Постанова

від 11.08.2011 по справі 3056/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 серпня 2011 р.

Справа № 2-а-3056/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська агрохімічна компанія" про визнання недійсними установчих документів і скасування державної реєстрації,

встановив:

Прокурор Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні (далі-позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська агрохімічна компанія" (далі-відповідач, ТОВ) про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів і скасування державної реєстрації, скасування реєстраційного запису від 01.12.2009 року, яким проведено державну реєстрацію змін до установчих документів, припинення юридичної особи ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія".

Встановлено, що ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія" зареєстроване як суб"єкт підприємницької діяльності 23.04.2008 року виконкомом Херсонської міської ради.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 9419414 станом на 06.04.2011 року, засновником ТОВ" Таврійська агрохімічна компанія" є гр. ОСОБА_1.

01.12.2010 року до ЄДР внесено запис № 14991050006009761 щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія", пов"язаних зі зміною засновника на гр. ОСОБА_1, до 01.12.2009 року засновником був гр. ОСОБА_2.

Посилаючись на пояснення гр. ОСОБА_1, наданого оперуповноваженому ВПМ ГВПМ ДПІ у м. Херсоні, він погодився стати керівником ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія"" на прохання свого знайомого на ім"я ОСОБА_2 за грошову винагороду, оскільки перебував у скрутному фінансовому становищі.

Зважаючи на викладені порушення, які допущені при реєстрації змін до установчих документів ТОВ, позивач прийшов до висновку, що така реєстрація відбулася поза межами правового поля, а тому дане Товариство не набуло цивільної право- та дієздатності.

Помічник прокурора Дніпровського району м. Херсона та представник Державної податкової інспекції у м. Херсоні до суду надали заяви про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач до суду не з"явився, про дату, час та місце слухання справи був належним чином повідомлений.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи  у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні і в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. 

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд прийшов до наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Таврійська агрохімічна компанія" зареєстроване як суб"єкт підприємницької діяльності 23.04.2008 року виконкомом Херсонської міської ради, код ЄДРПОУ - 35869757 та взято на облік у державній податковій інспекції у м. Херсоні як платника податків, зборів, обов"язкових платежів з 24.04.2008 року за № 22438.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 9419414 станом на 06.04.2011 року, засновником ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія" є гр. ОСОБА_1.

01.12.2010 року до ЄДР внесено запис № 14991050006009761 щодо державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія", пов"язаних зі зміною засновника на гр. ОСОБА_1, до 01.12.2009 року засновником був гр. ОСОБА_2.

Позивач просить визнати недійсними установчі документи ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія", скасувати реєстраційний запис від 01.12.2009 року № 14991050006009761, яким проведено державну реєстрацію змін до установчих документів ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія" та припинити юридичну особу з підстав порушення норм діючого законодавства.

Суд вважає такі вимоги прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Херсоні необґрунтованими, враховуючи наступне.

Відповідно до підпункту 20.1.12. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 року № 755-ІV (далі -Закон № 755-ІV).

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 38 вищезазначеного Закону та пункту 2 частини 1 статті 110 ЦК України юридична особа ліквідується за рішенням суду, зокрема у разі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути.

Разом з цим частина 2 статті 110 ЦК України передбачає, що вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частині 1 цієї статті, може бути пред'явлена до суду лише органом, що здійснює державну реєстрацію, або учасником юридичної особи.

Відповідно статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного  державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації (перереєстрації) юридичних осіб включає, зокрема: перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці; перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації; внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру; оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Запис про проведення державної реєстрації юридичної особи може бути визнаний недійсним (скасований) у випадках наступного з'ясування обставин, що згідно зі статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" були підставою для відмови у державній реєстрації, тобто підстави, які унеможливлюють засвідчення факту створення юридичної особи.

Статтею 27 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" встановлено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є: невідповідність відомостей, які вказані в реєстраційній картці на проведення державної реєстрації юридичної особи, відомостям, які зазначені в документах, що подані для проведення державної реєстрації юридичної особи; невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього Закону; порушення порядку створення юридичної особи, який встановлено законом, зокрема: наявність обмежень на зайняття відповідних посад, встановлених законом щодо осіб, які зазначені як посадові особи органу управління юридичної особи; невідповідність відомостей про засновників (учасників) юридичної особи відомостям щодо них, які містяться в Єдиному державному реєстрі; наявність обмежень щодо вчинення засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженою ними особою юридичних дій, які встановлені абзацом четвертим частини другої статті 35 цього Закону; наявність в Єдиному державному реєстрі найменування, яке тотожне найменуванню юридичної особи, яка має намір зареєструватися; використання у найменуванні юридичної особи приватного права повного чи скороченого найменування органу державної влади або органу місцевого самоврядування, або похідних від цих найменувань, або історичного державного найменування, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.               

