10/249-08
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01033, м.Київ-33, вул.Комінтерна,16
тел.230-31-73
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Р І Ш Е Н Н Я
"19" серпня 2008 р. Справа № 10/249-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА»
до Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри»
про стягнення 2702,41грн.
Суддя Тищенко О.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився.
Обставини справи:
До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА»до Закритого акціонерного товариства «Українські вантажні кур'єри» про стягнення 2 702,41грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міському та міжнародному сполученні від 19.04.2004р., у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за послуги перевезення в розмірі 2200,00 грн. Крім того, на підставі п.4.7 договору та ст.. 343 ГК України позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню в розмірі 502,41 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.05.2008р. порушено провадження в справі та призначено до розгляду на 26.06.2008р. на 10:50год.
23.06.2008р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив про сплату відповідачем основного боргу в розмірі 2 200грн.
Також, вищевказаними поясненнями позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 242,22 грн. пені, 34,99грн. 3 % річних та 551,80 грн. інфляційних втрат.
Крім того, в зазначених поясненнях позивач просив суд розглядати справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА»у зв'язку із неможливістю забезпечення явки представника останнього.
У зв'язку із неявкою в судове засідання представників сторін та з метою витребування нових доказів, ухвалою господарського суду Київської області від 26.06.08р. розгляд справи відкладався на 19.08.08р. о 12:20год.
21.07.2008р. через загальний відділ господарського суду Київської області від позивача надійшли письмові пояснення по справі, якими позивач підтримав позов повністю з підстав викладених у позовній заяві з урахуванням письмових пояснень від 23.06.08р.
Окрім того, у вищезазначених поясненнях позивач просив суд розглядати справу без участі представника Товариства з обмеженою відповідальністю «СОТА»у зв'язку із неможливістю забезпечення явки представника останнього.
Позивач та відповідач в судове засідання 19.08.2008р. без поважних причин не з'явилися, хоча про час, дату, та місце слухання справи були повідомлені належним чином. Також, відповідач не надав до суду відзив на позовну заяву.
В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§66 –69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі “Смірнова проти України”).
Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не надано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та відповідача.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені в судових засіданнях докази, господарський суд вважає позовні вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.
19.04.2004р. між позивачем (перевізник) та відповідачем (замовник) було укладено Договір на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міському та міжнародному сполученні №1904 (надалі - договір), відповідно до п. 1. 1 якого замовник зобов'язався надавати для перевезення вантаж, а перевізник приймати його та здійснювати перевезення автомобільним транспортом в межах України відповідно до заявок замовника.
Відповідно до п.2.2 договору замовник зобов'язаний зокрема, своєчасно подати заявку на перевезення із зазначенням найменування та кількості вантажу, часу, адреси завантаження, найменування отримувача; заявка подається не менш ніж за 6 год. до моменту завантаження, заявка може бути подана телефонограмою, факсом чи по електронній пошті із зазначенням всіх необхідних даних; своєчасно здійснювати розрахунок за послуги перевізника. Згідно п.2.1 договору, до обов'язків перевізник відноситься, зокрема: виконати перевезення в строк , зазначений в заявці замовника.
Як вбачається з п.3 договору, розмір плати за перевезення вантажу та інші операції визначаються за домовленістю сторін, що відображається в заявці. Виконані послуги оформлюються актом виконаних робіт.
Розрахунки між перевізником та замовником здійснюються в безготівковій формі шляхом банківського переказу грошей на розрахунковий рахунок перевізника на підставі виставленого рахунку на протязі 5 банківських днів з моменту отримання рахунку, акту, товаро –транспортної накладної, податкової накладної.
Судом встановлено, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання за спірним договором, надав позивачу послуги з перевезення вантажу на загальну суму 7000грн, що підтверджується заявками на перевезення вантажу від 22.10.2007р. (4800грн.), від 01.11.2007р. (2200грн.), Актами здачі –приймання робіт (надання послуг) від 25.10.2007р. №СО-0001879, № СО-0001930, податковими накладними від 02.11.07. №1988, від 25.10.07 №1936, товаро-транспортними накладними від 23.10.2007р. №44-0014542, від 24.10.2007р. №35-0000832, від 02.11.2007р.№44-0015048.
