Рішення

від 21.08.2008 по справі 11/65-08-1882

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/65-08-1882

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" серпня 2008 р.Справа  № 11/65-08-1882

За позовом:  Товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют 2005”;

До відповідача:  Кілійського управління водного господарства;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Придунайське рисове господарство".

про зобов'язання укладення договору та надання послуг зі спеціального водокористування.                                   

                                                                                 Суддя     Власова С.Г.

Представники:

Від позивача: Тюхтій М.П. (керівник), Лоскутов С.П., Коваленко І.Г. (за довіреністю);

Від відповідача: Іваненко А.А. (керівник управління), Коваленко І.Г. (за довіреністю);

Від 3-ої особи: Селезньов В.Є. (за довіреністю);

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Тюхтій М.П. (керівник), Коваленко І.Г. (за довіреністю);

Від відповідача: не з'явився;

Від 3-ої особи: Селезньов В.Є. (за довіреністю);

СУТЬ СПОРУ: 05.05.2008 р. за вх. № 2554 ТОВ „Дебют 2005” (далі –Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Кілійського управління водного господарства (далі –Відповідач) про зобов'язання укладення договору та надання послуг зі спеціального водокористування.

Позивач на позовних вимогах наполягає.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, про що зазначив у відзиві на позов від 30.05.2008 р. за вих. № 222.

Ухвалою від 02.06.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Придунайське рисове господарство”

10.06.2008 р. за вх. № 11954 Позивач надав уточнення позовних вимог, та просить суд зобов'язати Кілійське управління водного господарства укласти прямий договір з ТОВ "Дебют - 2005" про надання послуг з подачі води на зрошення останнім по каналам і спорудам прокладеним до і через 370 га, зрошувальних земель згідно сівообороту терміном на п'ять років, визнати неналежними   на  праві власності згідно договору купівлі-продажу      № 08-10 від 08.10.2004 р. ТОВ „Придунайське рисове  господарство”, частки  32,8  %  від загальної мережі Лісківської рисової зрошувальної системи у кількості 57,09 км., пролягаючей та прокладеної до і через зрошувальні земельні ділянки на площі 370 га, землекористувача ТОВ „Дебют –2005” та відновити порушенні права землекористувача ТОВ „Дебют –2005” на право використання зрошувальної системи прокладеною від водорозподільчого колодцу до і через 370 га, зрошувальних земельних ділянок підприємства.

Третя особа 21.07.2008 р. за вх. № 14787 надала відзив на позов та просила відмовити ТОВ „Дебют 2005” у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне:

Позивач зазначає, що є орендарем земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 370 га, які розташовані на території Лісківської сільської ради Кілійського району Одеської області та здійснює сільськогосподарське товарне виробництво (вирощування рису). 23.07.2007 р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Одеській області ТОВ „Дебют 2005” був наданий дозвіл на спеціальне водокористування строком до 31.12.2008 р.

Також між сторонами був укладений договір № 23 від 29.05.2007 р., про надання послуг з подачі води на зрошення орендованих земельних ділянок, який закінчив свою дію 20.11.2007 р.

Позивач вказує, що відповідно до ст.48 Водного Кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Позивач зазначає, що земельні ділянки, які він орендує, знаходяться на території Ліськівської рисової зрошувальної системи, визначенні як поливні (чекова система) і джерелом водопостачання - є Державна зрошувальна система Кілійського управління водного господарства з подачею води на зрощення від насосної станції „Ліскі-1” із ріки Дунай через колекторно-дренажну мережу, а тому потрібен договір про надання послуг з подачі води на зрощення з „Постачальником води”, яким на його думку є Кілійське управління водного господарства.

Посилаючись на п. 1 ст. 43 Водного Кодексу України, Позивач вказує, що  водокористувачі мають право здійснювати загальне та спеціальне водокористування.   Права водокористувачів охороняються законом. Порушенні права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленному законодавством.

Позивач стверджує, що підстав для припинення права спеціального водокористування ТОВ „Дебют 2005” не існує, а крім того у ТОВ „Дебют 2005” наявний дозвіл на спеціальне водокористування до 31.12.2008 р.