Перелік вказаних підстав є вичерпним.

Позивачем  не надано суду доказів  на підтвердження  таких підстав.  

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо припинення юридичної особи ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія".

Положеннями пункту 67.2 статті 67 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення, зокрема щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів (пункт 67.2.).

Як встановлено частиною 1 статті 31 Закону № 755-ІV, у разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи, суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Таким чином, необхідною умовою для звернення ДПІ з позовом про скасування державної реєстрації змін до установчих документів, як це передбачено пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України, є визнане в судовому порядку недійсним рішення юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи.

Разом з тим, згідно зі статтею 30 Закону № 755-IV державний реєстратор відмовляє у проведенні державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи за наявності підстав, встановлених частиною першою статті 27 цього Закону. Водночас у частині 1 статті 27 зазначено, що підставами для відмови у проведенні державної реєстрації є зокрема невідповідність установчих документів вимогам частини 3 статті 8 цього Закону, відповідно до якої установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом.

Отже, державний реєстратор несе відповідальність за повноту відомостей в установчих документах, а засновники юридичної особи - за відповідність цих відомостей законодавству.

Беручи до уваги те, що державним реєстратором не відмовлено ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія" у проведенні державної реєстрації змін та 01.12.2010 року вчинено реєстраційну дію щодо внесення до ЄДРПОУ запису про державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи щодо зміни засновника, можна зробити висновок про відповідність поданого відповідачем пакету документів вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 87 Цивільного кодексу України  для створення (або перереєстрації) юридичної особи її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження. Установчим документом товариства є затверджений учасниками статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не встановлено законом. Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою.

Згідно зі ст. 88 Цивільного кодексу України у статуті товариства вказуються найменування юридичної особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені цим Кодексом або іншим законом. У засновницькому договорі товариства визначаються зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом. В установчому акті установи вказується її мета, визначаються майно, яке передається установі, необхідне для досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює державну реєстрацію.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З аналізу вказаних норм, судом вбачається, що правочином з утворення юридичної особи є реалізація волевиявлення особи у вигляді дії з розроблення учасниками (засновниками) установчих документів. Оскільки, як вказано в Законі, товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту, затвердженого цією особою,  іншого установчого документа в цьому разі законодавець не передбачає, то суд приходить до висновку, що правочин утворення товариства однією особою втілений у статуті, затвердженому цією особою.

Згідно з ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 2, 3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд звертає увагу на той факт, що ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину визначає недодержання певних вимог законодавства саме в момент вчинення правочину.

Позивачем не наведено жодного положення змісту правочину утворення юридичної особи ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія", який би суперечив Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Суд вважає, що тільки пояснення ОСОБА_1 про те, що він не мав наміру займатись підприємницькою діяльністю не можуть бути покладені в обгрунтування позовних вимог.

Підставами для відмови у державній реєстрації юридичної особи та визнання судом недійсними запису про державну юридичної особи є вичерпний перелік обставин, що зазначені у ст. 27.

Відповідно ч. 1, ч. 2  ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру,  були внесені до  нього,  то  такі  відомості  вважаються  достовірними  і  можуть  бути  використані  в  спорі з  третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя  особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Позивачем не надано жодних доказів про наявність порушень закону, допущених при перереєстрації ТОВ "Таврійська агрохімічна компанія".

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 110 ЦК України вимога про ліквідацію юридичної особи на підставі визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, а також учасником юридичної особи.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах держави в особі державної податкової інспекції у м. Херсоні.

Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 158-163, 168 КАС України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог прокурора Дніпровського району м. Херсона в інтересах Державної податкової інспекції у м. Херсоні до Товариства з обмеженою відповідальністю "Таврійська агрохімічна компанія" про визнання недійсними установчих документів, скасування реєстраційних змін до установчих документів, припинення юридичної особи - відмовити.       

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.  В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                           Ковбій О.В.

кат. 5.1.1