Рішення

від 15.08.2008 по справі 21/39-08-1559

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/39-08-1559

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" серпня 2008 р.Справа  № 21/39-08-1559

За позовом: Відкритого акціонерного товариства (надалі –ВАТ) „Нафтохімік Прикарпаття”,             Івано –Франківська область, м. Надвірна;

до відповідачів: Дочірнього підприємства спільного виробничо –інвестиційного підприємства акціонерного товариства (надалі –ДП ) „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа”, м. Одеса;

                           Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі –ТОВ) „Директор - Сіті”,                м. Одеса;

про стягнення шкоди у сумі 37 594 435 грн. 00 коп.

Господарський суд Одеської області у складі:

судді -                                                                           ЗЕЛЕНОВА Г.М.;

секретар судового засідання -                                    СУСЛОВА М.В.;                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   За участю представників сторін:

від позивача: Дунця О.Я. –представник ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття” –згідно довіреності від 27.12.2007 р. за № 25-01 (у судових засіданнях, що відбулися 12.06.2008 р.); Полатайко С.С. –представник ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття” –згідно довіреності від 27.12.2007 р. за № 26-01 (у судових засіданнях, що відбулися 24.07.2008 р., 05.08.2008 р.).

від відповідачів: Некрасов О.В. –представник ТОВ „Директор - Сіті” –згідно довіреності від 26.05.2008 р. (у судових засіданнях, що відбулися 27.05.2008 р., 12.06.2008 р., 24.07.2008 р., 05.08.2008 р.); Гусєва О.М. –представник ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” –згідно довіреності від 01.07.2008 р. (у судових засіданнях, що відбулися 24.07.2008 р., 05.08.2008 р.).

СУТЬ СПОРУ: 16.04.2008 р. Позивач, ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття”, звернувся до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Відповідачів, ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” та ТОВ „Директор - Сіті”, заподіяної шкоди у сумі 37 594 435 грн. 00 коп., внаслідок несплати останніми акцизного збору ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття”, нарахованого Надвірнянською Об'єднаною державною податковою інспекцією.

В своєму позові ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" стверджує, що ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” було утворено ТОВ „Директ –Сіті” шляхом його виділу із ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт – Альфа”, у зв'язку із чим за розподільчим балансом до вказаного підприємства перейшла частина його майна, прав та обов'язків, у зв'язку з чим Позивач вважає, що вказане підприємство теж повинне відшкодовувати йому завдану шкоду.

Представник Позивача позовні вимоги підтримує, на їх задоволенні наполягає.

Представник Відповідача, ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа”, позовні вимоги не визнає і просить господарський суд в їх задоволенні відмовити, посилаючись у письмовому відзиві, наданого 08.07.2008 р. до господарського суду на те, що у нього відсутня вина у завданні шкоди Позивачеві, оскільки до Відповідача застосовувалося спеціальне законодавство, яке діяло на момент внесення іноземної інвестиції, тобто у нього не було обов'язку сплачувати Позивачу акцизний збір, так як згідно законодавства та рішення господарського суду Івано –Франківської області від 26.06.2001 р. по справі № 8/194, ні ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття”, ні ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” при здійснені спільної господарської діяльності не виступали платниками акцизного збору. Окрім того, сплата даного збору Позивачем до бюджету за рахунок його власних коштів не передбачена Декретом Кабінетом Міністрів України „Про акцизний збір”, так як акцизний збір є непрямим податком (збором), що випливає із загального аналізу положень ст. 1-4, 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір”.

Представник Відповідача, ТОВ „Директ –Сіті”, 08.07.2008 р. надав господарському суду письмовий відзив на позовну заяву, за яким вважає, що заявлений Позивачем позов до ТОВ „Директ –Сіті” про стягнення шкоди у сумі 37 594 435 грн. 00 коп. є безпідставним, внаслідок того, що ТОВ „Директ –Сіті” є неналежним Відповідачем по справі № 21/39-08-1559. ТОВ „Директ –Сіті” було створено у вересні 2004 року і його єдиним учасником вступила фізична особа, що підтверджується реєстраційними і установчими документами ТОВ „Директ –Сіті”.

