Постанова

від 14.12.2011 по справі 2а/2370/8226/2011

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14 грудня 2011 року                                                         Справа № 2а/2370/8226/2011

14.12.11

14 год. 30 хв.                                                                                                               м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд  у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області до приватного акціонерного товариства «Санаторій Аквадар»про  стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

встановив:

Державна податкова інспекція у Маньківському районі Черкаської області (далі по тексту –ДПІ у Маньківському районі Черкаської області) звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути  з приватного акціонерного товариства «Санаторій Аквадар»з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника заборгованість з податку на додану вартість за основним платежем, штрафні санкції та пеню на загальну суму 257516,29грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач  зазначає, що в порушення Податкового кодексу України  (далі по тексту –ПК України), відповідач невчасно та не в повному обсязі сплачує податки та збори, внаслідок чого виник податковий борг з податку на додану вартість в сумі 257516,29грн., а саме за основним платижем  218817,61грн., а також нараховано штрафну санкцію в розмірі  38567,00грн. та пеню в розмірі 131,68грн.   

Сторони були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з’явились.

Представник позивача надав суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ДПІ у Маньківському районі Черкаської області.

Відповідач до зали судового засідання свого представника не направив, причини повторної неявки у судове засідання не повідомив.

Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи і відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи у таких випадках не відкладається, а справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги  підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне акціонерне товариств «Санаторій Аквадар»зареєстроване як юридична особа 31.10.2003р. Маньківською районною державною адміністрацією Черкаської області, за ідентифікаційним кодом – 21361759 (а.с.6-13).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було самостійно подано податкові декларації з податку на додану вартість від 20.01.2011р. №9006445779 за грудень 2010 року та від 18.08.2011р. №9006997557 за липень 2011 року, згідно яких самостійно визначено та узгоджено зобов’язання з податку на додану вартість (а.с.40-43). Як свідчать матеріали справи, відповідач самостійно визначену суму податку на додану вартість, зазначену в деклараціях за грудень 2010 року та за липень 2011 року, сплатив лише частково. Таким чином заборгованість за вказаними деклараціями з податку на додану вартість складає 64550,61грн.  

Крім того, контролюючим органом було проведено документальну позапланову виїзну перевірку відповідача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010р. по 22.07.2011р., про що складено акт №400/23/21361759 від 29.07.2011р.

Висновками вказаного акту перевірки встановлено, що відповідачем в  порушення п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР, занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 154267,00грн., у тому числі за червень 2010 року в сумі 44267,00грн., за липень 2010 року в сумі 110000,00грн.

На підставі вказаного акту перевірки, було винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р»№0000172301 від 17.08.2011р. , яким відповідачу збільшено грошове зобов’язання з податку на додану вартість в сумі 154267,00грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 38567,00грн. (а.с.19).

Крім того, в зв’язку з невчасною сплатою узгоджених податкових зобов’язань відповідачу було нараховано пеню в розмірі 131,68грн.

Відповідно до  вимог ст.59 Податкового Кодексу України відповідачу було направлено корінець податкової вимоги №41 від 05.09.2011р. на суму 64550,61грн. Вказана вимога була вручена директору приватного акціонерного товариства «Санаторій Аквадар»05.09.2011р. (а.с.18).

Спеціальним законом, який на час виникнення спірних правовідносин визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому –Закон №168/97).

Платником податку на додану вартість згідно статті 1 Закону №168/97 визначено: особу-суб'єкта підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізичну особу (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до ст. 2 Закон №168/97 платником податку на додану вартість, зокрема, визначено будь-яку особу, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Крім того, 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі за текстом –ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов’язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно пункту 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов’язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов’язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов’язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Пунктом 59.4 зазначеної статті передбачено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов’язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 зазначеної статті передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пункт 95.2 вказаної статті передбачає, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Пунктом 129.4. статті 129 передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Таким чином, сума податкового боргу відповідача відповідно до розрахунку складає 257516,29грн. (218817,61грн. основний платіж + 38567,00грн. штрафна санкція + 131,68грн. пеня = 257516,29грн.).

Відповідно до пункту 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України, органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи,  що відсутні відомості про сплату відповідачем зазначеного податкового боргу, позовні вимоги є законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 41, 86, 128, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний державної податкової інспекції у Маньківському районі Черкаської області до приватного акціонерного товариства «Санаторій Аквадар» про  стягнення заборгованості з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Санаторій Аквадар»(20100, Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка,  вул. Лісова, 1, ідентифікаційний код - 21361759) з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника до Державного бюджету України через державну податкову інспекцію у Маньківському районі Черкаської області  (20100, Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка,   ідентифікаційний код –34026314)  податковий борг з податку на додану вартість, штрафні санкції та пеню в загальній сумі  257516 (двісті п’ятдесят сім тисяч п’ятсот шістнадцять) гривень 29 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення постанови у повному обсязі в порядку, передбаченому ст.ст.185-187  Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                          Н.Ю. Гриньковська

постанова складена в повному обсязі 19.12.2011р.