрущак В.Ю.  - представник

Суть спору:

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа за позовом  ТзОВ „Полісся” м.Житомир до ППАФ „Західна насіннева  компанія”  про стягнення  116000,00 грн. боргу.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали позовні вимоги повністю.

Представник  відповідача проти позову заперечує з підстав:

У 2004 році підприємства - елітгоспи на нараді керівників господарств в Мінагрополітики були повідомлені про те , що за рахунок коштів державної підтримки буде вирощено садивний матеріал високої якості для закладання маточників хмелю.

Виконуючи вказівку Мінагрополітики, підприємство відповідача приступило до підготовки площ для закладки маточників хмелю. Дійсно 01 листопада 2004 року ,  від НТСЦ Полісся, було передано садивний матеріал (саджанці) і укладено договір про відповідальне зберігання саджанців хмелю(іп vіtro ).На той  підприємству «Західна насіннева компанія»не було відомо, чому саме садивний матеріал, вирощений за бюджетні кошти, передається відповідачу на зберігання, (відповідно до технологічних вимог в цей час відбувається посадка хмелю). Одночасно з Договором на зберігання ППАФ „Західна насіннева  компанія” було передано документ, який називався "Дозвіл на реалізацію оздоровленого садивного матеріалу хмелю, вирощеного на безвірусній основі за методом іп-уітго"( копія додається). Відповідно до цього документа Державна помологічно-ампелографічна інспекція дала дозвіл НТСЦ „ Полісся” на реалізацію цього матеріалу. Цим документом було засвідчено, що це садивний матеріал хмелю сортів Заграва та Славянка    сортової категорії О (оригінальний). Одержаний матеріал відповідач прийняв на зберігання , а так як підприємство НТСЦ „ Полісся” накладних на матеріал  не передало , відповідач не зміг приступити до закладки маточних насаджень хмелю.

4 травня 2005 року, коли хміль вже почав рости і на окремих хмелеплантаціях досяг висоти одного метра (саджанці почали проростати в місцях збереження) , підприємство НТСЦ „ Полісся”, остерігаючись ,що вирощений за державні кошти садивний матеріал хмелю , може стати непридатним до подальшого використання , переконує підприємство ППАФ” Західна насіннева компанія”  про високу якість садивного матеріалу, який є на підприємстві  відповідача на збереженні , видає Сортове свідоцтво, в якому відображено, що саджанці, які  передає НТСЦ Полісся є СУПЕР ЕЛІТНИЙ матеріал, укладає з відповідачем договір купівлі -продажу садивного матеріалу і передає  цей матеріал для закладання маточних насаджень хмелю.

Враховуючи те, що садивний матеріал знаходився на зберіганні , відповідач уклав Договір з НТСЦ Полісся і заплатив цьому підприємству частину коштів (100 000 грн). На закладку цих насаджень підприємство Агрофірма «Західна насіннєва компанія»витратило більше 150 тис грн.(без врахування вартості саджанців).

В липні місяці 2005 року, за дорученням Мінагрополітики Інститутом сільського господарства Полісся Української Академії Аграрних наук ( провідний в Україні науковий заклад, який спеціалізується на хмелярстві) було проведено обстеження насаджень іп-уиго. Комісія встановила молоді насадження, посаджені садивним матеріалом хмелю іп-унто, одержаним від НТСЦ Полісся, не можуть бути віднесені до маточних насаджень, так як садивний матеріал є сумішшю сортів хмелю різних сортів та типів( гіркі та ароматичні).

Коли відповідачу стало відомо про позовні вимоги НТСЦ „ Полісся”,він звернувся до Мінагрополітики за роз'ясненнями щодо фінансування вирощування садивного матеріалу іп-уііго . Відповідно до листа №13-4-2/165 від 13.03.2006  стало відомо, що підприємству НТСЦ Полісся було повністю відшкодовано вартість вирощування саджанців хмелю.

На запит до ІСГ Полісся »чи передавався вихідний матеріал для розмноження підприємству НТСЦ Полісся, відповідач отримав відповідь про те, що лише 6 (шість) рослин було передано НТСЦ „ Полісся” для розмноження.(копїя Акт від 12 червня 2003 р додається).

Таким чином підприємство НТСЦ Полісся вдалося до шахрайства з вирощуванням садивного матеріалу та одержанням державних коштів.

Відповідно до "Положення з розсадництва хмелю "Затвердженого НТП Мінагрополітики від 10 лютого 2005 р. відповідність сорту на багаторічних насадженнях хмелю можна ідентифікувати на плантації лише на 3-й рік вегетації. В перший рік після посадки ведеться реєстрація насаджень а в наступному проводиться апробація. До цього часу рослина набуває своїх морфологічних та ботанічних признаків в повному обсязі що дає можливість повністю визначити сорт і тип рослини хмелю. До цього часу відповідність сорту визначається за сортовими документами переданими з розсадника в якому вирощувалися саджанці.

