Рішення

від 27.09.2006 по справі 7/193-3173

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/193-3173

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2006 р.Справа № 7/193-3173

Господарський суд Тернопільської області

у складі   судді Стадник М.С.             

розглянув справу

за позовом: Контрольно-ревізійного управління в Тернопільській області, вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021

до відповідача 1: Тернопільської районної лікарні державної ветеринарної медицини, вул. Енергетична, 56, с. В.Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, 47724

відповідача 2: Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Тернопільська”, вул. Галицька, 180, с. В.Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, 47722

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Управління ветеринарної медицини в Тернопільській області, вул. Чернівецька, 34, м. Тернопіль, 46000  

за участю представників сторін:

позивача:             Гарматюк Т.І. –довіреність № 10-13 від 15.05.06р..

відповідача 1: Гнатишин П.В. –начальник лікарні

відповідача 2: Коковська І.А. –довіреність № 212 від 04.08.06р..

третьої особи: Бабічук М.М. –наказ  № 60-к від 07.08.06р..

Суть спору:              

Контрольно-ревізійне управління в Тернопільській області звернулося з позовом до Тернопільської районної лікарні державної ветеринарної медицини та Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Тернопільська” про стягнення з товариства в доход Державного бюджету 23800 грн. вартості дезинфікуючих засобів.

Учасникам судового процесу роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст. 22 ГПК України.

Тернопільська районна лікарня державної ветеринарної медицини позовні вимоги визнала частково в сумі 3427,11 грн. , в частині позовних вимог в сумі 20372,89 грн., проти позову заперечує , посилаючись на те, що отримані Відкритим акціонерним товариством “Птахофабрика “Тернопільська” медпрепарати на вказану суму  використані у відповідності до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 15.08.1992 р. № 478 “Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок  відповідних бюджетних та інших коштів”. Просить в цій частині  позову відмовити.

Відкрите акціонерне товариство “Птахофабрика “Тернопільська” також проти позову заперечує, посилаючись на те, що використання отриманих деззасобів на суму 23800 грн. здійснювалось ветлікарями товариства спільно з офіційним лікарем ветеринарної медицини на цілі, визначені в порядку державного санітарного нагляду та контролю за птахогосподарством, з метою недопущення виникнення осередку захворювання і розповсюдження хвороб на довколишні села Тернопільського району, що є прямим завданням органів ветеринарної медицини.  

Представник Управління ветеринарної медицини в Тернопільській області підтримав доводи відповідачів та в судовому засіданні пояснив , що  фінансування заходів ветеринарної медицини щодо запобігання і ліквідації інфекційних  захворювань тварин зазначених в Додатку № 2 до Постанови № 478 проводяться за рахунок коштів державного бюджету, які роз приділяються Державним департаментом ветеринарної медицини Мінагропрому через обласні управління. Також просить суд врахувати, що проведення таких заходів не планується, а проводяться вони на підставі оцінки епізоотичної ситуації, у зв'язку з чим створюються необхідні резерви засобів захисту тварин якими забезпечуються установи системи державної ветеринарної медицини, до яких належить Тернопільська районна лікарня державної ветеринарної медицини.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, третьої особи, встановлено:

- відповідно до ст..113 Бюджетного кодексу України , ст. 2 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” здійснення державного фінансового контролю за цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів, збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно,  покладено на державну контрольно-ревізійну службу, яка здійснює такий контроль шляхом проведення державного фінансового аудиту та інспектування (ревізії) та в судовому порядку стягує в доход держави  кошти, передані без встановлених законом підстав ( вартість активів)  виявлені ревізіями;

- ревізією, проведеною Контрольно-ревізійним відділом в Тернопільському районі на предмет дотримання Тернопільською районною лікарнею ветеринарної медицини вимог законодавства у процесі використання коштів Державного бюджету, стану збереження майна, ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, за результатами якої складено акт № 28-21/6 від 28.02.2006 р., встановлено, що в порушення п.21 Типової Інструкції про порядок списання матеріальних цінностей з балансу бюджетних установ, затвердженої Наказом Державного Казначейства України та Міністерства економіки України від 10.08.2001р. №142/181, передано безкоштовно ВАТ “Птахофабрика” деззасоби на суму 6000 грн. - в 2004 р. та на суму 17800 грн. - в 2005 р., які в централізованому порядку одержано від Тернопільської обласної державної лікарні ветеринарної медицини .

Позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, посилається на те, що вищезазначена Інструкція не передбачає безоплатної передачі матеріальних цінностей між бюджетною установою та акціонерним товариством, а тому деззасоби на загальну суму 23800 грн.  передано Тернопільською районною державною лікарнею ветеринарної медицини та набуто ВАТ “Птахофабрика “Тернопільська” без достатньої на те правової підстави, а тому дана сума підлягає стягненню в доход  Державного бюджету .

Суд, керуючись ст. 43 ГПК України, давши оцінку поданим сторонами доказам та  наведеним доводам, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково.

При цьому, суд виходив із  наступного:

- загальні  правові,  організаційні  та фінансові засади функціонування ветеринарної медицини визначені Законом України “Про ветеринарну медицину” (далі - Закон);

- районна  державна  лікарня  ветеринарної медицини (далі - Лікарня) відповідно до Закону України “Про ветеринарну медицину” є державною установою ветеринарної медицини для здійснення профілактичних, діагностичних, лікувальних та інших протиепізоотичних заходів, фінансування якої здійснюється  за  рахунок коштів загального і спеціального фондів державного бюджету (п.п.1, 11 Положення про районну державну лікарню ветеринарної медицини, затвердженого Наказом Державного департаменту ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України 24.12.2002 р. №74, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.01.2003 р. за №81-2003-п);

- до основних завдань Лікарні, відповідно до вказаного Положення, належать охорона території району від занесення з території інших держав, регіонів, областей, районів або з карантинної зони збудників інфекційних хвороб тварин, а також недопущення їх розповсюдження за межі території району або карантинної зони; профілактика і діагностика інфекційних, інвазійних та незаразних хвороб тварин і їх лікування;

- Постановою Кабінету Міністрів України від 15.08.1992 р. № 478 ( далі Постанова) затверджено Переліки  протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів при інфекційних і паразитарних захворювань тварин , що проводяться органами державної ветеринарної медицини за рахунок коштів державного бюджету  і місцевих бюджетів ( додатки № 1,2,3 до постанови ) .