Відповідач проти позовних вимог заперечує (вих. № 222 від 30.05.2008 р.), вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Кілійське управління водного господарства є первинним водокористувачем яке має власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води та надає послуги з подачі води на полив зрошувальних і богарних земель згідно Положення про підприємство та Переліку надання платних послуг бюджетними організаціями Держводгоспу України, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.1999 р. за № 1379. Послуги з подачі води здійснюються на підставі примірного договору погодженого Держводгоспом України та Міністерством аграрної політики України від 06.12.2007 р.

Відповідач вказує, що представники ТОВ „Дебют-2005” дійсно звертались до Кілійського управління водного господарства з вимогою щодо укладання договору на подачу води на полив зрошувальних земель. В березні 2008 р. головному бухгалтеру, а потім і директору ТОВ „Дебют-2005” був наданий проект примірного договору для підготовки необхідних документів відповідно умов договору, але до теперішнього часу ТОВ „Дебют-2005” не представило всі документи, а саме - копію угоди з власником внутрішньогосподарської зрошувальної мережі на її використання та договору щодо порядку внутрішньосистемного водорозподілу із однієї точки водовиділу декільком водокористувачам.

Відповідач стверджує, що невиконання ТОВ  „Дебют 2005” зазначених умов, унеможливило укладання договору. Свої заперечення щодо розбіжностей по представленому договору ТОВ „Дебют 2005” не оформило протоколом, як це вимагає ст. 181 Господарського кодексу України і заходів по врегулюванню питань щодо спільного використання водотранспортуючого каналу з його власником не здійснило. Відповідно ситуаційної схеми Лісківської рисової зрошувальної системи подача води на зрошення земельних ділянок ТОВ „Дебют-2005” може здійснюватися від насосної станції „Ліски-1” через водотранспортуючий канал, який є власністю товариства з обмеженою відповідальністю „Придунайське рисове господарство".

Згідно ст. 26 Земельного кодексу України земельні ділянки одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.

Відповідач наполягає на тому, що вимога про зобов'язання Кілійського управління водного господарства надати послуги зі спеціального водокористування не може бути предметом розгляду в суді. ТОВ „Дебют-2005” дійсно має дозвіл на здійснення спеціального водокористування, згідно якого має право на використання отриманої від Кілійського управління водного господарства води, але зазначений дозвіл не зобов'язує водопостачальника щодо подачі чи неподачі води водокористувачу, а лише визначае право  на використання води відповідно встановленого ліміту та джерела надання води.

Ухвалою від 02.06.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Придунайське рисове господарство”

Позивач 10.06.2008 р. за вх. № 11954 надав уточнення позовних вимог, в яких зазначив наступне.

Лісківська зрошувальна рисова система це 3546 га. зрошувальних земель у вигляді чеків, які безпосередньо пов'язані з обох боків чека водонаповнюючими і водовідвідними каналами, для виконання регульованого примусового їх затоплення в потрібні терміни і кількості подачі води для зрошування риса, а також примусового поливу інших сільгоспкультур.

Наказом Представництва фонду державного майна України в Кілійському районі від 14.03.1996 р. № 25-А в процесі приватизації майна державних підприємств, був затверджений план приватизації цілісного майнового комплексу радгоспу "Прикордонник'' с. Ліскі Кілійського району, який приватизувався як цілісний майновий комплекс шляхом безоплатної передачі та продажу цілісного майнового комплексу. Спірна внутрішньогосподарська рисова зрошувальна система та споруди, згідно плану були віднесені до майна, що виключається з акту оцінки та передається на баланс радгоспу, а не у власність.

Згідно Указу Президента  України № 720/95 від 08.08.1995 р. було встановлено, що паюванню підлягають сільськогосподарські угіддя, передані у колективну власність колективним сільськогосподарським підприємствам, у тому числі створеним на базі радгоспів.

09.07.1996 р. радгосп „Прикордонник” був перетворений у КСП „Прикордонник”, а в процесі реформування аграрного сектора економіки, 14.03.2000 р. перереєстрований в СВК „Прикордонник”.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.03.2003 р., за заявою ВАТ „Кілійська сільгоспхімія” було порушено провадження у справі про банкрутство СВК „Прикордонник”.

Після проведення останніх загальних зборів власників сертифікатів на земельні ділянки (паї) колишнього КСП „Прикордонник” від 09.09.2005 р., на території Лісківської зрошувальної системи згідно розпоряджень Кілійської РДА за № 649 від 07.12.2005 р.- 252 власникам, а за № 731 від 19.12.2005 р.- 62 власникам були виділені земельні ділянки в натурі та єдиними масивами.

