Постанова

від 20.12.2011 по справі 15199/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



Харківський окружний адміністративний суд  

61004  м. Харків  вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

 Харків  

     "20" грудня 2011 р.                                                                        № 2а- 15199/11/2070

     Харківський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.,

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.,  

за участі:

представника відповідача - ОСОБА_1,  

представника третьої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому  засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом  ОСОБА_3 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова та Лозівському районі Харківської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -  

ВСТАНОВИВ:

 Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив суд з урахуванням змінених позовних вимог визнати протиправними дії Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Карла Маркса, 7, код ЄДРПОУ 37399779) в частині відмови у державній реєстрації угоди від 30 червня 2008 року про розірвання договору оренди земельної ділянки № 366 від 01 січня 2007 року; зобов'язати Міськрайонне управління Держкомзему у м. Лозова та Лозівському районі Харківської області (64600, Харківська область, м. Лозова, вул. Карла Маркса, 7, код ЄДРПОУ 37399779) здійснити державну реєстрацію угоди від 30 червня 2008 року про розірвання договору оренди земельної ділянки № 366 від 01 січня 2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 01.01.2007 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Супіна Агро" було укладено договір оренди № 366 належної позивачу на праві власності земельної ділянки. Даний договір зареєстрований у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру". 30.06.2008 року між позивачем та ТОВ "Супіна Агро" підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки. З метою державної реєстрації вказаної угоди позивачем до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозовій та Лозівському районі Харківської області було подано заяву про проведення реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі. Листом від 26.10.2011 року позивачу було повернуто заяву з доданими до неї документами та повідомлено про неможливість зареєструвати зазначену додаткову угоду у зв’язку з не підтвердженням факту розірвання договору оренди земельної ділянки ТОВ "Супіна Агро", а також ненаданням орендарем земельної ділянки –ТОВ "Супіна Агро" – свого примірника договору оренди землі. Позивач, вважаючи таку відмову протиправною та посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити у повному обсязі.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з’явилися, надали до суду клопотання про розгляд даної справи за їх відсутності.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що додаткова угода від 30.06.2008 року про розірвання договору оренди земельної ділянки №366 від 01.01.2007 року була подана на реєстрацію позивачем тільки у жовтні 2011 року, тобто за спливом більше трьох років. Від ТОВ "Супіна Агро" відповідачем було отримано відповідь, що генеральний директор товариства ОСОБА_4 приступив до виконання своїх обов'язків 09.12.2009 року і угод про розірвання договорів оренди земельних ділянок не підписував, таким чином, відповідачем зроблений висновок, що ТОВ "Супіна Агро" не підтверджує факт розірвання договору оренди земельної ділянки. Відповідач зазначив, що договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТОВ "Супіна Агро" зареєстрований в Державному реєстрі ДП "Центр ДЗК при ДК по ЗР" в Лозівському районному відділі 29.05.2007 року. У зв'язку із вищевикладеним відповідач зазначив, що будь-яких протиправних дій стосовно позивача не здійснював та права ОСОБА_3 не порушував.

Представник третьої особи у судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що  договір оренди земельної ділянки між ОСОБА_3 та ТОВ "Супіна Агро" було укладено ще у 2007 році та зареєстрований належним чином. Умови договору виконуються у повному обсязі, тому ТОВ "Супіна Агро" не підтверджує факт розірвання договору земельної ділянки.

Таким чином, суд вважає, за можливе розглянути справу без участі позивача та представника позивача за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

01.01.2007 року між позивачем - ОСОБА_3 та ТОВ "Супіна Агро" в особі директора ОСОБА_5 було укладено договір оренди № 366 земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 5,5920 га, яка розташована на території Перемозької сільської ради Лозівського району Харківської області, яка належить позивачу на праві власності.

Зазначений договір зареєстрований у Лозівському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" 19.05.2007 року за  № 040767700234.

Відповідно до п. 9.3 вказаного договору,  дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду, а також з інших підстав, визначених законом.

30.06.2008 року між позивачем та ТОВ "Супіна Агро" підписано додаткову угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки №366 від 01.01.2007 року.

З метою державної реєстрації вказаної угоди позивач подав до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Лозовій та Лозівському районі Харківської області заяву про проведення державної реєстрації додаткової угоди до договору оренди землі. До заяви було долучено 3 примірника правочину про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Як вбачається з долученого до матеріалів справи листа Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківського області від 26.10.2011 року, позивачу повернуто заяву з доданими до неї документами та повідомлено про неможливість зареєструвати зазначену додаткову угоду у зв’язку з ненаданням орендарем земельної ділянки ТОВ "Супіна Агро" свого примірника договору оренди.

Таким чином, підставою для прийняття відповідачем оспорюваного рішення про відмову в проведенні державної реєстрації правочину за заявою позивача, є ненадання іншою стороною правочину свого примірника договору оренди.

Відповідно до ч.4 ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч.5 ст.126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про оренду землі" укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи - орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи - орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства). Договір оренди землі припиняється також в інших випадках, передбачених законом. Договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 09.09.2009 року №1021 затверджено Порядок ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі (далі – Порядок № 1021), а повноваження по відкриттю та веденню у паперовому вигляді вказаної Книги покладено на територіальні органи Держкомзему. Постанова набрала чинності з 1 січня 2011 року.

Відповідно до п.п.10, 11 Порядку №1021, записи до Книги вносяться при видачі документа, що посвідчує право на земельну ділянку, якими є державний акт на право власності на земельну ділянку, державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, договір оренди землі, договір суборенди землі та договір про внесення змін до договорів оренди та суборенди землі. Дата внесення запису до розділу Книги записів є датою державної реєстрації документа, що посвідчує право на земельну ділянку.

Пунктом 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 р. №224 (далі – Положення № 224), передбачено, що центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів є Державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем).

Згідно з п. 7 Положення № 224, Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

Отже, враховуючи зазначені приписи нормативно-правових актів, з 01.01.2011 року державна реєстрація договорів оренди землі повинна здійснюватись відповідним територіальним органом Держкомзему, у даному випадку відповідачем - Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області.

Також суд зазначає, що на час  виникнення спірних правовідносин та на час розгляду даної справи на законодавчому рівні врегульовано лише питання державної реєстрації договорів оренди та договорів про внесення змін до договорів оренди. Правовідносини з приводу державної реєстрації правочинів, предметом яких є розірвання раніше укладених договорів оренди не врегульовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 652 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

З огляду на приписи ч. 7 ст. 9 КАС України щодо застосування закону, який регулює   подібні правовідносини (аналогія закону) у разі відсутності закону у відповідних правовідносинах, суд дійшов висновку, що державна реєстрація правочину щодо розірвання договору оренди землі має відбуватись в тому самому порядку, що й державна реєстрація договору оренди землі.

Правовідносини з приводу державної реєстрації прав та їх обтяжень врегульовані Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", відповідно до ст. 15 якого державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів , що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Статтею 24 зазначеного закону передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна або більша його частина розміщені на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;  подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заявлене право вже зареєстровано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем - Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Лозовій та Лозівському районі Харківської області при прийнятті оспорюваного рішення про відмову в державній реєстрації правочину зазначено підставу, яка відсутня в переліку підстав для відмови у державній реєстрації права, що містяться у ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Крім того, суд зазначає, що правовідносини щодо порядку (умов) реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок, врегульовано також нормами Тимчасового порядку ведення державного реєстру земель, який затверджено наказом Держкомзему України від 02.07.2003 року № 174 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.07.2003 року за №641/7962 ( далі – Тимчасовий порядок №174).

За правилами п.п. 4.2, 4.5 Тимчасового порядку №174, державна реєстрація державного акта на право власності на земельну ділянку, державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, договору оренди землі здійснюється шляхом внесення записів реєстрації до книги реєстрації.

В силу приписів Тимчасового порядку №174, зокрема, пунктів 2.4, 9.4.1 п.9.4, територіальний орган земельних ресурсів у 10-денний термін з дня отримання оформленого бланка державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі перевіряє наявність на титульному аркуші технічної документації відмітки про приймання обмінного файлу, зміст реєстраційної картки, відповідність відомостей, що містить реєстраційна картка та оформлений бланк державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі, до технічної документації (реєстраційної справи).

Отже, згідно з Тимчасовим порядком №174 на територіальний орган земельних ресурсів покладено обов’язок виявити певні недоліки в наданих до державної реєстрації документах, а саме – виявити відсутність відмітки про приймання обмінного файлу та наявність розбіжностей між відомостями, що містять реєстраційна картка, оформлений бланк державного акта на право власності на земельну ділянку (державного акта на право постійного користування земельною ділянкою) або договору оренди землі та технічна документація (реєстраційна справа) тощо.

Суд зазначає, що обов'язок територіального органу Держкомзему провести перевірку поданих до державної реєстрації документів кореспондується з положенням ч. 3 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", відповідно до якої документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Частиною 3 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що разом із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подаються документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення відповідних прав, та документ, що підтверджує оплату послуг з державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Пунктом 162 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі визначено, що для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди земельної ділянки (її частини) власник чи набувач права або уповноважена ними особа подають до відповідного територіального органу Держземагентства заяву і такі документи: 1) копія документа, що посвідчує особу набувача права на земельну ділянку або її власника, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб; 2) документація із землеустрою, яка включає план земельної ділянки і містить відомості про координати поворотних точок меж частини земельної ділянки та обмінний файл - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки; 3) договір оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договір суборенди земельної ділянки (її частини) (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору); 4) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідному органу державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи; 5) документи про внесення плати за надання послуг із: здійснення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності, договору суборенди частини земельної ділянки; перевірки обмінного файлу - у разі державної реєстрації договору суборенди частини земельної ділянки. Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку. Забороняється вимагати подання документів та відомостей, не передбачених цим пунктом.

Проте судом встановлено, що при розгляді заяви позивача відповідач не зазначив про невідповідність доданого позивачем до заяви комплекту документів п. 162 Порядку ведення Книги записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою в якості підстави для відмови в реєстрації змін до правочину.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки судом встановлено, що оспорюване рішення відповідача вмотивовано підставою, яка не передбачена чинним законодавством для прийняття рішення про відмову в проведенні державної реєстрації правочину, таке рішення є необґрунтованим та неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання неправомірним рішення про відмову в державній реєстрації правочину з розірвання договору оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про зобов’язання відповідача здійснити державну реєстрацію додаткової угоди до договору оренди землі, суд зазначає, що задоволення позовних вимог в цій частині фактично буде перебиранням суду на себе повноважень спеціального державного органу, які відносяться до його виключної компетенції, оскільки державній реєстрації правочину щодо оренди земельної ділянки має передувати відповідна процедура, дотримання якої у повному обсязі  не є предметом розгляду зазначеної справи.

За таких обставин, суд не вбачає підстав для покладення на відповідача обов’язку здійснити державну реєстрацію правочину з розірвання договору оренди земельної ділянки, тому в цій частині позовних вимог позивачеві належить відмовити.

Проте з метою повного захисту прав позивача, на підставі ч. 2 ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути звернення позивача щодо державної реєстрації правочину.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 КАС України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, –

                                                        П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова та Лозівському районі Харківської області, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "Супіна Агро" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати неправомірним рішення Міськрайонного управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі Харківської області, яке міститься в листі від 26.10.2011 року про відмову в реєстрації додаткової угоди від 30.06.2008 року про розірвання договору оренди земельної ділянки № 366 від 01.01.2007 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ "Супіна Агро".

Зобов'язати Міськрайонне управління Держкомзему у місті Лозова і Лозівському районі Харківської області розглянути повторно заяву ОСОБА_3 про державну реєстрацію додаткової угоди від 30.06.2008 року про розірвання договору оренди земельної ділянки № 366 від 01.01.2007 року, укладених між ОСОБА_3 та ТОВ "Супіна Агро".

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено  22.12.2011 року.

           Суддя                                                                                            Піскун В.О.