На даний час  заява відповідача ,про невідповідність сортового матеріалу та про шахрайство з відшкодуванням знаходиться на розгляді в Мінагрополітики. На даний час Спільним наказом Держаної інспекції з розсадництва (УкрДПАІ) та галузевого наукового закладу ІСГ Полісся УААН ,на виконання наказу Мінагрополітики проводиться апробація всіх насаджень України виконаних садивним матеріалом одержаним від НТСЦ Полісся. Після висновків цієї комісії буде визначено величина завданих збитків і матеріали будуть передані до суду.

Позивач перший раз обманув суд, коли в позовній заяві вказав, що товар знаходиться у підприємстві приватна Агрофірма «Західна насіннєва компанія»на зберіганні. Фактично   позивач скрив від суду факт укладання "Договору № 1    купівлі-продажу садивного матеріалу" від 04 травня 2005 року, укладеного між ТОВ НТСЦ Полісся та Приватним підприємством Агрофірма "Західна насіннєва компанія", і відповідно до вищеназваного Договору позивач фактично продав відповідачу товар п.З. Договору, а покупець сплатив продавцеві суму 100 тис грн. за товар. Відповідно до Договору право власності на товар переходить до покупця в день надходження коштів на поточний рахунок продавця, при цьому в договорі не передбачено сплату всієї суми вартості товару.

Другий раз обманув суд, коли суму позову порахував 116 000 грн. Відповідно до Договору (який був прихований перед судом) п.4 ціна саджанця становить 10 грн 80 коп з урахуванням ПДВ,що на 22000 грн завищувало фактичну вартість саджанців вказану в накладних.

До обману суду позивач вдається неодноразово, приховує той факт, що саджанці вирощені за рахунок коштів державного бюджету, і підприємство НТСЦ „Полісся” не могло продавати їх, одержуючи повторно кошти, а повинно було передати підприємствам елітгоспам безкоштовно, відповідно до " Дозволу, виданого Українською державною помологічно-ампелографічною інспекцією" та діючого на той час "Порядку використання коштів державного бюджету " затвердженого Наказом Мшагрополітики та Міністерства фінансів від 21 травня 2004 р № 178/346.

До обману суду позивач вдається, коли стверджує, що власноручно виростив з 6-ти саджанців двох ароматичних сортів Заграви і Словянки більше 200 тис саджанців хмелю "невідомого" походження.

Позивач не повідомив суд про те , що вартість саджанця 10 грн. 80 копійок затверджена наказом Мінагрополітики, і така вартість поширюється на садивний матеріал високої сортової категорії і якості, що не можна сказати про матеріал підприємства НТСЦ „Полісся”. Рядовий вирощений саджанець хмелю коштує 0.85-1.05 грн.(без сортонадбавки). Сортонадбавку може одержувати лише матеріал високої якості і сортової чистоти., а величина сортонадбавки становить від 200 до 600% собівартості вирощування.

Не повідомив позивач суд про те, що весь вирощений ним матеріал не є сортовим, а відноситься до звичайного саджанця, вирощеного методом in-vitro. Виходячи з цього, саджанці, які продані позивачем можуть коштувати не більше 18 000 грн., а відповідач сплатив за саджанці суміші сортів хмелю 100 000грн.

Підприємство ПАФ”Західна насіннєва компанія”, не зверталася до суду про повернення коштів підприємством НТСЦ „Полісся” /так як велися усні переговори і був намір без судових інстанцій врегулювати дане питання/. Однак,підприємство НТСЦ „Полісся” відмовилося повертати переплачені кошти і звернулося до суду по додаткові оплати за фальсифікований матеріал.

Підприємство відповідача, враховуючи те, що програма вирощування хмелю фінансується з бюджету України, звернулося до галузевого міністерства за роз'ясненнями, на що одержали відповідь з якої стало зрозумілим, що вирощування садивного матеріалу вже оплачене Мінагрополітики, а керівництво НТСЦ „ Полісся” вдається до шахрайства.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані суду докази, заслухавши представників сторін, суд визнав  позовні вимоги  обґрунтовані, документально підтвердженими  та такими, які слід задоволити  з наступних підстав:

Між  позивачем та відповідачем  01.11.2004 року  укладено договір № 01/11-04(5)  відповідального зберігання  саджанців хмелю, згідно якого ТзОВ  НТСЦ „Полісся” передає, а  ППАФ „Західна  насіннева  компанія”  приймає на відповідальне  зберігання  оздоровлені саджанці хмелю, вирощені на  безвірусній основі у кількості 18000 штук по ціні 12,00 грн.  на загальну  суму 216000,00 грн.