Власники земельних ділянок згідно розпорядження № 649 передали їх в оренду підприємству ТОВ „Придунайске рисове господарство”, а згідно розпорядженню № 731 передали - ТОВ „Дебют –2005”.

Позивач також зазначив, що згідно довідки № 1039 від 15.04.2008 р. відділом земельних ресурсів у Кілійському районі, головного управління земресурсів у Одеській області, державного агентства земельних ресурсів України, визначено, що згідно земельно- облікової документації Кілійського районного відділу земельних ресурсів (форма № 6-а зем про наявність зрошувальних земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями) станом на 01.01.2008 р. площа зрошувальних земель ТОВ „Дебют –2005” складає 370 га., що складає 11,2 % від загальної площі розпайованих зрошувальних земель.

Посилаючись на ст.79 Земельного кодексу України, Позивач зазначає, що земельна ділянка як об'єкт права власності - це частина земельної поверхні з установленнями межами, певним місцем розташування, та визначеннями до неї правами. Право власності на земельну ділянку поширюється в межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об'єкти і багаторічні насадження, які на ній знаходяться. Статтею 95 Земельного кодексу України встановлено, що права землекористувачів - використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, лісові угіддя, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі, а також те, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Позивач вказує, що проблема подачі води для зрощування чеків знищує саму дію і ціль рисової системи, так як, по технології зрощування рису потребується неодноразова, регульована та своєчасна подача води. Отримана відмова в подачі води, грубо порушає права власників земельних ділянок, орендодавця ТОВ „Дебют –2005”.

Також Позивач зазначив, що ст. 26 ЗК України встановлено, що земельні ділянки, одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.

Позивач вказує, що йому стало відомо про те, що ТОВ "Придунайське рисове господарство” 08.10.2004 р., придбало у власність міжгосподарську зрошувальну систему.

На думку Позивача ТОВ "Придунайське рисове господарство” придбало її у власність протиправно, оскільки продаж зрошувальної системи є порушення норм і прав розділу XI Конституції України зокрема територіальної громади с. Ліскі Кілійського району, так як передані їм у власність зрошувальні земельні ділянки і зрошувальна система, це єдиний комплекс Лісківської рисової зрошувальної системи.

Позивач стверджує, що ТОВ „Придунайське рисове господарство” та Кілійське управління водного господарства грубо порушують права ТОВ „Дебют-2005” по використанню зрошувальних земельних ділянок (чеків) як землекористувача, в зв'язку з відмовою водопостачання на зрощування посівів сільгосппродукції.

Також Позивач зазначив, що на протязі 2004 - 2008 р. ТОВ "Придунайське рисове господарство" зрошувальною системою прокладеною до і через ці 370 га. зрошувальних земельних ділянок не користувалось, ремонтно-відновлюючих робіт не виконувало, очистку каналів не проводило. З 2006 р. ці роботи, по обслуговуванню цій системи і її використанню виконувало підприємство ТОВ "Дебют - 2005" за рахунок власних коштів, з подачею води Кілійським управлінням водного господарства, згідно прямих договорів між підприємствами. Тому Кілійське управління водного господарства неправомірно у 2008 році примушує погоджувати транспортування води ТОВ „Дебют –2005” до своїх зрошувальних ділянок з ТОВ „Придунайське рисове господарство", так як подача води від насосної станції з ріки Дунай здійснюється по напорно-наповнюючому каналу до трьохстороннього водорозподільчого колодцу, з якого через одну водорозподільчу засувку вода подається по каналу, через земельні ділянки землекористувача ТОВ "Дебют -2005", до зрошувальних чеків, а через дві другі відокремлені водорозподільні засувки - по каналам землекористувача ТОВ „Придунайське рисове господарство” яке також має ще одну розподільчу зрошувальну мережу від відокремленої насосної станції через і до своїх зрошувальних ділянок.

Враховуючи вищевикладене Позивач просить суд зобов'язати Кілійське управління водного господарства укласти прямий договір з ТОВ "Дебют - 2005" про надання послуг з подачі  води  на зрошення  останнім  по каналам  і спорудам прокладеним до і через 370 га, зрошувальних земель згідно сівообороту терміном на п'ять років, визнати   неналежними   на  праві власності згідно договору купівлі-продажу № 08-10 від 08.10.2004 р. ТОВ „Придунайське рисове  господарство”,   частки  32,8  %  від загальної мережі Лісківської рисової зрошувальної системи у кількості 57,09 км., пролягаючей та прокладеної до і через зрошувальні земельні ділянки на площі 370 га, землекористувача ТОВ „Дебют –2005” та відновити порушенні права землекористувача ТОВ „Дебют –2005” на право використання     зрошувальної системи прокладеною від водорозподільчого колодцу до і через 370 га, зрошувальних земельних ділянок підприємства.