Ні ТОВ „Директ –Сіті”, ні його єдиного учасник не мали і не мають жодних стосунків з ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа”.

У судовому засіданні з 05.08.2008 р. по 15.08.2008 р. у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні наявні матеріали у справі, вислухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що позовна заява не підлягає задоволенню з наступних підстав:

01.06.2001 р. між ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" та ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” були укладені договори № 7-090070-01-17, № 7-090071-01-17, № 7-090072-01-17, № 7-090073-01-17 про переробку давальницької сировини терміном дії до 31 грудня 2001 року.                     21.12. 2001 р. укладено додаткові угоди щодо продовження дії названих договорів в 2002 р.

За наслідками проведеної перевірки на підставі акту перевірки від 31.12.2003 р.  Надвірнянською ОДПІ прийняті повідомлення-рішення за № 0000012600/0 та за № 0000022600/0 від 09.01.2004 р., якими донараховано акцизний збір в сумі 20 507 668 грн. та 17 086 767 грн., всього -37594435 грн. та застосовано фінансові санкції в сумі 20 507 668 грн. та 17 086 767 грн., всього -37594435 грн.

Прийняття Надвірнянською ОДПІ вказаних податкових повідомлень - рішень було вмотивоване тим, що ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" на порушення вимог статей 2-4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" № 18-92 від 26.12.92р (зі змінами та доповненнями) передало ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” нафтопродукти, виготовлені на давальницьких умовах, без підтвердження банківської установи про перерахування останнім відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок позивача.

У березні 2004 року ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" звернулося в суд із позовом про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень Надвірнянською ОДПІ від 09.01.2004 р.   №  0000012600/0 та № 0000022600/0.

На обґрунтування позову ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" послалося на те, що донарахування Надвірнянською ОДПІ акцизного збору і застосування штрафних санкцій є неправомірними та безпідставними, оскільки підакцизні товари були виготовлені з давальницької сировини замовника - ДП "Фірма Фіаніт-Альфа" і є його власністю. Передача належних замовнику нафтопродуктів без попередньої сплати ним акцизного збору та надання письмового підтвердження банківської установи про перерахування коштів здійснена на підставі рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 26.06. 2001 р. по справі № 8/194, згідно з яким вироблені, передані та відвантажені нафтопродукти не є для ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" об'єктом оподаткування акцизним збором у рамках зазначених договорів.  

Господарський суд Івано-Франківської області рішенням по справі № А-15/115 від                30.09. 2004 р. позов задовольнив.

Львівський апеляційний господарський суд постановою від 30.03.2005 р. по справі № А -15/115 рішення господарського суду Івано –Франківської області від 30.09.2004 р. у справі № А –15/115 скасовано і прийнято нове, яким у задоволені позовних вимог ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" до  Надвірнянської ОДПІ про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень від 09.01.2004 року   №  0000012600/0 та № 0000022600/0 - відмовлено.

 Вищий адміністративний суд України ухвалою від 28.02.2007 р. скасував постанову суду апеляційної інстанції й залишив у силі рішення суду першої інстанції.

Постановою Верховного суду України від 04.03.2008 року скасовано ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.02.2007 року та залишено без змін постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2005 року в даній справі.

Постанова Верховного суду України від 04.03.2008 року у справі є остаточною та оскарженню не підлягає, а тому постанова Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2005 року у справі №А-15/115 набрала законної сили та підлягає  виконанню.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.03.2005 року у справі №А-15/115 скасовано рішення господарського суду Івано-Франківської області від 30.09.2004 року та відмовлено ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” в задоволенні позову, щодо визнання недійсними податкових повідомлень - рішень за № 0000012600/0 та за № 0000022600/0 від 09.01.2004 р. винесених Надвірнянською ОДПІ.

Згідно вказаних податкових повідомлень - рішень підлягає стягненню з ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” акцизний збір в сумі 37 594 435,00 грн. та 37 594 435,00 грн. штрафних санкцій.

Однак, позовні вимоги ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття” щодо стягнення шкоди в сумі                  37 594 435,00 грн. з ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” суперечать та не відповідають діючому законодавству України, так як в даному випадку відсутні підстави для її стягнення.

Ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 25 жовтня      2000 року визнано, що до іноземного інвестора спільного виробничо - інвестиційного підприємства акціонерного товариства „Фірма Фіаніт" та до створюваних ним дочірніх підприємств в статутному фонді яких не менше 51 відсотка належить підприємству з іноземними інвестиціями, застосовуються державні гарантії захисту іноземних інвестицій, встановлені законодавством України, що діяло в момент їх реєстрації, в частині, що не суперечить чинному законодавству.

Ухвалою судової колегії в цивільних справах Верховного Суду України від 12 квітня 2001 року роз'яснено, що до 8 вересня 2002 року до спільного виробничо-інвестиційного підприємства акціонерного товариства „Фірма Фіаніт" та до створюваних ним дочірніх підприємств в статутному фонді яких не менше 51 відсотка належить підприємству з іноземними інвестиціями застосовується спеціальне законодавство, що діяло на момент реєстрації інвестиції - 8 вересня 1992 року. Зазначено, що до цього законодавства відносяться положення Закону України „Про іноземні інвестиції" від 13 березня 1992 року, а також інші акти спеціального законодавства України, в тому числі податкового, митного, інвестиційного, тощо, якщо інше не буде встановлено спеціальним інвестиційним   законодавством.

У вищевказаних судових рішеннях Верховний Суд України посилався, зокрема, на положення ст.ст.8,9 Угоди між Україною і Федеративною Республікою Німеччина про сприяння і взаємний захист інвестицій, підписану в м. Києві 15 лютого 1993 року, ратифіковану Законом України N 193/94-ВР від 11.10.1994 р. Статтею 8 вищевказаної Угоди передбачено, що якщо із законодавства однієї Договірної Сторони або міжнародно-правових угод, що існують між Договірними Сторонами, разом з цією Угодою, або які будуть узгоджені в майбутньому, випливає загальне або спеціальне положення, відповідно до якого інвестиції громадян або товариств іншої Договірної Сторони користуються більш сприятливим режимом, ніж за цією Угодою, то таке положення буде мати перевагу перед положеннями цієї Угоди в тій частині, в якій воно більш сприятливе. Стаття 9 Угоди розповсюджує її дію також відносно інвестицій, які були здійснені відповідно до законодавства іншої Договірної Сторони на її території ще до набуття чинності цієї Угоди.

Згідно ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів.

Визначаючи ст.2 Декрету Кабінетом Міністрів України „Про акцизний збір” виробника (переробника) підакцизної продукції платником акцизного збору, ст.6 зазначеного Декрету визначено як саме такий платник вказаний збір сплачує:

- власник готової продукції, на яку встановлено ставку акцизного збору у твердих сумах, виготовленої на давальницьких умовах, сплачує акцизний збір виробнику (переробнику) не пізніше дня відвантаження готової продукції його замовнику або за його дорученням іншій особі. Умовою відвантаження виробником (переробником) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини, його власнику або за його дорученням іншій особі є документальне підтвердження банківської установи про перерахування відповідної суми акцизного збору на розрахунковий рахунок виробника (переробника).

Тобто, ст.6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір” одночасно встановлено і обов'язок замовника сплатити акцизний збір виробнику.

На підставі аналізу норм ст.ст. 2, 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір”, господарський суд дійшов висновку, що наявність чи відсутність у Позивача - “виробника” (переробника) готової продукції, виготовленої з давальницької сировини обов'язку по нарахуванню, стягненню та сплаті до бюджету акцизного збору залежить від наявності у „замовника" обов'язку перераховувати йому відповідну суму акцизного збору, так як сплата виробником (переробником) акцизного збору власними коштами, без включення його сум до ціни товарів, суперечить встановленому статтею 1 Декрету визначенню акцизного збору як непрямого податку на окремі товари (продукцію), визначені законом як підакцизні, який включається до ціни цих товарів, і не відповідає економічному змісту такого податку.

На момент реєстрації іноземної інвестиції в ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа”  порядок сплати акцизного збору визначався Законом України „Про акцизний збір" N 1996-ХІІ від 18 грудня 1991 року.

Таким чином, внаслідок застосування до контрагента ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття" - ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” державних гарантій захисту іноземних інвестицій у вигляді застосування  спеціального законодавства, що діяло на момент реєстрації інвестицій, інакше визначалися і обов'язки ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття" по сплаті акцизного збору, оскільки контрагент не був зобов'язаний перераховувати позивачу суми акцизного збору, так як на нього поширювався Закон України „Про акцизний збір" N 1996-ХІІ від 18 грудня 1991 року. Статтею 2 Закону України „Про акцизний збір" N 1996-ХІІ від 18 грудня 1991 року платниками акцизного збору визначалися суб'єкти підприємницької діяльності, які реалізують на території України підакцизні товари, а ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття" реалізацію таких товарів не здійснював, а тільки надавав послуги з їх переробки.

Статтею 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) підчас розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

          Зазначені вище обставини встановлені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2001 року по справі №8/194, яке набрало законної сили.

Даним рішенням суду також зобов'язано ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття"  відвантажувати  ДП "Фірма Фіаніт-Альфа" нафтопродукти без попередньої оплати акцизного збору, так як і для ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття" і для ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” даний збір не є об'єктом оподаткування.  

Відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій її території усіма без винятку органами державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, організаціями, установами, посадовими особами, а також окремими громадянами та їх об'єднаннями.

Статтею 1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, господарський суд вважає, що вина ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа”  відсутня у завданні шкоди ВАТ „Нафтохімік Прикарпаття", так як до ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” застосовувалося спеціальне законодавство, яке діяло на момент внесення іноземної інвестиції, тобто у нього не було обов'язку сплачувати позивачу акцизний збір, а Позивач немає права вимагати його стягнення, так як згідно законодавства та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 26.06.2001 року по справі №8/194, ні ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” при здійсненні спільної господарської діяльності не виступали платниками акцизного збору. Окрім того, сплата даного збору Позивачем до бюджету за рахунок його власних коштів не передбачена Декретом Кабінетом Міністрів України „Про акцизний збір”, так як акцизний збір є непрямим податком (збором), що випливає із загального аналізу ст.1-4, 6 Декрету Кабінетом Міністрів України „Про акцизний збір”.

Разом із цим, ТОВ „Директ –Сіті” було створено в вересні 2004 р, і його єдиним учасником виступила фізична особа Буяклу Наталя Яківна, що підтверджується реєстраційними і установчими документами ТОВ „Директ –Сіті”.

Позивач доказів, підтверджуючих створення ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа”  ТОВ „Директ –Сіті” господарському суду не надав.

Враховуючи наведені обставини, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги ВАТ “Нафтохімік Прикарпаття" про стягнення з ДП „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” та ТОВ „Директ –Сіті” на користь ВАТ "Нафтохімік Прикарпаття" завданої шкоди в сумі  37 594 435,00 грн. є необґрунтованими, не підтверджені матеріалами справи внаслідок чого не підлягають задоволенню.

            Судові витрати покласти на Позивача відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України.

            Керуючись ст.ст. 44 - 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову Відкритого акціонерного товариства “Нафтохімік Прикарпаття" до Дочірнього підприємства спільного виробничо –інвестиційного підприємства акціонерного товариства „Фірма Фіаніт” „Фірма Фіаніт –Альфа” та Товариства з обмеженою відповідальністю  „Директор - Сіті” про стягнення шкоди в сумі  37 594 435 грн. 00 коп. –відмовити.

2.  Копію рішення надіслати позивачу, відповідачам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 15.08.2008р.

СУДДЯ                                                                                                              ЗЕЛЕНОВ Г.М.