07.02.2008р. позивач направив на адресу відповідача рахунки-фактури №СО-0001883 від 25.10.2007р. , №СО-0001934 від 02.11.2007р., вищевказані акти здачі-приймання робіт (надання послуг) та вищезазначені податкові накладні, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 07.02.2008р. №20511/3, яке було вручено відповідачу 11.02.2008р.
Відповідач, в строк встановлений договором (на протязі 5 банківських днів з моменту отримання рахунку, акту, товаро –транспортної накладної, податкової накладної) зобов'язання щодо оплати за послуги перевезення не виконав, не сплатив позивачу 7000 грн.
02.04.2008р. позивач направив відповідачу претензію, якою просив відповідача сплатити заборгованість, яка виникла на підставі спірного договору.
27.03.2008р. відповідачем було сплачено на рахунок позивача 4 800,00 грн. в якості погашення боргу згідно спірного договору на перевезення вантажів.
Як вбачається із Акту звірки зустрічних розрахунків від 04.06.08р., який підписаний позивачем та відповідачем, заборгованість відповідача перед позивачем згідно спірного договору, станом на 04.06.08р. становить 2200 грн.
Тобто, станом на момент звернення позивача до суду з позовом, основна заборгованість відповідача перед позивачем за спірним договором, склала 2200,00грн.
06.06.2008р. після звернення позивача до суду з позовом, відповідачем було сплачено позивачу 2200грн. заборгованості за послуги з перевезення вантажу згідно спірного договору, що підтверджується Платіжною вимогою –дорученням №1393 від 06.06.08р.
Таким чином, станом на 19.08.2008р. основний борг відповідача згідно Договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міському та міжнародному сполученні №1904 повністю сплачений.
Згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Таким чином, суд дійшов до висновку про необхідність припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 2200 грн. боргу на підставі п.1-1. ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Щодо стягнення з відповідача 242,22 грн. пені, 34,99грн. 3 % річних, 551,80 грн. інфляційних втрат.
Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Пунктом 4.7 спірного договору передбачено, що за несвоєчасне сплату наданих послуг, замовник сплачує перевізникові штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення від суми боргу.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
З огляду на п. 4.7 договору, а також враховуючи ознаки, які згідно законодавства України притаманні пені, як виду забезпечення зобов'язань, суд вважає, що сторонами в договорі фактично встановлено в якості забезпечення зобов'язань - пеню.
Як вбачається із ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/965-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Таким чином, Закон України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” обмежує нарахування пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України.
Відповідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Отже, стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі (борг*2*ставку НБУ/100/365*кількість днів) 242,22грн. (за період з 18..02.08р. по 05.06.08р.)
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи викладене, у зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем за послуги перевезення, з Відповідача підлягає стягненню 34,99грн. 3 % річних, 551,80 грн. інфляційних втрат (за період з 18..02.08р. по 05.06.08р.).
Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 242,22грн. пені, 34,99грн. 3 % річних, 551,80 грн. інфляційних втрат.
Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення із Закритого акціонерного товариства „Українські вантажні кур'єри” 2200 грн. основного боргу.
2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Українські вантажні кур'єри” (08132, Київська область, Києво –Святошинський район, м.Вишневе, вул..Промислова, буд..5, код ЄДРПОУ 31539393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Сота” (76018, Івано –Франківська область, м. Івано –Франківськ,с.Микитниці, вул..Юності, буд..33, код ЄДРПОУ 31262487) 242,22грн. пені, 34,99 грн. 3 % річних та 551,80 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Тищенко О.В.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 19.08.2008 |
Оприлюднено | 18.09.2008 |
Номер документу | 2025595 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Тищенко О.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні