Постанова

від 09.12.2011 по справі 5397/11/2170

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 р.

Справа № 2-а-5397/11/2170

          Херсонський  окружний  адміністративний  суд  у  складі головуючого судді Анісімова О. В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Гранд"  про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

встановив:

Державна податкова інспекція у м. Херсоні (далі - позивач або ДПІ) звернулась до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Гранд" (далі – відповідач або ТОВ "Нео-Гранд") про надання дозволу на  погашення податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

У судове засідання сторони не з’явились. Представник позивача надала заяву, відповідно до змісту якої позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить розглянути справу у порядку письмового провадження. Причини неявки відповідача суду невідомі, про час та місце слухання справи він повідомлений належним чином, викликався у судове засідання тричі, про що свідчать повернуті до суду конверти, в яких вкладені судові виклики. Виходячи з вищевикладеного та на підставі ч. 4, 6 ст. 128 КАС України суд визнав за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження.

Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним.

Відповідач є юридичною особою, взятий на облік до ДПІ. За ТОВ "Нео-Гранд" обліковується податковий борг, що виник внаслідок несплати ним застосованих до нього фінансових санкцій за несвоєчасне подання податкової звітності по податку на додану вартість. Заходи, що вживались позивачем з метою погашення податкового боргу не мали позитивних наслідків. Так, у зв'язку із непогашенням податкового зобов'язання ТОВ "Нео-Гранд" надіслано дві податкові вимоги про сплату боргу. 22.03.2010 та 11.05.2011 працівниками ДПІ здійснено виходи за юридичною адресою відповідача, однак встановити його місцезнаходження не вдалось, про що складено відповідні акти. Крім того, з метою встановлення наявності активів у відповідача направлено запити до органів державної реєстрації, в результаті чого встановлено належність боржникові нерухомого майна. Достовірні відомості про наявність відкритих рахунків та коштів на них у ТОВ "Нео-Гранд" ДПІ встановити не має змоги.

У зв'язку із вищевикладеним ДПІ прийнято рішення про погашення податкового боргу відповідача за рахунок коштів та інших активів, належних йому. При цьому, складено акт опису активів ТОВ "Нео-Гранд", на які поширюється право податкової застави.

Посилаючись на норми Податкового кодексу України позивач просить надати дозвіл на  погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Відповідач про свою правову позицію щодо предмета позову не повідомив.

Дослідивши наявні документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1, ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. Звідси випливає, що до правовідносин стосовно податкових відносин, що виникли у 2008-2009 рр., слід застосовувати законодавство, яке було чинним до моменту вступу в законну силу Податкового кодексу України –01 січня 2011 року. Отже, до відносин застосування до відповідача фінансових санкцій за неподання податкових декларацій з податку на додану вартість слід застосовувати положення Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997(далі –Закон № 168), а також Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181).

Відповідно до ст. 67 Конституції України  кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 5 Закону № 2181 встановлено обов'язок платника податків самостійно узгоджувати суму податкового зобов'язання шляхом подачі до органу державної податкової служби податкової декларації. При цьому, п.4.1.5 ст.4 цього ж Закону встановлено строки подання податкової декларації залежно від встановленого для кожного податку базового звітного (податкового) періоду. Виходячи з того, що відповідно до п. 7.8 ст. 8 Закону № 168 податковим періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць, то податкова звітність з цього податку подається протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Таким чином, строк подачі податкових декларацій за податкові періоди 2008-2099 рр. настав.

Пунктом 17.1. ст. 17 Закону № 2181 встановлено, що платник податків, який не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку. При цьому, відповідно до п. 17.3. цієї ж статті сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Крім цього, відповідно до п.9.8 ст.Закону №168 ненадання своєчасно органу державної податкової служби податкової звітності з податку на додану вартість є підставою для анулювання свідоцтва платника цього податку. В даному разі орган державної податкової служби приймає відповідне рішення. Платник податку протягом двадцяти календарних днів від дня прийняття рішення про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість повертає органу державної податкової служби таке свідоцтво. У цьому випадку затримка у поверненні такого свідоцтва прирівнюється до затримки у наданні податкової звітності з цього податку.

Виходячи із змісту пп. а) п. 4.2.2. ст. 4, абз. 3 п. 5.3.1 ст. 5 та п. 6.1 ст. 6 Закону № 2181 у випадку неподання або несвоєчасного подання платником податку податкових декларацій орган державної податкової служби приймає податкове повідомлення-рішення про застосування до такого платника податків фінансових санкцій. Дане повідомлення-рішення надсилається платникові податків та повинне бути виконане шляхом сплати фінансових санкцій протягом десяти календарних днів від дня його отримання. Несвоєчасно сплачена сума фінансових санкцій на підставі п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 визнається податковим боргом.

Суд встановив, що ТОВ "Нео-Гранд" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Херсонської міської ради 18.09.2008 та взято на облік платником податків у ДПІ.