Третя особа 21.07.2008 р. за вх. № 14787 надала відзив на позов, в якому зазначає, що первісні та уточнені позовні вимоги, заявлені до Відповідача –Кілійського управління водного господарства, є безпідставними та незаконними, а саме, вимогу про укладення прямого договору про надання послуг терміном на п'ять років третя особа вважає такою, що не відповідає чинному в Україні законодавству. Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Відповідно до ст. 905 Цивільного кодексу України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

З огляду на викладене третя особа вважає, що законодавством передбачена свобода укладення договорів та погодження суттєвих умов договору за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Третя особа зазначає, що Позивачем не доведено та не вказано на яку норму законодавства він посилається і вважає укладання договору обов'язковим. Також Позивач наполягає на задоволенні позовних вимог, однак на жодному із засідань суду не був представлений проект договору, який вимагає укласти позивач.

Окрім цього третя особа вказує на те, що зобов'язання укласти прямий договір поза інтересами власника зрошувальної системи, є неможливим.

Третя особа стверджує, що відповідно до договору купівлі-продажу від 08.10.2004 р. набула право власності на внутрішньогосподарську зрошувальну систему. Згідно п. 1.1. зазначеного Договору ТОВ ВКФ «Полісервіс»(продавець) передає внутрішньогосподарську зрошувальну систему, що належить йому на праві власності. Відповідно до акту приймання-передачі 08.10.2004 р. передано внутрішньогосподарську зрошувальну систему, розташовану за адресою Одеська обл., Кілійський район, с. Ліски. Відповідно до опису, вказаному у акті приймання-передачі довжина зрошувальної системи складає 96 101 м, водозаборна мережа 21 075 м. З моменту підписання вказаного акту право власності перейшло до ТОВ «Придунайське рисове господарство».

Посилаючись на приписи ст. 41 Конституції України, третя особа зазначає, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним, а тому ТОВ „Придунайське рисове господарство” вважає, що вимога щодо укладення договору не враховуючи інтересів власника є незаконною.

Щодо позовних вимог в частині визнання неналежним на праві власності згідно договору купівлі-продажу № 08-10 від 08.10.2004 р. ТОВ «Придунайське рисове господарство»частки 32,8 % від загальної мережі Лісківської рисової зрошувальної системи у кількості 57,09 км третя особа вказує, що сам Позивач не заперечує стосовно того, що ТОВ «Придунайське рисове господарство»є власником зрошувальної системи, однак на думку 3-ої особи, Позивач наданими розрахунками вводить суд в оману, оскільки в уточненні до позовної заяви вказує, що ТОВ «Дебют 2005» належить 11,2 % від загальної площі, а відсоток належний ТОВ «Придунайське рисове господарство»розраховують у довжині, визначаючи, що ТОВ «Придунайське рисове господарство»належить 67, 2 % від загальної довжини зрошувальної системи. На думку 3-ої особи є невідомим, на підставі яких документів Позивач просить визнати неналежним на праві власності згідно договору купівлі-продажу № 08-10 від 08.10.2004 року ТОВ «Придунайське рисове господарство»частки 32,8 % від загальної мережі зрошувальної системи.

Крім того третя особа зазначає, що відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право:

а) самостійно господарювати на землі;

б) власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію;

в) використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі;

г) на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом;

ґ) споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Однак, на думку третьої особи Позивач не надав доказів, які б підтверджували порушення його права на користування зрошувальною системою, а також можливість відновлення його саме шляхом, зазначеним Позивачем в уточненнях до позовної заяви.

Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи  норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарсько процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб'єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Кілійського управління водного господарства укласти прямий договір з ТОВ "Дебют - 2005" про надання послуг з подачі  води  на зрошення  останнім  по каналам  і спорудам прокладеним до і через 370 га, зрошувальних земель згідно сівообороту терміном на п'ять років слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Одеської області у справі № 22-15-27/73-04-1743 від 18.04.2007 р., залишеним без змін Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.06.2007 р. та Постановою Вищого господарського суду України від 24.10.2007 р. за ПП „Сатир” було визнано право власності на придбану у СВК „Прикордонник” на підставі договору купівлі продажу від 15.12.2003 р. внутрішньогосподарську меліоративну зрошувальну систему.