До таких протиепізоотичних заходів згідно п.1 Додатку № 1   віднесено: запобігання та ліквідація інфекційних і паразитарних захворювань сільськогосподарських, домашніх, зоопаркових, лабораторних тварин та інших представників фауни зазначених в додатку  №2 .

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Як випливає із матеріалів справи, Лікарня відпустила в  2004р. через ветлікаря ВАТ “Птахофабрика “Тернопільська” згідно накладних № 445 від 09.09.2004 р., № 562 від 10.11.2004 р. та   № 619, № 620 від 22.12.2004 р. медпрепарати (дезінфекційні засоби) на загальну суму 6011,89 грн.. Одержані препарати використані при  проведенні в товаристві , протиепізоотичних заходів з метою недопущення виникнення захворювання курей на хворобу Ньюкасла, що підтверджується актами виконаних робіт від 15.09.2004р., 17.11.2004р. та від 24.12.2004р., складених за участю ветлікарів Лікарні та товариства і затверджених їх  керівниками .

В  2005 році Лікарня відпустила В.Березовицькій дільниці ветеринарної медицини, через її завідуючого Вольбекова Р.Д., а не товариству як стверджує позивач,  медпрепарати на суму 14361,94 грн. згідно  накладних №218 від 01.06.2005 р., № 235 від 03.06.2005 р.,№254-А від 17.06.2005 р. та №442 від 04.11.2005 р.. Одержані препарати використані при  проведенні протиепізоотичних заходів пов'язаних із профілактикою та боротьбою з  Ньюкаслівською хворобою, лептоспірозом та чумою (високопатогенним грипом) птиці на ВАТ “Птахофабрика “Тернопільська”, що підтверджується актами виконаних робіт від 22.07.2005р., від 03.06.2005р., від 20.07.2005р. та від 14.11.2005р..

Отже, відповідно до даних первинних документів, Лікарня відпустила  ВАТ “Птахофабрика “Тернопільська” та В. Березовицькій дільниці ветеринарної медицини медпрепарати (дезінфекційні засоби) на загальну суму 20373,83 грн., які були використані при проведені заходів пов'язаних із профілактикою та боротьбою з  Ньюкаслівською хворобою, лептоспірозом та чумою (високопатогенним грипом) птиці зазначених в Додатку № 2  до постанови , якою затверджено „Перелік інфекційних і паразитарних захворювань тварин, заходи щодо ліквідації яких проводяться за рахунок коштів державного бюджету, республіканського бюджету Автономної республіки Крим і місцевих бюджетів” .

Позивач не оспорює актів виконаних робіт, які підтверджують факт виконання працівниками ветеринарної медицини та товариства на території Птахофабрики, яка згідно припису головного державного інспектора ветеринарної медицини Тернопільської області від 04.02.2004р. переведена на закритий режим роботи, у зв'язку з складною епізоотичною ситуацією у світі щодо високопатогенного грипу птиці та існуючою загрозою  занесення збудника в Україну ,заходів по ліквідації інфекційних і паразитарних захворювань птиці та тварин, які  фінансуються за рахунок коштів державного бюджету , а тому в цій частині позовних вимог в позові відмовляється.  

В частині стягнення з ВАТ “Птахофабрика “Тернопільська” вартості отриманих та використаних деззасобів на суму 3426.17 грн., позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені , оскільки відповідно до п.4 Постанови фінансування  заходів для запобігання і ліквідації хвороб тварин не зазначених в додатках 1-3 до Постанови , здійснюються за рахунок власників тварин.

Відповідачі не оспорюють факт використання отриманих засобів для профілактики з хворобами не зазначеними в додатках 1-3 до Постанови.

Посилання позивача на порушення Лікарнею п.21 Типової Інструкції є помилковим, оскільки її норми не регулюють передачу матеріальних цінностей спеціального призначення , так як такі списуються за окремими нормативними актами , розробленими відповідними міністерствами, про що зазначено в п.2. даної Інструкції.  

Державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. згідно ст. 49 ГПК України пропорційно покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу  України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Птахофабрика “Тернопільська”, вул. Галицька, 180, с. В.Гаї, Тернопільський район, Тернопільська область, код 03369177:

-  на користь Державного бюджету України, рахунок 31119090600002, м. Тернопіль, 21080500, ідентифікаційний код 23588119, МФО 838012 –3426.17 грн. вартості одержаних деззасобів;

-  в доход Державного бюджету  України - 51 грн. державного мита;

- на користь  Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 в ВАТ „Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, ЄДРПО України 30045370, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з Тернопільської районної лікарні державної ветеринарної медицини, вул. Енергетична, 56, с. В.Березовиця, Тернопільський район, Тернопільська область, код 00704712:

-  в доход Державного бюджету  України - 51 грн. державного мита;

- на користь  Державного підприємства „Судовий інформаційний центр”, м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 в ВАТ „Банк Універсальний” м. Львів, МФО 325707, ЄДРПО України 30045370, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

4. В частині стягнення 20373,83 грн. відмовити.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор – апеляційне подання, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення “24” жовтня 2006 р., через місцевий господарський суд.

          Суддя                                                                                          М.С. Стадник