Факт  передачі саджанців на  відповідальне  зберігання  підтверджено  актом  приймання-передачі  від 03.11.2004 року.

Згідно п.3.3  договору № 01/11-04(5) відповідального зберігання  саджанців хмелю ( in vitro) на вимогу  Сторони-1 ( ТзОВ Науково- технологічний  селекційний центр „Полісся”) Сторона-2  ( Приватне підприємство  агрофірма „Західна насіннєва  компанія”) у 2-х денний термін  повинна повернути  саджанці  на умовах п.п. 3.2 договору № 01/11-04(5) , яким  оговорено, що передача саджанців з відповідального зберігання  відбувається  на умовах:  обов'язки Сторони-2 по передачі  саджанців вважаються  виконаними після того, як вона передала  Стороні-1, а Сторона-1  прийняла  саджанці  на своєму підприємстві , або  при  передачі прав  власності на саджанці  Стороною-1 Стороні-2  на підставі  накладної та на умовах окремого договору  купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, саджанці  були передані  відповідачу 03.11.2004 року, що підтверджено актом приймання-передачі, та на виконання  п. 3.2 договору між позивачем та відповідачем  укладено  договір №1 купівлі-продажу  садивного  матеріалу хмелю , яким  ТзОВ НТСЦ „Полісся”  зобов'язувалось  продати ППАФ „Західна  насіннєва  компанія”  оздоровлені  саджанці хмелю, а останній  взяв на себе зобов'язання  оплатити  їх вартість на умовах п. 4.3.1. договору  ( у термін до 15.06.2005 року) . На виконання  даної умови, суду  представлено  виписану видаткову  накладну № РН-0000001 від  04.05.2005 року на 18000 шт. саджанців , на суму 194400 грн.

Відповідно до п.3.1 договору  №1 купівлі-продажу  садивного матеріалу хмелю  поставка  продукції  відбувалась на умовах : право власності на продукцію відповідач,  набуває в день надходження  коштів від  покупця ( відповідач)  на поточний рахунок  продавця ( позивач)    не пізніше  15 червня  2005 року. При невиконанні  даної умови договору  продукція вважається  непроданою, та залишається у власності ТзОВ  НТСЦ „Полісся”, та згідно п. 5.2. договору купівлі-продажу  покупець –ППАФ „Західна  насіннева  компанія”  несе відповідальність за зберігання продукції  до виникнення права власності на  неї, та згідно п. 3.2., п. 8.1. договору  відповідального зберігання  саджанці хмелю ( in vitro )  залишаються  на відповідальному  зберіганні  у відповідача.

Відповідач не перерахував  кошти у встановлені  договором  терміни, чим порушив умови договору № 1  купівлі-продажу  садивного матеріалу хмелю від 04.05.2005 року.

Таким чином, відповідач права власності на  саджанці в кількості  18000 штук  не набув.

Згідно умов договору  відповідального зберігання , саджанці хмелю  залишились на відповідальному зберігання  у відповідача.

14.09.2005 року  ППАФ „ Західна насіннєва  компанія”  перерахувала на рахунок  ТзОВ НТЬСЦ „Полісся” 100000,00 грн.  за оздоровлені  саджанці хмелю.

03.11.2005 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про  повернення  саджанців з відповідального зберігання.

У зазначені договором  терміни  ППАФ  „Західна  насіннєва  компанія”  не повернула з відповідального зберігання  саджанці, чим  порушила умови договору  № 01/11-04(5).

Отже,  відповідно до п.6 договору № 01/11-04 (5)  відповідального зберігання  саджанців хмелю , Сторона-2 ( відповідач)  відшкодовує Стороні-1 ( позивач)  вартість саджанців ( п.4.1).

Таким чином,  борг  відповідача  перед позивачем на день розгляду спору  становить 116000,00 грн. ( 216000,00 грн. –100000,00 грн.) , та підлягає  до стягнення  повністю.

Судові витрати віднести на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись  ст.ст. 12,43,49,82-84  ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задоволити повністю.

2.          Стягнути з ППАФ „ Західна насіннєва  компанія”, Львівська область, м. Броди, вул. Л. Українки, 55 (р/р 2600305002601 в ТВБВ „Індекс банк”, ЗКПО 31252767) на користь ТзОВ науково-технологічний селекційний центр „Полісся”, м. Житомир, вул. Київська, 81 (п/р 26001269660001 в ЖВ КБ Приватбанк, м. Житомир, МФО 311409, ЗКПО 32066455)  116000,00 грн. боргу , 1160,00 грн. держмита  та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя                                                                                                       Довга О.І.