05.02.2010 посадовими особами ДПІ проведено перевірку ТОВ "Нео-Гранд" з питання своєчасності повернення свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість та неподання звітності з ПДВ. За наслідками перевірки встановлено, що відповідач з листопада 2008 р. по листопад 2009 р. включно (13 місяців) не подає до ДПІ податкові декларації з податку на додану вартість. При цьому, свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Нео-Гранд" анульовано на цій підставі 30.11.2009. Однак, у встановлений Законом № 168 строк відповідач не повернув свідоцтво платника ПДВ, що є порушенням і прирівнюється до неподання податкової звітності.

11.02.2010 ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000551502/0, відповідно до якого за вищевказані правопорушення до ТОВ "Нео-Гранд" застосовано фінансові санкції у розмірі 2380,00 грн. Виходячи з того, що штраф за несвоєчасне подання податкової декларації складає десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також те, що згідно п. 22.5 Прикінцевих положень Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003 № 889-IV неоподатковуваний мінімум доходів громадян складав 17 гривень, то сума фінансових санкцій розрахована правильно: 13 (тринадцять місяців неподання податкової декларації) х 170 грн. (десять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) + 170 грн. (сума штрафу за неповернення свідоцтва платника ПДВ) = 2380,00 грн.

Відповідно до п. 6.2.1. ст. 6 Закону № 2181 у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно із п. 6.2.4 цієї ж статті  податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Крім цього, ст. 8 Закону № 2181 передбачено можливість погашати борг платника податків за рахунок його активів, що перебувають у податковій заставі. Право податкової застави виникає, зокрема, у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації.

Відповідно до п. 10.1.1. ст. 10 Закону № 2181 у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків. Стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги. При цьому, виходячи із змісту ст. 3 цього ж  Закону підставою для примусового стягнення на активи платника податків є рішення суду. Виходячи з цього, орган державної податкової служби зобов'язаний звертатись до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок продажу активів платника податків, що перебувають у податковій заставі.

ДПІ сформувала та надіслало до ТОВ "Нео-Гранд" податкові вимоги: перша вимога № 1/514 від 16.03.2010 та друга № 2/711 від 22.04.2011. Однак, дані вимоги вручити не вдалось у зв'язку із незнаходженням відповідача за своєю юридичною адресою, про що складено акти № 68/24-135 від 22.03.2010 та № 114/24-135 від 22.04.2010, наявні у матеріалах справи.

25.05.2010 за підписом в. о. начальника ДПІ прийнято рішення № 85/24-121 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу. При цьому, суд вважає, що дане рішення прийнято правомірно, оскільки надіслання податкових вимог не призвело до погашення податкового боргу, а саме право податкової застави виникло у ДПІ з моменту першого неподання ТОВ "Нео-Гранд" податкової декларації з ПДВ за листопад 2008 р.

На виконання вказаного рішення позивачем здійснено інформаційні запити до органів державної влади з метою з’ясування обсягу належного відповідачеві майна. В результаті таких заходів встановлено, що ТОВ "Нео-Гранд" належить домоволодіння у м. Херсоні по вул. Ілліча, 84 - частка нежилих приміщень площею 400,9 кв. м. Даний факт підтверджений копією інформаційної довідки з Херсонського державного бюро технічної інвентаризації від 04.05.2010 № 2435-05-10.

Стосовно відкритих банківських рахунків відповідача, ДПІ не змогло повно та достовірно встановити їх наявність, про що свідчить копія довідки від 09.12.2011 № 4700/29-109.

28.05.2010 за підписом посадової особи ДПІ, що виконує обов’язки податкового керуючого, складено акт опису майна, яке перебуває у власності ТОВ "Нео-Гранд". Відповідно до змісту копії акту опису проведено опис майна: частка нежилих приміщень площею 400,9 кв. м. за адресою м. Херсон, вул. Ілліча, 84, кількістю одна штука, балансова вартість не вказана. Згідно копії витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна право податкової застави на вказане майно зареєстровано 31.05.2010 за № 9879859.

Враховуючи, що податкове зобов'язання ТОВ "Нео-Гранд" по податку на додану вартість є податковим боргом, який підлягає стягненню, заходи, вжиті ДПІ, не призвели до погашення податкового боргу, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 158 - 163, 167 КАС України,  суд -

постановив:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні до товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Гранд"  про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, задовольнити у повному обсязі.

Надати Державній податковій інспекції у м. Херсоні дозвіл на погашення податкового боргу по податку на додану вартість у розмірі 2380 (дві тисячі триста вісімдесят) гривень 00 коп. за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю "Нео-Гранд" (код ЄДРПОУ 36129948), що перебуває у податковій заставі відповідно до акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 28.05.2010 № 49-24-123.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення.  В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була  подана  у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили  після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                                                           Анісімов О.В.

кат. 8.1.5