З матеріалів справи вбачається, що в подальшому ПП „Сатир” продало зазначену  внутрішньогосподарську меліоративну зрошувальну систему ТОВ ВКФ „Полісервіс” (договір купівлі-продажу № 4/10 від 04.10.2004 р.), яке в свою чергу продало її ТОВ „Придунайське рисове господарство” (договір купівлі-продажу № 8/10 від 08.10.2004 р.).

З огляду на зазначене  ТОВ „Придунайське рисове господарство” є власником  зазначеної внутрішньогосподарської меліоративної зрошувальної системи.

Відповідно до п. 1.4. Положення про Кілійське управління водного господарства, управління у межах наданих повноважень спрямовує свою діяльність на забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорону вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об'єктів, а також на експлуатацію державних меліоративних систем міжгосподарського значення, водогосподарських комплексів та окремих споруд.

Управління відповідно до покладених на нього завдань здійснює послуги з подачі води з меліоративних систем і водних джерел на полив зрошуваних земель, промислові і комунальні потреби, для поливу городів, садів і богарних земель.

Згідно до ст. 26 Земельного кодексу України земельні ділянки одержані громадянами внаслідок приватизації земель державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, на яких розташовані та функціонують меліоративні системи, використовуються спільно на підставі угоди. У разі відсутності згоди щодо спільного використання зазначених земельних ділянок питання вирішується в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається (схема постачання води, а.с.36), що ТОВ „Дебют-2005” може здійснювати забір води до своєї мережі зрошувальних систем тільки з водорозподільчого колодцю водонапорно-наповнюючого каналу системи, який є власністю ТОВ „Придунайське рисове господарство”.

Отже для укладання договору про надання послуг з подачі води на полив сільськогосподарських культур між ТОВ „Дебют-2005” та Кілійським управлінням водного господарства необхідною є наявність угоди з власником внутрішньогосподарської зрошувальної мережі на її використання та договору щодо порядку внутрішньосистемного водорозподілу із однієї точки водовиділу декільком водокористувачам.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦКУ).

Статтею 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори які виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

З урахуванням вищевикладеного, суд зазначає, що позовні вимоги в частині зобов'язання Кілійського управління водного господарства укласти прямий договір з ТОВ "Дебют - 2005" про надання послуг з подачі  води  на зрошення  останнім  по каналам  і спорудам прокладеним до і через 370 га, зрошувальних земель згідно сівообороту терміном на п'ять років є незаконними та необґрунтованими оскільки безпосередньо порушують права власника системи  ТОВ „Придунайське рисове господарство”.

Щодо позовних вимог в частині визнання   неналежними   на  праві власності згідно договору купівлі-продажу № 08-10 від 08.10.2004 р. ТОВ „Придунайське рисове  господарство”, частки 32,8 % від загальної мережі Лісківської рисової зрошувальної системи у кількості 57,09 км., пролягаючей та прокладеної до і через зрошувальні земельні ділянки на площі 370 га, землекористувача ТОВ „Дебют –2005”, то слід зазначити, що такі вимоги можуть бути заявлені лише до ТОВ „Придунайське рисове  господарство”, а не до Кілійського управління водного господарства, а тому є незаконними, необґрунтованими та  безпідставними.

Щодо позовних вимог в частині відновлення порушенного права землекористувача ТОВ „Дебют-2005” на право використання зрошувальної системи прокладеною від водорозподільчого колодцу до і через 370 га, зрошувальних земельних ділянок підприємства слід зазначити, що такі вимоги також є незаконними, необґрунтованими та безпідставними з огляду на те, що ТОВ „Придунайське рисове  господарство” є законним власником внутрішньогосподарської меліоративної зрошувальної системи, а тому Позивач не позбавлений права укласти з ним договір на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Дебют-2005” є необгрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу віднести за рахунок Позивача, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд,  -

ВИРІШИВ:

1.          В позові –відмовити.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                           Власова С.Г.

Рішення підписано в порядку ст. 85 ГПК України 23.07.2008 р.